Постанова № 28171855, 18.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 грудня 2012 року 13:14 № 2а-14341/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Корніюк А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «ВДК»Дім Вина «Скала»до відповідача РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями За участю представників сторін:

від позивача: Цімейко Б.А. (Генеральний директор ПП «ВДК»Дім Вина «Скала»)

від відповідача: Журавльов Р.О. (довіреність № 3374/10/21-111 від 04.12.2012 р.)

Відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 18.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Приватне підприємство «ВДК»Дім Вина «Скала»звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС України у м. Києві про визнання протиправним та скасування розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.10.2012 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 2а-14341/12/2670 та призначено справу до судового розгляду.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення працівником ПП «ВДК»Дім Вина «Скала»ст.1533 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»щодо продажу алкогольних напоїв особі яка не досягла 18 років.

Відповідачем було подано заперечення на позовну заяву, в якому відповідач зазначає про правомірність винесення ним розпорядження про анулювання ліцензії від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 (на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями) на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, з яких вбачається факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, а саме ОСОБА_5, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши в якості свідків по справі неповнолітню особу ОСОБА_5, якому, як зазначає відповідач було продано алкогольний напій в магазині позивача, а також ОСОБА_6, який за його поясненнями знаходився в магазині позивача при зазначених обставинах та викликав працівників міліції, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами Регіонального управління Департаменту САТ ДПС України у м. Києві на підставі наказу про проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 № 504 року та направлення на проведення фактичної перевірки від 04.10.2012 року № 21-131/0426, здійснено фактичну перевірки магазину, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Луначарського 24, та належить суб'єкту господарювання Приватному підприємству «Виробничо-дистрибьюторська компанія «Дім Вина «Скала», код ЄДРПОУ 36972343.

Під час допуску до перевірки, посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, а також листа ГУ УБЕЗ МВС України в м. Києві від 10.10.2012 року № 7/7-5/59 про встановлення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, було встановлено факт реалізації споживачеві ОСОБА_5, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, навчається у Київському ліцеї транспорту, однієї пляшки вина «Масандра мускат рожеве»місткість 0,75 л., міцність 16 % дата виробництва 15.12.2011 р., виробник ДК Національне виробниче Аграрне об'єднання «Масандра»за ціною 58,50 грн.

Таким чином, відповідачем було встановлено продаж позивачем алкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, та відповідно зроблено висновок про порушення позивачем ст. ст.1533 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»(зі змінами і доповненнями). Факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Зазначений факт продажу алкогольних напоїв особі, що не досягла 18 років було зафіксовано працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, у зв'язку із чим на продавця магазину позивача ОСОБА_7 було складено протокол про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного посадовими особами РУ Департаменту САТ ДПС України у м. Києві, керуючись ст. 15 Закону № 481 було прийнято розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АД № 901196 з терміном дії з 15.08.2012 по 14.08.2013 рр. та направлено таке розпорядження на юридичну адресу ПП «Дім Вина «Скала», яке отримано позивачем 17.10.2012 року.

Однак, не погоджуючись із зазначеним розпорядження відповідача № 3034/10/21-213 від 11.10.2012 р. про анулювання ліцензії, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, а також двічі (особисто та у присутності матері) допитавши за клопотанням позивача в якості свідка по справі неповнолітню особу ОСОБА_5, якому, як зазначає відповідач було продано алкогольний напій в магазині позивача, а також ОСОБА_6, який за його поясненнями знаходився в магазині позивача при зазначених обставинах та викликав працівників міліції, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів згідно абзацу 3 п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 р. № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій», передбачених статтею 17 Закону України № фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481 є підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідно до роз'яснень Вищого Арбітражного суду України (лист від 11.05.2000 р. № 01-8/206 «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів»), порушення встановленого порядку реалізації алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів у торговому приміщенні, що належить громадянину - суб'єкту господарювання, є підставою для притягнення останнього до встановленої законом відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, повинні дотримуватися законодавчо встановлених правил здійснення зазначеної діяльності, а у разі порушення вказаних правил, нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, відповідно до ст. 55 Господарського кодексу України, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є зокрема господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Відповідно до статуту ПП «ВДК»Дім Вина «Скала»- є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації, тобто позивач підпадає під визначення суб'єкта господарювання.

В ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 481) визначено, що ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: порушення вимог статті 153 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видається за заявою суб'єкта господарювання.

Статтею 153 Закону № 481 встановлено обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зокрема, особам, які не досягли 18 років.

Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону України № 481, яким визначено, що у разі порушення статті 153 цього закону до суб'єкта господарювання застосовується фінансова санкція у вигляді штрафу -6 800,00 грн.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, висновок про порушення позивачем вимог ст.1533 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР щодо продажу алкогольних напоїв особі яка не досягла 18 років, був зроблений відповідачем на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві та листа ГУ УБЕЗ МВС України в м. Києві від 10.10.2012 року № 7/7-5/59.

Як зазначає відповідач, працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві 04.10.2012 р. було зафіксовано факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, а саме ОСОБА_5, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, про що в останнього було відібрано відповідні пояснення.

Проте, як також підтверджується наявними матеріалами справи, зазначений факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, а саме ОСОБА_5, не було зафіксовано працівниками ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві особисто в момент здійснення такого продажу, оскільки зазначені працівники правоохоронного органу прибули на місце події після телефонного дзвінка сторонньої особи ОСОБА_6

Таким чином, працівники ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, якими начебто було встановлено факт продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, а саме ОСОБА_5, фактично під час такого продажу в магазині позивача не перебували та відповідно не могли бачити зазначеної події.

Враховуючи викладене, з метою встановлення всіх фактичних обставин, що будуть мати значення при вирішення даної справи по суті, судом за клопотанням позивача було допитано в якості свідка неповнолітню особу ОСОБА_5, якому, як зазначає відповідач було продано алкогольний напій в магазині позивача.

ОСОБА_5 було викликано в судове засідання 15.11.2012 р. для надання пояснень в якості свідка особисто, та зважаючи на те, що така особа є неповнолітньою, її було повторно викликано для надання пояснень в якості свідка в судове засідання 18.12.2012 р. у присутності його матері, згідно вимог ч. 1 ст. 142 КАС України.

Також за клопотанням відповідача в судовому засіданні 06.11.2012 р. судом було допитано в якості свідка ОСОБА_6, який, за його поясненнями, знаходився в магазині позивача при зазначених обставинах та викликав працівників міліції.

Після зазначеного, а саме допиту ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в якості свідків по справі, в суду виникли обґрунтовані сумніви, щодо дійсності факту купівлі ОСОБА_5 алкогольного напою в магазині позивача, на що посилається відповідач, оскільки показання свідка ОСОБА_5 були не впевненими, в деяких моментах різнилися між собою, не відповідали фактичним обставинам у справі, що підтверджуються відповідними доказами, та, на думку суду, певною мірою були надуманими, оскільки свідок не міг точно відповісти на прості запитання суду з приводу зазначеної ситуації, а також показання свідка ОСОБА_5 щодо обставин зазначеної ситуації в повній мірі не відповідали показанням свідка ОСОБА_6

Згідно наданих пояснень, ОСОБА_5, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1, навчається у Київському ліцеї транспорту.

Як пояснив ОСОБА_5, 04.10.2012 р. він не поїхав на навчання, оскільки проспав свою зупинку на маршрутному таксі, кінцевою зупинкою якого є станція метро «Лівобережна», та вийшовши на кінцевій зупинці вирішив вже не їхати на навчання а придбати вино з цукерками для побачення з дівчиною.

Від ст. метро «Лівобережна»він дійшов до магазину позивача Дім Вина «Скала», який розташований за адресою: м. Київ, вул. Луначарського 24, що за поясненнями позивача знаходиться далеко (близько 1 кілометру (трьох кварталів) від ст. метро «Лівобережна».

Чому ОСОБА_5 вирішив іти доволі далеко пішки саме до магазину Дім Вина «Скала», хоча біля кожної станції метро завжди присутні маленькі продовольчі магазини в яких можна придбати вино та цукерки, він пояснити не зміг.

Також, як пояснив ОСОБА_5, вино з цукерками він збирався придбати, щоб випити з дівчиною, яка навчається з ним в одному учбовому закладі.

Однак, крім імені зазначеної дівчини, яку ОСОБА_5 називає своєю дівчиною, він не зміг назвати ні її прізвища, ні її віку, ні курсу та факультету на якому вона навчається, хоча за словами допитаного, така дівчина навчається з ним в одному учбовому закладі.

Крім того, ОСОБА_5 чітко зазначив, що в магазині Дім Вина «Скала»ним було придбано вино, цукерки та пакет на загальну суму щось більше 70 гривень.

Зокрема ОСОБА_5 детально описав коробку цукерок, які були ним придбані разом із вином та пакетом, хоча не міг згадати їх назви, та пояснив, що сума покупки складала саме більше 70 гривень, оскільки загалом він мав 80 гривень, та після отримання продукції та чеку йому повернули менше 10 гривень.

Проте, як вбачається з касового чеку ВДК «Дім Вина «Скала»від 04.10.2012 р. (що пробитий в 10:47 год.), який міститься в матеріалах справи, за даним чеком було відпущено тільки вино та пакет, і сума такого чеку складає 59,50 грн.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_5, який наголошував на купівлі також коробки цукерок разом із пляшкою вина (при цьому детально описуючи зовнішній вид коробки таких цукерок), а також на загальній сумі чеку більше 70 гривень, не відповідають доказам, наявним в матеріалах справи, а отже є надуманими та недостовірними.

