Рішення № 28168035, 19.12.2012, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 0915/2185/12

Провадження № 2/0915/832/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючої-судді Хоминець М.М.

з участю секретаря Гундич Г.В.

представника позивача -адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ПРОСТО-страхування», ТОВ підприємства з іноземною інвестицією «Елсі», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача -департамент соціальної політики Івано-Франківської ОДА, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 16.05.2012 р. звернувся в суд з позовом до відповідачів -ПАТ «ПРОСТО-страхування»і ТОВ підприємства з іноземною інвестицією «Елсі»про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП. Після зменшення і уточнення своїх позовних вимог 05.09.2012 р. просив стягнути з ТОВ підприємства з іноземною інвестицією «Елсі»76146 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 40000 грн. на відшкодування моральної шкоди, з ПАТ «ПРОСТО-страхування»- 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди та стягнути з відповідачів судові витрати.

Ухвалою суду від 29.11.2012 р. до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача залучено департамент соціальної політики Івано-Франківської ОДА.

Заявлений позов ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що 14.03.2012 р. близько 14 год. 30 хв. в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області на перехресті автодоріг державного значення Н-10 «Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці» та Н-9 «Мукачево-Львів», сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів -сідлового тягача марки «Ман»д.н.з. НОМЕР_1 з причепом д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який працює водієм-експедитором у відповідача -ТзОВ ПІІ «ЕЛСІ», та легкового автомобіля марки «Ауді А6»д.н.з. НОМЕР_3 під його керуванням, який належить позивачу на праві приватної власності. По факту ДТП прокуратурою Івано-Франківської області проводилась перевірка, за результатами якої 06.04.2012 р. старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Івано-Франківської області Яковишиним С.З. винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи. Перевіркою було встановлено, що зіткнення автомобілів відбулось на правій смузі руху, призначеній для руху автомобіля «Ауді А6», який рухався по головній дорозі в напрямку з м. Калуш в м. Івано-Франківськ. Зіткнення відбулось передньою частиною автомобіля «Ауді А6»в задні колеса причепа сідлового тягача марки «Ман», який першим лівим колесом знаходився на правій смузі руху на відстані 1,9 м від осьової лінії розмітки, другим лівим колесом на відстані 3 м від осьової лінії розмітки, а третім лівим колесом на відстані 4 м від осьової лінії розмітки. Автомобіль «Ман»знаходився посередині перехрестя на двох смугах руху автодороги «Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці». Автомобіль марки «Ауді А6»внаслідок зіткнення переднім лівим колесом знаходився на відстані 6,9 м від осьової лінії розмітки та 10,8 м до бетонного стовпа, а заднім лівим на відстані 6,2 м від осьової лінії розмітки. З наведеного випливає, що саме водій автомобіля «Ман» ОСОБА_4 порушив вимоги ПДР України, оскільки він, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не виконав вимоги знаку дорожнього руху «Проїзд без зупинки заборонено», який встановлено безпосередньо перед перехрестям доріг, та не пропустив транспортний засіб, яким керував позивач, рухаючись по головній дорозі. Згідно постанови Деснянського районного суду міста Києва від 25.07.2012 р. саме ОСОБА_4 визнано винним у ДТП. Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль позивача. Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, від 24.04.2012 р. встановлено, що у зв'язку із економічною недоцільністю відновлювального ремонту пошкоджень, які отримав належний позивачу автомобіль марки «Ауді А6», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент до його пошкодження в ДТП, яка по рівню цін станом на момент виконання дослідження складала 133995 грн. Відповідальним за шкоду є власник автомобіля «Ман»- ТОВ ПІІ «Елсі». Згідно вимог ч.1 ст.1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання своїх трудових обов'язків. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення ДТП була застрахована, ПАТ «ПРОСТО-страхування»на даний час відшкодувало позивачу 50000 грн. майнової шкоди у межах ліміту страхового відшкодування. Згідно ст.30.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Позивач не згоден із визнанням його автомобіля фізично знищеним, а тому має право на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП. Відповідно до висновку судового експерта-автотоварознавця ОСОБА_6 від 03.09.2012 р. встановлено, що вартість пошкодженого в ДТП 14.03.2012 р. автомобіля марки «Ауді А6» д.н.з. НОМЕР_3 станом на момент його експертного дослідження 12.04.2012 р. не може перевищувати 11799 грн. Тобто спричинена позивачу внаслідок ДТП матеріальна шкода дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до ДТП (133995 грн.) та після ДТП (11799 грн.) і складає 122196 грн., з яких 50000 відшкодовано страховою компанією, а залишок у 72196 грн. та витрати по евакуації автомобіля -1500 грн., по зберіганню автомобіля на арештмайданчику -450 грн., по оплаті послуг експерта -2000 грн., а всього 76146 грн. майнової шкоди має відшкодувати ТОВ ПІІ «Елсі». Внаслідок ДТП позивачу спричинена також моральна шкода, яка полягає у фізичному болю, пов'язаному з отриманими тілесними ушкодженнями, погіршенні стану фізичного здоров'я, тривалому перебуванні на лікуванні, порушенні звичайного ритму життя, тривалому процесі реабілітації для відновлення фізичного та психічного здоров'я, душевних стражданнях внаслідок отриманих травм. Розмір спричиненої моральної шкоди оцінює у 45000 грн., з яких 5000 грн. просив стягнути із страхової компанії згідно вимог ст.22.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а решту 40000 грн. -з ТОВ ПІІ «Елсі».

Представник позивача у судовому засіданні зменшені і уточнені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача -ТОВ ПІІ «Елсі»у судовому засіданні позов не визнав і пояснив, що водій відповідача ОСОБА_4 14.03.2012 р. близько 14 год. 30 хв., керуючи вантажним автомобілем «MAN TGA 18.840»реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2, при виїзді з другорядної дороги на головну виконав вимогу знаку дорожнього руху «Проїзд без зупинки заборонено», зупинився перед перехрестям, пропустив автомобіль «Мерседес-Віто», який повернув праворуч, та, переконавшись у безпеці свого маневру, із ввімкненим лівим поворотом поступово почав рух ліворуч, виїжджаючи на головну дорогу. Здійснюючи маневр із звичайною швидкістю, вантажний автомобіль здійснював поворот, коли в задні колеса причепа на значній швидкості в'їхав легковий автомобіль «Ауді А6»реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням позивача. Коли після зіткнення ОСОБА_4 підійшов до позивача, щоб надати йому допомогу, побачив, що ОСОБА_3 не був пристебнутий ременем безпеки, а подушки безпеки не спрацювали, що свідчить про нехтування вимогами правил дорожнього руху з боку позивача. Останній відмовився від виклику швидкої допомоги, від проходження судово-медичного обстеження. З урахуванням рельєфу ділянки дороги, де сталась ДТП, внаслідок якого транспортний засіб, що рухається на підйомі вказаної ділянки дороги, фактично не помітний учасникам руху, які знаходяться на перехресті, вважає, що можливою обставиною, яка призвела до ДТП, може бути те, що позивач, рухаючись з достатньою швидкістю, про що свідчить і характер пошкоджень його транспортного засобу, пересік точку обмеженого огляду автодороги, здійснив маневр, щоб оминути автомобіль «Мерседес-Віто», який повертав направо, і побачив вантажний автомобіль «MAN TGA 18.840», що здійснював поворот, при цьому позивач не вжив заходів для зменшення швидкості, про що свідчить відсутність слідів гальмівного шляху, та не зміг уникнути зіткнення. Якби позивач рухався зі швидкістю згідно вимог наявного на цій ділянці дороги знаку «Обмеження максимальної швидкості до 50 км/год.», він зміг би вчасно зреагувати і уникнути ДТП. Вважає, що позивач порушив вимоги ПДР України, чим призвів до створення аварійної ситуації та ДТП. Оскільки позивач згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не має права розрядження автомобілем, не можна говорити про належність йому автомобіля на праві приватної власності та заподіяння безпосередньо йому матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля. З урахуванням наведених обставин, відповідно до вимог ч.5 ст.1187, ч.1 ст.1188, ст.1193 ЦК України відповідач вважає, що в діях ОСОБА_4 відсутня вина, оскільки він діяв згідно вимог ПДР, при цьому очевидною є наявність вини (грубої необережності, тощо) у діях позивача. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня його вини, розмір належного з володільця джерела підвищеної небезпеки відшкодування має бути зменшений або у відшкодуванні шкоди має бути відмовлено. Крім того, вважає, що пошкоджень здоров'я, на які посилався позивач, можна було б уникнути у випадку дотримання ним ПДР. Вважає сумнівним сам факт спричинення позивачу моральної шкоди та необґрунтованою його вимогу про стягнення такої шкоди, оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують визнання ОСОБА_4 винним у скоєнні ДТП, позивач не надав доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди. Просив у позові відмовити.

Представник третьої особи -департаменту соціальної політики Івано-Франківської ОДА у судовому засіданні пояснив, що у вирішенні даного спору третя особа покладається на розгляд суду; підтвердив, що позивач був забезпечений автомобілем, ввезеним в Україну і визнаним в установленому порядку гуманітарною допомогою згідно п.41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999, тому не має права на розпорядження транспортним засобом; згідно п.19 вказаного Порядку ремонт і технічне обслуговування таких автомобілів здійснюється за рахунок власних коштів інвалідів з подальшою компенсацією витрат відповідно до законодавства.

ОСОБА_4, якого позивач просив залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача та який був належно повідомлений судом згідно вимог ч.3 ст.36 ЦПК України, не повідомив про свою згоду на участь у справі, в судове засідання не з'явився.

Вислухавши пояснення представників сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що 14.03.2012 р. близько 14 год. 30 хв. в с. Угринів Тисменицького району Івано-Франківської області на перехресті автодоріг державного значення Н-10 «Стрий-Івано-Франківськ-Чернівці»та Н-9 «Мукачево-Львів»сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів -сідлового тягача марки «MAN»реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є відповідач -ТОВ ПІІ «ЕЛСІ», під керуванням ОСОБА_4 та легкового автомобіля марки «Ауді А6»реєстраційний номер НОМЕР_3, належного позивачу ОСОБА_3, під керуванням останнього.

По факту даної ДТП прокуратурою Івано-Франківської області проводилась перевірка, за результатами якої винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи від 06.04.2012 р. (а.с.122-124), матеріали якої знаходяться в матеріалах справи № 3-3429/12 Деснянського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП (а.с.96-145). Перевіркою встановлено, що зіткнення автомобілів відбулось на правій смузі руху, призначеній для руху автомобіля «Ауді А6», який рухався по головній дорозі в напрямку з м. Калуш в м. Івано-Франківськ.

Встановлено, що водій автомобіля «MAN»ОСОБА_4 порушив вимоги ПДР України, оскільки він, виїжджаючи з другорядної дороги на головну, не виконав вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено»та не надав переваги в русі автомобілю, яким керував позивач, рухаючись по головній дорозі, у результаті чого сталося зіткнення транспортних засобів, що спричинило механічні пошкодження автомобілів та травмування позивача.

Вказані обставини встановлені постановою Деснянського районного суду міста Києва від 25.07.2012 р. (а.с.144-145), якою справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст.124 КУпАП закрито за закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Вказана постанова суду містить однозначну відповідь на запитання, чи мало місце зіткнення транспортних засобів сторін і чи сталося це з вини водія відповідача ОСОБА_4, та підтверджує вину останнього у вчиненні ДТП 14.03.2012 р.

З огляду на викладене суд вважає необґрунтованими твердження представника відповідача про те, що позивач порушив вимоги ПДР України, чим призвів до створення аварійної ситуації та ДТП, що в діях ОСОБА_4 відсутня вина, оскільки він діяв згідно вимог ПДР, при цьому очевидною є наявність вини (грубої необережності, тощо) у діях позивача.

У відповідності з роз'ясненнями п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»(з наступними змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі, коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Встановлено, що водій ОСОБА_4 автомобіля «MAN», яким було завдано шкоди, власником якого є ТОВ ПІІ «ЕЛСІ», на час вчинення ДТП перебував у трудових правовідносинах з відповідачем та виконував свої обов'язки за трудовим договором (а.с.219-221).

Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення ДТП була застрахована згідно полісу № АА/6884897 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.10), ПАТ «ПРОСТО-страхування»відшкодувало позивачу 50000 грн. майнової шкоди у межах ліміту страхового відшкодування.

Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого автомобіля, від 24.04.2012 р. встановлено, що у зв'язку з економічною недоцільністю відновлювального ремонту пошкоджень, які отримав належний позивачу автомобіль марки «Ауді А6», вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, визначається такою, що дорівнює ринковій вартості транспортного засобу на момент до його пошкодження в ДТП, яка по рівню цін станом на момент виконання дослідження складала 133995 грн. (а.с.18-31).

У відповідності до вимог п.30.2 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати по евакуації транспортного засобу з місця ДТП. Позивач не згоден із визнанням його автомобіля фізично знищеним, а тому має право на відшкодування різниці між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості пошкодженого автомобіля від 03.09.2012 р. встановлено, що вартість пошкодженого у ДТП 14.03.2012 р. автомобіля марки «Ауді А6»реєстраційний номер НОМЕР_3 станом на момент його експертного дослідження 12.04.2012 р. не може перевищувати 11799 грн. (а.с.169-172).

Тобто спричинена позивачу внаслідок ДТП матеріальна шкода дорівнює різниці між вартістю транспортного засобу до ДТП (133995 грн.) та після ДТП (11799 грн.) і складає 122196 грн., з яких 50000 відшкодовано страховою компанією, а залишок у 72196 грн. та витрати по евакуації автомобіля -1500 грн. (а.с.167-168), по зберіганню автомобіля на арештмайданчику -450 грн. (а.с.165), по оплаті послуг експерта -2000 грн. (а.с.166), а всього 76146 грн. майнової шкоди повинен відшкодувати відповідач ТОВ ПІІ «Елсі».

Суд критично оцінює посилання відповідача на те, що позивач згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу не має права розрядження автомобілем, тому не можна говорити про належність йому автомобіля на праві приватної власності та заподіяння безпосередньо йому матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля, з огляду на те, що позивач є власником автомобіля «Ауді А6»реєстраційний номер НОМЕР_3, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.6). А обмеження позивача у праві продажу і передачі автомобіля іншій особі жодним чином не обмежує його право на відшкодування спричиненої пошкодженням автомобіля шкоди, яке підтверджено п.19 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999.

Внаслідок ДТП позивачу спричинена також моральна шкода, яка полягає у фізичному болю, пов'язаному з отриманими тілесними ушкодженнями, душевних стражданнях внаслідок отриманих травм, погіршенні стану фізичного здоров'я, порушенні звичайного ритму життя. Суд, виходячи з вимог розумності і справедливості, з урахуванням глибини фізичних і душевних страждань позивача, визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у 10000 грн., 5000 грн. з яких слід стягнути із страхової компанії згідно вимог п.22.3 ст.22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та 5000 грн. -з ТОВ ПІІ «Елсі».

З відповідача ТОВ ПІІ «Елсі»слід стягнути 761,46 грн. судового збору в дохід державного бюджету за вимогу про стягнення матеріальної шкоди, з обох відповідачів у солідарному порядку -107,30 грн. судового збору за вимогу про стягнення моральної шкоди.

На підставі наведеного, відповідно до вимог ст.ст. 22, 23, 1172 ч.1, 1187, 1188 ч.1 п.1, 1194 ЦК України, ст.ст. 22, 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п.п. 19, 41 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Елсі», 01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, 8, офіс 33, код ЄДРПОУ 14346179, у користь ОСОБА_3 76146 (сімдесят шість тисяч сто сорок шість) грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього 81146 (вісімдесят одну тисячу сто сорок шість) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»(04050, м. Київ, вул. Герцена, 10), р/р 26503441 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, МФО 300335, код 24745673, у користь ОСОБА_3 5000 (п'ять тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Елсі», 01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, 8, офіс 33, код ЄДРПОУ 14346179, у дохід державного бюджету 761 (сімсот шістдесят одну) грн. 46 коп. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства з іноземною інвестицією «Елсі»та Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»у солідарному порядку в дохід державного бюджету 107 (сто сім) грн. 30 коп. судового збору.

У решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуюча М.М.Хоминець