Постанова № 281600, 14.11.2006, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

14.11.06 Справа№ 2/1338-16/126А

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В. при секретарі судових засідань Сухович Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області

до відповідача: Приватної агрофірми ім..Сагайдачного,с.Колодруби

про стягнення 3 413,68грн.

Представники сторін:

від позивача - Гнатів О.С.-головний спеціаліст відділу надходження (довіреність №3067\06-24 від 17.10.06р.

від відповідача –Джавала П.Ю.-директор

Представникам сторін роз”яснено права і обов”язки передбачені ст.ст.49,51 КАС України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області про стягнення з Приватної агрофірми ім..Сагайдачного,с.Колодруби 3 413,68грн. заборгованості по страхових внесках на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування .

Позовні вимоги мотивовані, зокрема нормами ст. 14, п. п. 4., 6 ч. 2 ст. 17, ст. 106 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р.

Ухвалою господарського суду від 27.09.06р. справу призначено до судового розгяду .

Розгляд справи відкладався з причин викладених в ухвалі суду від 17.10.06р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позовні вимоги визнав повністю в порядку ст..136 КАС України та подав клопотання б\н від 14.11.06р. про відстрочення виконання рішення у зв”язку із важким фінансовим становищем.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд в с т а н о в и в:

Відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. відповідач є платником страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування та зареєстрований у фонді за № 1703-00291.

Згідно п.4 ,6 ч.2 ст.17 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003р., платник страхових внесків на загальнообов”язкове державне пенсійне страхування зобов”язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пункт 6 ст.19 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 р . зазначає, що страхові внески нараховуються на суми, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

За умовами ч.6 ст.20 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 р, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до частини 4 п.5.1.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663, остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

Згідно п.2 ст.106 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 р. суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками у строки встановлені в законі вважаються простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків.

Згідно із поданими суду звітами–розрахунками сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування , картками особового рахунку Приватної агрофірми ім..П.Сагайдачного за період з листопада 2005р по серпень 2006р., належали до сплати страхові внески в сумі 3453,03грн.

Відповідачем проведено часткову оплату заборгованості в сумі 39,35грн,що підтверджується банківськими виписками із рахунку .

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 413,68 грн. та на день розгляду справи в суді, не погашена .

З огляду на викладене, з врахуванням заяви про визнання позовних вимог, позовні вимоги обґрунтовані не спростовані і підлягають до задоволення .

В судовому засіданні 14.11.06р. представник відповідача подав заяву б\н від 14.11.06р. про відстрочку виконання судового рішення , щодо стягнення визнаної суми боргу строком на шість місяців , у зв”язку із важким фінансовим становищем. Подане клопотання мотивоване тим, що землі господарства в 2006 році було залито стічними і Дністровими водами, тому у зв”язку із неврожаєм господарство понесло значні збитки ,які призвели до заборгованості господарства перед Пенсійним фондом, до заборгованості з прибуткового податку, перед центром зайнятості, а також перед господарюючими суб”єктами. Крім цього, зазначає ,що сезонний характер виробництва тягне сезонну зміну попиту ,а відтак і зміну реалізації. Вказує на те, що оскільки підприємство на даний час, не взмозі із вищенаведених причин виконати рішення суду одномоментно та оплатити заборгованість ,а відтак дана обставина спричинить накладення арешту на рахунки та блокування господарської діяльності агрофірми вцілому.

Відповідно до ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, можливим є розгляд судом питання про відстрочення або розстрочення судового рішення.

За умовами ст. 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Наведені боржником в обґрунтуванні клопотання обставини дозволяють дійти висновку, що на даний час фінансове становище відповідача не дозволяє виконати рішення суду, тому суд вважає за доцільне відстрочити виконання судового рішення строком на шість місяців .

Частиною 4 ст.94 КАС України передбачено, що у справах, в яких позивачем є суб”єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Позивач є суб”єктом владних повноважень (ст.ст.3, 17 КАС України), а відповідач –юридична особа. Виходячи з наведеного, судові витрати з відповідача до стягнення не підлягають.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 136,160- 163,167, 254 263,257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ПАФ ім..П.Сагайдачного ,с.Колодруби,Миколаївського р-ну,Львівської області ( р\р 26006301470510 в АК Промінвестбанку ,МФО 325451 код ЄДРПОУ 19340253 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, м. Миколаїв, пл. Ринок,18 (ЗКПО 22361460 МФО 385190 р\р 25607301322 в Миколаївському Відділенні ощадного банку №6533 ВАТ”Державний ощадний банк України) –3 413,68 грн. недоїмки по страхових внесках .

Виконавчий лист видати за заявою Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі, після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Іванчук С.В.