Постанова № 28170344, 24.12.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 грудня 2012 року Справа № 2а/1270/9720/2012

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Дибова О.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський Акумулятор-2" про стягнення коштів з рахунків платника у банках в сумі 118793,58 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

06 грудня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський Акумулятор-2" про стягнення коштів з рахунків платника у банках в сумі 118793,58 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» перебуває на податковому обліку в Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції м. Луганська ДПС.

Станом на листопад 2012 року підприємство має заборгованість по платі за землю у розмірі 114710,94 грн. визначеного платником податків самостійно, згідно з податковою декларацією №9006332223 від 17.02.2012 року з плати за землю за період січень-вересень 2012 року. За несвоєчасну сплату грошових зобов'язань виникло нарахування пені в розмірі 4082,64 грн.

Відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/28 від 14.01.2010 року та друга податкова вимога №2/761 від 22.03.2010 року.

14.05.2010 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути кошти за податковим боргом в сумі 118793,58 грн., який виник у Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» із земельного податку, з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

Ухвалою від 10 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку скороченого провадження.

Ухвала про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу на адресу: 91047, Луганська область, м. Луганськ, вул. Оборонна, 105-г та отримана повноважним представником, про що свідчить особистий підпис на поштовому повідомленні (а.с.40).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 27 грудня 2000 року за №13821200000002463 та відповідно до довідки про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України має статус юридичної особи. (а.с.6, 7-13). Відповідач взятий на облік в Ленінській МДПІ м. Луганська 15.01.2001 року за № 214, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №618 від 19.09.2012 року.

За Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» обліковується податковий борг перед бюджетом у розмірі 118793,58 грн., з земельного податку.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із ст.14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до ст.20 ПК України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (підпункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (підпункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку у розмірі 114710,94 грн., який виник за відповідачем через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань у податковій декларації за 2012 рік від 17.02.2012 №9006332223 за період січень-вересень 2012 року на суму 114710,94 грн. (а.с. 24-26). Також у зв'язку з несплатою суми заборгованості відповідачу нарахована пеня в сумі 4082,64 грн., що підтверджується розрахунком податкового боргу (а.с. 19-20). Сума заборгованості також підтверджується зворотнім боком облікової картки (а.с.32-37) та висновком податкової інспекції (а.с.17-18). Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 ПК України).

Позивачем винисено відносно відповідача першу податкову вимогу від 14 січня 2010 року № 1/28, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом головного бухгалтера відповідача на корінці першої податкової вимоги (а.с.21).

Позивачем винисено відносно відповідача другу податкову вимогу від 22 березня 2010 року № 2/761, яку отримано відповідачем особисто, що підтверджено підписом керівника відповідача на корінці другої податкової вимоги (а.с.22).

14.05.2010 року прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. (а.c. 23)

Податкові вимоги є чинними (сторонами не надано суду доказів відкликання чи оскарження податкових вимог).

Таким чином, з викладеного вбачається, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги п.95.2 ст.95 ПК України.

Таким чином, оскільки податкові вимоги є чинними та сума податкового боргу з земельного податку в розмірі 118793,58 грн. на час розгляду адміністративної справи залишається не сплаченою позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 128, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганський Акумулятор-2" про стягнення коштів з рахунків платника у банках в сумі 118793,58 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганський акумулятор-2» (код ЄДРПОУ 31260482, адреса: 91047, Луганська область, м. Луганськ, вул. Оборонна,105-г) на користь Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (91033, Луганська область, м. Луганськ, кв. Шевченко, 38а) заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 118793,58 грн. (сто вісімнадцять тисяч сімсот дев'яносто три гривні 58 коп.) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків в доход Державного бюджету України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяО.А. Дибова