Постанова № 28171426, 11.12.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 р. № 2-а- 12084/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Бабаєв А.І.

при секретарі судового засідання Свіргун О.О.

за участі:

представника позивача Швець Р.П.

представника відповідача Лавренчук О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення прийняті Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000102320 від 06.03.2012 року, № 0000092320 від 06.03.2012 року, № 0000082320 від 06.03.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що правовідносини з контрагентами ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" мали реальний характер та відповідно правомірно віднесло до складу податкового кредиту суми ПДВ та валових витрат за ними, а висновки відповідача, викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи.

В судове засідання представник позивача прибув, позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, проти позову заперечувала. В обґрунтування заперечень зазначила, що ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (в рамках позовних вимог) порушено:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на прибуток у загальному розмірі 60 694 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 57 638 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 3 056 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість на загальну суму 239 951 грн., у т.ч. за березень 2011 року у сумі 155 700 грн., за квітень 2011 року у сумі 24 000 грн., за травень 2011 року у сумі 2 658 грн., за червень 2011 року у сумі 57 593 грн.

- зменшено залишок від'ємного значення (рядок 24) Декларації по ПДВ: за квітень 2011 року на суму 17 732 грн., за травень 2011 року на суму 8 654 грн., за червень 2011 року на суму 7 513 грн., за липень 2011 року на суму 7 513 грн., за серпень 2011 року на суму 7 513 грн., за вересень 2011 року на суму 7 513 грн.

В судове засідання представник відповідача прибула, проти позову заперечувала та просила відмовити у задоволені позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат" (код ЄДРПОУ 00225667) пройшло державну реєстрацію та зареєстроване Виконкомом Червонозаводської районної ради м. Харкова 07.04.1992 року (том 1 а.с. 71-73). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова з 27.04.1995 року за № 25 (том 1 а.с. 75). Товариство зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва № 200000158 НБ № 400582 від 22.07.1997 року (том 1 а.с. 76).

22.02.2012 року ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було проведено планову виїзну перевірку ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (код ЄДРПОУ 00225667) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. валютного законодавства за період 01.10.2010р. по 30.09.2011р.

За результатом перевірки складено Акт "Про результати планової виїзної перевірки ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (код ЄДРПОУ 00225667) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 30.09.2011р. валютного законодавства за період 01.10.2010р. по 30.09.2011р." № 520/232/00225667 від 22.02.2012 року (надалі - Акт перевірки) (том 1 а.с. 12-67).

Згідно висновків Акту перевірки ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (в рамках позовних вимог) порушено:

- п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на прибуток у загальному розмірі 60 694 грн., у т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 57 638 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 3 056 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями занижено податок на додану вартість на загальну суму 239 951 грн., у т.ч. за березень 2011 року у сумі 155 700 грн., за квітень 2011 року у сумі 24 000 грн., за травень 2011 року у сумі 2 658 грн., за червень 2011 року у сумі 57 593 грн.

- зменшено залишок від'ємного значення (рядок 24) Декларації по ПДВ: за квітень 2011 року на суму 17 732 грн., за травень 2011 року на суму 8 654 грн., за червень 2011 року на суму 7 513 грн., за липень 2011 року на суму 7 513 грн., за серпень 2011 року на суму 7 513 грн., за вересень 2011 року на суму 7 513 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення: № 0000102320 від 06.03.2012 року, яким ПАТ "НВП "Теплоавтомат" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 62 075,75 грн., в тому числі за основним платежем 56 438,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 5 637,75 грн.; № 0000092320 від 06.03.2012 року, яким ПАТ "НВП "Теплоавтомат" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 239 955,00 грн., в тому числі за основним платежем 239 951,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 4,00 грн. та № 0000082320 від 06.03.2012 року, яким ПАТ "НВП "Теплоавтомат" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 60 694,00 грн., в тому числі за основним платежем 60 695,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено ПАТ "НВП "Теплоавтомат" в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області.

Рішенням ДПА у Харківській області № 2244/10/10-212 від 28.04.2012 року було скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова від 06.03.2012 року № 0000092320 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 7516,00 грн. (основний платіж - 7513,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 3,00 грн.) та № 0000102320 в частині зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5637,75 грн., в іншій частині зазначені рішення та податкове повідомлення-рішення № 0000082320 було залишено без змін, а скарга голови правління ПАТ "НВП "Теплоавтомат" - без задоволення.

Судом встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті Основ'янською МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС за результатами аналізу правовідносин позивача з ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року.

Так, між ПАТ "НВП "Теплоавтомат" та ТОВ "Технопром.буд" було укладено договір підряду № 01/04-04-11 від 04 квітня 2011 року (том 1 а.с. 129-130).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Технопром.буд" (у якості Підрядника) зобов'язується виконати на користь ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (у якості Замовника) ремонтні роботи з використанням своїх матеріалів по улаштуванню підлоги в одному з приміщень за адресою: м. Харків, вул.. Кирова, 38, загальною площею 110 кв.м. Згідно умов договору вартість ремонту одного кв.м. підлоги складає 109 грн.

Виконання умов згаданого договору підтверджується актом виконаних робіт від 06.04.2011 року та податковою накладною, яка була виписана виконавцем на адресу ПАТ "НВП "Теплоавтомат" від 06.04.2011 року № 608 на загальну суму 15946,70 грн. (том 1 а.с. 131,132).

Зобов'язання по оплаті вартості ремонтних робіт були виконані ПАТ "НВП "Теплоавтомат" шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на адресу підрядника згідно платіжного доручення № 514 від 06.04.2011р. на суму 15946,70 грн.

Також, між ПАТ "НВП "Теплоавтомат" та ТОВ "Соф.Тек" були укладені договори: № 02/04 від 04 квітня 2011 року та № 10/5 від 10 травня 2011 року (том 1 а.с. 139-141, 143-145).

Згідно умов договору № 02/04 від 04 квітня 2011 року ТОВ "Соф.Тек" (у якості Виконавця) зобов'язується виконати на користь ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (у якості Замовника) роботи по установці програматора на виробничій дільниці лиття. Загальна договірна вартість вказаних робіт складає 144000 грн.

Згідно умов договору № 10/5 від 10 травня 2011 року ТОВ "Соф.Тек" (у якості Виконавця) зобов'язується виконати на користь ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (у якості Замовника) роботи по розробці креслень на підсілювач електрогідравлічний типу УЕГ.С-50/320. Загальна договірна вартість вказаних робіт складає 345561 грн.

Виконання умов згаданих договорів підтверджується актами виконаних робіт від 26 квітня 2011 року до договору № 02/04 від 04 квітня 2011 року, від 08 червня 2011 року до договору № 10/5 від 10 травня 2011 року (том 1 а.с. 146,147) та податковими накладними, які були виписані виконавцем на адресу ПАТ "НВП "Теплоавтомат" від 26.04.2011р. № 2606 на суму 144000 грн., від 24.05.2011р. № 2401 на суму 300000 грн., від 06.06.2011р. № 601 на суму 45561 грн. (том 1 а.с. 148-150).

Зобов'язання по оплаті вартості робіт були виконані ПАТ "НВП "Теплоавтомат" шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на адресу ТОВ "СОФ-ТЕК" згідно платіжних доручень № 779 від 19.05.2011р., № 833 від 24.05.2011р.

Також, між ПАТ "НВП "Теплоавтомат" та ТОВ "Інтехмаш" було укладено договір № 01/03-2011 від 01 березня 2011 року. (том 1 а.с. 212-213).

