Постанова № 28171363, 24.12.2012, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/3672/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігіввовна-плюс» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

22.11.2012 Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернігіввовна-плюс» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом (зі змінами) до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Чернігові ДПС) і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС форми «Р» від 28.11.2012 № 0006892320 про збільшення суми грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі - ПДВ) на загальну суму 639 628,75 грн. (з яких 544 730,00 грн. за основним платежем та 94 898,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями). Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прийняте ДПІ у м. Чернігові ДПС податкове повідомлення-рішення, є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагентів Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова акваторія» (далі - ТОВ «Фінансова акваторія»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Солайс Трейдінг Юкрейн» (далі - ТОВ «Салайс Трейдінг Юкрейн»), Товариства з обмеженою відповідальністю Виробниче підприємство «Укртерммаш» (далі - ТОВ ВП «Укртерммаш») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Бентобудсервіс» (далі - ТОВ «Бентобудсервіс») товари і послуги пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту. Угоди між позивачем та вищезазначеними контрагентами, як на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення так і на момент звернення до суду у встановленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 639 628,75 грн. (основний платіж 544 730,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 94 898,75 грн.) та як наслідок оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити та зазначила, що працівниками ДПІ у м. Чернігові ДПС проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в податковій звітності з ПДВ за березень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фінансова акваторія», за травень 2011 року, вересень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», за жовтень та листопад 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ ВП «Укртерммаш», за червень 2011 року, серпень 2011 року, листопад - грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Бентобудсервіс» та з податку на прибуток за відповідні періоди по операціях із зазначеними контрагентами. За результатами складено акт перевірки та встановлено порушення позивачем вимог Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряє мий період на загальну суму 544 730,00 грн. (завищення податкового кредиту). В ході перевірки були використані акти Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва (далі - ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва) від 07.06.2011 № 763/23-300/36955396, від 05.08.2011 № 1030/23-325/36316906, від 01.03.2012 № 135/23-325/33188728, від 28.05.2012 № 522/22-225/36812999, від 29.02.2012 № 311/23-325/33188728, від 05.06.2012 № 535/22-225/33188728 та від 18.04.2008 № 266. Відповідно до аргументів, викладених у вищезазначених актах ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, правочини між позивачем та ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», ТОВ ВП «Укртерммаш» та ТОВ «Бентобудсервіс» є нікчемними, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю та спрямовані не на отримання товарів, а направлені на завищення податкового кредиту позивача та у зв'язку з цим, - заниження платежів до бюджету. В ході перевірки позивача, ДПІ у м. Чернігові ДПС встановлено відсутність поставок вовни, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, правочини відповідно до п.п.1,2 ст.215, п.п. 1,5 ст.203 ЦК України є нікчемними, операції позивача з контрагентами по договорам укладені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, по нікчемним угодам. Перевіркою не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного формування валових витрат по податку на прибуток та податкового кредиту по ПДВ на підставі документів наданих вищевказаними товариствами. На перевірку не надані документи, що підтверджують фактичний рух товару від постачальника до покупця. В ході проведеного аналізу не встановлено факту передачі товарно-матеріальних цінностей від продавця до покупця або факту виконання послуг в зв'язку з відсутністю товарно-транспортних накладних. Крім того, під час проведення перевірки позивачем не надавались документи, що підтверджують факт поставки перевезення товару (товарно-транспортні накладні, довіреності). Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що позивачем завищено податковий кредит по операціях, що проведені на підставі нікчемних правочинів з підприємствами-контрагентами. ДПІ у м. Чернігові ДПС за розглядом матеріалів перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0003122320, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 677 753,00 грн., в тому числі штрафна санкція - 133 023,00 грн., однак рішенням Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - ДПС у Чернігівській області) від 12.11.2012 № 1656/10/10-215 скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 38 124,25 грн. На підставі акту перевірки та рішення ДПС у Чернігівській області ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0006892320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 639 628,75 грн. (за основним платежем 544 730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 94 898,75 грн.). Дане податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до вимог ПК України, а тому є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач 24.12.2003 зареєстрований в якості юридичної особи виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 101171 (том № 1 а.с.12), 24.01.2004 зареєстрований в якості платника податку на додану вартість ДПІ у м. Чернігові , що підтверджується Свідоцтвом № 33917463 (том № 1 а.с.14).

Згідно довідки Головного управління статистики у Чернігівській області № 757302 видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 13.10 Підготування та прядіння текстильних волокон; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (том № 1 а.с.13).

Судом встановлено, що на підставі наказу керівника ДПІ у м. Чернігові ДПС від 10.08.2012 № 2122, відповідно до вимог п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст. 79 ПК України проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в податковій звітності з ПДВ за березень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Фінансова акваторія», за травень 2011 року, вересень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн», за жовтень-листопад 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ ВП «Укртерммаш», за червень 2011 року, серпень 2011 року, листопад-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року по взаємовідносинах з ТОВ «Бентобудсервіс» та з податку на прибуток за відповідні періоди по операціях із зазначеними контрагентами, за результатами якої складено акт від 23.08.2012 № 1554/22/32818144 (далі - акт перевірки) (том № 1 а.с.49-91).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.2 ст.200 ПК України, в результаті чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за період, що перевірявся на загальну суму 544 730,00 грн., в тому числі за березень 2011 року в сумі 84 667,00 грн., за травень 2011 року в сумі 42 500,00 грн., за червень 2011 року в сумі 37 968,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 32 864,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 27 500,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 50 530,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 122 855,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 77 190,00 грн., за січень 2012 року в сумі 17 825,00 грн., за лютий 2012 року в сумі 50 831,00 грн.

Не погоджуючись з винесеним ДПІ у м. Чернігові ДПС актом перевірки позивачем подані заперечення (том № 1 а.с.92-98), однак 07.09.2012 ДПІ у м. Чернігові ДПС надано відповідь № 8650/10/22-509, якою заперечення позивача залишені без задоволення (том № 1 а.с.99-100).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 № 0003122320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 677 753,00 грн. (за основним платежем 544 730,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 133 023,00 грн. (том № 1 а.с.106).

Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивачем подано скаргу до ДПС у Чернігівській області (том № 1 а.с.107-113).

Рішенням ДПС у Чернігівській області від 12.11.2012 № 1656/10/10-215:

скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 12.09.2012 № 0003122320 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 38 124,25 грн., а скаргу позивача від 19.09.2012 в цій частині задоволено;

залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 12.09.2012 № 0003122320 в іншій частині - 639 628,75 грн. (податок - 544 730,00 грн., санкція - 94 898,75 грн.), а скаргу позивача від 19.09.2012 в цій частині - без задоволення (том № 1 а.с.114-129).

На підставі акту перевірки та рішення ДПС у Чернігівській області ДПІ у м. Чернігові ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0006892320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 639 628,75 грн. (за основним платежем 544 730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 94 898,75 грн.) (том № 2 а.с.113).

Судом встановлено, що 25.05.2011 між ТОВ «Солайс Трейдінг Юкрейн» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір закупівлі товару № 23, відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти і оплатити вовну овечу немиту (далі - товар) для подальшої переробки. Асортимент, кількість і ціна на кожну партію товару узгоджуються додатково і вказуються у відвантажувальних накладних (том № 1 а.с.130).

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними № РН-00022/1 від 27.05.2011 на суму з ПДВ 255 000,00 грн., № РН-0000002 від 01.08.2011 на суму з ПДВ 165 000,00 грн. (том № 1 а.с.137, том № 2 а.с.134), податковими накладними від 27.05.2011 № 24 на суму з ПДВ 255 000,00 грн., від 01.08.2011 № 2 на суму з ПДВ 165 000,00 грн. (том № 1 а.с.158, том № 2 а.с.133), а оплата товару підтверджується виписками банку (том № 1 а.с.183-184).

01.07.2011 між ТОВ ВП «Укртерммаш» (Продавець) та позивачем (Покупець) укладено договір № 38 (закупівлі товару), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти та оплатити вовну овечу немиту (далі - товар), асортимент і ціна на кожну партію товару узгоджуються додатково і вказуються у відвантажувальних накладних (том № 1 а.с.131).

Виконання договору підтверджується видатковими накладними № РН-0000065 від 31.10.2011 на суму з ПДВ 303 180,00 грн., № РН-0000023 від 07.11.2011 на суму з ПДВ 170 004,00 грн., № РН-0000073 від 30.11.2011 на суму з ПДВ 200 005,80 грн., податковими накладними від 31.10.2011 № 66 на суму з ПДВ 303 180,00 грн., від 07.11.2011 № 20 на суму з ПДВ 170 004,00 грн., від 30.11.2011 № 67 на суму з ПДВ 200 005,80 грн., а оплата товару підтверджується виписками банку (том № 1 а.с.138-140, 159-161, 185-187).

