Постанова № 28169330, 18.12.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2012 року Справа № 5002-12/2365-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Котлярової О.Л.,

суддів Воронцової Н.В.,

Проценко О.І.,

представники сторін не з'явилися:

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іллічов.М.М.) від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-12/2365-2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський район,АР Крим,96324)

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський р-н, 96324)

про визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" звернулося до господарського суду з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" про визнання недійсним договору оренди № 93/12 від 30 грудня 2011 року, укладеного між сторонами про оренду будівлі двох складів на території зернотоку.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-12/2365-2012 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме, що спірний договір було укладено між двома юридичними особами, представником яких одночасно була одна й таж особа -Хоменко Д.Г., який обіймав посаду виконавчого директора Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (орендодавця) та був дійсним членом кооперативу, також був директором товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (орендаря).

Також, скаржник зазначає у апеляційній скарзі, що підписання цього договору відбулося виключно в інтересах Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський", оскільки він був підписаний за наявності очевидного конфлікту інтересів, а також, із завищеним розміром орендної плати.

Ухвалою від 19 жовтня 2012 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" прийнято до провадження та призначити до розгляду на 27 листопада 2012 року.

Ухвалою апеляційної інстанції від 27 листопада 2012 розгляд справи було відкладено на 18 грудня 2012 року.

17 грудня 2012 року від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копію акту про відкликання повноважень за довіреностями, та клопотання про відкладення розгляду справи за відстуністю представника, апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі.

У судове засідання представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія вважає можливим розглянути скаргу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 30 грудня 2011 року між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (Орендар) було укладено договір оренди №93/12. (а.с. 50-51)

Відповідно до пункту 1.1. договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне володіння і користування будівлю двох складів, розташованих на території зернотоку за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Гришино.

Вказане майно використовується Орендарем для зберігання врожаю сільськогосподарських культур та насіннєвого матеріалу, а також інших матеріальних цінностей.

Згідно із пунктом 2.1. Договору вступ Орендаря у володіння і користування майном наступає одночасно з підписанням Сторонами акту приймання-передачі.

Пунктом 2.3. Договору майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання Сторонами акту приймання-передачі.

Орендна плата за вказане в пункті 1.1. майно складає 10 000,00 грн. щомісячно, в тому числі ПДВ, пункт 3.1. Договору.

Відповідно до пункту 3.2. Договору орендна плата підлягає індексації згідно діючого законодавства України.

Орендна плата Орендарем здійснюється один раз в квартал не пізніше 15-го числа місяця, наступного за останнім місяцем кварталу, згідно рахунку Орендодавця.

Оплата здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок Орендодавця.

Згідно пункту 9.1. Договір вступає в силу після його підписання Сторонами і діє до 31.12.2012 року включно.

Договір підписано з однієї сторони Дібровою А.О. Головою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" та Хоменко Г.Д. Директором Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" та посвідчений відповідними печатками.

01 січня 2012 року актом приймання-передачі Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду наступне майно за договором оренди №93/12, який підписаний з однієї сторони Дібровою А.О. головою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" та Хоменко Г.Д. директором товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" та посвідчений відповідними печатками. (а.с. 52)

Вважаючи, що даний договір є недійсний, позивач посилаючись на частину 3 статті 238 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Основною підставою недійсності спірного договору на думку позивача є те, що директор Хоменко Д. Г. не мав права укладати спірний договір, оскільки він одночасно був представником за законом та статутом і товариства з обмеженою відповідальністю "Ледком Крим" і Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський", до того ж він одночасно являється і його співвласником, в зв'язку з чим останній мав більше заінтересованості діяти в інтересах саме Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський".

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України, договір, укладений в письмовій формі, вважається укладеним з моменту його підписання сторонами .

Статтею 181 Господарського кодексу України господарський передбачається, що договір складається у формі єдиного документу, підписаного сторонами і скріпленого печатками.

Частиною 3 статті 238 Цивільного кодексу України встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, правоздатність юридичної особи реалізується через її органи, які формують і виражають її волю зовні. Із зазначеного випливає, що дії органів визнаються діями самої юридичної особи. Тому для здійснення правочинів від імені юридичної особи вони не потребують довіреності.

Здатність юридичної особи бути стороною правочину, у тому числі здатність самою здійснювати правочини, здійснюється від її імені на підставі відповідного повноваження або 1) органом юридичної особи; або 2) учасником юридичної особи, або 3) за допомогою інституту представництва.

Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору (частина 1 статті 244 Цивільного кодексу України), закону, акту органу юридичної особи (частина 2 статті 244 Цивільного кодексу України).

Статтею 244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, спірний договір оренди укладався між двома окремими суб'єктами господарювання -Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим".

