Постанова № 28171375, 19.12.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 грудня 2012 року № 2а-10440/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішень №№ 00382207, 00392207 від 16.05.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна", (далі - позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби, (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна податкова інспекція у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби, (далі -третя особа), про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 00382207, 00392207 від 16.05.2012 р..

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що фактична перевірка позивача проведена 27.03.2012 р. незаконно, Акт (довідка) фактичної перевірки №0076/26/55/22/33781592 від 27.03.2012 р. складено незаконно та з порушенням ст.86 Податкового кодексу України, а тому оспорюванні податкові повідомлення-рішення прийняті всупереч чинному податковому законодавству та підлягають скасуванню. Також представник позивача звертала увагу суду на те, що випадок, який відповідач вважає порушенням допущеним 13.12.2010 р. не може бути підставою для накладення на позивача фінансових санкцій на підставі ст.250 Господарського кодексу України, а також зауважив, що наявність звітних чеків та подальша здача такої суми до відділення банку свідчать про проходження готівкових коштів через РРО, а відтак свідчить і про відсутність у позивача умислу на вчинення правопорушення, яке полягає у не оприбуткуванні готівки.

Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки висновки Акту фактичної перевірки свідчать про порушення позивачем вимог п.9 ч.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", п.2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, а тому, застосування до позивача штрафних санкцій на підставі п. 4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" спірними податковими повідомленнями-рішеннями є таким, що відповідає вимогам законодавства.

Представник третьої особи, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи на судові засідання не прибув, письмових пояснень не надавав.

В судове засідання 24.10.2012 р. не прибув належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник третьої особи.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

27.03.2012 р. Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено фактичну перевірку магазину "Бюстьє 1005", за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 1-Б, платника податків Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна", за результатами якої складено Акт (довідка) фактичної перевірки № 0018/26/54/23/33781592 від 28.03.2012 р. (надалі -Акт перевірки).

З п.2.2.14 "Додаткова інформація про факти, встановлені в ході перевірки" вказаного Акту перевірки вбачається, що «магазином за адресою: м. Київ, пр. Оболонський, 1-б, ведеться торгівля непродовольчими товарами за наявності відповідних дозвільних документів. В КОРО №2655017003/2 від 17.11.10 р. не оприбутковано готівкові кошти за 13.12.2010 р. в сумі 6526,24 грн. та готівкові кошти, що надійшли 24.09.11 р. в сумі 10765,49 грн. Не забезпечено друкування фіскальних звітних чеків за 12.12.2010 р. та 23.09.11 р.»

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем порушено вимоги п.п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. №637, (надалі -Положення №637), а також п.9 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 6 липня 1995 року №266/95-ВР (надалі -Закон №266/95-ВР).

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №00392207 від 16.05.2012 р. (надалі -ППР №00392207), яким за порушення позивачем п.9. ст.3 Закону №266/95-ВР до останнього застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 680,00 грн.;

- №00382207 від 16.05.2012 р. (надалі -ППР №00382207), яким за порушення позивачем п.2.6 Положення №637 до останнього застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 86458,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оскаржив ППР №00382207 та ППР №00392207 до Державної податкової служби у м. Києві, яка своїм Рішенням про результати розгляду скарги від 17.07.2012 р. №4315/10/12-314 залишила оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Нормами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно положень п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до норм п.80.2 ст.80 ПК України, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з обставин, передбачених пп.80.2.1 -пп.80.2.7 п.80.2. ст.80 ПК України.

Судом встановлено, що фактична перевірка позивача 27.03.2012 р. була проведена ДПІ у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі Наказу на проведення фактичної перевірки від 19.03.20012 р. №53, проте зазначеного Наказу суду для дослідження не було надано. Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності обставин, передбачених пп.80.2.1 -пп.80.2.7 п.80.2. ст.80 ПК України.

Враховуючи той факт, що наявність обставин, передбачених пп.80.2.1 -пп.80.2.7 п.80.2. ст.80 ПК України, є обов'язковою умовою для проведення фактичної перевірки, а також те, що існування даних обставин відповідачем не доведено, суд приходить до висновку, що 27.03.2012 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено фактичну перевірку позивача без наявності підстав для проведення такої перевірки.

Відповідно до п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органів державної податкової служби, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Акт перевірки зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання -ДПІ в Оболонському р-ні м. Києва, 28.03.2012 р. за реєстраційним № 0018/26/54/23/33781592. Крім того суд звертає увагу, що Акт перевірки тричі реєструвався в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання.

У письмових запереченнях відповідач стверджував, що Акт перевірки був зареєстрований:

- 10.04.2012 р. в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання -ДПІ в Печерському р-ні м. Києва за реєстраційним № 0039/26/55/22/33781592;

- 23.04.2012 р. в Лубенській об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області за реєстраційним № 0003/16/18/22/33781592;

- 10.05.2012 р. у зв'язку з тим, що продовжено термін перебування на обліку позивача в ДПІ у Печерському районі до закінчення процедури судового оскарження, а тому Акт перевірки знову було зареєстровано за реєстраційним № 0076/26/55/22/33781592.

Суд звертає увагу, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин, зазначених в письмових запереченнях відносно реєстрації Акту перевірки в органі ДПС за місцем державної реєстрації суб'єкта господарювання, зокрема, суд вважає недостатнім та неналежним доказом Лист Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 25.04.2012 р. №509/7/22-318.

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого судом за електронним запитом №15209527 від 26.11.2012 р., вбачається, що місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" є адреса: Полтавська обл., м. Лубни, майдан Володимирський, 16/1, "літ.А3, їдальня".

Відповідно до п.86.8 ст.86 ПК України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З Акту перевірки вбачається, що позивач був ознайомлений, а також отримав один примірник даного акту 27.03.2012 року.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено подання заперечень позивачем до вказаного Акту перевірки.

Приймаючи до уваги вимоги п.86.8 ст.86 ПК України, а також фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення за наслідками фактичної перевірки позивача, проведеної 27.03.2012 р., повинні були прийняті в строк до 06.04.2012 року включно.

Враховуючи те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті 16.05.2012 р., суд констатує, що ППР №00382207 та ППР №00392207 прийняті відповідачем з порушенням встановленого податковим законодавством строку.

Крім того, суд звертає увагу, що Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області у своєму Листі від 25.04.2012 р. №509/7/22-318 зазначає, що матеріали фактичної перевірки від 27.03.2012 р. направлено з порушенням строку, встановленого ст.86.8 Податкового кодексу України на прийняття податкових повідомлень рішень.

Відносно встановлених Актом перевірки порушень позивачем вимог законодавства України судом встановлено наступне.

З Книги обліку розрахункових операцій (надалі -КОРО) №2655017003/2 та фіскальних звітних чеків судом встановлено, що запис про оприбуткування готівкових коштів в КОРО на підставі фіскального звітного чеку від 13.12.2010 р. №00488 у сумі 6526,24 грн. здійснено 12.12.2010 р., а запис про оприбуткування готівкових коштів в КОРО на підставі фіскального звітного чеку від 24.09.2011 р. №00773 у сумі 10765,49 грн. здійснено 23.09.2011 р.

Згідно ст. 2 Закону № 265/95-ВР, фіскальні функції - здатність реєстратора розрахункових операцій забезпечувати однократне занесення, довгострокове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове прочитання і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти; реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг). До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті; фіскальний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що застосовується для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, який містить дані про виконані операції з початку робочої зміни касира.

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. за № 614 (надалі - Порядок № 614), затверджений порядок реєстрації та ведення КОРО і розрахункових книжок.

Згідно п. 7.1 Порядку № 614, суб'єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці чи з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації.

Відповідно до п. 7.5 Порядку № 614 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Статтею 13 Закону № 265/95-ВР передбачено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

У п. 2 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 р. № 199, міститься термін "Z-звіт" - це денний звіт з обнулінням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті реєстратора та термін "зміна" - це період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного Z-звіту; та термін "X-звіт" - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті.

У примітках до формату і розрядності даних, що зберігаються у фіскальній пам'яті (додаток до Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування) зазначено, що максимальна тривалість зміни РРО не повинна перевищувати 24 години, і саме протягом цього часу має бути сформований Z-звіт.

Відтак, фіскальні звітні чеки повинні роздруковуватися щодоби, тобто не пізніше ніж через 24 години з моменту реєстрації першої розрахункової операції, виконаної після попереднього Z-звіту.

Враховуючи зміст Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, суд дійшов висновку, що термін "щодоби" означає "протягом кожної зміни РРО", яка триває 24 години з моменту здійснення першої за день розрахункової операції після друкування Z-звіту. При цьому, Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування не містять жодної вказівки на те, що така операція має бути здійснена на початку календарного дня (тобто, о 00 год. 00 хв.), а саме не містять прив'язки початку зміни РРО до початку календарного дня.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.08.2010 р. у справі № К-2388/09 (колегія суддів у складі головуючого Шипуліної Т.М., суддів Брайка А.І., Маринчак Н.Є., Сергейчука О.А., Федорова М.О.).

Судом досліджено Z-звіт за 24.09.2011 р., що підтверджує своєчасне оприбуткування готівкових коштів у сумі 10765,49 грн. у бухгалтерському обліку ПАТ "Дика Орхідея, Україна".

Так, з матеріалів справи вбачається, що Z-звіт № 00772 за 22.09.2011 р. роздрукований о 22 год. 04 хв.

З Х-звіту за 23.09.2011 року судом встановлено, що станом на 09 годину 51 хвилину перша розрахункова операція не була зроблена. Z-звіт № 00773 за 23.09.2011 р. надруковано о 00 год. 04 хв. 24.09.2011 р., тобто в межах 24 годин після здійснення першої розрахункової операції.

Суд звертає увагу, що відповідно до Наказу Генерального директора ПАТ "Дика Орхідея, Україна" Голіней О.Ю. №110-РО наказувалось провести акцію NIGHT»в магазині «Бюстьє 1005», що знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т. Оболонський, 1-б, з 22:00 до 03:00 в ніч з 23.09.2012 р. на 24.09.2011 р.. Таким чином, було фактично продовжено робочий день 23.09.2012 р. до 03 години 00 хвилин 24.09.2012 р.

Відтак, суд дійшов висновку, що роздрукування Z-звітів в межах 24 годин з моменту здійснення першої розрахункової операції є правомірним, навіть коли 24-годинний період зміни РРО не збігається з календарною добою.

Крім цього, суд звертає увагу, що графи 1 "Дата" і 2 "Номер Z-звіту (номер розрахункової книжки)" розділу 2 книги ОРО, у якому здійснюються записи про рух готівки, передбачають внесення інформації про Z-звіт, роздрукований після закриття зміни роботи РРО.

Враховуючи положення Закону № 265/95-ВР та Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, графа 1 Розділу 2 книги ОРО повинна містити інформацію щодо зміни роботи РРО, тобто зміни, за яку роздруковано Z-звіт, а саме: дату зміни, яка вказана на Z-звіті, та його номер.

Відтак, суд дійшов висновку, що не може вважатися несвоєчасно оприбуткованою готівка, запис про надходження якої зроблено на підставі Z-звіту, який роздрукований своєчасно, з додержанням вимог чинного законодавства.

Крім цього, суд звертає увагу, що термін "оприбуткування готівки" визначено у пп. 1.2 п. 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (далі - Положення № 637).

Згідно з пп. 1.2 п. 1 вказаного Положення оприбуткування готівки - це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Однак, суд звертає увагу, що Положення № 637 не містить поняття "день одержання" готівкових коштів.

Враховуючи наведене, суд критично ставиться до висновку відповідача, що днем одержання готівкових коштів є календарний день, що вимагає від суб'єкта господарювання здійснити оприбуткування коштів до 00 год. 00 хв., оскільки під поняттям дня, в т.ч. операційного дня банку, про який йдеться у Положенні № 637, у даному випадку слід вважати робочу зміну, що обумовлюється нормами Закону № 265/95-ВР та Вимогами щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування.

З Акту перевірки вбачається, що позивач здійснив облік відповідних готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі ОРО на підставі фіскальних звітних чеків, тобто всі готівкові кошти, одержані позивачем через РРО під час періоду, за який проводилась перевірка, були оприбутковані.

У ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" зазначено, що за неоприбуткування (неповне оприбуткування) у касах готівки до юридичних осіб застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або невчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.

Разом з тим, доказів того, що кошти в сумі 10765,49 грн. були неоприбутковані позивачем, відповідач суду не надав, а лише послався на факт порушення порядку оприбуткування готівки.

З матеріалів справи вбачається, що Z-звіт № 00487 за 11.12.2010 р. роздрукований о 22 год. 12 хв.

Судом встановлено, що Z-звіт № 00488 за 12.12.2010 р. надруковано о 10 год. 01 хв. 13.12.2010 р.

В обґрунтування своєчасності оприбуткування готівкових коштів та роздрукування Z-звіту за 12.12.2010 р. позивач посилався на те, що згідно ч.1 ст.250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. А тому, на думку позивача, випадок який відповідач вважає порушенням, допущеним 13.12.2010 р. не може бути підставою для накладення на позивача фінансових санкцій.

Проте, відповідно до ч.2 ст.250 Господарського кодексу України, дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем несвоєчасно було оприбутковано грошові кошти за 12.12.2010 року у сумі 6526,24 грн., а також несвоєчасно роздруковано Z-звіт за 12.12.2010 р.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Закону №265/95-ВР, за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади мають діяти в межах повноважень і в спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачем порушено вимоги п.2.6 Положення №637 та п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР, а саме, несвоєчасно було оприбутковано грошові кошти за 12.12.2010 року у сумі 6526,24 грн., а також несвоєчасно роздруковано Z-звіт за 12.12.2010 р. та не допущено порушень п.2.6 Положення №637 та п.9 ст.3 Закону України №265/95-ВР відносно несвоєчасності оприбуткування грошових коштів та роздрукування Z-звіту за 23.09.2011 р., проте, оскільки відповідачем не було доведено правомірності проведення перевірки та своєчасності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, спірні ППР №00382207 та ППР №00392207 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби №00382207 від 16.05.2012 р.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби №00392207 від 16.05.2012 р.

4. Судові витрати в сумі 871,39 грн. (вісімсот сімдесят одна грн. тридцять дев"ять коп.) присудити на користь Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" (ідентифікаційний код 33782592) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко