Рішення № 28165160, 24.12.2012, Селидівський міський суд Донецької області

№ 543/5272/12

2/543/1775/12

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

24 грудня 2012 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Черкова В.Г., при секретарі Кідрон О.М., за участю представника відповідача Капітонова В.І., представника третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Селидове цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля»про відшкодування моральної шкоди,-

В с т а н о в и в :

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди у зв'язку з профзахворюванням.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.05.2010 р. був розслідуваний факт хронічного профзахворювання: тривала робота в несприятливому кліматі та при постійному впливі шкідливих речовин призвели до розвитку в нього пневмоконіозу: антракоз, вузликова форма, 1/1, р/т, ускладнений хронічним бронхітом, фаза загострення. Емфізема легенів, легенева недостатність першого-другого ступеня. 21.01.2010 р. висновком МСЕК йому встановлено 25 % втрати працездатності безстроково. Пошкодженням здоров'я внаслідок професійного захворювання йому завдано моральну шкоду, оскільки значно погіршився стан його здоров'я, він не може виконувати ту роботу, яку виконував до каліцтва, проблеми із станом здоров'я призвели до моральних та психічних переживань, порушення його нормальних життєвих зв'язків, викликають труднощі у сімейно-побутових умовах, соціальну дезадоптацію, в нього відбулися необоротні зміни в організмі. Це викликає в нього почуття відчаю, пригнічення, тривоги перед майбутнім. За висновками лікарської експертної комісії протипоказана важка праця. Декілька разів на рік він звертається за медичною допомогою внаслідок погіршення стану здоров'я, встановлено діагноз -хронічне обструктивне захворювання легень пилової етіології, друга стадія загострення, легенева недостатність першого-другого ступеня. Вібраційна хвороба другого ступеню -синдром вегетативно-сенсорної полі невропатії верхніх кінцівок. Просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 25000 грн.

Позивач у судове засідання не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином. Надав заяву, в якій підтримав заявлені вимоги та просив розглянути справу в його відсутності.

Представник відповідача, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що підставою для відшкодування моральної шкоди може бути висновок медико-соціальної експертної комісії про стрес, якого зазнав і зазнає потерпілий у результаті трудового каліцтва чи професійного захворювання, чи їх наслідків, про депресію чи інші негативні вияви стану потерпілого. Крім того, позивач отримував пільги у зв'язку із шкідливими і тяжкими умовами праці, зокрема: отримував підвищену заробітну плату, вийшов на пенсію раніше за пільговим списком, працівникам та пенсіонерам підприємства виписується вугілля для побутових потреб, мав більш тривалу відпустку ніж працівники інших галузей промисловості, з заробітної плати позивача утримувався менший розмір податку з доходів фізичних осіб.

Представник третьої особи, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні позов не визнав. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що документи, на які посилається позивач, а саме: довідка МСЕК та акт про розслідування професійного захворювання, є документами, що підтверджують тільки факт професійного захворювання і встановлення зв'язку з цим стійкої втрати професійної працездатності і ніяким чином не можуть бути доказом заподіяння моральної шкоди. Відділення вважає посилання на ці документи, як на єдину підставу для відшкодування моральної шкоди, безпідставними, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно Акту від 13.05.2010 р. про розслідування хронічного професійного захворювання, ОСОБА_3 поставлений діагноз: основний: пневмоконіоз: Антракоз, вузелкова форма, 1/1, р/т, ускладнений хронічним бронхітом, фаза загострення. Емфізема легенів Легенева недостатність першого-другого ступеня. Захворювання професійне первинне.

Згідно виписки з акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 038395 від 21.07.2010 р., ОСОБА_3 встановлено 25 % втрати професійної працездатності з 07.07.2010 р. у зв'язку із профзахворюванням безстроково.

Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із пошкодженням здоров"я.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю,відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пленум Верховного Суду України в постанові від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди" зазначив, що під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних та фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Згідно з вимогами ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування працівникові моральної шкоди покладено на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

При встановлених судом обставинах, оцінюючи надані в силу ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що внаслідок отриманого професійного захворювання було порушено нормальні життєві зв'язки позивача, він був позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Це заподіює йому моральні страждання, тому що він змушений докладати додаткових зусиль для утримання себе і своєї родини, одержання повноцінного і своєчасного лікування. Втрата працездатності привела до порушення звичайного ритму життя, через відсутність можливості реалізації своїх потреб і здібностей у повному обсязі внаслідок професійного захворювання він зіткнувся з труднощами побутового плану. В теперішній час відчуває негативні наслідки захворювання. Він продовжує хворіти, потребує лікування. Зазначені обставини приводять суд до переконання, що моральна шкода позивачу дійсно заподіяна.

З урахуванням конституційної значимості здоров'я, як невідчужуваного і нерушимого блага, що належить людині від народження й охороняється державою, суд вважає що заявлена позивачем вимога обґрунтована і підлягає частковому задоволенню.

Викладене є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди відповідачем.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує глибину моральних страждань позивача з приводу пошкодження здоров'я, ступінь втрати ним професійної працездатності, а також стан здоров'я позивача, характер, тривалість, важкість змушених змін у його життєвих і виробничих зв'язках, те, що позивач постійно відчуває хворобливі відчуття, має потребу в медикаментозному, санаторно-курортному лікуванні.

При цьому судом враховується довідка про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності, якою позивачу встановлено 25 % втрати професійної працездатності первинно. Тому задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача 25000 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди, суд не находить можливим, оскільки така грошова сума не відповідає глибині моральних та фізичних страждань позивача.

З огляду на вищевикладене, виходячи з принципу розумності та справедливості та враховуючи те, що згідно первинного огляду МСЕК ОСОБА_3 встановлено 25 % втрати професійної працездатності, суд вважає за необхідно стягнути з відповідача на користь позивача 7500 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Суд вважає, що даний позов є позовом немайнового характеру, оскільки вид позову визначається вимогою, а не суб'єктивним правом особи, а тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір в доход держави у розмірі, що передбачений ЗУ «Про судовий збір», як за вимогу немайнового характеру пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до ДП «Селидіввугілля» про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»на користь ОСОБА_3 у рахунок відшкодування моральної шкоди 7500 (сім тисяч п'ятсот) грн.

У решті позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп. на користь держави на р/р 31215206700070, ЄДРПОУ 37791274, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22030001, код за ЄДРПОУ суду 02895751, символ звітності банку 206 в ГУ ДКСУ в Донецькій області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя