Рішення № 28169251, 18.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5023/5152/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія про стягнення коштів у сумі 75218,25 грн. за участю представників:

позивача - Мельник В.В., довіреність № 14-327 від 16.03.2012 року;

відповідача - Фурсал В.В., довіреність № 1093 від 22.08.2012 року.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 75218,25 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30 вересня 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 5199,82 грн., пеню в розмірі 25998,11 грн., 3 % річних в розмірі 1987,73 грн. та 7 % штрафу в розмірі 42032,60 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5152/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 04 грудня 2012 року о 12:00.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач зазначив, що порушення зі свого боку зобов'язання за спірним договором купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30.09.2011 року в частині своєчасної оплати вартості обсягів газу в термін до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1 спірного договору) пояснює скрутним фінансовим становищем на підприємстві відповідача. Позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 25998,11 грн. та 7 % штрафу у розмірі 42032,60 грн. не визнає та просить суд зменшити їх розмір, враховуючи непомірно великий розмір вищезазначених штрафних санкцій та важке фінансове становище відповідача. Також, просить суд розстрочити виплату суми заявлених позивачем до стягнення: інфляційних витрат та 3 % річних строком на 12 місяців. В обґрунтування своєї позиції та заперечень, до матеріалів справи, через канцелярію суду відповідач надав відзив на позовну заяву (за вх. № 20260) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Позивач проти зменшення розміру пені та 7 % штрафу заперечує, як і заперечує проти клопотання про розстрочку виплати сум: інфляційних витрат та 3 % річних строком на 12 місяців.

З метою надання сторонами додаткових доказів по справі, в судовому засіданні 04 грудня 2012 року оголошено перерву до 18 грудня 2012 року до 15:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.

11 грудня 2012 року, через канцелярію суду, до матеріалів справи, від відповідача надійшов супровідний лист (за вх. № 4516) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

18 грудня 2012 року, після перерви розгляд справи було продовжено.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, наполягає на їх задоволенні. Проти зменшення розміру пені та 7 % штрафу позивач заперечує, як і заперечує проти клопотання відповідача про розстрочку виплати сум: інфляційних витрат та 3 % річних строком на 12 місяців.

В судовому засіданні відповідач підтримав наданий раніше відзив на позовну заяву, просить суд розстрочити судове рішення на 12 місяців. Також, клопоче перед судом про зменшення на 90 % пред'явленої позивачем до стягнення пені в розмірі 25998,11 грн. та 7 % штрафу у розмірі 42032,60 грн., на підставі чого, до матеріалів справи, через канцелярію суду надав відповідне клопотання про зменшення штрафних санкцій (вх. № 23210), яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

30 вересня 2011 року між позивачем НАК "Нафтогаз України" (продавцем) та відповідачем - Комунальним підприємством Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11, відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався передати у власність відповідача (покупця) у ІV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі-газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а відповідач (покупець) зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Як свідчать наявні в матеріалах справи Акти приймання-передачі природного газу, на виконання умов Договору від 30.09.2011р., позивач поставив протягом жовтня-грудня 2011 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 675465,65 грн. (арк. справи 20-22).

Відповідач, в порушення п.6.1 Договору, свої зобов'язання за договором купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30.09.2011 року виконав з простроченням строків оплати.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30.09.2011 року, сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків, а саме, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом тридцяти відсоткової попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу на п'ять днів до початку здійснення поставки. Решта сімдесят відсотків вартості планових обсягів поставки природного газу сплачується відповідачем протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до чотирнадцятого числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, за несвоєчасну оплату відповідачем за спожитий природний газ по договору купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30.09.2011 року, позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 25998,11 грн. та 7 % штрафу в розмірі 42032,60 грн.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.2 спірного Договору купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30.09.2011р. сторони погодили, що за несвоєчасну оплату газу в строки, зазначені в п. 6.1. цього договору, відповідач (покупець) сплачує на користь позивача (продавця), крім суми заборгованості, пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцяти) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач надав обґрунтовані розрахунки пені та штрафу, які відповідають вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та відповідно до п. 7.2 спірного договору купівлі-продажу природного газу № 14/1905/11 від 30.09.2011 р., на підставі чого, за порушення строків виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, яка склала 25998,11 грн. та 7 % штрафу в розмірі 42032,60 грн.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст. 83 ГПК України), суд, об'єктивно оцінивши даний випадок, приймає до уваги причини неналежного виконання зобов'язання. Враховуючи, що основною причиною невиконання зобов'язань відповідача по договору є те, що він є бюджетною установою, джерелом фінансування є загальний бюджетний фонд, а кошти надходили невчасно, суд вважає можливим клопотання відповідача задовольнити частково та зменшити розмір пені та штрафу на 50% та стягнути з відповідача 12999,05 грн. пені та 21016,30 грн. штрафу. В іншій частині стягнення пені та штрафу - відмовити.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування надані позивачем інфляційних нарахувань у розмірі 5199,82 грн. (за період: листопада 2011р. по квітень 2012р.) та 3% річних у розмірі 1987,73 грн. суд приходить до висновку, що даний розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно наданого суду відзиву на позовну заяву (арк. справи 51-54), відповідач наполягає на задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення суду строком на 12 місяців з моменту його ухвалення, у зв'язку з тяжким фінансовим станом підприємства, який виключає можливість виконання в повному обсязі усіх зобов'язань перед кредиторами.

Згідно доводів відповідача, зазначена ситуація виникла не з вини підприємства, а в зв`язку з великою різницею між собівартістю теплової енергії та тарифами для населення в 2011-2012р.р., що в свою чергу є причиною затримки розрахунку за газ.

Як зазначає відповідач, однією з причин неповного розрахунку з позивачем було не вирішення на державному рівні питання відшкодування різниці між тарифами та собівартістю на теплову енергію для населення. До кінця 2012 року очікується відшкодування цієї різниці від бюджету згідно внесених змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", а до її отримання фінансовий стан підприємства - відповідача не дозволяє сплатити залишок боргу за газ.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Для застосування передбачених цією нормою заходів, суду необхідно встановити чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Враховуючи питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення суду, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК України і ст. 121 ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду.

Відповідно абз. 1 п. 1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12 вересня 1996 року № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України" зі змінами та доповненнями, господарський суд на підставі статті 121 ГПК (1798-12) має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі -рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно п. 2 зазначеного Роз'яснення, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В даному випадку посилання відповідача на важкий фінансовий стан є винятковою обставиною в розумінні ст.121 ГПК України, за наявності якої можливе надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду на 12 місяців.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого доведено позов до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 124,129 Конституції України, статтями 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230 Господарського кодексу України, ЗУ „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", статтями 22, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, п/р 260003013273 у ПАТ "Ощадбанк", МФО 351823, код ЄДРПОУ 34328904) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, р/р 260053012609 в ГОУ "Промінвестбанку України", МФО 300012, код ЄДРПОУ 20077720) - 12999,05 грн. пені, 21016,30 грн. штрафу, 5199,82 грн. індексу інфляції, 1987,73 грн. 3 % річних, 1609,50 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Розстрочити виконання рішення на 12 місяців зі сплатою у такі строки згідно графіку: січень 2013 року - 3567,70 грн., лютий 2013 року- 3567,70 грн., березень 2013 року- 3567,70 грн., квітень 2013 року- 3567,70 грн., травень 2013 року- 3567,70 грн., червень 2013 року- 3567,70 грн., липень 2013 року- 3567,70 грн., серпень 2013 року- 3567,70 грн., вересень 2013 року- 3567,70 грн., жовтень 2013 року- 3567,70 грн., листопад 2013 року- 3567,70 грн., грудень 2013 року- 3567,70 грн.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Суддя Жиляєв Є.М.