Постанова № 28170600, 02.02.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2012 р. № 2а-8498/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Костецького Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голоднікова О.В.

представника позивача Павловського А.В.

представника відповідача Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метгал» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

ТзОВ «Метгал» звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0001852321 та №0001862321. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та прийнятими з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позові, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги заперечила, подала заперечення на адміністративний позов, просила відмовити в позові повністю, з підстав наведених у запереченні та акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

05.07.2011р. ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Метгал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт від 05.07.2011р. №2704/23-029/32053069.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0001852321, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 41596,25 грн., з яких 33277 грн. -основний платіж та 8319,25 грн. -штрафна санкція, та податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011р. №0001862321, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на суму 29755 грн., з яких 23804 грн. -основний платіж та 5951 грн. -штрафна санкція.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Метгал»порушило, зокрема, п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 33277 грн., а також п.1.7 ст.1, п.п. 7.4.1, п.п. .7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 23804 грн.

Підставою для такого висновку відповідача є те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що підприємством відображено у бухгалтерському обліку господарські операції щодо поставки товарів (робіт, послуг) у ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс»та ПП «Бізнесгруп»які фактично не відбувались, а, отже, на думку відповідача, є нікчемними. При цьому, про неможливість проведення господарських операцій між вказаними суб'єктами свідчить не представлення до перевірки актів виконаних робіт та транспортні послуги, належним чином оформлені товарно-транспортні накладні, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, копії дорожній листів чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, який є власністю ТзОВ «Метгал», товарно-транспортних накладних з відмітками про передачу та отримання товару, наказів на відрядження працівників, які б приймали участь у прийманні продукції у вказані в накладних терміни. Тому, на думку відповідача, правочини між ТзОВ «Метгал»та ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс»та ПП «Бізнесгруп»не спричинили реального настання правових наслідків, а, отже, є нікчемними. Крім того, як зазначено в акті №2704/23-029/32053069, в результаті проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Азовбудвентиляція» місця знаходження підприємства не встановлено, а Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 16.01.2007р. анульовано. Також зазначено, що згідно баз даних ДПА України ПП «Колон-Сервіс»не подано Декларації на прибуток на 1 квартал 2010р., що свідчить про відсутність у підприємства будь-яких основних засобів (власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування). Крім того, в ході проведення зустрічної перевірки ПП «Бізнесгруп»встановлено відсутність підприємства за місцем знаходження, а для здійснення господарської діяльності підприємство не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009р. та 1 квартал 2010р., а чисельність працюючих на підприємстві становить 0 осіб.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Метгал»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 25.06.2002р. згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 200240 серії А01.

15.01.2008р. підприємству видано Свідоцтво №100089250 про реєстрацію платника ПДВ.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки № 1419 з ЄДРПОУ стосовно ТзОВ «Метгал»серед видів діяльності за КВЕД зазначено виробництво будівельних металевих виробів.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські відносини між ТзОВ «Метгал»(покупець) та ТзОВ «Азовбудвентиляція»(продавець) підтверджені Договором купівлі-продажу від 04.01.2009р. Відповідно до п.1.1 вказаного Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити металопрокат в асортименті, кількості і по ціні відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною Договору. Згідно п.3.3 Договору підтвердженням факту поставки товару продавцем є видаткова накладна продавця, підписана уповноваженим представником покупця.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Колон-Сервіс»включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що підтверджується довідкою АА №056068. 18.10.2009р. підприємству видано Свідоцтво №100249187 про реєстрацію платника ПДВ.

Господарські відносини між ТзОВ «Метгал»(покупець) та ПП «Колон-Сервіс»(продавець) підтверджені Договором купівлі-продажу від 16.03.2010р. Згідно п.1.1 Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - здійснити оплату та прийняти рулони оцинкованої сталі. Відповідно до. п.3.2 товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання обома сторонами накладних. Датою постачання вважається дата видаткової накладної продавця.

Виконання вказаного Договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними та податковими накладними.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Бізнесгруп»зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради 09.11.2009р. Підприємству 26.11.2009р. видано Свідоцтво №100256397 про реєстрацію платника ПДВ.

Господарські відносини між ТзОВ «Метгал»(покупець) та ПП «Бізнесгруп» підтверджені Договором купівлі-продажу від 01.06.2010р. Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - здійснити оплату та прийняти сталь оцинковану. Згідно п.3.2 Договору право власності на товар переходить до покупця в момент передачі його покупцю і підтверджується видатковою накладною. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем з моменту підписання обома сторонами накладних. Датою постачання вважається дата видаткової накладної.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, податковими накладними.

Згідно п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(що діяв в період спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі -валові витрати) -сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальний або нематеріальний формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п. 5.3.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дата отримання видаткових накладних є фактом отримання платником податку товарів.

В обґрунтування правомірності включення до складу валових витрат, витрат щодо придбання металопрокату, позивачем долучено накладні на внутрішнє переміщення готової ї, матеріальних звітів по основних матеріалах, інвентаризаційного опису, актів списання основних матеріалів на готову продукцію, а також накладних, податкових накладних, вантажно-митних декларацій виданих: СПД-ФО ОСОБА_3,ТзОВ «Віконні системи», Blankonstrust srl., Viction-com S.R.L., ДП «Артек», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, СПД-ФО ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, що підтверджують використання у власній господарській діяльності позивачем отриманої від вказаних суб'єктів господарювання продукції.

Отже, включення Позивачем до складу валових витрат у період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. витрат по придбанню товарів у ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс»та ПП «Бізнесгруп»за вищезгаданими видатковими накладними є правомірним та обґрунтованим.

Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п.п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту (п. 7.4.5 Закону) суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Законі N168/97-ВР передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної.

В свою чергу, як вбачається судом з матеріалів справи, наявні у Позивача податкові накладні відповідають всім вимогам передбаченим п.п. 7.2.1 п.п. 7.2 п. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а отже, виходячи із норми п.п. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», наявність у Позивача податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту вказаних сум податку на додану вартість.

Окрім того, п. 9.8 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачає перелік випадків анулювання реєстрації платником податку на додану вартість. При цьому, встановлено, що реєстрація діє до дати її анулювання.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про вищевказані господарські операції та підтверджують їх здійснення є договори на придбання продукції, податкові накладні, видаткові накладні та платіжні документи які були предметом перевірки, та які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, позивачем сформувало податковий кредит з податку на додану вартість на підставі належно оформлених податкових накладних, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку.

В судовому засіданні в якості свідка допитано ОСОБА_11. Як вбачається із копії трудової книжки, ОСОБА_11 прийнятий на посаду технічного директора ТзОВ «Метгал»14.04.2003р. В його обов'язки входить прийом сировини, слідкування за технічним обладнанням, відпуск готової продукції. Свідок підтвердив, що поставка товарів (сировини) від ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс»та ПП «Бізнесгруп»здійснювалась на склад ТзОВ «Метгал»транспортом продавців, відтак, товариство не замовляло та не отримувало транспортних послуг від третіх осіб. Крім цього свідок зазначив, що після переробки отриманої сировини готова продукція була продана зокрема СПД-ФО ОСОБА_3,ТзОВ «Віконні системи»та Blankonstrust srl., Viction-com S.R.L., (Молдова).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач також в акті перевірки стверджує, що господарські операції щодо придбання Позивачем товарів та послуг фактично не відбувались, що товари не були фактично отримані Позивачем від ТзОВ «Азовбудвентиляція», ПП «Колон-Сервіс»та ПП «Бізнесгруп», а тому правочини між вказаними суб'єктами є нікчемними.

При цьому у висновках акта перевірки зазначено про порушення Позивачем ч.5 ст.203, ч.1.2 ст.215. ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах при придбанні та продажу товарів, робіт, послуг. Крім того, як вбачається зі змісту згаданого акту також встановлено і факт нікчемності таких правочинів з посиланням на ст. 228 ЦК України.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Стаття 203 ч.5 ЦК України, передбачає, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності: правочини спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження, об'єктами права власності українського народу -землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна: правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Така правова позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсний».

В свою чергу, Відповідач при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України.

Окрім цього, з 01 січня 2011 року набули чинності зміни, внесені до ЦК України, зокрема, було викладено частину першу статті 203 у новій редакції та доповнено статтю 228 частиною третьою. На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку.

При вирішенні даної справи судом враховано аналогічні висновки викладені у Постановах Верховного Суду України від 09.09.2008 року № 21-500во08, від 01.06.2010 року № 21-573во10 та від 31.01.2010 року.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 15.07.2011р. №0001852321 та №0001862321.

3. Стягнути з державного бюджету України в користь ТзОВ «Метгал»3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складено 07.02.2012р.

Суддя Костецький Н.В.