Постанова № 28169735, 07.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2011 р. (15:54) Справа №2а-4998/11/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Іванової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Торгбудсервіс»

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представника позивача 1 - Мангубі І.В., довіреність № б/н від 01.03.2011 р.,

представника позивача 2 - Сідаш В.В., довіреність № б/н від 01.03.2011 р.,

представника відповідача - Бора І.Ю., довіреність № 11/10 від 16.03.11 р.

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Приватне підприємство «Торгбудсервіс» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 08.10.2010 року № 0016501502/0 та від 24.12.2010 року № 0016501502/1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка податкової декларації позивача з податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року, за результатами якої складено акт від 23 вересня 2010 року № 13531/15-2. Під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що в квітні 2010 року позивач сформував за рахунок ТОВ «Камад» податковий кредит з ПДВ в сумі 698525,00 грн. В той же час було встановлено, що ТОВ «Камад» до податкового органу, в якому він знаходиться на податковому обліку не надані податкові декларації з ПДВ, або прийняті «до відома» за встановленими порушеннями, у яких необхідно задекларувати податкові зобов'язання по контрагенту ПП «Торгбудсервіс» в сумі 698525,00 грн., а тому укладені цим підприємством угоди з ПП «Торгбудсервіс» є нікчемними. Позивач вважає ці висновки податкової інспекції протиправними, оскільки у нього є всі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які оформлені належним чином та підтверджують правомірність віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що ТОВ «Камад» подано до ДПІ в м. Сімферополі податкові декларації з ПДВ за квітень-травень 2010 року, які свідчить про відсутність господарської діяльності підприємства. Крім того, актом податкової інспекції від 28.05.2010 року свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Камад» було анульоване у зв'язку з незнаходженням його за юридичною адресою. При проведення перевірки ПП «Торгбудсервіс» було встановлено, що підприємство безпідставно включило до свого податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 698 525,00 грн. за результатами його господарської діяльності з ТОВ «Камад». У зв'язку з цим, податкова інспекція дійшла висновку, що укладені між цими підприємствами угоди також є нікчемними, були спрямовані на отримання позивачем податкової вигоди шляхом формування «штучного» податкового кредиту з ПДВ.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Торгбудсервіс» є юридичною особою (код ЄДРПОУ 32319175).

23.09.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим проведена документальна невиїзна перевірка податкової декларації ПП «Торгбудсервіс» з податку на додану вартість за квітень - травень 2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 23 вересня 2010 року №13531/15-2 (т. 1 а.с. 10-14).

У акті перевірки відповідачем зроблений висновок про порушення ПП «Торгбудсервіс» п.п. 7.5.1 п. 7.5., п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР за результатами чого завищений податковий кредит суми ПДВ у розмірі 994905,90 грн. та податкові зобов'язання суми ПДВ у розмірі 296380,80 грн. у квітні 2010 року, та податковий кредит суми ПДВ у розмірі 234019,00 грн. та податкові зобов'язання суми ПДВ у розмірі 201048,60 грн. у травні 2010 року, що призвело до завищення рядку 21 (від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного) в сумі 32970,40 грн.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення на суму 32 970,40 грн. ДПІ у м. Сімферополі не приймалося.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення від 08.10.2010 року № 0016501502/0, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1047787,50 грн., у тому числі за основним платежем - 698 525,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 349 262,50 грн. (т. 1 а.с. 22).

Позивач, не погодившись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням, оскаржив його в адміністративному порядку (т. 1 а.с. 15-18).

За результатами розгляду скарги винесено податкове повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0016501502/1, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1047787,50 грн., у тому числі за основним платежем - 698 525,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 349 262,50 грн. (т. 1 а.с. 23).

Рішенням Державної податкової адміністрації в АР Крим від 02.03.2011 року вих. № 790/10/25-023 податкове повідомлення - рішення від 24.12.2010 року № 0016501502/1 та рішення ДПІ в м. Сімферополі від 22.12.2010 року, яке прийнято за результатами розгляду первинної скарги залишені без змін (т. 1 а.с. 26-28).

Як свідчать матеріали справи, підставою для висновку податкового органу про зменшення податкового кредиту позивача є виявлення розбіжностей задекларованих сум ПДВ в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а саме: виявлено завищення податкового кредиту позивача по контрагенту ТОВ «Камад», якій не включив до податкових зобов'язань з податку на додану вартість в квітні 2010 року 698 525,00 грн., а саме ТОВ «Камад» до податкового органу, в якому він стоїть на податковому обліку не надані податкові декларації по ПДВ, або прийняті «до відома».

Вирішуючи питання про правомірність винесених оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки суд зазначає наступне.

Оцінюючи правомірність прийнятих рішень суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Приписами Податкового кодексу України передбачено порядок проведення перевірок платників податків та оформлення їх результатів.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Статтею 86 ПК України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 ст. 3 Закону № 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Судом досліджені документи, надані позивачем в обґрунтування позовних вимог та встановлено наступне.

Між ТОВ «Камад» (Покупець) та ПП «Торгбудсервіс» (Продавець) укладений договір купівлі - продажу № 10-04/01-04 від 01.04.2010 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар в асортименті та обсязі згідно з накладними, які є невід'ємною частиною договору на момент передачі (т. 1 а.с. 83).

Виконання умов зазначеного договору підтверджується податковими накладними від 01.04.2010 року № 40120 на суму 27507,46 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4584,58 грн., 02.04.2010 року № 40203 на суму 4770,65 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 795,11 грн.,06.04.2010 року № 40610 на суму 47235,02 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 7872,50 грн., 07.04.2010 року № 40710 на суму 188940,06 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 31490,01 грн., 08.04.2010 року № 40817 на суму 109062,64 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 18177,11 грн.,09.04.2010 року № 40913 на суму 330751,75 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 55125,29 грн., 14.04.2010 року № 41408 на суму 184789,86 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 30798,31 грн., 16.04.2010 року № 41604 на суму 73283,71 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 12213,95 грн., 21.04.2010 року № 42108 на суму 40533,58 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6755,60 грн., 22.04.2010 року № 42214 на суму 141854,03 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 23642,34 грн., 23.04.2010 року № 42308 на суму 141854,03 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 23642,34 грн.,27.04.2010 року № 42708 на суму 38797,62 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6466,27 грн., 27.04.2010 року № 42710 на суму 283416,38 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 47236,06 грн., 28.04.2010 року № 42806 на суму 94500,28 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15750,05 грн., 30.04.2010 року № 43011 на суму 70987,96 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11831,33 грн.; видатковими накладними від 01.04.2010 року № Т-040120 на суму 29236,87 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4584,58 грн., 02.04.2010 року № Т-040203 на суму 4770,65 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 795,11 грн., 06.04.2010 року № Т-040610 на суму 50235,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 7872,50 грн., 07.04.2010 року № Т-040710 на суму 200940,02 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 31490,01 грн., 08.04.2010 року № Т-040817 на суму 115959,62 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 18177,11 грн., 09.04.2010 року № Т-040913 на суму 351660,50 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 55125,29 грн., 14.04.2010 року № Т-041408 на суму 196463,37 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 30798,31 грн., 16.04.2010 року № Т-041604 на суму 77964,59 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 12213,95 грн., 21.04.2010 року № Т-042108 на суму 43136,51 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6755,60 грн., 22.04.2010 року № Т-042214 на суму 150706,93 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 23642,34 грн., 23.04.2010 року № Т-042308 на суму 150706,93 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 23642,34 грн., 27.04.2010 року № Т-042708 на суму 41268,22 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 6466,27 грн., 27.04.2010 року № Т-042710 на суму 301410,50 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 47236,06 грн., 28.04.2010 року № Т-042806 на суму 100470,85 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 15750,05 грн., 30.04.2010 року № Т-043011 на суму 75476,20 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 11831,33 грн. (т. 1 а.с. 67-81, 84-98).

Судом встановлено, що 01.04.2010 року між ТОВ «Камад» (Продавець) та ПП «Торгбудсервіс» (Покупець) укладений договір купівлі - продажу № 1046, відповідно до умов якого продавець зобов'язується надати у власність покупця товар в асортименті та у обсягах, відповідно накладних, які є невід'ємною частиною Договору, а покупець зобов'язується оплатити та прийняти товар у кількості, вказаної у накладних, на умовах, передбачених договором (а.с. 99).

Фактичне виконання зазначеного договору підтверджується наданими позивачу первинними документами бухгалтерського та податкового обліку: видатковими накладними № 01017 від 01.04.10 р. на суму 7246,80 грн., у т.ч. ПДВ 1207,80 грн., № 01018 від 01.04.10 р. на суму 155415,48 грн., у т.ч. ПДВ 25902,58 грн., № 01020 від 01.04.10 р. на суму 20732,62 грн., у т.ч. ПДВ 3455,44 грн., № 01021 від 01.04.10р. на суму 49578,38 грн., у т.ч. ПДВ 8263,06 грн., № 01022 від 01.04.10 р. на суму 15853,42 грн., у т.ч. ПДВ 2642,24 грн., № 01024 від 01.04.10р. на суму 68478,95 грн., у т.ч. ПДВ 11413,16 грн., № 01025 від 01.04.10 р. на суму 58754,27 грн., у т.ч. ПДВ 9792,38 грн., № 01027 від 01.04.10 р. на суму 21748,43 грн., у т.ч. ПДВ 3624,74 грн., № 06009 від 06.04.10 р. на суму 53106,77 грн., у т.ч. ПДВ 8851,13 грн., № 06010 від 06.04.10 р. на суму 56824,42 грн., у т.ч. ПДВ 9470,74 грн., № 06011 від 06.04.10 р. на суму 117264,97 грн., у т.ч. ПДВ 19544,16 грн., № 06014 від 06.04.10 р. на суму 18469,84 грн., у т.ч. ПДВ 3078,31 грн., № 06015 від 06.04.10 р. на суму 10395,00 грн., у т.ч. ПДВ 1732,50 грн., № 06017 від 06.04.10р. на суму 235,49 грн., у т.ч. ПДВ 39,25 грн., № 06018 від 06.04.10 р. на суму 51165,07 грн., у т.ч. ПДВ 8527,51 грн., № 06019 від 06.04.10 р. на суму 1774,92 грн., у т.ч. ПДВ 295,82 грн., № 07007 від 07.04.10 р. на суму 184781,50 грн., у т.ч. ПДВ 30796,92 грн., № 07008 від 07.04.10 р. на суму 51177,90 грн., у т.ч. ПДВ 8529,65 грн., № 07010 від 07.04.10 р. на суму 55242,59 грн., у т.ч. ПДВ 9207,10 грн., № 07011 від 07.04.10 р. на суму 30537,54 грн., у т.ч. ПДВ 5089,59 грн., № 07014 від 07.04.10 р. на суму 50066,52 грн., у т.ч. ПДВ 8344,42 грн., № 07015 від 07.04.10 р. на суму 29811,20 грн., у т.ч. ПДВ 4968,53 грн., № 08012 від 08.04.10 р. на суму 97020,00 грн., у т.ч. ПДВ 16170,00 грн., № 08013 від 08.04.10 р. на суму 3516,48 грн., у т.ч. ПДВ 586,08 грн., № 08014 від 08.04.10 р. на суму 33792,66 грн., у т.ч. ПДВ 5632,11 грн., № 08017 від 08.04.10 р. на суму 164725,76 грн., у т.ч. ПДВ 27454,29 грн., № 08019 від 08.04.10 р. на суму 459,36 грн., у т.ч. ПДВ 76,56 грн., № 09014 від 09.04.2010 р. на суму 80344,44 грн., у т.ч. ПДВ 13390,74 грн., № 09015 від 09.04.10 р. на суму 75556,80 грн., у т.ч. ПДВ 12592,80 грн., № 09019 від 09.04.10 р. на суму 11152,94 грн., у т.ч. ПДВ 1858,82 грн.,№ 09021 від 09.04.10 р. на суму 112861,13 грн., у т.ч. ПДВ 18810,19 грн., № 12005 від 12.04.10 р. на суму 170571,00 грн., у т.ч. ПДВ 28428,50 грн., № 12006 від 12.04.10 р. на суму 52154,21 грн., у т.ч. ПДВ 8692,37 грн., № 12010 від 12.04.10 р. на суму 46508,59 грн., у т.ч. ПДВ 7751,43 грн., № 12011 від 12.04.10 р. на суму 5361,88 грн., у т.ч. ПДВ 893,65 грн., № 13003 від 13.04.10 р. на суму 627,26 грн., у т.ч. ПДВ 104,54 грн., № 16016 від 16.04.10 р. на суму 786,76 грн., у т.ч. ПДВ 131,13 грн., № 16018 від 16.04.10 р. на суму 2146,61 грн., у т.ч. ПДВ 357,77 грн., № 19021 від 19.04.10р. на суму 73180,80 грн., у т.ч. ПДВ 12196,80 грн., № 20023 від 20.04.10 р. на суму 28585,08 грн., у т.ч. ПДВ 4764,18 грн., № 21012 від 21.04.10 р. на суму 94743,00 грн., у т.ч. ПДВ 15790,50 грн., № 21014 від 21.04.10 р. на суму 52272,00 грн., у т.ч. ПДВ 8712,00 грн., № 21015 від 21.04.10 р. на суму 25944,67 грн., у т.ч. ПДВ 4324,11 грн., № 22015 від 22.04.10 р. на суму 3652,96 грн., у т.ч. ПДВ 608,83 грн., № 22017 від 22.04.10 р. на суму 1050,50 грн., у т.ч. ПДВ 175,08 грн., № 22018 від 22.04.10 р. на суму 103436,68 грн., у т.ч. ПДВ 17239,45 грн., № 22020 від 22.04.10 р. на суму 392,04 грн., у т.ч. ПДВ 65,34 грн., № 22021 від 22.04.10 р. на суму 431125,20 грн., у т.ч. ПДВ 71854,20 грн., № 27010 від 27.04.10 р. на суму 45896,54 грн., у т.ч. ПДВ 7649,42 грн., № 27011 від 27.04.10 р. на суму 11307,49 грн., у т.ч. ПДВ 1884,58 грн., № 28025 від 28.04.10 р. на суму 1924,56 грн., у т.ч. ПДВ 320,76 грн., № 28026 від 28.04.10 р. на суму 14400,41 грн., у т.ч. ПДВ 2400,07 грн., № 29026 від 29.04.10 р. на суму 128946,65 грн., у т.ч. ПДВ 21491,11 грн., № 30095 від 30.04.10 р. на суму 95040,00 грн., у т.ч. ПДВ 15840,00 грн., № 30096 від 30.04.10 р. на суму 267298,55 грн., у т.ч. ПДВ 44549,76 грн., № 30097 від 30.04.10 р. на суму 637533,83 грн., у т.ч. ПДВ 106255,64 грн., № 30105 від 30.04.10 р. на суму 51669,80 грн., у т.ч. ПДВ 8611,63 грн., № 30107 від 30.04.10 р. на суму 53165,58 грн., у т.ч. ПДВ 8860,93 грн., № 30108 від 30.04.10 р. на суму 50896,13 грн., у т.ч. ПДВ 8482,69 грн., № 30110 від 30.04.10 р. на суму 21726,74 грн., у т.ч. ПДВ 3621,12 грн., № 30111 від 30.04.10 р. на суму 50372,75 грн., у т.ч. ПДВ 8395,46 грн.; податковими накладними № 01017 від 01.04.10 р. на суму 7246,80 грн., у т.ч. ПДВ 1207,80 грн., № 01018 від 01.04.10 р. на суму 155415,48 грн., у т.ч. ПДВ 25902,58 грн., № 01020 від 01.04.10 р. на суму 20732,62 грн., у т.ч. ПДВ 3455,44 грн., № 01021 від 01.04.10р. на суму 49578,38 грн., у т.ч. ПДВ 8263,06 грн., № 01022 від 01.04.10 р. на суму 15853,42 грн., у т.ч. ПДВ 2642,24 грн., № 01024 від 01.04.10 р. на суму 68478,95 грн., у т.ч. ПДВ 11413,16 грн.,

№ 01025 від 01.04.10 р. на суму 58754,27 грн., у т.ч. ПДВ 9792,38 грн., № 01027 від 01.04.10 р. на суму 21748,43 грн., у т.ч. ПДВ 3624,74 грн., № 05001 від 05.04.10 р. на суму 120081,60 грн., у т.ч. ПДВ 20013,60 грн., № 06009 від 06.04.10 р. на суму 53106,77 грн., у т.ч. ПДВ 8851,13 грн., № 06010 від 06.04.10 р. на суму 56824,42 грн., у т.ч. ПДВ 9470,74 грн., № 06011 від 06.04.10 р. на суму 117264,97 грн., у т.ч. ПДВ 19544,16 грн., № 06014 від 06.04.10 р. на суму 18469,84 грн., у т.ч. ПДВ 3078,31 грн., № 06015 від 06.04.10 р. на суму 10395,00 грн., у т.ч. ПДВ 1732,50 грн., № 06017 від 06.04.10р. на суму 235,49 грн., у т.ч. ПДВ 39,25 грн., № 06018 від 06.04.10 р. на суму 51165,07 грн., у т.ч. ПДВ 8527,51 грн., № 06019 від 06.04.10 р. на суму 1774,92 грн., у т.ч. ПДВ 295,82 грн., № 07007 від 07.04.10 р. на суму 184781,50 грн., у т.ч. ПДВ 30796,92 грн., № 07008 від 07.04.10 р. на суму 51177,90 грн., у т.ч. ПДВ 8529,65 грн., № 07010 від 07.04.10 р. на суму 55242,59 грн., у т.ч. ПДВ 9207,10 грн., № 07011 від 07.04.10 р. на суму 30537,54 грн., у т.ч. ПДВ 5089,59 грн., № 07014 від 07.04.10 р. на суму 50066,52 грн., у т.ч. ПДВ 8344,42 грн., № 07015 від 07.04.10 р. на суму 29811,20 грн., у т.ч. ПДВ 4968,53 грн., № 08010 від 08.04.10 р. на суму 160881,65 грн., у т.ч. ПДВ 26813,61 грн., № 08012 від 08.04.10 р. на суму 97020,00 грн., у т.ч. ПДВ 16170,00 грн., № 08013 від 08.04.10 р. на суму 3516,48 грн., у т.ч. ПДВ 586,08 грн., № 08014 від 08.04.10 р. на суму 33792,66 грн., у т.ч. ПДВ 5632,11 грн., № 08017 від 08.04.10 р. на суму 164725,76 грн., у т.ч. ПДВ 27454,29 грн., № 08019 від 08.04.10 р. на суму 459,36 грн., у т.ч. ПДВ 76,56 грн., № 09014 від 09.04.2010 р. на суму 80344,44 грн., у т.ч. ПДВ 13390,74 грн., № 09015 від 09.04.10 р. на суму 75556,80 грн., у т.ч. ПДВ 12592,80 грн., № 09019 від 09.04.10 р. на суму 11152,94 грн., у т.ч. ПДВ 1858,82 грн., № 09021 від 09.04.10 р. на суму 112861,13 грн., у т.ч. ПДВ 18810,19 грн., № 12003 від 12.04.10 р. на суму 172048,80 грн., у т.ч. ПДВ 28674,80 грн., № 12005 від 12.04.10 р. на суму 170571,00 грн., у т.ч. ПДВ 28428,50 грн., № 12006 від 12.04.10 р. на суму 52154,21 грн., у т.ч. ПДВ 8692,37 грн., № 12010 від 12.04.10 р. на суму 46508,59 грн., у т.ч. ПДВ 7751,43 грн., № 12011 від 12.04.10 р. на суму 5361,88 грн., у т.ч. ПДВ 893,65 грн., № 13003 від 13.04.10 р. на суму 627,26 грн., у т.ч. ПДВ 104,54 грн., № 15013 від 15.04.10 р. на суму 35640,00 грн., у т.ч. ПДВ 5940,00 грн., № 160015 від 16.04.10 р. на суму 243371,20 грн., у т.ч. ПДВ 40561,87 грн., № 16016 від 16.04.10 р. на суму 786,76 грн., у т.ч. ПДВ 131,13 грн., № 16018 від 16.04.10 р. на суму 2146,61 грн., у т.ч. ПДВ 357,77 грн., № 19020 від 19.04.10 р. на суму 235920,60 грн., у т.ч. ПДВ 39320,10 грн., № 19021 від 19.04.10р. на суму 73180,80 грн., у т.ч. ПДВ 12196,80 грн., № 20023 від 20.04.10 р. на суму 28585,08 грн., у т.ч. ПДВ 4764,18 грн., № 21012 від 21.04.10 р. на суму 94743,00 грн., у т.ч. ПДВ 15790,50 грн., № 21014 від 21.04.10 р. на суму 52272,00 грн., у т.ч. ПДВ 8712,00 грн., № 21015 від 21.04.10 р. на суму 25944,67 грн., у т.ч. ПДВ 4324,11 грн., № 22015 від 22.04.10 р. на суму 3652,96 грн., у т.ч. ПДВ 608,83 грн., № 22017 від 22.04.10 р. на суму 1050,50 грн., у т.ч. ПДВ 175,08 грн., № 22018 від 22.04.10 р. на суму 103436,68 грн., у т.ч. ПДВ 17239,45 грн., № 22020 від 22.04.10 р. на суму 392,04 грн., у т.ч. ПДВ 65,34 грн., № 22021 від 22.04.10 р. на суму 431125,20 грн., у т.ч. ПДВ 71854,20 грн., № 23009 від 23.04.10 р. на суму 188651,40 грн., у т.ч. ПДВ 31441,90 грн., № 26011 від 26.04.10 р. на суму 6633,00 грн., у т.ч. ПДВ 1105,00 грн., № 27008 від 27.04.10 р. на суму 158466,30 грн., у т.ч. ПДВ 26411,05 грн., № 27010 від 27.04.10 р. на суму 45896,54 грн., у т.ч. ПДВ 7649,42 грн., № 27011 від 27.04.10 р. на суму 11307,49 грн., у т.ч. ПДВ 1884,58 грн., № 28022 від 28.04.10 р. на суму 34650,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 5775,00 грн., № 28025 від 28.04.10 р. на суму 1924,56 грн., у т.ч. ПДВ 320,76 грн., № 28026 від 28.04.10 р. на суму 14400,41 грн., у т.ч. ПДВ 2400,07 грн., № 29026 від 29.04.10 р. на суму 128946,65 грн., у т.ч. ПДВ 21491,11 грн., № 30095 від 30.04.10 р. на суму 95040,00 грн., у т.ч. ПДВ 15840,00 грн., № 30096 від 30.04.10 р. на суму 267298,55 грн., у т.ч. ПДВ 44549,76 грн., № 30097 від 30.04.10 р. на суму 637533,83 грн., у т.ч. ПДВ 106255,64 грн., № 30105 від 30.04.10 р. на суму 51669,80 грн., у т.ч. ПДВ 8611,63 грн., № 30107 від 30.04.10 р. на суму 53165,58 грн., у т.ч. ПДВ 8860,93 грн., № 30108 від 30.04.10 р. на суму 50896,13 грн., у т.ч. ПДВ 8482,69 грн., № 30110 від 30.04.10 р. на суму 21726,74 грн., у т.ч. ПДВ 3621,12 грн., № 30111 від 30.04.10 р. на суму 50372,75 грн., у т.ч. ПДВ 8395,46 грн., № 30085 від 30.04.10 р. на суму 40844,60 грн., у т.ч. ПДВ 68807,43 грн., № 30086 від 30.04.10 р. на суму 44785,50 грн., у т.ч. ПДВ 7464,25 грн., № 30087 від 30.04.10 р. на суму 24183,20 грн., у т.ч. ПДВ 4030,53 грн., № 30089 від 30.04.10 р. на суму 45949,50 грн., у т.ч. ПДВ 7658,25 грн., № 30090 від 30.04.10 р. на суму 9900,00 грн., у т.ч. ПДВ 1650,00 грн., № 30093 від 30.04.10 р. на суму 142250,20 грн., у т.ч. ПДВ 23708,37 грн., № 30099 від 30.04.10 р. на суму 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн., № 30101 від 30.04.10 р. на суму 27504,00 грн., у т.ч. ПДВ 4584,00 грн., № 30104 від 30.04.10 р. на суму 60864,00 грн., у т.ч. ПДВ 10144,00 грн. (т. 1 а.с. 100-249, т. 2 а.с. 1-14).

Таким чином позивач по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Камад» був як Покупцем так і Продавцем.

Як свідчать матеріали справи між сторонами ТОВ «Камад» та ПП «Торгбудсервіс» укладена угоду про припинення зобов'язань за рахунком зустрічної однорідної вимоги від 30.04.2010 року, відповідно до якої грошові зобов'язання сторін виконані у повному обсязі (а.с. 82).

Отримавши від ТОВ «Камад» зазначені вище податкові накладні позивач включив відображені в них суми ПДВ до складу податкового кредиту, що відповідає приписам чинного податкового законодавства.

До набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року відносини щодо справляння податку на додану вартість регулювались Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Аналогічні норми містяться у п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України вбачається, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 підставою для нарахування податкового кредиту покупця є видана постачальником податкова накладна. Зазначена норма міститься в п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Таким чином, Законом України "Про податок на додану вартість", який діяв у 2010 році та Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року передбачено право платника на податковий кредит, яке обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок витрат на придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних.

Дослідженими наявними в матеріалах справи податковими накладними продавця ТОВ «Камад» встановлено, що вони відповідають законодавчим вимогам до первинних документів податкового обліку, тому є належним підтвердженням права позивача на податковий кредит.

Суд також зазначає, що актом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 482/15-2 від 28.05.2010 року свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Камад» було анульоване.

Проте, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.02.2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 року, тобто набрала законної сили, рішення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Камад», оформлене актом № 482/15-2 від 28.05.2010 року було визнано протиправним та скасоване. Цією ж постановою суд зобов'язав Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим вчинити дії щодо відображення в картці особового рахунку з ПДВ позивача показники податкової декларації за травень 2010 року (від 05.07.2010 року за вих.. № 107078) та уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року (від 25.05.2010 року за вх. № 83855) (а.с. 29-33,58-60).

Відповідно до цієї податкової звітності, ТОВ «Камад» задекларувало свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ПП «Торгбудсервіс», проте показники цієї звітності не були відображені податковою інспекцією в картці особового рахунку з ПДВ ТОВ «Камад», що призвело до виникнення розбіжностей із даними щодо податкового кредиту, задекларованого ПП «Торгбудсервіс».

Проте, ці дії державної податкової інспекції були визнані протиправними постановою суду, яка набрала законної сили, було зобов'язано відобразити показники податкових декларації ТОВ «Камад», а тому ніяких розбіжностей в даних з ПДВ між цими підприємствами не має.

При проведенні перевірки та складанні податковою інспекцією акту була перевірена первинна податкова документація платника податку, яка була підставою для формування ПП «Торгбудсервіс» податкового кредиту та жодних зауважень щодо цієї документації в акті не викладено.

Щодо встановлених розбіжностей в задекларованих підприємствами сумами ПДВ судом було встановлено, що вони виникли з вини саме податкової інспекції, внаслідок протиправного неприйняття ними податкової звітності ТОВ «Камад», що було встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили, а отже не підлягає повторному доведенню відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України.

У акті перевірки відповідачем виявлено розбіжність задекларованих сум ПДВ з контрагентом ТОВ «Камад». Відповідачем зазначено, що з наданих до перевірки та наявних у податкових органів відомостей встановлено, за наслідками угод, укладених ПП «Торгбудсервіс» та контрагентом, останній не сплатив та не міг сплатити до бюджету податки, так як податкова декларація з ПДВ за кітень-травень 2010 року не надана до органів державної податкової служби (або надана з помилками), а разом з тим ПП «Торгбудсервіс» на підставі отриманих від імені контрагенту податкових накладних , включив до складу свого податкового кредиту відповідні суми ПДВ. Зазначене свідчить про те, що від укладення та виконання угод з контрагентом інтересам держави та суспільства завдаються збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету податків, витрати державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права їх отримання. Угоди між позивачем та контрагентом укладені з метою ухилення від сплати обов'язкових податків, що беззаперечно суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни. Несплата податків тягне за собою спричинення шкоди економічним інтересам суспільства. За таких обставин відповідно до положень ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України правочини, вчинені з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, водночас суперечать моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними.

Суд зазначає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Зазначені висновки суду узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі № 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, рішення суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень відповідача щодо нікчемності операцій, суд зазначає наступне.

Частинами 1,5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення частин 1-5 ст. 203 ЦК України не є безумовною підставою визнання правочину нікчемним, а є лише підставою для визнання його недійсним.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проте, суд зазначає, що в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Ця норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини без посередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Суду не надано доказів звернення до суду з метою визнання вказаного правочину недійсними.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ст. 24 КК України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи. Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про застосування наслідків нікчемної угоди, що передбачені положеннями ч. 1 ст. 208 ГК України.

Враховуючи відсутність доказів умислу позивача та контрагента за правочином, який відповідач вважає нікчемним, суд дійшов висновку щодо безпідставності зроблених відповідачем висновків.

Відповідно до ст. 43 Господарського кодексу України підприємництвом визнається самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та має на меті одержання прибутку. При цьому, суб'єкти господарювання в процесі здійснення господарської діяльності вступають в господарські правовідносини, укладають відповідні договори, надають або купують послуги, отримують або придбають товари, тощо.

Відповідно до положень ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. При цьому, відповідно до ч. 2 зазначеної статті скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації данного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 Господарського кодексу України. Відповідно до п. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.

Доказів щодо вжиття перелічених заходів органами державної податкової служби суду не надано. За фактом фіктивного підприємництва, ухилення від сплати податків кримінальних справ не розпочато, вироків суду не прийнято за результатами розгляду таких справ в судовому порядку, до підприємства, яке на думку органів державної податкової служби здійснює діяльність із порушенням закону та установчим документам, адміністративно-господарські санкції не застосовані, інших доказів суду під час розгляду справи не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірний правочин, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ в м. Сімферополі від 08.10.2010 року № 0016501502/0 та від 24.12.2010 року № 0016501502/1 суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 07.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складений 09.12.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 08.10.2010 року № 0016501502/0.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 24.12.2010 року № 0016501502/1.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Торгбудсервіс» судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Кащеєва