Постанова № 28171580, 27.11.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 листопада 2012 року 15:20 № 2а-11748/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Мороз Ю.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС

про

скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.04.2012 в адміністративній справі №2а-4501/12/2670 відкрито провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.08.2012 №2а-4501/12/2670 роз’єднано позовні вимоги в адміністративній справі №2а-4501/12/2670 та виділено в окреме провадження позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн.

Автоматизованою системою документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали справи перереєстровано, присвоєно їм новий номер №2а-11748/12/2670; в порядку, визначеному статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали адміністративної справи передано на розгляд судді Літвіновій А.В.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва протиправно, на підставі помилкових висновків акту камеральної перевірки від 07.11.2011 №21/15-11/34348166 щодо неправильного заповнення позивачем податкової звітності з податку на прибуток за ІІ календарний квартал 2011 року, винесено податкове повідомлення –рішення від 24.11.2011 №0157331511, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що під час камеральної перевірки було встановлено, що при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»включило від’ємне значення об’єкту оподаткування, отримане за результатами діяльності у 2010 року до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року, що є порушенням пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

В судове засідання 20.11.2012 представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв’язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №2а-11748/12/2670 у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток товариства з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр», за результатами якої складено акт від 07.11.2011 №21/15-11/34348166.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, а саме - до складу від'ємного значення об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року, товариством включено від'ємне значення об'єкту оподаткування, що отримане за результатами діяльності у 2010 році.

На підставі акту перевірки від 07.11.2011 №21/15-11/34348166 державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511, яким позивачу зменшено суму від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 37 989 583,00 грн.

Предметом розгляду в адміністративній справі №2а-11748/12/2670 є позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі за текстом - Закон) збитки, що утворилися в результаті розрахунку об'єкта оподаткування за 2010 податковий рік, включаються до складу валових витрат першого кварталу 2011 року без будь-яких обмежень.

З 01 квітня 2011 року Закон втратив чинність та набрали чинності положення Податкового кодексу України. З вказаної дати питання врахування збитків першого кварталу 2011 року при розрахунку об'єкта оподаткування в наступних податкових періодах регулюється нормами пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Аналізуючи зазначені приписи законодавства, суд приходить до висновку, що розрахунок об’єкта оподаткування за І квартал 2011 року, результатом якого є від’ємне значення, означає величину збитків за перший квартал 2011 року, що була розрахована відповідно до статті 3, пункту 6.1 статті 6 та пункту 22.4 статті 22 Закону, які передбачають, зокрема, врахування без будь-яких обмежень у такому розрахунку збитків 2010 року.

Посилання відповідача на приписи пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, як підставу для зменшення позивачу від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток у сумі 4 906 737,00 грн., яка відображена в складі від’ємного значення в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, проте яка виникла за наслідками 2010 року, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначеними положеннями Податкового кодексу України чітко передбачено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. В податковій декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року сума від'ємного значення 4 906 737,00 грн. відображена, що не заперечується відповідачем, тому не враховувати її під час розрахунку об'єкта оподаткування за наслідками ІІ кварталу 2011 року є неправильним.

Тлумачення органом державної податкової служби зазначеного припису пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України як «від'ємне значення, отримане платником податку за перший квартал 2011 року», тобто лише за перший квартал 2011 року, без врахування всієї норми, свідчить про бажання відповідача надати цієї нормі обмежувальне значення, тоді як системне тлумачення норм Закону і Податкового кодексу України в їх комплексі, у даному випадку дає результат протилежний до «дослівного тлумачення».

Крім того, невірне тлумачення державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва приписів Закону та Податкового кодексу України суперечить правилам податкового обліку, зокрема, щодо формування об’єкту оподаткування з урахуванням від'ємного значення попереднього періоду у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Так, і Закон, і Податковий кодекс України передбачають право платника податків на включення від’ємного значення об’єкта оподаткування при розрахунку об’єкта оподаткування податкових періодів у складі витрат наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Закон діяв до 01 квітня 2011 року та врегульовував правила розрахунку об’єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств у 2010 році та у І кварталі 2011 року. Норми цього Закону передбачали включення збитків, що утворилися за підсумками діяльності у 2010 року до валових витрат 2011 року. Надалі вказаний Закон втратив чинність, а зазначені правовідносини почали врегульовуватись Податковим кодексом України, який передбачає включення від’ємного значення об’єкта оподаткування І кварталу 2011 року, що розраховувався відповідно до Закону, до витрат ІІ кварталу 2011 року.

Вирішуючи дану справу по суті суд також бере до уваги пункт 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, відповідно до якого у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи частину другу статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає за необхідне зазначити, що у справі «Щокін проти України»(заява №23759/09 та №37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі «якості»закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.

За таких обставин, суд погоджується із доводами позивача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 24.11.2011 №0157331511 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн.

Зазначена позиція суду узгоджується із правовою позицією Вищого адміністративного суду України, висловленою в ухвалах від 22.10.2012 №К/9991/56600/12, від 23.10.2012 №К/9991/51172/12, від 24.09.2012 № К/9991/49909/12.

Суд також звертає увагу на те, що ним не беруться до уваги посилання позивача на висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Обі Україна Франчайзинговий Центр»від 27.07.2012 №910/22440/34348166 в обґрунтування правомірності податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн., оскільки підставою для прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення став акт камеральної перевірки від 07.11.2011 №21/15-11/34348166.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з податкового повідомлення-рішення від 24.11.2011 №0157331511, як підставу для зменшення задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток визначено акт перевірки від 07.11.2011 №21/15-11/34348166 із посиланням на порушення пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України із врахуванням пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

А тому зазначене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва від 24.11.2011 №0157331511 в частині зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 4 906 737,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.