Згідно умов зазначеного договору ТОВ "Інтехмаш" (у якості Виконавця) зобов'язується виконати на користь ПАТ "НВП "Теплоавтомат" (у якості Замовника) роботи по складанню та впровадженню програмного забезпечення на станок вертикально-фрезерувальний та провести пуско-налагоджувальні роботи згідно додатку до вказаного договору. Загальна договірна вартість вказаних робіт складає 934200 грн.

Виконання умов згаданого договору підтверджується актами виконаних робіт від 25.03.2011 року та від 29.03.2011 року (том 1 а.с. 216, 217) та податковими накладними, які були виписані виконавцем на адресу ПАТ "НВП "Теплоавтомат" від 25.03.2011р. № 2505 на суму 657540 грн. та від 29.03.2011р. № 2903 на суму 276660 грн. (том 1 а.с. 218, 219).

Зобов'язання по оплаті вартості робіт були виконані ПАТ "НВП "Теплоавтомат" частково шляхом перерахування грошових безготівкових коштів на адресу ТОВ "Інтехмаш" згідно платіжного доручення № 498 від 30.03.2011р., частково шляхом видачі векселів.

Також, позивачем надано докази подальшої реалізації придбаних у ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надано належним чином оформлені документи, які підтверджують факт реального виконання договорів, укладених з ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш".

Щодо порушення ПАТ "НВП "Теплоавтомат" з завищення валових витрат та завищення податкового кредиту по ПДВ за перевіряємий період, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. № 283/97-ВР зі змінами та доповненнями (діяв на час виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон № 283/97-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

При цьому, у відповідності до п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідні положення містить Податковий кодекс України. Склад витрат та порядок їх визнання встановлений ст. 138 Податкового кодексу України, зокрема, у п.п. 138.1.1 п.138.1 вказаної норми передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Приписами п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

При цьому, відповідно до п.п.138.8.1 п.138.8 ст. 138 Податкового кодексу України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV від 16.07.1999 року підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд зазначає, що ПАТ "НВП "Теплоавтомат" були надані належним чином складені документи визначені Податковим кодексом України для підтвердження валових витрат та докази використання придбаних послуг у господарській діяльності позивача.

Таким чином, висновок відповідача про неправомірність віднесення ПАТ "НВП "Теплоавтомат" до складу валових витрат коштів сплачених за правовідносинами з ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів не використання у господарській діяльності позивача придбаних у ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" товарів та робіт.

Судом встановлено, що суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в перевіряємому періоді.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Кодексу) підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За змістом пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш", які в свою чергу, виконали вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу - видали ПАТ "НВП "Теплоавтомат" належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за перевіряємий період суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг від ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш".

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про недійсність правочинів укладених ПАТ "НВП "Теплоавтомат" з ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" з наступних підстав.

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами.

Відповідачем не надано відповідних доказів нікчемності (недійсності) правочинів вчинених ПАТ "НВП "Теплоавтомат" з ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш".

Щодо твердження відповідача про порушення ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" цивільного та податкового законодавства під час здійснення господарської діяльності з іншими контрагентами ніж позивач у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому ймовірне порушення контрагентом позивача податкового законодавства підчас здійснення правовідносин з іншими контрагентами не може впливати на результати діяльності підприємства позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а отже, й для застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема, Закон "Про податок на додану вартість" (діяв на час виникнення спірних правовідносин), не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, у разі ухилення від його сплати продавцем з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Таким чином, ймовірне порушення ТОВ "Технопром.буд", ТОВ "Соф.Тек", ТОВ "Інтехмаш" податкового законодавства під час здійснення правовідносин з іншими контрагентами при фактичному здійсненні господарської операції з позивачем не впливає на податковий кредит ПАТ "НВП "Теплоавтомат" .

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова № 0000102320 від 06.03.2012 року, № 0000092320 від 06.03.2012 року та № 0000082320 від 06.03.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Теплоавтомат" (код ЄДРПОУ 00225667) судові витрати у розмірі 2146,00 (дві тисячі сто сорок шість грн., 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 14.12.2012 року.