Рішення № 28169237, 10.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р.Справа № 5023/4269/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", м. Харків до КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації", м. Харків; 3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська міська рада, м. Харків про зобов'язання виконати в натурі обов'язок за договором за участю представників :

позивача - Старченко Е.М. за довіреністю № 02-15/1-885 від 21.11.2012 р.

відповідача - Фатій Н.І. за довіреністю № 12 від 02.11.2009 р.

3-ї особи - Клименко В.О. за довіреністю № 08-11/3277/2-12 від 03.09.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Земельний банк" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" (відповідач) про зобов'язання Комунальне підприємство «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» виконати в натурі обов'язок за договором від 12 січня 2012 р. №1890007 на виконання робіт - виготовити витяг і технічний паспорт на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, площею 150,5 кв.м., які належать Публічному акціонерному товариству «Земельний банк» згідно договору купівлі-продажу нежитлових приміщень № 2645-В-С від 18 липня 2003 р.

Відповідач, через канцелярію господарського суду 20.11.2012 р. за вх. № 19149, надав відзив на позовну заяву, який господарським судом залучено до матеріалів справи. У відзиві відповідач просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з посиланням на форс-мажорні обставини.

Представники сторін та 3-ї особи до початку судового засідання, через канцелярію господарського суду 10.12.2012 р. за вх. № 1114/12, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Представник 3-ї особи, через канцелярію господарського суду 10.12.2012 р. за вх. № 21526, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи. Згідно пояснень представник 3-ї особи просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач, через канцелярію господарського суду 07.12.2012 р. за вх. № 21347, надав додаткові пояснення по справі, які господарським судом залучені до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 07.12.2012 р. за вх. № 21309, надав клопотання про залучення до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України.

В обґрунтування даного клопотання позивач вказував, що Постановою Правління НБУ № 373 від 30 липня 2010 року у ПАТ «Земельний банк» відкликано банківську ліцензію та призначено ліквідатора банку. Граничний строк ліквідації банку складає згідно постанові 3 роки і збігає в серпні 2013 року. КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» умисно створило обставини, на які посилається, як достатні для невчасного виконання договору про виготовлення технічної документації вказаного об'єкту нерухомості або взагалі для відмови від цього. Спірні дії відповідача унеможливлюють вчасну ліквідацію ПАТ «Земельний банк», строк якої згідно вищевказаній постанові Правління НБУ збігає в 2013 році. Відповідно до ст. 88 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України має право продовжувати процедуру ліквідації банків на термін до одного року. Тому рішення з даного господарського спору може вплинути на права або обов'язки Національного банку України щодо ПАТ «Земельний банк».

Господарський суд, розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості 3-ї особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національний банк України, керуючись ст. 27 ГПК України, вважав за необхідне в його задоволенні відмовити, оскільки рішення з даного господарського спору не може вплинути на права або обов'язки Національного банку України щодо однієї з сторін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача та 3-ї особи у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, встановив наступне.

12 січня 2012 р. між КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (відповідач) та ПАТ «Земельний банк» (позивач) був укладений договір № 1890007 на виконання робіт з виготовлення витягу та технічного паспорту на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4, площею до сплати орієнтовно 150,5 кв.м. (надалі - договір).

Згідно п.2.2. договору відповідач був зобов'язаний негайно інформувати позивача у таких випадках:

- якщо дотримання ним вказівок позивача загрожує придатності результатів робіт, що виконуються;

- про наявність інших, не залежних від виконавця обставин.

Пунктом 4.2. договору було передбачено, що вартість робіт з виготовлення витягу та технічного паспорту на нежитлові приміщення за адресою: м. Харків, вул. Чернишевська, 4 складає 1037,61 грн., у т.ч. ПДВ (20%) - 172,94 грн.

Судом встановлено, що відповідачем був виставлений позивачу для сплати рахунок на суму 1037,61 грн., який позивачем був сплачений, про що свідчить платіжне доручення № 5 від 12.01.2012 р.

Пункти 7.1, 7.2 договору передбачали виконання договірних зобов'язань відповідачем на протязі 20 діб з моменту оплати позивачем вартості договірних робіт, з правом дострокового виконання. Також, п.7.2. договору передбачалася можливість продовження терміну виконання робіт за згодою сторін з обов'язковим складанням письмового документу, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.8.1. договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до моменту його остаточного виконання.

Пунктом 10.1. договору було закріплено, що відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання власних обов'язків, що випливають з будь-якого із положень цього договору не наступає, якщо це невиконання або неналежне виконання є наслідком причин, що знаходяться поза контролем виконавчої сторони, таких, як пожежі, стихійні лиха, воєнні дії, торгове ембарго, дії органів влади та місцевого самоврядування (форс-мажорні обставини). При виникненні форс-мажорних обставин, які роблять неможливим повне або часткове виконання кожної із сторін зобов'язань за цим договором, виконання умов цього договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.

Пунктом 10.2. договору було передбачено, що якщо форс-мажорні обставини будуть продовжуватися більше 6 місяців, то кожна із сторін вправі відмовитися від подальшого виконання обов'язків за цим договором.

Згідно п.10.3. договору сторона, для якої створилась неможливість виконання зобов'язань за цим договором, повинна негайно сповістити іншу сторону про початок і припинення форс-мажорних обставин.

Так, на виконання умов договору відповідачем було повідомлено позивача про неможливість виконання зобов'язань за цим договором щодо видачі позивачу витягу з реєстру прав власності на нежитлові приміщення цокольного поверху № 8, 2-го поверху № 4, 3-го поверху № 4, 4-го поверху №4 по вул. Чернишевській № 4, у зв'язку з тим, що інвентаризаційна справа на вищезазначений будинок була направлена до юридичного департаменту Харківської міської ради 17.01.2012 р. згідно запиту № 435/9-12 від 17.01.2012 р., до повернення інвентаризаційної справи в бюро (лист КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» № 1890007 від 24.01.2012 р.).

Також, на запит позивача № 02-15/5959 від 13.08.2012 р. відповідачем була надана позивачу відповідь № 6861 від 15.08.2012 р. згідно якої відповідач вказував, що КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» була надана відповідь від 24.01.2012 р. про неможливість виконання роботи по проведенню поточної інвентаризації нежитлових приміщень, які знаходяться у будівлі по вул. Чернишевській, 4, у зв'язку з тим, що інвентаризаційна справа знаходиться на розгляді у Юридичному департаменті Харківської міської ради. До Юридичного департаменту було надано листа з проханням повернути інвентаризаційну справу з посиланням на Ваше замовлення. До цього часу справу за адресою: вул. Чернишевська, 4 до КП ХМБТІ не повернено.

При проведені реєстрації права власності на нерухоме майно та наданні витягів з реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» керується у своїй діяльності Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002р., у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010р. за №1692/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.07.2010р. за №582/17877.

Пунктом 7.6. Тимчасового положення закріплено, що наданню витягу з реєстру прав передує проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

Пунктом 7.7. Тимчасового положення зазначено, що реєстратор БТІ протягом 14 робочих днів з дня прийняття заяви про надання витягу з Реєстру прав надає витяг або приймає рішення про відмову в його наданні.

Обчислення терміну надання витягу з Реєстру прав здійснюється без урахування терміну проведення технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації.

При проведені технічної інвентаризації на нерухоме майно КП «Харківське МіськБТІ» керується «Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна», затвердженої наказом Держбуду України №127 від 24.05.2001р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001р. за №582/5773.

Відповідно до пункту 1.7. Інструкції для проведення інвентаризаційних робіт з юридичними особами укладаються договори, а з фізичними -замовлення-зобов'язання.

У пункті 1.4 Інструкції зазначено, що технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації. На підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи (додаток 1) та технічні паспорти (додатки 2-8, 18).

Пунктом 1.2 Інструкції визначено порядок та методику проведення технічної інвентаризації збудованих (реконструйованих) будинків, допоміжних будівель та споруд з метою: визначення їх фактичної площі та об'єму (щодо проектних); обстеження та оцінки технічного стану наявних об'єктів; установлення вартості об'єктів.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

З огляду на вищевикладене, враховуючи умови розділу 10 договору щодо форс-мажорних обставин за договором, та те, що направлення матеріалів інвентаризаційної справи до юридичного департаменту Харківської міської ради 17.01.2012 р., згідно запиту № 435/9-12 від 17.01.2012 р., відноситься до форс-мажорних обставин, про які позивача було повідомлено відповідачем у відповідності з умовами договору, господарський суд приходить до висновку, що з матеріалів справи не вбачається порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача з вини відповідача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, у зв'язку з чим в їх задоволенні необхідно відмовити.

Враховуючи те, що позов не підлягає задоволенню, відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають покладенню на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 21, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Повне рішення складено 17.12.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.