Рішення № 28166516, 10.12.2012, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2609/18216/12

2-5106/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Демидовської А.І.,

при секретарі Григорович Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фінанси та кредит»в особі «Центральне регіональне управління»Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фінанси та кредит»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредиторів, -

в с т а н о в и в:

В липні 2012 року позивач ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі по тексту - Позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 03.08.2006 р. між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі «Центральне регіональне управління»ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №30-28/06-ШД, за умовами якого було надання Банком Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти в сумі 10000,00 грн.. Відповідач належним чином кредитні зобов'язання не виконав, в результаті чого виникла заборгованість 40752,33 грн., яку Позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надав суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтимав повністю. Проти заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду через оголошення в пресі, своїх заперечень чи пояснень по суті пред'явленого позову не подав.

Вивчивши письмові докази, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під час судового розгляду встановлено, що 03.08.2006 р. між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" в особі «Центральне регіональне управління»ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №30-28/06-ШД, за умовами якого було надання Банком Позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитні кошти в сумі 10000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 0,0001 % річних (а.с. 5-7).

Відповідно до п. 3.3. Кредитного договору, Відповідач зобов'язався щомісяця, в строк 01 по 10 числа кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості за Кредитними ресурсами у розмірі 278,00 грн. з нарахованими процентами, відповідно до графіку зниження розміру заборгованості.

Кредитні кошти надавались Банком шляхом відкриття карткового рахунку № 006-Z/0022832 від 03.08.2006 р. (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 6.1 Кредитного договору, при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів за користування коштами, позичальник сплачує пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочки.

Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору, позивач має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів.

Станом на 27.01.2012 року заборгованість становить 40 052,33 грн., що включає:

- основна сума боргу -4 155,00 грн.;

- заборгованість по нарахованих процентах -0,02 грн.;

- заборгованість по нарахованій комісії -5 250,00 грн.;

- пеня -31 347,31 грн..

У відповідності до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в poзмipi і на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит i сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положения параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає iз cyтi кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій cyмi або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Ст. 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором установлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то при простроченні повернення чергової частини позикодавець має право зажадати дострокового повернення частини позики, що залишилася, й сплати відсотків, що йому належать.

05 листопада 2008 року Позивач ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" направило Відповідачі вимогу про усунення порушення. До цього часу вказана вимога банку не виконана.

З урахування вище викладеного суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення основної суми боргу 4155,00 грн. та заборгованості по комісії 5250,00 грн. підлягає задоволенню, оскільки відповідач неналежним чином виконував умови та зобов'язання кредитного договору, що підтверджується наявними доказами у справі.

Що стосується вимоги Позивача щодо пені 31 347,31 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до норми ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи те, що розмір пені (31347,31 грн.) значно перевищує розмір основного зобов'язання (4155,00 грн.) суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 4000,00 грн.. Тому, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в розмірі 4000,00 грн..

Враховуючи викладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути: 4155,00 грн. - основна сума боргу; 5250,00 грн. - заборгованість по комісії; 4000,00 грн. -пеня, а всього 13405,00 грн..

Крім того, позивачем, при поданні позову до суду, було сплачено судовий збір в розмірі 407,52 грн. та здійснено витрати по виклику відповідача через оголошенню в пресі в розмірі 420,00 грн., що підтверджується відповідно платіжними дорученнями, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Оскільки позовні вимоги обґрунтовані частково і підлягають частковому задоволенню, позивачу необхідно відшкодувати судові витрати в частині сплаченого судового збору частково відповідно до задоволеної суми, а витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача -повністю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 551, 610, 611, 651, 1049- 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 8, 10 , 60, 79, 88, 208, 212, 213, 214, 215,224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фінанси та кредит»в особі «Центральне регіональне управління»Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фінанси та кредит»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредиторів -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «Банк Фінанси та кредит»(м. Київ, вул. Щорса, 31; код ЄДРПОУ 25745867, рах. № 39015010829980 Філія «Центральне РУ»АТ «Банк Фінанси та Кредит») заборгованість за кредитним договором №30-28/06-ШД від 03.08.2006 р. в розмірі 4155,00 грн. -основної суми боргу, 5250,00 грн. -заборгованості по комісії, 4000,00 грн. -пені, 214,60 грн. -судовий збір, 420,00 грн. -витрати по виклику відповідача через оголошенню в пресі. Всього стягнути 14 039 (чотирнадцять тисяч тридцять дев'ять гривень) 60 копійок.

В іншій частині позову -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а якщо сторони під час проголошення рішення не були присутні, то протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя