Постанова № 28169535, 07.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0470/9233/12 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління в Дніпропетровській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління в Дніпропетровській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу.

09 серпня 2012 року по даній справі було винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження.

30 серпня 2012 року відповідач подав заперечення, відповідно до якого зазначив, що ОСОБА_1 передала транспортний засіб за довіреністю 08 серпня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв'язку з чим Постанова від 05 липня 2012 року №151779 про застосування фінансових санкцій щодо відповідача суперечить чинному законодавству, отже підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у зв'язку з неможливістю ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд призначив дану справу до судового розгляду на 25 вересня 2012 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року до участі в адміністративній справі №2а/0470/9233/12 за позовом Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління в Дніпропетровській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, було залучено ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. N 1567, відповідачем не виконано зобов'язання щодо сплати адміністративно-господарських санкцій за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт згідно постанови про накладення фінансових санкцій № 151779 від 05.07.2012 в сумі 510 грн. 00 коп., внаслідок чого за СПД - ФО ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Дніпропетровській області на суму 510 грн. 00 коп.

Прокурор та представник Територіального управління в Дніпропетровській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті подали заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач та треті особи до суду повторно не з'явилися, про дату та час судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про автомобільний транспорт" центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування.

У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонують: урядовий орган державного управління з питань регулювання діяльності автомобільного транспорту; урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті.

Згідно з пунктом 1 Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року за № 789, Міністерство транспорту і зв'язку України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері автомобільного та інших галузей транспорту, у сфері забезпечення безпеки руху на усіх видах транспорту.

Пунктом 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року за № 1190 „Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті" встановлено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті України (скорочено Головавтотрансінспекція, а далі ГДІАТ), є урядовим органом державного управління, що діє у складі Міністерства транспорту і зв'язку України і йому підпорядковується.

Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області утворено наказом начальника ГДІАТ - Головного державного інспектора на автомобільному транспорті від 28.02.2005 року за № 1 та діє на підставі Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністра транспорту і зв'язку України від 14.12.2005 року за № 888.

Пунктом 4 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті визначено, що основними завданнями її територіальних управлінь є здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання усіх форм власності нормативно-правових актів, стандартів і норм перевезення вантажів і пасажирів автомобільним транспортом загального користування.

Згідно із п. 5 цього Положення, територіальні управління, відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезення пасажирів і вантажів; дотримання вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Процедура здійснення державного контролю Головавтотрансінспекцією за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять свою діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, встановлена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року за № 1567.

Відповідно до вимог пунктів 12 та 13 цього Порядку, рейдова перевірка додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки перевезень автомобільним транспортом здійснюється на підставі щотижневого графіка, який складається територіальним управлянням ГДІАТ у Дніпропетровській області з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.

Згідно з пунктами 20, 21, 23 цього Порядку, при виявленні при перевірці порушень вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт, складаються акти реагування, наведені у додатках 2, 3 та 4 до Порядку.

Судом встановлено, що 12.05.2012 державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, під час якої було встановлено факт експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, чим порушено вимоги ст. 39 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

Зазначене порушення зафіксовано у складеному зазначеними посадовими особами акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за № 043832 від 12.05.2012.

На підставі п.п. 26, 27 Порядку, справа про виявлене порушення розглядається керівником органу державного контролю, якими, згідно з п. 3 Порядку є начальник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті та начальник територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, або його заступник. Керівник органу державного контролю за наявності підстав виносить постанову про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій, яка оформлюється згідно з додатком 5 до Порядку.

Виключний перелік порушень вимог чинного законодавства про автомобільний транспорт, при виявленні яких складається один з передбачених Порядком актів, на підставі якого за наслідками розгляду справи виноситься постанова про застосування фінансових санкцій, містить стаття 60 Закону України „Про автомобільний транспорт".

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт" за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки передбачений штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Так, В.о. Начальника територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області Кузьминський І.В. 05 липня 2012 року, керуючись п.п. 25, 27 Порядку здійснення державного контролю автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року N 1567, (далі - Порядок) виніс Постанову про застосування фінансових санкцій № 151779, якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано фінансові санкції у розмірі 510 гривень за порушення ним вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт передбачене абзацом 4 ч. 1 ст. 60 Закону України „Про автомобільний транспорт", вчинення якого підтверджується актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 043832 від 12.05.2012 року.

Пунктом 22 ст. 29 Бюджетного кодексу України передбачено, що штраф належить до доходів загального фонду Державного бюджету України, і тому сплачується тільки до Державного бюджету України.

Згідно п. 28 Порядку фінансова санкція, якою є передбачений ст. 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності, повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Матеріалами справи підтверджується, що у відповідності до вимог п. 29 Порядку, листом з простим повідомленням до ФОП ОСОБА_1 було направлено копію постанови про застосування фінансових санкцій, яка отримана відповідачем 11.07.2012, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 32 Порядку скарга на постанову про застосування фінансових санкцій може бути подана до вищого за підпорядкуванням органу державного контролю.

Скарга на постанову подається протягом 10 днів після її винесення. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин за заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання, щодо якого винесена постанова, строк може бути поновлений керівником органу державного контролю за умови надання заявником документів, що підтверджують наявність поважних причин несвоєчасного подання скарги в установлений строк (тимчасова непрацездатність, засвідчена в установленому порядку, або перебування у відрядженні).

Однак, відповідач не виконав вимоги п.28 Порядку у частині сплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів, не повідомив про таку сплату позивача, та не надав суду доказів погашення заборгованості у розмірі зазначеної суми штрафу.

Судом не беруться до уваги твердження відповідача, що ФОП ОСОБА_1 не є автомобільним перевізником, а Постанова про застосування фінансових санкцій № 151779 порушує її права та є незаконною, оскільки відповідач мала право бути присутньою під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 05 липня 2012 року, будучи належним чином повідомлена про час розгляду зазначеної справи, та згідно положень п.32 Порядку в разі незгоди оскаржити Постанову про застосування фінансових санкцій. Однак наданими правами відповідач не скористалася, доказів оскарження зазначеної постанови до суду не надала, у зв'язку з чим сума штрафу по Постанові про застосування фінансових санкцій №151779 вважається узгодженою.

Згідно з п.2 ст.121 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян чи держави в суді у випадках визначених законом.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.60 КАСУ прокурор може звертатися в адміністративний суд з адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. № З-рп/99 прокурори, їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави в особі органів державної влади чи органів місцевого самоврядування та самостійно зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах та в чому полягає чи може відбутись порушення інтересів держави.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Отже, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, оскільки у позивача наявні докази існування боргу у відповідача, натомість відповідачем наявність заборгованості не спростована.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління в Дніпропетровській області Головної державної інспекції на автомобільному транспорті до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення штрафу - задовольнити.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 до державного бюджету України (р/р 31118106700002, МФО 805012, ЗКПО 37988155, код штрафу 21081100, ГУДКСУ у Дніпропетровській області) накладений на нього адміністративно-господарський штраф за порушення вимог чинного законодавства України про автомобільний транспорт по постанові про накладення фінансових санкцій № 151779 від 05.07.2012 в сумі 510 гривень (п'ятсот десять грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя В.С. Парненко