Також, позивачем (Покупець) укладено з ТОВ «Бентобудсервіс» (Продавець) договори (закупівлі товару), а саме: № 1/1 від 04.01.2011 та № 4 від 17.01.2012, відповідно до яких Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити товар, асортименти і ціни на кожну партію товару узгоджуються додатково й указуються у відвантажувальних накладних (том № 1 а.с.132-133).

Виконання даних договорів підтверджується видатковими накладними № 315 від 31.05.2011 на суму з ПДВ 140 006,51 грн., № 166 від 16.06.2011 на суму з ПДВ 227 807,00 грн., № 306 від 30.06.2011 на суму з ПДВ 197 186,49 грн., № 2211 від 22.11.2011 на суму з ПДВ 10 000,00 грн., № 302 від 30.11.2011 на суму з ПДВ 357 120,00 грн., № 3012/2 від 30.12.2011 на суму з ПДВ 463 140,00 грн., № РН-0000008 від 31.01.2012 на суму з ПДВ 53 010,00 грн., № РН-0000007 від 31.01.2012 на суму з ПДВ 53 940,00 грн., № РН-0000024 від 24.02.2012 на суму з ПДВ 58 032,00 грн., № РН-0000025 від 25.02.2012 на суму з ПДВ 58 590,00 грн., № РН-0000026 від 26.02.2012 на суму з ПДВ 59 520,00 грн., № РН-0000027 від 27.02.2012 на суму з ПДВ 59 892,00 грн., № РН-0000028 від 28.02.2012 на суму з ПДВ 53 940,00 грн., № РН-0000031 від 29.02.2012 на суму з ПДВ 15 010,20 грн., податковими накладними від 31.05.2011 № 3 на суму з ПДВ 70 006,51 грн., від 20.05.2011 № 1 на суму з ПДВ 70 000,00 грн., від 07.06.2011 № 1 на суму з ПДВ 49 993,49 грн., від 09.06.2011 № 2 на суму з ПДВ 50 000,00 грн., від 15.06.2011 № 3 на суму з ПДВ 30 000,00 грн., від 16.06.2011 № 4 на суму з ПДВ 97 813,51 грн., від 30.06.2011 № 8 на суму з ПДВ 60 000,00 грн., від 23.06.2011 № 7 на суму з ПДВ 70 000,00 грн., від 20.06.2011 № 6 на суму з ПДВ 65 000,00 грн., від 17.06.2011 № 5 на суму з ПДВ 2 186,49 грн., від 22.11.2011 № 1 на суму з ПДВ 10 000,00 грн., від 30.11.2011 № 3 на суму з ПДВ 357 120,00 грн., від 30.12.2011 № 3 на суму з ПДВ 463 140,00 грн., від 31.01.2012 № 9 на суму з ПДВ 53 010,00 грн., від 31.01.2012 № 8 на суму з ПДВ 53 940,00 грн., від 24.02.2012 № 24 на суму з ПДВ 58 032,00 грн., від 25.02.2012 № 25 на суму з ПДВ 58 590,00 грн., від 26.02.2012 № 26 на суму з ПДВ 59 520,00 грн., від 27.02.2012 № 27 на суму з ПДВ 59 892,00 грн., від 28.02.2012 № 28 на суму з ПДВ 53 940,00 грн., від 29.02.2012 № 31 на суму з ПДВ 15 010,20 грн., а оплата товару підтверджується виписками банку (том № 1 а.с.141-154, 162-182, 188-202).

Також, позивач (Покупець) мав господарські відносини з ТОВ «Фінансова Акваторія» (Продавець), що підтверджується видатковими накладними № РН-000048 від 02.03.2011 на суму з ПДВ 204 000,00 грн., № РН-000049 від 10.03.2011 на суму з ПДВ 204 000,00 грн., податковими накладними від 02.03.2011 № 5 на суму з ПДВ 204 000,00 грн., від 10.03.2011 № 7 на сум з ПДВ 204 000,00 грн., рахунками-фактури № СФ-000039 від 10.03.2011 на суму з ПДВ 204 000,00 грн., № СФ-000037 від 02.03.2011 на суму з ПДВ 204 000,00 грн. (том № 1 а.с.135-136, 155,157, том № 2 а.с.130-131).