Щодо друкування ОСОБА_5 двох чеків (окремо на вино та пакет та окремо на коробку цукерок), відповідачем та самим свідком не зазначалося, а відповідно такий чек був один, та наявні в ньому дані не відповідають поясненням свідка.

Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що оскільки в магазині не було вина «Мікадо», яке він збирався придбати, то йому було запропоновано продавцем вино «Кагор», яке він і придбав.

Однак, як вбачається з чеку ВДК «Дім Вина «Скала»від 04.10.2012 р. (що пробитий в 10:47 год.), за даним чеком було відпущено вино «Мускат Р», проте не вино «Кагор», як зазначає свідок в своїх поясненнях.

Також, ОСОБА_5 не зміг чітко пояснити суду куди дівся пакет з вином та цукерками після надання пояснень працівникам ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Як зазначив ОСОБА_5, працівників міліції викликав чоловік (стороння особа), що також був покупцем даного магазину, який запитав в нього про те скільки йому років та сказав, що продаж алкогольних напоїв неповнолітнім заборонено.

На якій підставі ОСОБА_5 надав пояснення стосовного його віку та придбаного товару сторонній особі, що не є працівником ні магазину ні правоохоронних органів, останній пояснити не зміг, так само як і не зміг пояснити чому він дочікувався працівників ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві (які їхали близько 1,5 години), хоча двері магазину були відчинені, а зазначена стороння особа не мала правових підстав для утримання його в приміщенні магазину.

Пояснення свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні 18.12.2012 р., які він надавав у присутності своєї матері були більш невпевненими, ніж ті пояснення, що надавалися ним особисто в судовому засіданні 15.11.2012 р.

Крім того, пояснення свідка ОСОБА_5 щодо обставин зазначеної ситуації, які були ним надані в судовому засіданні 18.12.2012 р., в повній мірі не відповідали поясненням свідка ОСОБА_6, які були надані останнім в судовому засіданні 06.11.2012 р.

Так, в судовому засіданні 06.11.2012 р., допитаний в якості свідка по справі ОСОБА_6, який, за його поясненнями, знаходився в магазині позивача при зазначених обставинах та викликав працівників міліції, зазначив, що в цей момент (купівлі алкогольного напою неповнолітнім) в магазині ВДК «Дім Вина «Скала»знаходилось три продавчині, зовнішній вигляд яких він описав.

Проте, відповідаючи на запитання суду в судовому засіданні 18.12.2012 р., ОСОБА_5 зазначив, що в магазині ВДК «Дім Вина «Скала»знаходилось саме дві продавчині (а не три, як зазначив свідок ОСОБА_6), та крім того ОСОБА_5 не зміг описати зовнішнього вигляду жодної з них.

З наведеного вище, наявних у матеріалах справи доказів, та пояснень в якості свідків по справі ОСОБА_5 та ОСОБА_6, судом вбачається, що висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст.1533 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР щодо продажу алкогольних напоїв особі яка не досягла 18 років, є непідтвердженим, оскільки був зроблений відповідачем на підставі матеріалів ВКМСД Дніпровського РУ ГУ МВС України в м. Києві, працівники якого в свою чергу фактично під час такого продажу в магазині позивача не перебували та зазначеної події особисто бачити не могли, а показання такої неповнолітньої особи в якості свідка по справі є невпевненими, різняться між собою, не відповідають фактичним обставинам справи, що підтверджуються відповідними доказами, і на думку суду в певній мірі є надуманими, оскільки свідок ОСОБА_5 при його допиті не зміг точно відповісти на прості запитання суду з приводу зазначеної ситуації, а також показання свідка ОСОБА_5 щодо обставин зазначеної ситуації в повній мірі не відповідали показанням свідка ОСОБА_6, який, за свідченнями останнього, знаходився в магазині позивача під час вказаних подій.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Натомість позивач надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази в їх підтвердження, щодо протиправності прийнятого відповідачем розпорядження від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, оскільки і матеріали справи і надані пояснення свідка ОСОБА_5 свідчать про непідтвердженість висновку відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.1533 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР стосовно продажу алкогольних напоїв особі яка не досягла 18 років.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судових дебатах представник позивача не наголошував на позовній вимозі щодо відшкодування позивачу судових витрат із сплати судового збору. Тому суд не вирішував питання, в порядку ст. 94 КАС України, щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Департаменту САТ ДПС України у м. Києві від 11.10.2012 р. № 3034/10/21-213 про анулювання ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями Приватного підприємства «ВДК»Дім Вина «Скала».

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі -24.12.2012 р.