Справа № 1-317/11
Номер провадження 1/1109/12/2012
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2012 року Кіровський райсуд м. Кіровограда
у складі:
головуючого судді……………………Могильного О.П.
при секретарі………………………….Базик В.В.
за участю прокурора………………….Бурець О.В., Чорного В.В.
потерпілого……………………………ОСОБА_1
захисників……………………………..ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, українця, громадянина України, освіта вища, не працюючого, одруженого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, не працюючого, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України,
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця м.Свердловська Луганської області, освіта вища, працюючого арбітражним керуючим, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368, ч. 2 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м. Черкаси, освіта вища, приватного підприємця, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця м. Олександрія, с. Димитрове, освіта вища, працюючого заступником директора - інженер-експерт ПП Виробничо-комерційне агенство «Ріко-Інвест», одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей; проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 255, ч. 5 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України;
ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, уродженця м. Олександрія, освіта вища, працюючого головним механіком ДП «Трест «Олександріярозрізобуд», одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, не маючого судимості,-
у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст. 255, ч. 5 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України;
ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Букварка Олександрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді начальника Олександрійського міського відділу Управління СБУ в Кіровоградській області , проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України
ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, працюючого на посаді начальника інформаційно-аналітичного відділу Управління СБУ в Кіровоградській області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_8, не маючого державних нагород, не перебуваючого на обліку в псих- нарко- диспансерах, участі у ліквідації аварії на ЧАЕС не приймав, раніше не судимого,-
у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.368 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
Згідно обвинувального висновку:
ОСОБА_9, вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією і участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, вчинене у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара;
ОСОБА_10, являючись службовою особою, яка виконує адміністративно-господарські обов'язки по розпорядженню майном підприємства за спеціальним повноваженням - призначений постановою господарського суду Кіровоградської області №11/121 від 07.10.2008 року ліквідатором державного відкритого акціонерного товариства (ДВАТ) "Інформаційно-обчислюваний центр" дочірнього підприємства державної холдингової компанії (ДП ДХК) "Олександрія вугілля", у співучасті з іншими співучасниками у складі злочинної організації, вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - одержання хабара у співучасті в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара;
ОСОБА_11, вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, вчинене у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара;
ОСОБА_12, вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, вчинене у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара;
ОСОБА_13 вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, вчинене у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара;
ОСОБА_15 являючись службовою особою - представником влади, а саме начальником інформаційно-аналітичного відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, маючи військове звання полковник, вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу;
співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, вчинене у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара;
ОСОБА_14, являючись службовою особою - представником влади, а саме начальником Олександрійського міського відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, маючи військове звання майор, вчинив умисні особливо тяжкі злочини:
проти громадської безпеки - участь у злочинній організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також участь у злочинах, вчинюваних такою організацією;
у сфері службової діяльності - зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене працівником правоохоронного органу;
співучасть в одержанні хабара в особливо великому розмірі службовою особою за попередньою змовою групою осіб, вчинене у складі злочинної організації, поєднане з вимаганням хабара, -
при таких обставинах:
Постановою господарського суду Кіровоградської області № 11/121 від 07.10.2008 року ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", яке станом на 07.10.2008 року мало кредиторську заборгованість у сумі 952092,42 грн., визнано банкрутом, порушено ліквідаційну процедуру щодо вказаного підприємства на строк до 07.04.2009 року. Ліквідатором банкрута ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" призначено арбітражного керуючого ОСОБА_10 Майном підприємства, що ліквідується є нежитлова триповерхова адміністративна будівля з підвалом загальною площею 1318,3 кв.м. з надвірними спорудами, огорожею і замощенням, яка розташована в м. Олександрії по пл. Леніна, 27. Ринкова вартість вказаного майна станом на 31.03.2008 року, згідно висновку експерта-оцінювача ПП „Експертне Агентство" становила 1 057 664,00 грн.
Одразу після цього заступник директора з матеріально-технічного постачання і транспорту державного підприємства „Бурвугілля" ОСОБА_9, який раніше займав різні керівні посади на підприємствах і установах м. Олександрії у зв'язку з чим користувався авторитетом у жителів м. Олександрії, в тому числі у колишнього працівника міліції ОСОБА_10, з яким підтримував тісні дружні стосунки і допомагав йому у просуванні в діяльності арбітражного керуючого порадами та владними зв'язками, дізнавшись про виникнення законних підстав для реалізації майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" - триповерхової адміністративної будівлі з підвалом загальною площею 1318,3 кв.м., двором і надвірними спорудами, яка розташована на центральній площі у м. Олександрії, та розуміючи вигідність розташування вказаної будівлі, яке на його думку мало викликати інтерес у потенційних покупців, вирішив скористатись такою нагодою і поліпшити своє матеріальне становище шляхом незаконного збагачення через можливість одержання хабара за реалізацію вказаного майна, для чого вирішив вступити в змову з ліквідатором ОСОБА_10 та знайомим йому приватним підприємцем - експертом з оцінювання майна ОСОБА_11 а також начальником відділу управління СБУ в Кіровоградській області ОСОБА_15, та залучивши додаткових виконавців його плану, створити злочинну організацію, метою діяльності якої мало стати вимагання і одержання хабара за реалізацію вказаного майна.
