Постанова № 28169459, 10.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13489/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

07.11.2012 року Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» № 727/98 від 03.07.1998 року (далі Закон № 727/98), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку за видом діяльності: з надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів. Встановлена ставка з даного виду діяльності складає 15% розміру мінімальної заробітної плати. Станом на 05.10.2012 року відповідач має податковий борг з єдиного податку на підприємницьку діяльність у розмірі 805,45грн. Заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, тому податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення боргу.

Позивач в судове засідання не з'явився , подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с 19).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повідомлень за адресою, що міститься в позовній заяві та витязі з ЄДРПОУ, а саме: АДРЕСА_1, яка повернута на адресу суду з відміткою пошти «вручить нет возможности» (а.с. 23).

Відповідно до ч.4 ст. 33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження згідно ст.. 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 02.02.2005 року, ідентифікаційний код НОМЕР_2, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 26.09.12 р., перебуває на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків і зборів (а.с. 6).

18.01.2012 року ФОП ОСОБА_1 до Західно-Донбаська ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби подана заява про застосування спрощеної системи оподаткування з 1 квітня 2012 року (а.с. 7).

02.03.2012 року ФОП ОСОБА_1 отримане свідоцтво Серії НОМЕР_1 на сплату єдиного податку за видом діяльності: з надання соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів. (а.с. 9).

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 № 4014-VI (далі Закон № 4014-VI) до Податкового кодексу України внесені зміни та припинено дію Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» № 727/98 від 03.07.1998 року.

Згідно п.291.3 ст. 291 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755 - VI (далі - ПК України) юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою 1 цього Закону.

Відповідно до п. 291.4. ст. 291 ПК України до суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності відносяться - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень.

Під побутовими послугами населенню, які надаються платниками єдиного податку, згідно з п.п. 39 п. 291.7 ст. 291 ПК України розуміються послуг домашньої прислуги, надання ФОП ОСОБА_1 соціальної допомоги без забезпечення проживання для осіб похилого віку та інвалідів згідно КВЕД ДК 009:2005 є наданням послуг домашньої прислуги, тому відноситься до першої групи платників єдиного внеску.

Пункт 293.1. ст. 293 ПК України визначає, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць - для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (Пункт 293.2. ст. 293 Закону № 4014-VI).

Рішенням Павлоградської міської ради від 29.12.2011 року № 398-18/VI «Про затвердження ставок єдиного податку для суб'єктів господарювання м.Павлограда» встановлений розмір ставок єдиного податку для суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування з розрахунку на календарний місяць у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітнього) року: для першої групи фізичних осіб-підприємців - 10 %. (а.с.10).

Згідно п.295.1. ст.295 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої групи є календарний рік.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року (п. 295.1. ст. 295 ПК УКраїни). Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно розрахунку, наявного в матеріалах справи, ФОП ОСОБА_1 має податковий борг за 2012 рік, який виник з 20.05.2012 року та становить 804,75 грн. основного платежу (160,95 *5), з урахуванням наявної переплати 0,41 грн., податковий борг становить 804,34 грн.( а.с. 5).

У зв'язку з несплатою самостійно узгоджених податкових зобов'язань відповідачу на підставі п.п. 129.1.1 п. 129 ст. 129 ПК України нарахована пеня у розмірі 1,11 грн., загалом заборгованість складає 805,45 грн., на момент розгляду справи не погашена, що підтверджується карткою особового рахунку відповідача, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи (а.с. 13-14).

Відповідно ст. 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначає, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до

бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вказаної вимоги закону на адресу ФОП ОСОБА_1 направлена податкова вимога № 894 від 21.05.2012 року на суму 160,54 грн., яка повернута на адресу відправника з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В судовому засіданні було встановлено, що за змістом, формою та підставами винесення така податкова вимога узгоджується з компетенцією органів державної податкової служби України, встановлених Податковим кодексом України та Порядком направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010 року № 1037 «Про затвердження Порядку направлення органам державної податкової служби податкових вимог платникам податків», зареєстрованого Міністерством юстиції України 30.12.2010 року № 1432/18727.

Відповідно до п.4.7 вказаного Наказу, у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу в зв'язку з незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, або з інших причин, податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

В разі невиконання податкової вимоги орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Стягнення здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пп. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України).

В силу пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (пп. 95.2 cт. 95 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що станом на 05.10.2012 року податковий борг не погашений, що підтверджується обліковою карткою платника податків, зворотній бік якої приєднаний до матеріалів справи. (а.с. 13-14).

З огляду на те, що заборгованість платника податку не погашена у встановленому законом порядку, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь місцевого бюджету м.Павлограда (р/р 34213379700032, код платежу 18050200, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 37936856) заборгованість зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб у розмірі 805,45 грн. (вісімсот п'ять грн. 45 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева