Постанова № 28169800, 11.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2012 р.

Справа №2а-9141/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим

про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі Автономної Республіки Крим, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо включення в акт перевірки № 1285/23-1/034551654 від 29.06.2010 року висновків про завищення та виключення валових витрат у сумі 190821,00 гривень.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, вказав, що на позовних вимогах наполягає.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача, у задоволенні позовних просить відмовити.

Суд, враховуючі клопотання позивача та відповідача щодо розгляду справи за їх відсутності, з урахуванням того, що в матеріалах справи достатньо доказів для з’ясування обставин по справі, керуючись ч.4 ст. 122, ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.

Дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції в Ленінському районі АР Крим була проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами вищенаведеної перевірки було складено акт № 1285/23-1/03451654 від 29.06.2010 року (а.с. 34-43), у якому встановлено порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств», в результаті чого встановлення завищення валових витрат с 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 190821,00 гривень та п.п.7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в частині завищення податкового кредиту за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року у сумі 38164 гривень у тому числі: в квітні 2009 року у сумі 16661 гривень, в травні 2009 року у сумі 21503 гривень.

На підставі висновків зазначено акту від 29.06.2010 року ДПІ в Ленінському районі АР Крим було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001024002/0 від 08.07.2010 року про нарахування податкового зобов'язання у сумі 57 246,00 грн., у т.ч. за основним платежем 38164,00 гривень та 19082 гривень штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 13).

Не погодившись з висновками відповідача, щодо встановлення актом перевірки завищення валових витрат у сумі 190821,00 гривень, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій відповідача, щодо включення в акт перевірки № 1285/23-1/034551654 від 29.06.1010р. висновків про завищення та виключення валових рас ходів у сумі 190821,00 грн.

Податкове повідомлення-рішення, щодо нарахування податкових зобов’язань з податку на прибуток не приймалось.

Але відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001024002/0 від 08.07.2010 року про нарахування податкового зобов'язання у сумі 57246,00 грн., у т.ч. за основним платежем 38164,00 грн. та 19082 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 13), яке було оскаржене у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2012 року по справі № 2а-9140/10/14/0170 податкове повідомлення-рішення № 0001024002/0 від 08.07.2010 року визнано протиправним та скасовано.

Перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

ДП «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольскої міської ради 14.05.2002р., що підтверджується Довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 7), Статутом підприємства (а.с. 8-12).

Таким чином, судом встановлено, що ДП «Кримавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» являється суб’єктом господарювання, юридичною особою, зобов’язано виконувати обов’язки, покладені на нього законами у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов’язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що суб’єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов’язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов’язків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобов’язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто, впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов’язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

Заявлені позовні вимоги не відповідають встановленому законом способу захисту права, оскільки за результатами проведеної перевірки були складені висновки акту перевірки, але рішення за результатами перевірки, яке і може бути оскаржене позивачем, не оскаржується, а позивач звертається до суду з вимогами про захист на майбутнє порушеного права.

Позов - це процесуальний засіб, яким забезпечується реалізація не лише на звернення до суду, але й на порушення діяльності суду з метою здійснення захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто, захисту підлягають лише ті права, свободі та інтереси, які порушені з боку суб’єкта владних повноважень.

Суд вважає та звертає увагу позивача на те, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб’єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов’язку зобов’язаною стороною.

Заявлена позовна вимога по суті носить декларативний характер, оскільки фактично спрямована на зобов'язання відповідача вважати або не вважати порушенням ти чи інші обставини, викладені в акті перевірки, що фактично лежить в площині особистого волевиявлення відповідача.

Акт невиїзної документальної перевірки № 1285/23-1/03451654 від 29.06.2010 року та його висновки не є по своєї суті рішенням суб’єкта владних повноважень, не є кінцевим рішенням суб’єкта власних повноважень по результатам проведеної перевірки, по суті носить суб’єктивний характер.

Висновки акту не породжують правових наслідків для позивача та не мають обов’язкового характеру для нього, а отже, вони не можуть бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин за результатом включення Державною податковою інспекцією в Ленінському районі Автономної Республіки Крим в акт перевірки № 1285/23-1/034551654 від 29.06.2010 року висновків про завищення позивачем валових витрат у сумі 190821,00 гривень.

Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні 11.12.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст. 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 12.12.2012 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.