Постанова № 28169975, 12.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 р. (12:07) Справа №2а-11813/12/0170/28

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Калініченко Г.Б., за участю секретаря Колосовій Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АРК

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в Сімферопольському районі АРК

про спонукання до виконання певних дій, стягнення 314908,08 грн. заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного Фонду України в Сімферопольському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим про зобов'язання прийняти до заліку витрати на виплату пенсій, щомісячної грошової цільової допомоги на проживання та витрат на їх доставку, а також стягнення заборгованості по неприйнятим до заліку пенсіям в сумі 59922,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань в повному обсязі відшкодовувати пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, а також пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Однак, всупереч вимогам закону, відповідачем не відшкодовані витрати на виплату та доставку пенсій у загальній сумі 59922,95 грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.10.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою суду від 12.11.2012 року зупинено провадження у справі №2а-11813/12/0170/28 до 12.12.2012 року об 11:00 год., надавши можливість отримати додаткові докази по справі.

30.11.2012 року до суду надійшло клопотання позивача про уточнення позовних вимог, яким позивач просив стягнути з відповідача заборгованість по неприйнятим до заліку пенсіям за червень-жовтень 2012 в сумі 314908,08 грн.

Ухвалою суду від 12.12.2012 року провадження у справі №2а-11813/12/0170/28 поновлено.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні, яке відбулось 12.12.2012 року, наполягав на задоволенні позовних вимог з урахуванням уточнення позовних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що сума державної адресної допомоги не входить до основного розміру пенсії, не пов'язана зі страховим випадком, а отже, не має відшкодовуватись Пенсійному фонду.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо стягнення з відповідача, який є також суб'єктом владних повноважень, суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, суд зобов'язаний встановити чи діяли позивач та відповідач на підставі закону, чи являються їх дії обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем та відповідачем підписані акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, якими виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблицю розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

В ході вивчення матеріалів справи, зокрема актів звірки, а також таблиць розбіжностей за червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2012 року, судом встановлено, що до загальної суми невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 314908,08 грн. включено: 2752,65 грн. - основний розмір пенсії; допомога на поховання у сумі 1569,84 грн. та 54,46 грн. поштові витрати на їх доставку, 307886,95 грн. -державна адресна допомога та 2644,18 грн. витрати на її доставку.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на виплату основного розміру пенсії, допомоги на поховання та витрат на їх доставку в сумі 4376,95 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до Конституції України принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначені у Основах законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає Закон України від 23.09.1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(далі по тексту -Закон № 1105).

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону № 1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства, враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Пенсійний фонд при цьому є неналежним страховиком, а отже, згідно з положеннями 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування має право звернутися до Фонду соціального страхування за відшкодуванням понесених витрат.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 року за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу.

Відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги у селі становить 1,56% від її суми.

Таким чином, згідно з нормами законодавства Фонд соціального страхування повинен відшкодувати понесені Пенсійним фондом витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності, цільової грошової допомоги за умови, що документи, на підставі яких потерпілий отримує пенсію з інвалідності, відповідають встановленим нормам.

Судом була перевірена наявність підстав для виплати Управлінням ПФУ в Сімферопольському районі АР Крим пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання особам, вказаним у списках осіб, витрати на виплату та доставку пенсій яким не було прийнято до заліку, за червень-жовтень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, відмова відповідача відшкодувати витрати на виплату та доставку пенсій обґрунтована, зокрема тим, що нещасний випадок з деякими потерпілими стався за межами України.

За змістом частини 2 статті 2 Закону № 1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниць Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Відповідно до статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Учасниками вказаної угоди є Азербайджанська Республіка, Російська Федерація, Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Республіка Киргизстан, Республіка Молдова, Республіка Таджикистан, Туркменістан, Республіка Узбекистан та Україна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається з даних актів про нещасний випадок, нещасний випадок з вказаними особами стався на території колишніх республік СРСР.

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати витрати позивача на виплату та доставку пенсій вказаним особам.

Крім того, відповідачем було відмовлено у відшкодуванні витрат на виплату та доставку пенсій з наступних підстав.

За результатами вивчення документів, наявних в матеріалах справи, судом з'ясовано, що Фондом соціального страхування не відшкодовані витрати на виплату пенсії ОСОБА_1 за червень-жовтень 2012 року у зв'язку з тим, що нещасний випадок, який спричинив інвалідність, не пов'язаний з виробництвом, оскільки стався в обідню перерву.

Відповідно до акту від 02.08.1980 року нещасний випадок зі зварювальником ОСОБА_1 стався 01.08.1980 року о 12 годині 15 хвилин під час обідньої перерви на Кокондському електромашинобудівному заводі.

Згідно з п. "в"ч. 1 ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення" інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння) на території підприємства, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи і встановлені перерви), протягом часу, необхідного для приведення в порядок знарядь виробництва, одягу тощо перед початком або після закінчення роботи.

Таким чином, враховуючи те, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався на території підприємства, на якому він працював, протягом робочого часу, навіть якщо це була перерва, відповідач повинен відшкодувати витрати на виплату та доставку основного розміру пенсії вказаній особі за липень 2011 року в сумі 110,92 грн.

Також, безпідставним є доводи відповідача про відсутність підстав для відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що відсутній акт Н-1.

Вказані доводи спростовуються матеріалами справи.

Згідно з довідкою про дорожньо-транспортну пригоду, травма ОСОБА_2 отримана 16 грудня 1972 року о 14 годині 50 хвилин під час керування автомобілем МАЗ, що належить автобазі Сирдар'ястрой.

Відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК до довідки серії А № 207287 від 27.08.1985 року ОСОБА_2 встановлена ІІІ група інвалідності безстроково. У графі "причина інвалідності" вказано: виробнича травма.

Таким чином, наявність вказаних документів дає право ОСОБА_2 на отримання пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, яка, як було встановлено судом вище, має бути відшкодована Фондом соціального страхування Управлінню Пенсійного фонду, у тому числі за червень-жовтень 2012 року.

Крім того, матеріалами справи підтверджується правомірність виплати позивачем пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3.

Що стосується відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 то суд зазначає наступне.

Відповідач у запереченні на позов вказав на те, що витрати на виплату пенсії ОСОБА_4 не були відшкодовані, оскільки на підставі заяви від 02.04.2010 року страхові виплати здійснюються підприємством, проте доказів, отримання пенсії від підприємства та заяви ОСОБА_4 від 02.04.2010 року відповідачем суду не надано.

Стосовно витрат на виплату пенсії ОСОБА_5 відповідачем у запереченні на позов зазначено те, що витрати на виплату пенсії не були відшкодовані, оскільки на підставі заяви від 02.04.2010 року страхові виплати здійснюються за межами України, проте відповідно до виписки з акту огляду у МСЕК до довідки серії КР-10 № 000771 від 22.02.2011 року ОСОБА_5 встановлена ІІІ група інвалідності до 01.03.2013 року. У графі "причина інвалідності" вказано: трудове каліцтво по зору, відповідно якої позивачем були здійснювались виплати пенсії.

Судом встановлено, що пенсія особам, вказаним у списках до актів звірок за червень-жовтень 2012 року в загальній сумі 4322,49 грн., позивачем призначена та виплачується правомірно.

Що стосується відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку за червень-жовтень 2012 року в загальній сумі 310531,13 грн., судом встановлено наступне.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення"№ 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 " Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у п. 2 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Але відповідно до ч. 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, не включається.

Отже, суд дійшов висновку, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку від 04.03.2003 року № 5-4/4 визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом -суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входять.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.

Таким чином, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги та витрат пов'язаних з доставкою адресної допомоги за червень-жовтень 2012 року в сумі 310531.13 грн.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрати на виплату пенсій, оскільки обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права не відповідає змісту прав Пенсійного фонду щодо відшкодування понесених ним витрат.

Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 4.03.2003 року № 5-4/4, не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

У разі незгоди на підписання актів з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до відшкодування суми витрат на виплату та доставку пенсії.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити в частині стягнення з відповідача витрат на виплату основного розміру пенсії (2752,65 грн.), допомоги на поховання (1569,84 грн.), витрат на їх доставку (54,46 грн.) за червень-жовтень 2012 року в загальній сумі 4376,95 грн.

У судовому засіданні, яке відбулось 12.12.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 17.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в Сімферопольському районі АР Крим (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого,19) на користь Управління Пенсійного фонду України в Сімферопольському районі АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова,6; р/р 256087447612 в КРУ ВАТ "Державний Ощадний банк України", м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 22259661) суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 4376,95 грн.

3.В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Калініченко Г.Б.