Крім того, позивачу (Замовник) надавались послуги ТОВ «Фінансова акваторія» (Виконавець), а саме: заготівля та классировка вовни, що підтверджується актом № ОУ-0000001 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму з ПДВ 100 000,00 грн., (том № 1 а.с.134) податковою накладною від 10.03.2011 № 6 на суму з ПДВ 100 000,00 грн. (том № 1 а.с.156) та рахунком-фактури № СФ-000038 від 10.03.2011 на сум з ПДВ 100 000,00 грн. (том № 2 а.с.129).

Необхідно зазначити, що виконання вищезазначених договорів також підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 2011 місця зберігання; ТМЦ (за березень 2011 року, травень - червень 2011 року, серпень - грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року та липень 2012 року) та 26 місця зберігання (за травень - червень 2011 року, серпень - грудень 2011 року, січень - лютий 2012 року, липень 2012 року) (том № 1 а.с.240-251, том № 2 а.с.1-10).

Придбана у контрагентів вовна (за період з 01.06.2011 по 30.06.2011, з 01.08.2011 по 31.08.2011, з 01.09.2011 по 30.09.2011, з 01.10.2011 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 30.11.2011, з 01.12.2011 по 30.12.2011 та з 01.07.2012 по 31.07.2012) подана у виробництво, що підтверджується довідками про подачу сировини у виробництво (том № 1 а.с.226-232).

В подальшому позивачем даний товар списувався, а саме: вовна немита, що підтверджується актами списання: № СпТ-000046 від 27.06.2011 на суму з ПДВ 803 010,43 грн., № СпТ-000054 від 28.07.2011 на суму з ПДВ 1 880 529,47 грн., № СпТ-000074 від 29.09.2011 на суму з ПДВ 542 872,48 грн., № СпТ-000077 від 31.10.2011 на суму з ПДВ 83 900,07 грн., № СпТ-000087 від 30.11.2011 на суму з ПДВ 903 941,50 грн., № СпТ-000095 від 30.12.2011 на суму з ПДВ 482 654,91 грн., № СпТ-000035 від 31.07.2012 на суму з ПДВ 1 111 539,25 грн. (том № 1 а.с.233-239).

З акту перевірки вбачається, що за березень 2011 року, травень-червень 2011 року, серпень-грудень 2011 року, січень-лютий 2012 року позивачем задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами в сумі 1 654 682,00 грн.

Підставою для висновків ДПІ у м. Чернігові ДПС про порушення позивачем норм ПК України є акти перевірок контрагентів позивача ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, якими встановлено нікчемність правочинів.

Необхідно зазначити, що згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентом не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється її недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був наданий, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Крім того, посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Вказані висновки підтверджуються і ст. 20 ПК України, відповідно до якої органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

При цьому вказаним пунктом наданий виключний перелік підстав коли та чи інша операція не вважається постачанням товарів: не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає органу державної податкової служби відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/ послуг.

У відповідності до п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних, виданих останньому постачальниками.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої контрагенту, при наявності податкової накладної, що належним чином оформлена.

Таким чином, відсутні будь-які підстави для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни, та як наслідок не прийняття до уваги первинних документів та податкових накладних вказаних контрагентів та виключення сум ПДВ за ними зі складу податкового кредиту.

Посилання ДПІ у м. Чернігові ДПС на акти ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо контрагентів позивача, а саме: від 07.06.2011 № 763/23-300/36955396, від 05.08.2011 № 1030/23-325/36316906, від 01.03.2012 № 135/23-325/33188728, від 28.05.2012 № 522/22-225/36812999, від 29.02.2012 № 311/23-325/33188728, від 05.06.2012 № 535/22-225/33188728 та від 18.04.2008 № 266 не береться судом до уваги, оскільки правочини здійснені між позивачем та ТОВ «Фінансова акваторія», ТОВ «Салайс Трейдінг Юкрейн», ТОВ ВП «Укртерммаш» та ТОВ «Бентобудсервіс» в передбаченому законом порядку нікчемними не визнані.

Крім того, на момент укладення договору між позивачем та вищезазначеними контрагентами, останні були зареєстровані у встановленому законом порядку (том № 1 а.с.20-48).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам ДПІ у м. Чернігові ДПС, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0006892320.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби форми «р» від 28.11.2012 № 0006892320 про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ «Чернігіввовна-плюс» з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 639 628 (шістсот тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 75 коп. (з яких 544 730,00 грн. за основним платежем та 94 898,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігіввовна-плюс» (код ЄДРПОУ 32818144) судовий збір в розмірі 2 146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 18.12.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко