Рішення № 281670, 07.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

07.11.06 Справа№ 4/2102-26/353

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Захід”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства „Ольга”, с. Гостинцеве Мостиського району Львівської області

Про стягнення 6 360,90 грн.

Суддя Ю.Б. Деркач

при секретарі: Боровець Я.

Представники:

від позивача Цілінський В.Б. –представник

від відповідача не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.11.2006 р.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Захід”, м. Львів звернулося до господарського суду з позовом до Приватного підприємства „Ольга”, с. Гостинцеве Мостиського району Львівської області про стягнення 6 360,90 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2006 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в засіданні на 07.11.2006 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду від 09.10.2006 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

21.07.2006 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу № 298 (далі по тексту – договір).

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач за довіреністю ЯЛЛ № 249927 від 20.07.2006 р. по накладним № 23436 та № 23439 від 21.07.2006 р. тримав запчастини до автомобільної та сільськогосподарської техніки на загальну суму 5 841,84 грн.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобов’язувався здійснити оплату за товар в семиденний термін з моменту його отримання. Отже, у відповідності до п. 3.1. договору та враховуючи дату отримання відповідачем товару –21.07.2006 р. по накладним № 23436 та № 23439, кінцевою датою проплати отриманого відповідачем товару є 28.07.2006 р.

Свої зобов’язання по договору щодо оплати за отриманий товар відповідач виконав частково на загальну суму 1 000,71 грн.

Станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 4 841,13 грн.

06.08.2006 р. позивач направив відповідачу претензію № 253 з вимогою погасити заборгованість в сумі 5 243,41 грн., з них 4 841,13 грн. основного боргу та 402,28 грн. пені., яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Згідно п. 5.1. договору в разі прострочки платежу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми за кожний день прострочки. Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюється у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений ст. 2 Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Пунктом 5.1. договору встановлена пеня за прострочення відповідачем строку оплати товару у розмірі 0,5% від простроченої суми. Тобто сторони, керуючись ст. 231 ГК України та ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” погодили конкретний розмір пені, який і має бути застосований. Розмір нарахованої позивачем пені становить 1 452,33 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем нараховано відповідачу інфляційні втрати на загальну суму 43,57 грн. та 3% річних на загальну суму 23,87 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

Судові витрат слід покласти на сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 526, 625 ЦК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Ольга”, с. Гостинцеве, вул. Львівська, 2, Мостиський район, Львівська область (р/р 26005300104 в Ощадбанку м. Мостиська, МФО 385208, код ЄДРПОУ 22393276) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Союз-Захід”, м. Львів, вул. Навроцького, 25 (р/р 26003615283751 в ЛОД АКБ „Укрсоцбанк” м. Львів, МФО 325019, код ЄДРПОУ 22339791) 4 841 грн. 13 коп. основного боргу, 1 452 грн. 33 коп. пені, 43 грн. 57 коп. інфляційних втрат, 23 грн. 87 коп. –3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Деркач Ю.Б.