Рішення № 28157510, 31.10.2012, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 2107/2656/2012

РІШЕННЯ

іменем України

"31" жовтня 2012 р.

31 жовтня 2012 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Калімбета Л.І.

при секретарі Мороченець І.О.

адвоката ОСОБА_1

прокурора Ананьєвої І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Генічеську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Генічеської районної державної адміністрації, треті особи: Державний реєстратор Генічеської РДА Херсонської області, нотаріус Генічеського нотаріального округу Карпенко Олександр Георгійович, відділ Держкомзему у Генічеському районі, Павлівська сільська рада у Генічеському районі, про визнання права власності на фермерське господарство, визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому посилається на те, що 07 жовтня 1997 року в Генічеській РДА було зареєстроване селян ське (фермерське) господарство «ОСОБА_6», засновником і керівником вказаного господарства був чоловік позивачки померлий зараз ОСОБА_6. Останній одержав право постійного користування земельною ділянкою50,0 гектарів для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Павлівської сільської Ради народних депутатів, про що 22.07.1996 року було прийняте рішення розпорядження Генічеської РДА № 382 на підставі якого ОСОБА_6 25.07.1996 року отримав Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 009401. ОСОБА_6 (спадкодавець та голова фермерського господарства) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і пози вачка, як спадкоємиця першої черги за законом, звернулася до приватного нотаріусу Генічеського районного нотаріального округу ОСОБА_9. з заявою про прийняття спад щини, який відкрив спадкову справу № 09/2011 зареєстровану в реєстрі № 263, а 10.04.2012 року видав Свідоцтво про право на спадщину згідно якого позивачка є спадкоємицею за ОСОБА_6 Окрім майна, зазначеного в свідоцтві, спадкодавець ОСОБА_6 є засновником, власником та головою фермерського господарства «ОСОБА_6»зазначеного вище. Але нотаріусом позивачці відмовлено в оформлені май нових прав на фермерське господарство на підставі того, що законом не передбачено повноваження нотаріуса щодо внесення змін до установчих документів та видачі свідоцтв про право постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування. Також нотаріусом зазначено, що пози вачкою не було надано необхідного переліку документів для отримання спадщини та видачі свідоц тва на фермерське господарство, зокрема Витягу з електронного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію господарства, довідку про активи підприємства (балансову вар тість) та інші документи. Проте позивачка позбавлена можливості отримати цей перелік документів, так як досі не яв ляється власником фермерського селянського господарства, та на отримання вказаних документів не має повноважень. ОСОБА_2 вважає, що до неї перейшло таке ж право користу вання земельною ділянкою, яка входить до складу спадщини але вказане право не визнається нотаріусом і на вказане майно претендує Генічеська районна державна адміністрація, яка ві дмовляє в визнанні позивачки користувачем землі при цьому будь-які офіційні звернення від Позивачки не приймає так як вказане майно не є частиною спадкового майна спадкоємцем якого є Позивач.

На підставі вищевикладеного позивачка просить суд визнати за нею в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_6: право власності на селянське фермерське гос подарство «ОСОБА_6», ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та право на постійне користування земельною ділянкою, площею 50,0 га., яка розташована на території Павлівської сільської Ради народних депу татів, та належала ОСОБА_6 на праві постійного користування згідно Державно го акту від 25.07.1996 року на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 009401.

В судовому засіданні адвокат позивача ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача Генічеської РДА, в судовому засіданні просить позовні вимоги в частині визнання в порядку спадкування право власності на селянське фермерське гос подарство «ОСОБА_6»розглянути на розгляд суду, а проти позовних вимоги в частині визнання в порядку спадкування права на постійне користування земельною ділянкою згідно Державно го акту від 25.07.1996 року заперечують, у зв'язку з тим, що ані розпорядженням РДА, ані Державним актом на право постійного користування на ім'я громадянина ОСОБА_6, не передбачено передачу земельної ділянки у спадкове користування.

Представник третьої особи, відділу Держкомзему у Генічеському районі, підтримав думку представника відповідача, вважає необхідним позовні вимоги в частині визнання в порядку спадкування право власності на селянське фермерське гос подарство «ОСОБА_6»розглянути на розгляд суду, а у задоволенні позовних вимог в частині визнання в порядку спадкування права на постійне користування земельною ділянкою згідно Державно го акту від 25.07.1996 року відмовити.

Прокурор Генічеського району, ОСОБА_8, яка представляє інтереси держави в суді, в судовому засіданні заперечує проти задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання в порядку спадкування права на постійне користування земельною ділянкою згідно Державно го акту від 25.07.1996 року, у зв'язку зим, що розпорядженням Генічеської РДА було надано ОСОБА_6 право на користування земельною ділянкою, а не у власність, тому дана земельна ділянка в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 не може передаватись. Позовні вимоги в частині визнання в порядку спадкування право власності на селянське фермерське гос подарство «ОСОБА_6»просить розглянути на розгляд суду.

Від представників третіх осіб: Державного реєстратора Генічеської РДА Херсонської області, нотаріуса Генічеського нотаріального округу ОСОБА_9., Павлівської сільської ради у Генічеському районі надійшли телефонограми в яких вони просять розглянути справу без їх участі.

Відповідно до довідки Павлівської сільської ради у Генічеському районі, сільськогосподарська техніка у фермерського господарства «ОСОБА_6»відсутня.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Копією свідоцтва про одруження підтверджено факт укладення шлюбу 16 лютого 1959 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_6.

22.07.1996 року було прийняте рішення розпорядження Генічеської РДА № 382 на підставі якого ОСОБА_6 25.07.1996 року отримав Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ХС № 009401, що підтверджено копією вищезазначеного розпорядження та копією державного акту, на підставі чого ОСОБА_6 одержав право постійного користування земельною ділянкою50,0 гектарів для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Павлівської сільської Ради народних депутатів. місцезнаходження АДРЕСА_1, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ НОМЕР_1

07 жовтня 1997 року в Генічеській районній державній адміністрації було зареєстроване селян ське (фермерське) господарство «ОСОБА_6»місцезнаходження АДРЕСА_1, ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності в ЄДРПОУ НОМЕР_1, що підтверджується тотожною датою реєстрації його статуту, засновником і керівником вказаного господарства був чоловік позивачки ОСОБА_6.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть, ІНФОРМАЦІЯ_1. помер ОСОБА_6

10.04.2012 року ОСОБА_2 видано Свідоцтво про право на спадщину згідно якого позивачка є спадкоємицею за ОСОБА_6 та успадковує земельні ділянки загальною площею 5.76 га на території Павлівської сільської ради, а саме: земельна ділянка площею 4.36 га кадастровий номер №6522183000:01:002:0020 та земельна ділянка площею 1.4 га кадастровий номер №6522183000:01:002:0018, загальною вартістю 150 274 грн., що підтверджено копією зазначеного свідоцтва.

Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.06.2012 року, нотаріусом позивачці відмовлено в оформлені май нових прав на фермерське господарство на підставі того, що законом не передбачено повноваження нотаріуса щодо внесення змін до установчих документів та видачі свідоцтв про право постійного користування земельними ділянками у порядку спадкування. Також нотаріусом зазначено, що пози вачкою не було надано необхідного переліку документів для отримання спадщини та видачі свідоц тва на фермерське господарство, зокрема Витягу з електронного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію господарства, довідку про активи підприємства (балансову вар тість) та інші документи.

ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 р. регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч.1 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 р. , відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч.2 Прикінцевих положень ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.05.2003 р. Державний реєстратор при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки зобов'язаний, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, провести включення відомостей про діючі юридичні особи та фізичних осіб - підприємців і видати їм виписку з Єдиного державного реєстру. Під час зміни свідоцтва про державну реєстрацію відомості про таких осіб включаються до ЄДР.

Верховною Радою України 1 липня 2010 року за № 2390 прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну-реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання»

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390 цей Закон; набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, тобто 3 березня 2011 року.

Усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до ЄДР.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2390 передбачено, що процес включення до ЄДР відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованих до 1 липня 2004 року, завершується через рік, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, тобто 3 березня 2012 року.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Таким законом є Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року, відповідного до якого спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України). Спадкування фермерського господарства може здійснюватися за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Аналіз наведених вище норм та матеріалів справи приводить суд до висновку, що спадкодавець ОСОБА_6 за життя не склав заповіт, а тому спадкування фермерського господарства «ОСОБА_6»має здійснюватись відповідно до закону, а не шляхом обминання державних уповноважених на те органів та визнання за позивачкою права власності на зазначене селянське фермерське гос подарство за рішенням суду. Тому позовні вимоги в частині визнання за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_6 права власності на селянське фермерське гос подарство «ОСОБА_6»задоволенню не підлягають.

Згідно п. 4.1. Статуту земельна ділянка селянського господарства загальною площею 50 га надана в пожиттєве спадкове володіння громадянину ОСОБА_6 на основі роз порядження Генічеської районної державної адміністрації від 22 липня 1996 року.

Так, ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов'язки, що на лежали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 7 ЗК України, в редакції 1993 року, що діяв на момент виникнення спір них правовідносин, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності громадянам України для ведення селянського (фермерсько го) господарства, особистого підсобного господарства, а ст. 23 ЗК України, в редакції 1993 року, визначає, що документом, що посвідчує право на земельну ділянку, є державний акт.

Спадкодавець ОСОБА_6 набув права постійного користування земельною ділянкою для селян ського (фермерського) господарства відповідно до діючого на час прийняття рішення законодавст ва, а саме ст. 51 Земельного Кодексу України в редакції 1993 року.

Отже, ні за Земельним кодексом України, діючим на час правомірного набуття права ко ристування, ні нормами діючого законодавства (ст. 27 Земельного кодексу України, ст, 412 ЦК України) смерть особи користувача земельної ділянки не є підставою припинення її права ко ристування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику справах про спадкування» у порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно статті 92 ЗК України від 25.10.2001 року в перелік субєктів права постійного користування земельною ділянкою не включені фізичні особи.

Відповідно до п. 6 Перехідних положень ЗК України в редакції від 20.04.2004 року громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні були до 01 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.09.2005 року № 5-рп/2005 визнано ці положення неконституційними і тому норма п. 6 Перехідних положень ЗК України втратила юридичну силу, а право постійного користування земельною ділянкою залишилося у фізичних осіб, незважаючи на вичерпний перелік, закріплений у ст. 92 Кодексу.

Цим же рішенням Конституційного Суду України визначено, що використання терміну «набувають», що означає, «ставати власником чого-небудь, здобувати що-небудь»після набрання чинності статтею 92 ЗК України свідчить, що ця норма не обмежує і не скасовує діюче право постійного користування ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках станом на 1 січня 2002 року.

Згідно п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, поло ження цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Отже згідно чинного ЦКУ а саме ч. 2 ст. 407 ЦКУ та ч. 2 ст. 102і ЗКУ право користування чужою земельною ділянкою для сільгоспотреб (емфітемзіс) може передаватися в порядку спадкування.

Тобто, спадкодавець набув право користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства площею 50 га, а значить відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1218 ЦК України таке право перейшло до спадкоємця позивача в справі, тому позовні вимоги ОСОБА_2 в цій частині підлягають задоволенню

На підставі ст.ст. 15, 16, 407, 412, 1216, 1218 ЦКУ, ст.ст. 92, 102-1, 125, 126 ЗК У, ЗУ «Про селянське (фермерське) господарство»в редакції від 20.12.1991 року, ЗУ «Про фермерське господарство»в редакції від 19.06.2003 року, ст.ст. 10, 60, 213, 218, 223, 224-226 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до Генічеської районної державної адміністрації, треті особи: Державний реєстратор Генічеської РДА Херсонської області, нотаріус Генічеського нотаріального округу Карпенко Олександр Георгійович, відділ Держкомзему у Генічеському районі, Павлівська сільська рада у Генічеському районі, про визнання права власності на фермерське господарство, визнання права постійного користування земельною ділянкою в порядку спадкування -задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року чоловіка ОСОБА_6 право на постійне користування земельною

ділянкою, площею 50,0 га., яка розташована на території Павлівської сільської Ради народних депутатів, та належала ОСОБА_6 на праві постійного користування згідно Державно го акту від 25.07.1996 року на право постійного користування землею серії ЇІ-ХС № 009401.

В іншій частині позову -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л. І. Калімбет