Постанова № 28170434, 10.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року 15-15 Справа № 0870/5539/12

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенко,

за участю представників

від позивача Іоффе В.Л.;

від відповідача не прибув;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Василівський завод технологічного обладнання»

до: Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.01.2012 №0000022300 на суму 968 436, 00 грн. та від 15.03.2012 № 00000172300 на суму 592 372, 50 грн.

ВСТАНОВИВ :

Публічне акціонерне товариство «Василівський завод технологічного обладнання» (надалі - ПАТ «ВЗТО», позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у Василівському районі) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.01.2012 № 0000022300 на суму 968 436 грн. та від 15.03.2012 № 00000172300 на суму 592 372,50 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі необґрунтованих та незаконних висновків, викладених в акті перевірки від 21.12.2011 № 156/23/14313872.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позовні вимоги задовольнити та надав пояснення, аналогічні викладеним в адміністративному позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Частиною 2 ст. 128 КАС України встановлено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За приписами ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Представником відповідача були надані заперечення та усні пояснення у минулих судових засіданнях, в яких зазначено, що перевіркою встановлено відсутність поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, у ПАТ «ВЗТО» відсутні об'єкти, які підпадають під визначення статей п.1.6 ст.1, п.3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97.

Отже перевіркою встановлені порушення ч.1 та ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215, ст.626, ч.1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст.662, ч.2 ст.689, ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України (зі змінами передбаченими Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового Кодексу України» від 02.12.2011 № 2756-VI та ін.) в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Дані, наведені у декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року про обсяги придбання (про податковий кредит, сформований за рахунок ТОВ «СОЮЗ Метал» та ТОВ «Металонг-інвест» у жовтні 2010 року на суму ПДВ 69 977, 93 грн., листопаді 2010 року 36 341 грн., грудні 2010 року 74 415 грн. є недійсними, та порушено п.1.7 ст.1, пп.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «ВЗТО» безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по операціям з ТОВ «АНЕВА», ТОВ «РОУН ВАН» за період 01.10.2010 по 30.09.2011, які не підтверджені всіма необхідними документами та не доведено зв'язок з господарською діяльністю всього у сумі 293 164 грн., у т.ч. по періодах листопад 2010 року - 189 531 грн., грудень 2010 року - 103 633 грн.

Загальна сума завищення податкового кредиту склала 473 898 грн., у т.ч. по періодах жовтень 2010 року - 69 978 грн., листопад 2010 року - 225 872 грн., грудень 2010 року - 178 048 грн.

Відповідач просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні за клопотанням представника позивача допитано свідка - директора ПАТ «ВЗТО» ОСОБА_2, який пояснив, що підприємство виготовляє наступну продукцію:

- електротехнічного призначення (алюмінієва шина, лінійна арматура);

- загального призначення (алюмінієва труба, профіль);

- металургійного призначення (пруток).

Зазначив, що протягом 2010 - 2011 років позивачу лом кольорових металів поставляло близько п'ятнадцяти підприємств, в тому числі ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест». Вказані підприємства мали ліцензії на роботу з ломом кольорових металів. При цьому перевірялася наявність передбачених законом документів, необхідних для здійснення даної діяльності, а саме: статут підприємства, свідоцтво про реєстрацію підприємства, свідоцтво платника ПДВ, ліцензії на роботу з ломом кольорових металів. Металобрухт поставлявся автомобільним транспортом, який замовляли контрагенти або позивач, про що складалися товарно-транспортні накладні. Приймання брухту здійснювалося на складі ПАТ «ВЗТО» у м. Василівка Запорізької області.

Після прибуття машини з ломом алюмінію на завод постачальник надає оригінали документів:

- статут підприємства,

- свідоцтво про реєстрацію підприємства,

- свідоцтво платника ПДВ,

- ліцензії на роботу з ломом кольорових металів.

Лабораторія заводу здійснює хімічний аналіз лому і перевіряє на радіоактивну та піротехнічну безпеку, при цьому складаються відповідні документи. перевіряється вага лому та оформлюється акт прийому-передачі та товарні накладні.

Безпосередньо перед здійсненням оплати за сировину бухгалтерія заводу перевіряє в реєстрі податкової інспекції стан підприємства (відсутність заборгованості перед бюджетом та інших проблем пов'язаних з податковою звітністю). Тільки після ретельної перевірки здійснюється оплата.

Після цього зі складу сировина підлягає зваженню та передається на ділянку з металургійними плавильними печами для виготовлення заготівок. Факт передачі оформлюється внутрішніми накладними та відображається в картках складського обліку.

З плавильного відділу готові заготівки зважуються та передаються на ділянку пресування для виготовлення кінцевої продукції з оформленням внутрішніх накладних.

Після виготовлення готова продукція знову зважується та передається на склад готової продукції з оформленням внутрішніх накладних.

Готова продукція відвантажується покупцем згідно товарних накладних.

Отже, позивач здійснює повний контроль за рухом матеріалів на внутрішньому виробничому процесі.

Виготовлену з лому алюмінію продукцію позивач згодом продає кінцевим споживачам. Покупцями продукції є підприємства України (а саме: ПАТ «Запорізький трансформаторний завод», КО «Запорізький завод високовольтної апаратури», ВАТ «Рівненський завод високовольтної апаратури», ПАТ «Енергомашспецсталь», ВАТ «Запоріженергокомплект» та інші), усього більше двохсот підприємств. Крім того продукція поставлялася на експорт до Білорусії.

Крім того, свідок зазначив, що кількість робітників на підприємстві становить 99 осіб.

Підприємство має металургійне обладнання - плавильні печі для переплавки лому алюмінію та виготовлення заготовок, спеціальні преси для виготовлення із заготовок методом екструзії (пресування) зазначеної продукції.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідка, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.

В період з 01.12.2011 по 14.12.2011 Державною податковою інспекцією у Василівському районі Запорізької області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 по 30.09.2011, результати якої оформлені актом від 21.12.2011 № 156/23/14313872 (надалі - акт перевірки).

На підставі якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.01.2012 №0000022300, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 968 436 грн., в тому числі 820 342 грн. за основним платежем та 148 094 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та № 0000012300, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 710 847 грн., в тому числі 473 898 грн. за основним платежем та 236 949 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

ПАТ «ВЗТО» здійснило адміністративне оскарження вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 12.03.2012 вих. № 648/10/10-420 ДПС у Запорізькій області скасувала податкове повідомлення-рішення ДПІ у Василівському районі Запорізької області від 06.01.2012 № 0000012300 в частині зайво застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 118 474,50 грн., в іншій частині вказане рішення та податкове повідомлення-рішення від 06.01.2012 № 0000022300 залишила без змін, а скаргу - без задоволення. 15.03.2012 ДПІ у Василівському районі Запорізької області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 00000172300, яким було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 592 372,50 грн., в тому числі 473 898 грн. за основним платежем та 118 474,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішення ДПА України про результати розгляду скарги було прийнято 24.05.2012 за вих. № 8894/6/25-2115, яким залишено без змін вищевказані нарахування грошових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали наступні висновки акту перевірки щодо встановлених порушень податкового законодавства, а саме:

- ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ч. 1 ст. 655, ст. 656, ст. 662 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, по правочинах, здійснених ПАТ «ВЗТО», що сформувало витрати за рахунок контрагента-постачальника ТОВ «ВК «Союз-Метал», ТОВ «Металонг-інвест», тобто взаємовідносини є недійсними та порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, ст. 4 Закону України «Про металобрухт», п. 2.1, п. 2.6, ст. 6 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.11.2007 за №1258/14525, наказ Мінтрансу України №363 від 14.10.1997, ПАТ «ВЗТО» безпідставно завищено валові витрати у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів по придбанню лому кольорових металів, загальна сума заниження податку на прибуток склала 820 342 грн.;

- ч. 1 та ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228, ч. 1 ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, п. 1.7 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ПАТ «ВЗТО» безпідставно включено до податкового кредиту та занижено податок на додану вартість всього на суму 473 898,00 грн.

Судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду ПАТ «ВЗТО» мало взаємовідносини з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест», а саме:

- 16.08.2010 між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «ВК «Союз Метал» було укладено договір № 16/08-10 на поставку брухту та відходів кольорових металів;

- 29.10.2010 між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «Анєва» було укладено договір № 29/10-10 на поставку брухту та відходів кольорових металів;

- 05.10.2010 між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «Роун Ван» було укладено договір № 05/10-10 на поставу брухту та відходів кольорових металів;

- 01.11.2010 між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «Металонг - Інвест» було укладено договір № 01/11-10 на поставку брухту та відходів кольорових металів;

- 10.01.2011 між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «Торгметал - КД» було укладено договір № 10/01-11 на поставку брухту та відходів кольорових металів.

Правомірність відображення вказаних господарських операцій у податковому обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість позивача заперечується відповідачем в акті перевірки.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв в період існування спірних правовідносин, до валових витрат зараховуються будь-які суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності, під якою розуміється будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»). Отже, дана норма є загальною, а визначення витрат, які включаються до складу валових витрат, наведено у п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Так у п. 5.2.1 п. 5.2 даного Закону вказано, що суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Відповідно до п. 5.11 цієї статті установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Відповідно до п.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Тобто, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» підставою для віднесення до складу валових витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), визначено сукупність умов щодо реального придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Згідно з п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв в період існування спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. У пп. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1.статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовлення товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (пп. 7.4.4 п. 7.4.ст. 7 Закону). Підпунктом 7.4.5 п. 7.4. ст.7 зазначеного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Також відповідно до п.п.7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Тобто, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» забороняється включати до складу податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, складеними зареєстрованими як платники податку особами.

Як встановлено абз. 5 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Відповідно до п. 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення. Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Матеріалами справи підтверджується, що у позивача на момент проведення перевірки були наявні всі необхідні первинні документи, на підставі яких ПАТ «ВЗТО» задекларовано суму валових витрат та податкового кредиту по операціям з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест», а саме: договори, видаткові та податкові накладні, акти приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення. Вказані копії первинних документів залучені до матеріалів справи.

Також на підтвердження факту використання придбаного у ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» брухту у власній господарській діяльності позивачем надані копії карток складського обліку матеріалів, накладних на внутрішнє переміщення, журналу плавок на печі, журналу реєстрації здавальних накладних передачі відливок по цеху № 1, журналу рапортів, журналу реєстрації передачі відходів з участка № 2 на участок № 1, оборотно-сальдові відомості по рахунку 20, накладних на внутрішнє переміщення шлаку, відомостей з № 1 по № 63 на готовий товар, карток складського обліку матеріалів по готовій продукції, копії документів щодо реалізації готової продукції. Змістом вказаних документів підтверджується, що позивачем з лому та відходів кольорових металів виготовлялися зокрема шини алюмінієві, які згодом реалізовувалися покупцям. Вказані обставини також підтверджені в судовому засіданні показаннями свідка.

На момент вчинення вказаних господарських операцій контрагенти Позивача ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» були зареєстрованими суб'єктами господарювання та платниками податку на додану вартість з присвоєнням індивідуального податкового номеру платника ПДВ. За інформацією офіційного сайту ДПА України анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ «ВК «Союз Метал» відбулося 10.11.2011, ТОВ «Анєва» - 01.11.2011, ТОВ «РОУН ВАН» - 05.08.2011, ТОВ «Металонг-Інвест» - 20.09.2011. Відтак, ТОВ «ВК «Союз Метал» в податковий період виписки податкової накладної Позивачу - жовтень 2010 року; ТОВ «Анєва» - листопад, грудень 2010 року, ТОВ «РОУН ВАН» - жовтень 2010 року, ТОВ «Металонг-Інвест» - листопад, грудень 2010 року мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні. Складені вказаними суб'єктами господарювання податкові накладні відповідають вимогам законодавства України стосовно форми і порядку їх оформлення, що не заперечує відповідач.

Таким чином, реальність придбання товарів позивачем підтверджується первинними документами з отримання товару - видатковими та податковими накладними, актами приймання брухту та відходів кольорових металів, товарно-транспортними накладними, а також змінами в стані майна ПАТ «ВЗТО». Використання придбаного у ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» брухту у власній господарській діяльності ПАТ «ВЗТО» зумовлено видами діяльності, що здійснювалося Позивачем у період, який підлягав перевірці податковим органом (виготовлення і реалізації металопродукції: алюмінієві шини, профілі з алюмінію, лінійна апаратура, євробухти тощо). Витрати Позивача на оплату товару зазначеним контрагентам підтверджені платіжними дорученнями. Витрати по сплаті податку на додану вартість підтверджені податковими накладними, виданими ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Металонг-Інвест».

З огляду на вищевказане, суд вважає, що ПАТ «ВЗТО» не допускало порушення норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість» під час відображення у податковому обліку господарських операцій з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест».

В акті перевірки відповідачем зроблені висновки про нікчемність правочинів, укладених Позивачем з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест».

Такі висновки суд вважає необґрунтованими та такими, що зроблені з перевищенням повноважень податкового органу з огляду на наступне.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені ст. 203 ЦК України. Такими вимогами є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. За змістом ч. 3 ст. 228 ЦК України у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Аналізуючи вищевикладені норми ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що правочин є нікчемним, якщо це прямо обумовлено в Законі. Проте, статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності цивільних правочинів, згідно з якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо правочин не визнано судом недійсним. Тобто, зі змісту цієї норми випливає, що підстави недійсності правочинів можуть бути передбачені виключно законами. Правочин може бути визнано недійсним тільки на підставі і за наслідками, передбаченими законом. Також нормами ЦК України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Проте, з урахуванням вимог процесуального закону про допустимість доказів ця обставина може бути підтверджена, зокрема, вироком про визнання осіб, які видали видаткові накладні, податкові накладні тощо, винними в скоєнні відповідних злочинів.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що відповідачем зроблений висновок, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест», не спричиняють реального настання правових наслідків, і отже є нікчемними. Вказані висновки доводяться Відповідачем фактом відсутності реєстрації за вказаними суб'єктами господарювання транспортних засобів, об'єктів нерухомості, складських приміщень та відсутністю у них необхідної кількості штатних найманих працівників, відсутністю юридичних осіб за їх місцезнаходженням. Вказані обставини на думку відповідача доводять неспроможність ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» здійснити ті господарські операції, які відображені в обліку позивача.

Проте, відобразивши в акті певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину. У судовому засіданні представники Відповідача підтвердили факт що, висновки про нікчемність правочинів зроблені на підставі відповідей Рокитянської МДПІ від 10.11.2011 № 1068/7/23-003 та акту перевірки ТОВ «ВК «Союз Метал» від 24.03.2011 № 6/230/35013563, Кременчуцької ОДПІ від 16.11.2011 № 13279/7/23-114 по ТОВ «Анєва», Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська від 16.11.2011 № 13279/7/23-114 по ТОВ «РОУН ВАН», ВПМ м. Енергодар від 14.12.2011 № 5299/7/23-57 по ТОВ «Торгметал - КД», ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.11.2011 № 28774/7/23-318 по ТОВ «Металонг - Інвест».

Суд вважає за необхідне зазначити, що такі висновки податкового органу є необґрунтованими, недоведеними та не підтвердженими необхідними документами.

Суд зауважує, що обставини, зазначені в акті перевірки, не можуть бути доказами неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, так як не залежать від волі останнього. Аналогічним чином не можуть вважатися підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань дані податкової звітності його контрагентів, оскільки у податковому законодавстві відсутня норма, яка надає право податковому органу виключати з валових витрат та податкового кредиту одного платника фактично понесені витрати внаслідок несплати податку іншим платником та застосовувати при цьому фінансові санкції.

На підставі лише інформації податкових органів щодо ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» неможливо зробити висновок про нікчемність правочинів, укладених вказаними суб'єктами господарювання з ПАТ «ВЗТО». Отримані Відповідачем листи - відповіді містять лише інформацію про виявлені порушення вимог законодавства саме з боку ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест», а не його контрагентів, в тому числі Позивача.

До того ж, як зазначив Пленум Верховного Суду України у п. 5 Постанови від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у разі оспорювання стороною правочину факту його нікчемності, такий правочин може визнаватися таким у судовому порядку.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували висновки щодо нікчемності правочинів та визнання їх такими, що укладені без наміру настання правових наслідків. Твердження Відповідача ґрунтуються виключно на фактах, що викладені в акті перевірки, проте належних доказів, що підтверджують викладені у ньому обставини, суду надано не було, а тому твердження відповідача щодо нікчемності правочинів є лише його припущенням. Отже, угоди, укладені між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест», не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає та зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 1 ст. 656 ЦК України передбачено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Згідно ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент або вручення товару покупцеві (якщо продавець зобов'язаний доставити товар), або надання товару у розпорядження покупця (якщо товар має бути переданий за місцезнаходженням товару).

ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» було поставлено товар (брухт та відходи кольорових металів) ПАТ «ВЗТО», про що свідчать надані до перевірки первинні документи. Таким чином, постачальник і покупець у спірному випадку мали намір щодо реальних наслідків укладених договорів поставки, а саме передача товару (брухт та відходи кольорових металів) та сплати його вартості, що має також і документальне підтвердження. Матеріалами справи підтверджено виконання сторонами вказаних угод.

