Постанова № 28171734, 12.12.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4677/2011

17 год. 30 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Гараня С.М., суддів Бабич А.М.., Руденко А.В.,

при секретарі -Лисенко С.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_2 -ОСОБА_3 -за довіреністю,

представника відповідача Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби Трояна Ю.О. -за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали та просили суд його задовольнити. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства за результатами якої складені податкові повідомленя-рішення про збільшення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зменшення бюджетного відшкодування та донарахований податок на доходи фізичних осіб з застосуванням штрафних санкцій. З податковим повідомленням-рішенням відповідача про донарахування податку на додану вартість ОСОБА_2 не згідний, з тих підстав, що він не надавав послуги ДП «Леда»з зберігання товару, який був повернутий вказаному суб'єкту господарювання у зв'язку з його пошкодженням, оплату за це не отримував, в бухгалтерському обліку такі операції не відображав, у зв'язку з чим відсутнє документальне підтвердження такої господарської операції, та відповідно, підстава для визначення йому податкових зобов'язань. З наведеного відсутні підстави вважати наявним факт завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ДП «Леда», про що був зроблений висновок відповідача, з яким він також не згідний. Крім того, в акті перевірки зазначалося, що ним в порушення Закону України «про податок з доходів фізичних осіб»найманим працівникам надана соціальна пільга без заяви про її застосування, що послужило підставою для донарахування податку з доходів фізичних осіб, з чим він не погоджується, оскільки вказані пільги були надані працівникам на підставі їх заяв, що не заперечується відповідачем з зазначенням в акті перевірки про те, що такі заяви не відповідають встановленій формі. Проте чинне на той час законодавство не містить норм, які дозволяють у такому випадку стягувати з суб'єкта підприємницької діяльності суму наданої соціальної пільги за рахунок працедавця. Позивачем та його представником також зазначалося, що перевіркою встановлений факт завищення витрат, що призвело до заниження оподатковуваного прибутку за заниження податку з доходів фізичних осіб, що сталося внаслідок неналежного ведення обліку доходів та витрат, з чим вони не погоджуються, оскільки задекларовані позивачем в податковій звітності витрати повністю співпадають з документально підтвердженими витратами з придбання товарів, робіт, послуг, та нарахуванням заробітної плати.

Представник Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проти позову заперечував та просив суд залишити його без задоволення. При цьому зазначив, що проведеною документальною плановою виїзною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 встановлений факт заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість та завищення податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом ДП «Леда», яким проведено коригування податкового зобов'язання по виписаних податкових накладних ОСОБА_2, що були включені до податкового кредиту позивача. Крім того зазначив, що неналежне ведення обліку доходів та витрат відповідно книги обліку позивачем призвело до завищення валового доходу та завищення валових витрат, а також заниження оподаткованого доходу, в результаті чого було донараховано податок з доходів фізичних осіб. Також представник відповідача пояснив суду, що перевіркою встановлено безпідставне надання ОСОБА_2 податкової соціальної пільги в місяці звільнення працівників та надання такої пільги без заяви про її застосування за формою, визначеною центральним податковим органом. З цих підстав відповідачем були винесені відповідні податкові повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій. При цьому вважає дії Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо винесення податкових повідомлень-рішень законними та обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, вивчивши наявні у справі докази суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в Уманській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області Державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів.

В періоді, що перевірявся, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебував на загальній системі оподаткування та був платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ НОМЕР_1).

21.02.2011 р. посадовими особами Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.04.2009 р. по 30.09.2010 р., про що складено акт перевірки від 21.02.2011 р. № 96/17/НОМЕР_1.

Згідно акту перевірки від 21.02.2011 р. № 96/17/НОМЕР_1 встановлені порушення позивачем ст. 13, абз. 17 п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Декрету КМУ від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», а саме не ведення обліку доходів та витрат відповідно книги обліку доходів та витрат, що призвело до: завищення валового доходу в сумі 140344,66 грн., в т.ч. занижено за 4 квартал 2009 року на суму 833,34 грн. та завищено за 2 квартал 2010 р. на суму 141178 грн. Крім того, мало місце завищення валових витрат в сумі 194623 грн., в т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму 24 895 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 28550 грн., за 2 квартал 2010року на суму 141178 грн., та заниження оподаткованого доходу в сумі 54 278,34 грн., в т.ч. за 3 квартал 2009 року на суму 24 895 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 29383,34 грн.

На думку відповідача мало місце порушення СПД ОСОБА_2 ст. 13, п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ДКМУ від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян», в результаті донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 8141,75 грн., в т.ч. за 2009 рік в сумі 8141,75 грн. та завищення валового доходу СПД ФО ОСОБА_2 за 2 квартал 2010 р. на суму 141178 грн., що в акті № 96/17/НОМЕР_1 від 21.02.2011 р. обґрунтовано механічною помилкою суб'єкта підприємницької діяльності як і завищення валових витрат за 2 квартал 2010 р. на суму 141178 грн.

Заниження позивачем валових витрат за 3 квартал 2009 року на суму 24 895,00 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 28550 грн. в акті № 96/17/НОМЕР_1 від 21.02.2011 р. обґрунтовано відсутністю документального підтвердження понесених витрат.

За наслідками перевірки Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомленя-рішення: від 01.03.2011 р. № 00001720/0 про збільшення податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на 8141 грн. 75 коп.; від 01.03.2011 р. № 0000221720/0 про збільшення суми грошового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 5775 грн. 90 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1413 грн. 97 коп.; від 01.03.2011 р. № 0000241720/0 про зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 6046 грн. 36 коп., та від 01.03.2011 р. № 0000201720/0 про збільшення сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 29408 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 14704 грн. 24 коп.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової адміністрації в Черкаській області, рішенням якої від 04.05.2011 р. № 11604/2501 податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 01.03.2011 р. № 0000221720/0 в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 5975 грн. 24 коп. скасоване.

Крім того, рішенням Державної податкової адміністрації в Черкаській області від 04.05.2011 р. № 11605/2501 податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області від 01.03.2011 р. № 0000241720/0 в частині зменшення позивачу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року в сумі 166 грн. скасоване, а в іншій частині зменшення бюджетного відшкодування на суму 5880 грн. 36 коп. залишене без змін.

З цих підстав Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією Черкаської області винесені податкові повідомлення-рішення: від 12.05.2011 р. № 0000491720 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 5880 грн. 36 коп., та від 12.05.2011 р. №0000481720 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 995 грн. 71 коп. та штрафними (фінансовими) санкціями 248 грн. 92 коп.

Оподаткування доходів, отриманих суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах здійснення нею підприємницької діяльності без створення юридичної особи проводиться відповідно до п.п 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІV (далі -Закон № 889-ІV), де зазначено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах підприємницької діяльності без створення юридичної особи, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань з урахуванням норм цього пункту.

Відповідно до вимог п. 22.10 Прикінцевих положень Закону № 889-ІV втратив чинність Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(далі -Декрет № 13-92), крім розділу IV, що стосується оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень п. 9.12.ст. 9 Закону № 889-ІV та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.

З цих підстав, для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність на загальній системі оподаткування, до прийняття спеціального закону ведення обліку доходів і витрат, подання податкової декларації визначено розділом IV Декрету № 13-92.

Згідно з розділом 13 Декрету № 13-92, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.

Відповідно до п. 4 ст. 14 Декрету КМУ № 13-92 громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. Оподатковуваним доходом вважається совокупний чистий дохід, а саме різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Згідно з розділом 13 Декрету КМУ № 13-92, оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами (накладними, актами виконаних робіт, платіжними документами, що підтверджують оплату товарів, робіт, послуг) безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

В акті перевірки № 96/17/НОМЕР_1 від 21.02.2011 р. не зазначено про завищення або заниження позивачем витрат, пов'язаних із заробітною платою (заробітна плата та нарахування на фонд заробітної плати).

відповідно до вимог п. 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі -Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 2. ст. 9 Закону № 996-ХІV та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. № 168/704, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону № 996-ХІV фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Судом були витребувані та досліджені:

прибуткові, видаткові та коригуючі накладні за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р., отримані СПД ФО ОСОБА_2 від постачальників;

- акти виконаних робіт, податкові накладні, рахунки-фактури, виписані постачальниками на підтвердження надання послуг з оренди та комунальних послуг;

- банківські виписки за період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. по розрахунковому рахунку НОМЕР_2, відкритому СПД ФО ОСОБА_2 у Черкаській філії TOB «Укрпромбанк»;

- реєстри платіжних документів, в розрізі покупців СПД ФО ОСОБА_2, за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р.;

- оборотно - сальдові відомості, в розрізі постачальників ФОП ОСОБА_2, станом на 01.04.2009 року.

Дослідженням прибуткових, видаткових та коригуючих накладних, актів виконаних робіт, податкових накладних, рахунків-фактур за період з 01.04.2009р. по 31.12.2009р., отриманих СПД ФО ОСОБА_2 від постачальників встановлено, що вони за своєю формою відповідають вимогам ст.9 Закону № 996-ХІV та п.2 Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704, та є підставою для формування бухгалтерського та податкового обліку СПД ФО ОСОБА_2

Крім того, судом були витребувані та досліджені: кредитний договір № 78/кв-06 від 30 листопада 2006 року, укладений між TOB «Український промисловий банк»та СПДФО ОСОБА_2, про надання підприємцю кредиту у сумі 212500 грн. на придбання нерухомості та кредитний договір № 161/07 від 19 липня 2007 року, укладений між ЗАО КБ «Приватбанк»та позивачем про надання підприємцю кредиту для поповнення обігових грошових коштів та розрахунків з діловими партнерами.

Відповідно до вимог ст. 13 Інструкції «Про прибутковий податок з громадян», затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.1993 р. № 12 до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі -Закон № 334/94-ВР), чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

Нормами п.п. 5.5.1. п. 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 5.3.2. п.5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР передбачено, що до складу витрат не відносяться витрати з придбання, будівництва, реконструкції, модернізації, ремонту та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Враховуючи вищевикладене, у податкової звітності платників податків не відображаються витрати з придбання нерухомості, а відображаються витрати понесені валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу у будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.

Таким чином, до складу витрат СПД-ФО ОСОБА_2 не включаються проценти сплачені за умовами кредитного договору № 78/кв-06 від 30 листопада 2006 року з коштів, отриманих на придбання нерухомості, але включаються не прострочені проценти за кредитним договором № 161/07 від 19 липня 2007 року отриманого для поповнення обігових грошових коштів та розрахунків з діловими партнерами.

СПД ФО ОСОБА_2 в період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. сплачувалися відсотки по кредитному договору № 161/07 від 19.07.2007 року, який отримувався на цільове використання, а саме під збільшення оборотних коштів та розрахунки з діловими партнерами.

Таким чином, позивачем в період з 01.04.2009 р. по 31.12.2009 р. сплачені відсотки по зазначених кредитних договорах у сумі 58576 грн. 25 коп., та відповідно до вимог ст. 5.5.1. п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР відносяться до витрат підприємця, пов'язаних з отриманням доходу.

З підстав викладеного суд приходить до висновку про те, що наданими суду доказами не підтверджується заниження фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 валових витрат на суму 55290 грн., пов'язаних з отриманням реалізованих товарів, та відповідно, та не встановлено завищення позивачем витрат у сумі 53445 грн. з урахуванням 1845 грн., пов'язаних з отриманням послуг з оренди приміщень та комунальних послуг, що відображені в акті перевірки № 96/17/НОМЕР_1 від 21.02.2011 р.

Як наслідок, у позивача відсутнє заниження податку з доходів фізичних осіб за 2009 рік у сумі 8016 грн. 75 коп. а тому донарахування позивачу цього податку у сумі 8141 грн. 75 коп. є безпідставним.

Вказані обставини підтверджуються висновками судово-економічної експертизи № 734-Б від 05.11.2012 року, відповідно до якої не підтверджуються нормативні і документальні висновки, викладені в акті документальної перевірки № 96/17/НОМЕР_1 від 21.02.2011 р. фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 визначені в частині:

- завищення валових витрат за 3 квартал 2009 року на суму 24 895 грн., та за 4 квартал 2009 року в розмірі 28 550 грн., а всього на загальну суму 53 445 грн.

- донарахування податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в сумі 8 016,75 грн. за 2009 рік.

Таким чином суд приходить до висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 01.03.2011 р. № 0000201720/0 на загальну суму 44120 грн. 71 коп., від 01.03.2011 р. № 0000491720 на загальну суму 5880 грн. 36 коп., та від 01.03.2011 р. № 0000211720/0 на загальну суму 8141 грн. 75 коп.

Щодо завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за січень 2010 року в сумі 1171 грн. 15 коп. та березень 2010 року в сумі 4708 грн. 55 коп. в результаті непроведення позивачем коригування податкового кредиту за вказаний період з контрагентом ДП «Фірма «Леда»як зазначено в акті перевірки від 21.02.2011 р. № 96/17/НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Перевіркою на підставі довідки спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі від 21.01.2011 р. № 58/15-4/24761695/5, отриманої на запит відповідача, встановлено, що ДП «Фірма «Леда»проведено коригування податкового зобов'язання по виписаних податкових накладних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 згідно розрахунків коригування у січні 2010 року на суму ПДВ 1171 грн. 15 коп. та березні 2010 року на суму ПДВ 4708 грн. 55 коп. позивачем не проведено коригування податкового кредиту в зазначених періодах та сумах ПДВ.

При цьому в акті перевірки від 21.02.2011 р. № 96/17/НОМЕР_1 зазначається, що ФОП ОСОБА_2 в січні та березні 2010 року був повернутий товар ДП «Фірма «Леда»на загальну суму 35278 грн. 20 коп. в тому числі ПДВ у розмірі 5879 грн. 70 коп., у зв'язку з пошкодженням товару, оплата за який позивачем не проводилася і саме тому податковий кредит не збільшувався. Вказаний факт не заперечується позивачем по справі.

На момент виникнення спірних правовідносин платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, були врегульовані Законом України «Про податок на додану вартість»від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до вимог пункту 4.5. статті 4 Закону № 168/97-ВР якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

За приписами підпункту 4.5.1. пункту 4.5. статті 4 Закону № 168/97-ВР якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

Оскільки ФОП ОСОБА_2 податковий кредит за податковими накладними, виписаними ДП «Фірма «Леда»не збільшував, то зобов'язання по коригуванню податкового зобов'язання по таких податкових накладних, у нього відсутні. Відповідне коригування зобов'язаний був здійснити тільки його контрагент - ДП «Фірма «Леда», а протилежне відповідачем не доведено.

Як зазначено в акті перевірки № 96/17/НОМЕР_1 від 21.02.2011 р. податкові накладні: №115 від 23.07.2010 р. на суму ПДВ 5454,69 грн. виписана ТОВ «Ламела», № 000349 12.07.2010 р. на суму ПДВ 4349,52 грн., виписаною ТОВ „Аромат", № 1071 № 06.07.2010 р. на суму ПДВ 5919,46 грн. виписаною ТОВ „Завод побутової хімії „Мілам", № №1176 12.07.2010р. на суму ПДВ 2052,58 грн. виписаною ТОВ „Алєкс", та № 6548 на суму ПДВ 4939,06 грн. від 30.06.2010р. виписаною ДП Фірма „Леда", на період проведення перевірки не були належним чином оформлені, а тому не могли бути підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Проте позивачем в судовому засіданні були надані податкові накладні, оформлені відповідно вимог чинного законодавства, а тому висновки Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби щодо неправомірності формування кредиту за їх рахунок є помилковими.

Незаконність формування податкового кредиту на підставі цих податкових накладних, як і їх неналежне оформлення, відповідачем не доведено.

Перевіркою правильності надання податкової соціальної пільги встановлено безпідставне надання такої пільги в місяці звільнення працівників.

Судом встановлено, що в місяці припинення трудових відносин ОСОБА_6 ОСОБА_7 безпідставно надано податкову соціальну пільгу до донарахованого та виплаченого доходу.

Крім того, перевіркою встановлено, що найманим особам ОСОБА_8, ОСОБА_9 позивачем надано податкові соціальні пільги без заяви про її застосування.

Відповідно підпункту 6.3.2. пункту 6.3. статті 6 «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22 травня 2003 року № 889-IV платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги.

Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2003 р. № 2035 затверджений Порядок надання документів та їх склад при застосуванні податкової соціальної пільги (далі -Порядок).

Цим Порядком визначені єдині правила подання платником податку з доходів фізичних осіб документів та їх склад при отриманні (застосуванні) податкової соціальної пільги, на яку він має право згідно із Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Відповідно до пункту 3 Порядку податкова соціальна пільга (далі - пільга) застосовується до нарахованого місячного доходу платника податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місцем нарахування (виплати), яке платник податку обирає самостійно, стосовно чого він подає працедавцю заяву про застосування пільги за встановленою Державною податковою адміністрацією формою.

За приписами пункту 4 Порядку пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця, в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами, і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

Якщо платник податку прийняв рішення про зміну місця отримання (застосування) пільги або втратив право на її отримання, він подає працедавцю за попереднім місцем застосування пільги заяву за формою, встановленою Державною податковою адміністрацією (пункт 6 Порядку).

Згідно пункту 7 Порядку у разі отримання працедавцем від платника податку заяви про застосування пільги вона не застосовується до нарахованих ним доходів платнику податку у вигляді заробітної плати за податкові місяці, що передують місяцю, в якому була подана заява про застосування пільги.

Форма заяв і повідомлення з питань отримання (застосування) податкової соціальної пільги, а також порядку інформування платників податку затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 30 вересня 2003 року № 461, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 р. за № 929/8250, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку про те, що позивачем безпідставно були надані податкові соціальні пільги в місяці звільнення працівників відповідно до заяв, які, як було встановлено в судовому засіданні, не відповідали встановленій формі, та не проведено перерахунок податку на доходи фізичних осіб -найманих працівників позивача у зв'язку з їх трудовою діяльністю.

Відповідно до вимог частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 -163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 01.03.2011 р. № 0000201720/0 на загальну суму 44120 грн. 71 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 01.03.2011 р. № 0000491720 на загальну суму 5880 грн. 36 коп.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби від 01.03.2011 р. № 0000211720/0 на загальну суму 8141 грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений 17 грудня 2012 року.

Головуючий С.М. Гарань

Судді А.М. Бабич

А.В. Руденко