Постанова № 28169674, 04.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13420/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Кальника В.В., розглянувши у місті Дніпропетровську в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької південної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-КР»про накладення арешту на кошти платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Криворізька південна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби 7 листопада 2012 року звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магнолія-КР»з позовними вимогами про накладення арешту на кошти ТОВ «Магнолія-КР», що знаходяться на розрахунковому рахунку в банку: р/р 26006151812980, Криворізька філія АТ «Банк «Фінанси та кредит», МФО 305835; р/р 26001238010600, АТ «Укрсиббанк», МФО 351005.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач у порушення вимог Податкового кодексу України має несплачену заборгованість перед бюджетом в сумі 5238,24 грн., податкову вимогу відповідачем не виконано, майно, за рахунок якого можливе стягнення податкового боргу, податковою інспекцією не виявлено, тому, позивач вимушений звернутись до суду із позовом про застосування арешту коштів платника податків.

Представник позивача до суду не прибув, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не з'явився.

У судовому засіданні 4 грудня 2012 року судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження з урахуванням вимог статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов, що позовна заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Магнолія-КР»(код ЄДРПОУ 33576327) є платником податків та інших обов'язкових платежів, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 23 серпня 2005 року за №4501, та станом на час розгляду справи перебуває на обліку в Криворізькій південній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області.

За обліковими даними Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області відповідач має податковий борг перед бюджетом у розмірі 5238,24 грн., який виник відповідно до:

- податкової декларації з плати за землю від 10 лютого 2012 року №2631, за якою з квітня по жовтень нараховано 768,70 грн. за кожен місяць, що дорівнює 5380,90 грн. Підприємством частково сплачено суму боргу в сумі 292,30 грн., залишок несплаченого боргу складає 5088,60 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2012 року №0002961503, яким відповідачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання у розмірі 141,54 грн.;

- нараховано пені в сумі 8,10 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області з метою погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 3 квітня 2012 року №171 про сплату податкового боргу в сумі 707,70 грн.

З метою встановлення наявності активів у відповідача Криворізькою південною МДПІ Дніпропетровської області направлено відповідні запити.

Так, згідно листа КП «Криворізьке бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради від 1 червня 2012 року №10542 відомості про реєстрацію права власності за ТОВ «Магнолія-КР»відсутні.

Згідно листа Криворізького гірничопромислового територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 31 травня 2012 року №12-13/1128 інформація щодо реєстрації технологічних транспортних засобів за ТОВ «Магнолія-КР»відсутня.

Відповідно до листа Інспекції державного технічного нагляду Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 7 червня 2012 року №1343-02-11 інформація щодо реєстрації сільськогосподарської техніки за ТОВ «Магнолія-КР»відсутня.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які виникли між сторонами, суд керується положеннями Податкового кодексу України та Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 №1398.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Приписами статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України визначено обставини, за яких може бути застосовано арешт майна, а саме, якщо: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Положеннями пункту 7.3 розділу VII «Особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків» Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Мінфіну України від 7 листопада 2011 року №1398, визначено, що для застосування арешту коштів на рахунках платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду з позовною заявою у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Суд зазначає, що позивачем при поданні позову не обґрунтовано обставини для застосування арешту коштів платника податків та не надано рішення керівника ОДПС про застосування такого арешту.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивач звернувся до суду з позовом про накладення арешту, скориставшись правом, наданим статтею 20 Податкового кодексу України, за відсутності передбачених статтею 94 ПК України обставин, за яких такий арешт може бути застосовано.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.

Керуючись статтями 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник