Постанова № 28169637, 17.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/14260/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Куделько Н.Є. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Модиф» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання незаконними та неправомірними дії, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2012р. Приватне підприємство «Модиф» (далі - позивач, ПП «Модиф») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська) про:

- визнання незаконними та неправомірними дій по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені довідкою від 26.10.2012р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Модиф» щодо документального не підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2012 року»;

- визнання протиправними дій щодо відображення в довідці від 26.10.2012р. висновків про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки і відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Модиф» по ланцюгу із контрагентами покупцями та постачальниками;

- зобов'язання відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань ПП «Модиф» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 26.10.2012р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська проведена зустрічна звірка ПП «Модиф» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки за період вересень 2012 року. За результатами зустрічної звірки складено довідку від 26.10.2012р. №182/224/35987469. Зустрічною звіркою ПП «Модиф» за період липень, серпень 2012 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Модиф» по ланцюгу із контрагентами покупцями та постачальниками. На думку позивача, такі висновки не відповідають дійсності, оскільки, господарські операції з контрагентами мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти розгляду справи в порядку письмового провадження (а.с.16,т.2).

Представник відповідача звернувся до суду із клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.32,т.1). Від відповідача надійшли до суду заперечення на адміністративний позов в яких, посилається на те, що висновки зазначені в довідці від 26.10.2012р. №182/224/35987469 щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Модиф» по ланцюгу із контрагентами покупцями та постачальник є обґрунтованими. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

З урахуванням положень ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження, оскільки, немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ПП «Модиф» 25.11.2003р. зареєстровано розпорядженням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (а.с.10,т.1).

ПП «Модиф» перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 25.11.2003р. (а.с.10,т.1).

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення серії № 043946 від 15.11.2007р., виданого ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій Сокрут М.І., згідно із п.73.5 ст.75 Податкового кодексу України проведено зустрічну звірку ПП «Модиф» щодо не підтвердження господарських відносин з контрагентами за вересень 2012 року (а.с.9,т.1).

За результатами зустрічної звірки 26.10.2012р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська складено довідку № 182/224/35987469 (а.с.9-18,т.1).

Як вбачається з висновків зазначених в довідці від 26.10.2012р. №182/224/35987469, зустрічною звіркою ПП «Модиф» за період липень, серпень 2012 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Модиф» по ланцюгу із контрагентами покупцями та постачальниками (а.с.15).

В ході судового розгляду було встановлено, що між ПП «Модиф» та його контрагентами були укладені договори копівлі-продажу та надання послуг, згідно яких були виконані договірні обов'язки, сплачені кошти, виписані видаткові та податкові накладні.

Зазначені обставини підтверджуються письмовими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Конституції України, Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р., Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що передбачено ст.61 Конституції України.

Згідно п.73.5 ст. 73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз вищезазначених норм законодавства, яке регулює порядок формування податкового кредиту, не передбачають позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту в разі порушення його контрагентами вимог податкового законодавства по ланцюгу постачання.

Крім того, як встановлено в ході судового розгляду, у діях ПП «Модиф» при укладанні договорів з його контрагентами була наявна господарська мета, що свідчить про фактичне здійснення господарських операцій.

Отже, доводи відповідача стосовно нікчемності вказаних правочинів є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Оцінуючи, докази дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, суд приходить до висновку, що висновки відповідача зазначені в довідці від 26.10.2012р. №182/224/35987469, зустрічною звіркою ПП «Модиф» за період липень, серпень 2012 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Модиф» по ланцюгу із контрагентами покупцями та постачальниками є необґрунтованими.

Вимоги позивача щодо визнання незаконними та неправомірними дій по проведенню зустрічної звірки, результати якої оформлені довідкою від 26.10.2012р. «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Модиф» щодо документального не підтвердження господарських відносин із контрагентами їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2012 року» та визнання протиправними дій щодо відображення в довідці від 26.10.2012р. висновків про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки і відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ПП «Модиф» по ланцюгу із контрагентами покупцями та постачальниками, задоволенню не підлягають, оскільки зазначені дії здійснені контролюючим органом в межах наданих йому повноважень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у розмірі 16,10 гривень.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби відновити в електронній автоматизованій системі співставлення зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів показники щодо податкового кредиту та податкових зобов'язань Приватного підприємства «Модиф» по його взаємовідносинам з контрагентами, задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Модиф» в рахунок повернення судового збору 16,10 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Куделько