Рішення № 28160924, 17.12.2012, Жданівський міський суд Донецької області

Справа № 0518/2992/2012

Провадження № 2/0518/395/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Жданівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Макаганчук В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

22.11.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 50 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, він є пенсіонером, на даний час не працює, має інвалідність 3 групи.

Під час виконання трудових обов'язків у відповідача - ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР» 06.08.1973 року під час заряджання забою, боковим шматком породи, що відшарувався, він був травмований в область попереку й лівої стопи, про що відповідачем складено акт за формою Н-1.

Внаслідок чого, 20.09.1993 року висновком МСЕК він визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 25 %.

Після чого його стан здоров'я став різко погіршуватися, він не однократно звертався за медичною допомогою. При повторному огляді МСЕК йому було встановлено 80 % втрати професійної працездатності та він був визнаний інвалідом 2 групи.

Останнім оглядом МСЕК від 27.11.2001 року йому було встановлено 50 % втрати професійної працездатності та він був визнаний інвалідом 3 групи, безстроково.

Через отриману травму він був вимушений зміни свій спосіб життя, він часто хворіє, його хвороба прогресує, постійно відчуває біль у спині й нозі. Відновлення його здоров'я, що підірване при виконанні трудових обов'язків на підприємстві відповідача, є неможливим. Його постійно мучить почуття особистої неповноцінності.

Втрата працездатності спричиняє йому моральні страждання і переживання, порушені нормальні життєві зв'язки внаслідок неможливості продовження активного способу життя. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. До теперішнього часу він ні до ВВДФСС ні до відповідача з заявами про відшкодування моральної шкоди, внаслідок отриманого трудового каліцтва, не звертався. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просив відшкодувати, стягнувши з відповідача по справі на його користь.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пославшись на ті ж обставини, що викладені ним у позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача - ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР»в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, надав суду заяву з проханням розглянути справу в його відсутність. Заперечень на позовну заяву не надавав.

На підставі наданих позивачем пояснень та доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з відповідачем - ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР», працюючи у якості прохідника підземного (а.с. ).

Відповідно до акту № 113 про нещасний випадок на виробництві (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1, працюючи у відповідача - ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР»прохідником, 06.08.1973 року о 22.30 годині під час заряджання забою, боковим шматком породи, що відшарувався, він був травмований в область попереку й лівої стопи.

Відповідно до висновку МСЕК від 20.09.1993 року (а.с. ) ОСОБА_1 визнаний таким, що втратив професійну працездатність на 25 %.

Відповідно до висновку МСЕК від 27.11.2001 року (а.с. ) ОСОБА_1 повторно було встановлено 50 % втрати професійної працездатності за трудовим каліцтвом від 1973 року та він був визнаний інвалідом 3 групи, безстроково. Протипоказана важка фізична праця, рекомендоване лікування у травматолога, невропатолога, санаторно-курортне лікування.

Відповідно до виписок з історій хвороб та виписки із амбулаторної карти ОСОБА_1 (а.с. ) видно, що він систематично проходить лікування та обстеження з приводу отриманого професійного захворювання.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю і стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені у ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Судом встановлено, що на час отримання позивачем трудового каліцтва у 1973 році, він працював у ДП «Шахта ім.60-річчя ВЖСР»прохідником підземним. Втрата позивачем працездатності на 50 % безстроково настала внаслідок трудового каліцтва, отриманого під час виконання позивачем трудових обов'язків у відповідача.

Отже, роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці робітнику.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з трудовим каліцтвом та втратою здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, порушенні нормальних життєвих зв'язків внаслідок неможливості продовжувати активне життя, обмеженням умов праці, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами у справі: копією трудової книжки, висновками МСЕК, актом про нещасний випадок на виробництві, виписками з історій хвороб та з амбулаторної карти (а.с. ).

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, відсоток втрати професійної працездатності -50 % внаслідок трудового каліцтва, встановлення 3 групи інвалідності позивачеві, отриманого у відповідача, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в а санаторно-курортному лікуванні, протипоказання щодо характеру та умов праці, вік позивача, час його роботи у відповідача та умови отримання трудового каліцтва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Згідно роз'яснень, викладених в п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року з наступними змінами та доповненнями, до вимог про відшкодування моральної шкоди у випадках, передбачених трудовим законодавством, застосовується тримісячний строк позовної давності.

Оскільки здоров'я позивача, втратою якого він обґрунтовує заявлені вимоги, не відновлене, моральна шкода йому спричиняється постійно до відновлення здоров'я. Тому суд приходить до висновку, що позивачем не порушено тримісячний строк позовної давності.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 107,30 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст.23, ст.1167 ч.2 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 15 000 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень).

Стягнута сума вказана без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємств «Шахта імені 60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції» судовий збір в розмірі 107,30 грн. (сто сім гривень 30 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, ЄДРПОУ 37980638, банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, отримувач: УДКСУ у м.Кіровське (м.Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672, на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

.

Суддя: Макаганчук В.І.