Постанова № 28170413, 17.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/8880/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Балябі В.С.,

за участю

представника позивача: Вельковського С.В. (довіреність від 30.11.2012 р.),

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «БМУ - ТЕРМО» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 0001111720 від 30.08.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2012 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства «БМУ - ТЕРМО» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 0001111720 від 30.08.2012 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що відповідачем 30.08.2012 було винесено податкове повідомлення-рішення на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 23.08.2012, яким встановлено порушення пп. 168.1.1 , 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України з урахуванням пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивача з податку на доходи найманих працівників в сумі 197 101,46 грн.

Позивач вважає дії відповідача по проведенню перевірки, за наслідками якої складено акт, та дії щодо винесення вказаного повідомлення-рішення незаконними та такими, що порушують інтереси позивача, виходячи з того, що відповідач всупереч нормам п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України до початку проведення перевірки не надав позивачу наказ та повідомлення про проведення перевірки, відповідно. на думку позивача, перевірки не повинна була проводитись оскільки відсутні умови для її проведення. Окрім цього, в акті не зазначена інформація щодо дати видачі та номеру направлення на проведення перевірки, найменування органу, який його виписав, дати та номеру наказу керівника органу податкової служби на проведення перевірки, як того вимагають норми п. 2.4. наказу ДПА України від 22.12.2010 № 984.

Крім того, позивач вказує, що на порушення Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового , валютного та іншого законодавства , затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, акт перевірки не містить будь-яких посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському або податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушення податкового законодавства. Позивач вважає, що оскільки акт перевірки не містить достатніх висновків щодо порушення позивачем норм податкового законодавства та, як наслідок, збільшення сум грошового зобов'язання та застосування штрафних санкцій, то дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення є незаконними.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 17.12.2012 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. До матеріалів справи відповідачем надано письмові заперечення, в яких, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову, та, серед іншого, зазначив, що перевірку позивача було призначено та проведено відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.13 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України у зв'язку із отриманням від прокуратури Жовтневого району м. Луганська інформації щодо наявності у позивача заборгованості із виплати заробітної плати. Перевірку проведено на підставі наказу від 08.08.2012 № 724 та направлення на перевірку від 10.08.2012 № 374, які було вручено керівнику підприємства особисто. Перевірку проведено в присутності керівника підприємства, про що вчинено відповідний запис у журналі реєстрації перевірок.

Твердження позивача про відсутність в акті перевірок посилань на первинні документи, на думку відповідача не відповідають дійсності, що вбачається безпосередньо з акта перевірки.

Відповідач вказує, що встановивши за результатами перевірки певні порушення, податковий орган виконав свій обов'язок, покладений нормами Податкового кодексу України.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи. суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач - Дочірнє підприємство «БМУ-ТЕРМО» (ідентифікаційний код 30921326), зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 18.04.2000, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Державної податкової служби.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Луганська Державної податкової служби з 10 по 16 серпня 2012 року на підставі наказу від 08.08.12 № 724 та направлення від 10.08.12 № 374 проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, повноти та своєчасності виплати заробітної плати за період з 01.03.2012 по 31.07.2012, за результатами якої складно акт від 23.08.2012 № 2158/1720/30921326 (а.с. 8-14).

Висновками акта перевірки встановлено порушення позивачем пп. 168.1.1 , 168.1.2, 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України з урахуванням пп. «а» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України в частині своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету, що призвело до несплати в бюджет податку на загальну суму 131 400,97 грн. за 2012р.: заборгованість на 01.03.12 - 22 882,99 грн.; березень - 23 748,42 грн., квітень - 29 910,14 грн.; травень - 28 084,6 грн.; червень - 26 774,82 грн.

Загальна сума заборгованості по податку на доходи фізичних осіб - 210 714,47 грн.:

- на виплачену заробітну плату - 112 842,23 грн.;

- на невиплачену заробітну плату - 97 872,24 грн.;

За результатами перевірки також встановлено порушення ст.ст. 15, 24 Закону України «Про оплату праці». Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 31.07.2012 становить 545 433,56 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 30.08.2012 № 0001111720, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в розмірі 197 101,46 грн., в тому числі за основним платежем - 131 400,97 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 65 700,49 грн.(а.с. 7).

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПК України).

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема,: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Підпункт 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачає право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Виходячи з норм пп. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Тобто проведення перевірки та видання наказу про проведення перевірки є правом податкового органу за наявності обставин та підстав, передбачених ПК України.

До обставин, за наявності однієї з яких здійснюється позапланова документальна перевірка, норми пп. 78.1.13 п.78.1 ст. 78 ПК України відносять отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2012 відповідачем отримано від прокуратури Жовтневого району м. Луганська лист від 01.08.2012 за № 3647 вих-12, в якому йдеться про наявність заборгованості позивача із заробітної плати та зі сплати страхових внесків, та пропонується в межах повноважень органів податкової служби провести відповідну перевірку з питань повноти своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, виплати заробітної плати (а.с.31).

На виконання зазначеного листа відповідачем 08.08.2012 видано наказ № 724 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, повноти та своєчасності виплати заробітної плати за період з 01.03.2012 по 31.07.2012 (а.с. 30).

Таким чином, відповідачем призначено та здійснено перевірку позивача у зв'язку з отриманням інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам заробітної плати, що прямо передбачено нормами ПК України.

Умови та порядок допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначає стаття 81 ПК України.

В силу норм п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Судом встановлено, та позивачем не заперечувалось, що посадові особи відповідача було допущено до проведення перевірки. Відтак, з урахуванням наведених вимог ст. 81 ПК України, суд не приймає посилань позивача на порушення підстав призначення та порядку проведення перевірок, та не розцінює такі обставини як підстави для визнання дій відповідача неправомірними.

Крім того, суд враховує, що твердження позивача про порушення відповідачем вимог ПК України щодо вручення наказу та направлення на перевірку спростовуються безпосередньо матеріалами справи. Так, з наданого відповідачем направлення на перевірку вбачається, що директору позивача Пищугіну С.В. 08.08.12 вручено копію наказу від 08.08.12 № 724, та 10.08.12 пред'явлено направлення від 10.08.12 № 374 (а.с.29). Доказів на спростування цих обставин позивачем не надано.

Оцінюючи доводи позивача щодо неправомірності дій податкового органу, суд виходить з того, що самі по собі дії щодо призначення та проведення перевірки не впливають на права та обов'язки позивача.

Як зазначалось, за результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення про визначення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. Саме це рішення створює юридичні наслідки для позивача, оскільки стосуються його зобов'язань, що виражені в грошовому еквіваленті, мають очевидний економічний характер, та можуть призвести до збільшення чи зменшення активів позивача. Тому, в разі непогодження з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням-рішенням, належним способом звернення за захистом порушених прав, має бути саме звернення щодо скасування рішення податкового органу.

Таким чином, вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки задоволенню не підлягають.

Відповідно до пп. 54.3.5. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Виходячи з норм п.58.1. ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; граничні строки сплати грошового зобов'язання; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

В силу норм ст.127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента.

Наведені норми ПК України прямо передбачають обов'язок відповідача прийняти податкове повідомлення-рішення, якщо за результатами перевірок встановлено порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів.

Як зазначалось, за результатами перевірки відповідачем встановлено порушення з боку позивача вимог ПК України щодо нарахування та сплати податку на доходи найманих працівників.

Таким чином, дії відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення повністю відповідають наведеним вимогам Податкового кодексу України.

За приписами ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням наведеної норми ст. 11 КАС України, суд не приймає посилань позивача на неналежний зміст акта перевірки та не оцінює безпосередньо висновки перевірки, які стали підставою для визначення суми грошового зобов'язання з вказаного податку. Вказані висновки мають оцінюватись лише при розгляді спору саме щодо скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому суд враховує, що таких вимог у спорі, що розглядався, позивачем не заявлено. Предметом позову у справі є безпосередньо дії відповідача щодо проведення перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин, підстав для визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення судом також не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Дочірнього підприємства «БМУ - ТЕРМО» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська Державної податкової служби про визнання дій протиправними щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки та визнання протиправними дій щодо винесення податкового повідомлення - рішення № 0001111720 від 30.08.2012 року відмовити повністю за необґрунтованістю.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову у повному обсязі складено 24 грудня 2012 року.

Суддя О.В. Солоніченко