Також суд зазначає, що згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Позивачем надано до матеріалів справи копію рішення Господарського суду Запорізької області від 15.03.2012 у справі № 5009/714/12 з доказом набрання законної чинності, яким було відмовлено ПАТ «ВЗТО» в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Анєва» про визнання договору № 29/10-10 від 29.10.2010 недійсним з підстав, зазначених в акті перевірки; а також копію рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2012 у справі № 36/5005/2043/2012 з доказом набрання законної чинності, яким було відмовлено ПАТ «ВЗТО» в задоволенні позовних вимог до ТОВ «Торгметал - КД» про визнання договору № 10/01-11 від 10.01.2011 недійсним з підстав, зазначених в акті перевірки.

В якості доказів безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» відповідачем надано копії матеріалів кримінальної справи № 741102, порушеної відносно директора ТОВ «ЗЗКС» ОСОБА_3, за фактом умисного ухилення від сплати податків за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, яка знаходиться в провадженні СМ ПМ ДПІ у м. Енергодар, а саме:

- протокол допиту в якості свідка приватного підприємця ОСОБА_4;

- протокол огляду території за адресою: АДРЕСА_1

- протокол допиту в якості свідка інспектора Рокитнянської МДПІ ОСОБА_5;

- протокол допиту в якості свідка директора ТОВ «Рокитне-хлібопродукт» ОСОБА_6;

- протокол допиту в якості свідка ОСОБА_7;

- свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «ВК «Союз Метал», ліцензія ТОВ «ВК «Союз Метал» серії АВ №366307 від 21.08.2007, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «ВК «Союз Метал» № 100272382;

- протокол допиту в якості свідка колишнього директора ТОВ «Аста Вест» ОСОБА_8;

- довідка № 002860 від 21.11.2011 від голови квартального комітету № 10 м. Дніпропетровська;

- протокол допиту в якості свідка голови квартального комітету № 10 м. Дніпропетровська ОСОБА_9

Однак суд вважає, що дані докази не є належними, з огляду на те, що кримінальна справа № 741102 на даний час не розглянута судом та не винесено обвинувального вироку.

Крім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник, а не особа, яка вступила з ним у договірні правовідносини і не порушила при цьому норми діючого законодавства України. Відповідно, ПАТ «ВЗТО» не може і не повинен нести відповідальність за діяння інших юридичних та фізичних осіб, в тому числі ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест» та його посадових осіб. Жодним діючим законодавчим або нормативним актом України не передбачається обов'язок покупця, а також не надано йому права перевіряти правомірність діяльності підприємств - контрагентів за господарськими договорами, мету діяльності їх посадових осіб, достовірність даних, вказаних постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності іншого платника податку. Згідно статті 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Таким чином, суд вважає, що висновки податкового органу, викладені у акті перевірки щодо нікчемності правочинів між Позивачем та ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал-КД», ТОВ «Металонг-Інвест» є недоведеними. Зокрема, відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні угоди порушують публічний порядок. Самі по собі правочини позивача не є такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, на час їх укладення та виконання сторони були належним чином зареєстрованими та були платниками податку на додану вартість, а якщо контрагент за договором не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи подачі звітності до податкових органів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо нього, і не є підставою для визнання нікчемними укладених з ним угод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувач оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У зв'язку з вказаним, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області Державної податкової служби від 06.01.2012 № 0000022300, яким Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 968 436 грн., в тому числі 820 342 грн. за основним платежем та 148 094 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 15.03.2012 № 00000172300, яким Публічному акціонерному товариству «Василівський завод технологічного обладнання» було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 592 372,50 грн., в тому числі 473 898 грн. за основним платежем та 118 474,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, прийняті на підставі акту перевірки від 21.12.11 № 156/23/14313872, є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень та визначення грошового зобов'язання по податку на прибуток та податку на додану вартість по операціям між ПАТ «ВЗТО» та ТОВ «ВК «Союз Метал», ТОВ «Анєва», ТОВ «РОУН ВАН», ТОВ «Торгметал - КД», ТОВ «Металонг-Інвест», а тому заявлені Позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а також про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області Державної податкової служби від 06.01.2012 №0000022300 на суму 968 436, 00 грн. та від 15.03.2012 №00000172300 на суму 592 372, 50 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Василівський завод технологічного обладнання» судовий збір у розмірі 4 292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі,

апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Р.В. Сацький