Від імені товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" договір був підписаний директором Хоменко Д. Г., який був призначений на цю посаду наказом №02Л-П від 12.04.2010р. та звільнений із неї згідно протоколу загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" №21/02/12 від 21 лютого 2012 року.

Пунктом 9.1 статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" в редакції від 16 лютого 2011 року, передбачено, що виконавчим органом товариства є Директор.

Пунктом 9.2.2 визначено, що директор укладає договори будь -якого виду від імені товариства, розпоряджається майном товариства з врахуванням обмежень. встановлених цим Статутом та законодавством України.

В свою чергу, відповідно до Статуту Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" згідно пункту 1.3. членами кооперативу є: Діброва А.О., Смоленська А.В., Хоменко Д.Г. (а.с. 120-128).

Протокол загальних зборів членів Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" від 11 жовтня 2011 року, де вирішувалися питання про обрання голови та секретаря зборів; про оренду нерухомого майна Сільськогосподарського виробничого кооперативу Діброва А.О. "Докучаєвський"; про надання згоди голові кооперативу на укладення договорів оренди, який в подальшому був ним укладений (а.с. 76-78).

На загальних зборах були присутні 3 члена Кооперативу, які представляли 100 % голосів: Діброва А.О., Смоленська А.В., Хоменко Д.Г.

В розумінні статті 244 ЦК України, орган та представник юридичної особи - це різні, самостійні інститути. При здійсненні юридично-значущих дій представник діє як автономний суб'єкт права, який на підставі довіреності здійснює правочини від імені іншої особи, в результаті чого у останньої виникають, змінюються або припиняються цивільні права та обов'язки.

Орган діє як сама юридична особа, оскільки він не має власної правоздатності, дієздатності та інтересів, відмінних від інтересів юридичної особи, а представник їх має окремо від правоздатності, дієздатності та інтересів того, кого від представляє.

Орган при виконанні своїх посадових обов'язків та при здійсненні прав юридичної особи згідно статуту не знаходиться у правовідношенні з юридичною особою, оскільки ніхто з них не є самостійним суб'єктом по відношенню до іншого. Тоді як той, кого представляють, знаходиться з представником у правовідносинах, які випливають з довіреності.

Таким чином, здійснення правочиноздатності юридичної особи через її органи не є представництвом, а є діями безпосередньо самої юридичної особи.

Виходячи із того, що від імені Орендодаця договір підписувала Діброва А.О. -голова кооперативу, а від Орендаря директор - Хоменко Д.Г., тобто представниками сторін були різні особи, місцевий господарський суд дійшов вірно висновку про відсутність, при укладенні договору, порушень частини 3 статті 238 Цивільного кодексу України.

Також, судова колегія не вбачає порушень при укладення спірного договору, відносно того, що Хоменко Д. Г. діяв не в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим", з огляду на наступне.

Як вбачається з протоколу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" від 11 жовтня 2011 року звернулося з проханням продовжити оренду приміщень на 2012 рік, а також надати їм в оренду на 2012 рік об'єкти, зокрема територію автогаражу площею 200 кв.м. З подібними пропозиціями звернулися підприємство "Лісма-Крим" та товариство з обмеженою відповідальністю "Покоління-СТЕК".

Згідно з протоколом, Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" визначив на 2012 рік той рівень цін, який відображає на сьогоднішній день ситуацію на ринку орендних послуг на підставі інформації, отриманої з відкритих джерел, таких, як місцеві газети, система інтернет, опит місцевих підприємців і юридичних осіб, враховуючи попит на зазначене майно, та розмір витрат, які несе Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" на утримання, ремонт та охорону зазначеного майна.

Зі змісту протоколу слідує, що Хоменко Д. Г. вважав вартість орендної плати завищеною, та просив збори розглянути питання про її зниження.

Проте, вказані ціни були визначені оптимальними. В разі відмови товариства з обмеженою відповідальністю"Лендком Крим" від оренди зазначеного майна за наведеними цінами, пропонувалось надати майно в оренду іншим контрагентам. Проголосували: "За"- 2 голоси (Діброва А.О.; Смоленська А.В.), або 66,7 % голосів; "Проти"- 1 голос (Хоменко Д.Г.), або 33,3 %.

Отже, за результатами розгляду вказаних питань, приймаючи до уваги зокрема те, що ТОВ "Лендком Крим" на сьогоднішній день є орендатором частини майна, прийнято рішення про укладення договорів оренди зазначеного майна з товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" на 2012 рік.

Із вказаного протоколу вбачається, що Хоменко Д.Г. намагався знизити вартість оренди нерухомого майна. Однак, дане рішення прийнято більшістю голосів, а саме 66,7 % голосів, що менше ніж у Хоменко Д.Г. (33,3%). Тобто, він не мав вирішального голосу при прийнятті вказаного рішення, а відтак і твердження щодо його дій, не в інтересах кооперативу, є безпідставним, оскільки самостійно прийняття будь -яке рішення не на користь кооперативу, він не правомочний, з огляду на малу кількість голосів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія не вбачає підстав для визнання спірного договору недійсним саме з підстав порушення при його укладенні норм статей 238 Цивільного кодексу України.

Проте, розглядаючи спір про визнання недійсним правочину, суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 № 02-5/111 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" (із змінами і доповненнями).

У випадку встановлення хоча б однієї із зазначених обставин, правочин підлягає визнанню недійсним, як такий, що укладений із порушенням діючого законодавства.

Судова колегія встановила, що предметом спірного договору оренди було нерухоме майно: будівлі двох складів, розташованих на території зернотоку за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Гришино (п. 1.1 договору).

У підтвердження, наявності у Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" права власності на вищевказане майно, останнім було надано суду Акт приймання -передачі майна у власність Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" (а.с. 116-119)

Відповідно до зазначеного акту, Фонд майна Автономної Республіки Крим (продавець) з однієї сторони та КСП "Докучаєвський" (покупець) з іншої сторони склали даний акт про наступне: продавець передає, а покупець приймає майно цілісного майнового комплексу, яке знаходиться на балансі КСП "Докучаєвський", за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Гришено, вул. Миру, 1, зокрема: в графі під номером 4 -Зерноток інвентарний номер 13.

Частиною 1 статті 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

При цьому, положеннями статті 317 Цивільного кодексу України встановлено, що права володіння, користування та розпоряджання своїм майном належить власникові.

Отже, суб'єктивне право власності має цілком конкретний зміст, який проявляється у правомочностях власника - це володіння, користування та розпорядження. При цьому, кожна з передбачених правомочностей має своє призначення, однак, деякі з них можуть належати й іншим особам, які не є власниками даного майна (наприклад, особам, які одержали майно за договором оренди).

На відміну від цих осіб, власник має монопольне право здійснювати правомочності.

Згідно з частиною 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судова колегія враховує, що згідно пунктами 1, 3, 4 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Згідно пунктом 1.6 Інструкції "Про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09 червня 1998 року за № 121, та діяла до набрання чинності Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна в бюро технічної інвентаризації є обов'язковою для власників, незалежно від форми власності.

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" не мав зареєстрованого в установленому порядку права власності на зазначене нерухоме майно (будівлі двох складів), а тому і право на це майно, у останнього не виникло, в зв'язку з чим Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" не мав можливості розпоряджатися цим майном та передавати його в оренду.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія дійшла висновку, що зміст спірного договору застави суперечить вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.

Таким чином, при укладення спірного договору Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" не мав повноважень власника майна, яке є предметом спірного договору, а відтак не мав права ним розпоряджатися, в тому числі здавати в оренду, в зв'язку з чим, спірний договір підлягає визнанню недійсним, з наведених вище підстав.

Крім того, судова колегія зауважує, що однією із підстав недійсності правочину, позивач вказував на відсутність у особи, яка вчиняє правочин, необхідного обсягу цивільної дієздатності, однак обґрунтовував це відсутністю повноважень директора товариства з обмеженою відповідальністю "Ледком - Крим" Хоменко Д. Г. на підписання спірного договору.

Під час розгляду справи, судовою колегією були встановлені обставини щодо відсутності саме у Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" права на укладення договору оренди, в зв'язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню, яке постановлено з неповним з'ясуванням усіх обставин справи.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 вересня 2012 року у справі № 5002-12/2365-2012 скасувати.

3. Прийняти нове рішення.

4. Позов задовольнити.

5. Договір оренди № 93/12 від 30 грудня 2011 року будівлі двох складів, розташованих на території зернотоку за адресою: АР Крим, Первомайський район, с. Гришино, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Докучаєвський" визнати недійсним.

6. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Докучаєвський" (96324, АР Крим, Первомайський район, с. Гришине, вул. Центральна, 2, код ЄДРПО України 30639043) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (96324, АР Крим, Первомайський район, с. Гришине, вул. Центральна, 2, код ЄДРПО України 35874058) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1073,00 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 536,50 грн.

7. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя О.Л. Котлярова

Судді Н.В. Воронцова

О.І. Проценко

Розсилка:

1. товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком Крим" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський район,АР Крим,96324)

2. Сільськогосподарський виробничий кооператив "Докучаєвський" (вул. Центральна, 2, с. Гришине, Первомайський р-н, 96324) (з повідомленням)