Приблизно в середині жовтня 2008 року, більш точну дату слідством не встановлено, переслідуючи мету створення злочинної організації для підготовки і вчинення нею злочину - вимагання і одержання хабара, яка передбачала залучення членів організації, ОСОБА_9, зустрівшись у невстановленому слідством місці з ліквідатором ДВАТ "ІОЦ" ДП ДХК "Олександріявугілля" ОСОБА_10, запропонував останньому з метою незаконного збагачення разом вчинити вказаний злочин, а саме реалізувати зазначене майно підприємства тільки покупцю, який дасть хабар, таким чином виступивши організатором та замовником злочину, на що ОСОБА_10, не маючи достатніх матеріальних винагород від діяльності арбітражного керуючого декількох підприємств, які б могли задовольнити його постійно зростаючі матеріальні потреби, ваблений спрагою наживи, сподіваючись на досвід і авторитет ОСОБА_9, не вагаючись погодився на пропозицію ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_9 заспокоїв ОСОБА_10, що він, як службова особа - ліквідатор підприємства, буде поза полем зору правоохоронних органів і повідомив останньому, що підшукає спільника, який зробить вигідну їм оцінку даного майна і буде сам вести переговори з потенційним покупцем, та крім того запевнив, що має зв'язки у правоохоронних органах, які дадуть змогу убезпечити їх злочинну діяльність від можливого викриття.
Після цього ОСОБА_9, попередньо зв'язавшись по телефону з приватним підприємцем - експертом з оцінювання майна ОСОБА_11, при подальшій зустрічі з останнім у невстановленому слідством місці запропонував йому спільно вчинити злочин, а саме запропонував йому прийняти участь у проведенні реалізації майна ДВАТ "ІОЦ" ДП ДХК "Олександріявугілля" за хабар, у якій ОСОБА_11 мав виступити як його оцінювач, а також переговорщик з потенційними покупцями, яким ОСОБА_11 мав повідомити про те, що майно можна придбати тільки за хабар, а також про особливості його придбання на таких умовах, на що останній, ваблений спрагою наживи через те, що не мав постійного прибутку від проведення оцінки майна, сподіваючись на досвід і авторитет ОСОБА_9, не вагаючись погодився на дану пропозицію, за умови отримання матеріальної винагороди у вигляді частки від загальної суми хабара.
Отримавши згоду ОСОБА_11 на прийняття участі у вчиненні злочину, ОСОБА_9, попередньо зв'язавшись по телефону з ОСОБА_10, організував у невстановлені слідством час і місце спільну зустріч з ОСОБА_11 і ОСОБА_10, де вони домовились про те, що як тільки з'явиться покупець, згодний дати хабара за придбання вказаного майна, вони розроблять спільний детальний злочинний план, стосовно того, яким чином майно буде продане саме цьому покупцю. При цьому ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 домовились, що вартість майна буде становити не менше 1,5 млн. грн. та сума хабара має становити також 1,5 млн. грн. Після чого ОСОБА_10 на підставі досягнутої злочинної домовленості, видав ОСОБА_11 довіреність №1 датовану 19.10.2008 року, якою доручив останньому представляти інтереси підприємства ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", надавши право брати участь в засіданнях, що стосуються інтересів підприємства, проводити збір інформації, пропозицій стосовно реалізації майна ліквідуємого підприємства, проводити діяльність щодо підготовки до реалізації майна підприємства, надавати пропозиції по відбору товарних бірж та проведення аукціону по реалізації майна даного підприємства.
Наприкінці жовтня 2008 року, більш точну дату слідством не встановлено, приватний підприємець ОСОБА_1, діючи на замовлення корпорації "Мілкі Ленд України", які мали намір відкриття комерційної діяльності на території Олександрійського району, маючи намір придбати будівлю у центрі м. Олександрії для замовників, дізнався про відкриття процедури реалізації майна ДВАТ "ІОЦ" ДП ДХК "Олександріявугілля" - триповерхової адміністративної будівлі з підвалом загальною площею 1318,3 кв.м., двором і надвірними спорудами, яка розташовувалась на центральній площі у м. Олександрії та за своїми характеристиками задовольняла вимоги замовників а також про те, що всі питання по придбанню цього майна необхідно узгоджувати з ОСОБА_9
Наприкінці жовтня 2008 року, більш точну дату слідством не встановлено, ОСОБА_1 зв'язався по телефону з ОСОБА_9, який повідомив його про те, що він дійсно звернувся за потрібною адресою, оскільки питаннями реалізації цього майна керує він, після чого також повідомив останнього про те, що про умови придбання цього майна він дізнається від ОСОБА_11, після чого залишив ОСОБА_1 телефонний номер ОСОБА_11
Приблизно на початку листопада 2008 року ОСОБА_1, попередньо зв'язавшись по телефону з ОСОБА_11, домовились про зустріч для обговорення питань щодо реалізації вищезгаданого майна, на яку ОСОБА_11 приїхав разом із своїм знайомим заступником директора - інженером-експертом ПП „Виробничо-комерційне підприємство „Агенство „Ріко-Інвест" ОСОБА_12 на автомобілі ВАЗ-21099 темно-зеленого кольору.
Зустрівшись з ОСОБА_1 у заздалегідь обумовленому місці - на автозаправочній станції „ОККО" при в'їзді у м. Олександрію по вул. Героїв Сталінграду, 5, ОСОБА_11 відвіз ОСОБА_1 на територію ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", двір і будівля якого розташована в м. Олександрії, на площі Леніна, 27 для огляду майна, що планувалось до реалізації.
Під час цієї ж зустрічі на території ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" у м. Олександрії по площі Леніна, 27, ОСОБА_11, діючи на виконання злочинної змови з ОСОБА_9 і ОСОБА_10, дізнавшись від ОСОБА_1 про те, що останній діє на замовлення корпорації „Мілкі Ленд України", повідомив останньому про умови, за яких буде можливо придбати оглянуте ним майно, а саме те, що за реалізацію зазначеного приміщення з підвалом, двором з огорожею та надвірними спорудами, яке належить ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", ціною 3 100 000,00 грн.
При цьому ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_1 про те, що офіційні документи по оцінці майна, тобто експертний висновок про вартість даного майна ще не виготовлені, але експертом оцінювачем даного майна буде він - ОСОБА_11 і допомагати йому у проведенні оцінки буде ОСОБА_12, при чому запевнив ОСОБА_1, що він ніяким іншим шляхом придбати дану будівлю не зможе, пославшись на наявність у нього відповідних домовленостей з арбітражним керуючим ОСОБА_10
Крім цього ОСОБА_11 також повідомив ОСОБА_1 про те, що питаннями документального оформлення їх угоди буде займатись їх група, до якої крім арбітражного керуючого ОСОБА_10, який є ліквідатором власника майна, також входять додаткові члени, з якими узгоджено, що всі розмови з приводу організації продажу майна ОСОБА_10 буде вести тільки через нього (ОСОБА_11), як уповноваженого на переговори представника групи, та на підтвердження своїх слів пред'явив довіреність ліквідатора ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" ОСОБА_10 від 19.10.2008 року №1, що остаточно переконало ОСОБА_1 в наявності у згаданої ОСОБА_11 групи реальних можливостей щодо організації продажу оглянутого ним майна саме йому.
У зв'язку з цим ОСОБА_1, не бажаючи настання негативних наслідків у вигляді неможливості придбання даного приміщення на інших умовах, вимушений був попередньо погодитися на вимоги, доведені ОСОБА_11 та пояснив, що йому необхідно узгодити питання згоди із своїми замовниками, після чого ОСОБА_11 і ОСОБА_1 повідомили один одному номери своїх телефонів для зручності подальшого спілкування.
Після цього, ОСОБА_11 та ОСОБА_10, на зустрічі з ОСОБА_9 у заздалегідь обумовленому невстановленому слідством місці, повідомили останньому про суть розмови з потенційним покупцем ОСОБА_1 і пояснили те, що вони вдвох не зможуть на належному рівні організувати продаж майна і одержання хабара, а тому необхідно залучити для цього додаткових учасників злочину - помічників, які повинні будуть забезпечувати допомогу і прикриття їх діяльності шляхом спостереження за обстановкою під час одержання хабара і виконувати організаційні питання продажу майна, до та під час процедури торгів.
Зваживши слушність пропозиції ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо необхідності залучення додаткових учасників до вчинення злочину, ОСОБА_9, являючись замовником та організатором злочину, порадившись на місці прийняв рішення щодо погодження на залучення нових учасників вчинення злочину, про що оголосив ОСОБА_11 і ОСОБА_10. При цьому останні запропонували ОСОБА_9 залучити до їх угруповання ОСОБА_12, який на їх думку міг допомогти підготувати документи по оцінці вищезгаданого майна з показниками, які б мали задовольнити умови їх спільного плану, та ОСОБА_13, який вже мав досвід у злочинній діяльності, і якому могло б бути доручено забезпечення їх мобільності шляхом використання останнім належного йому автомобіля, а також спостереження за зовнішньою обстановкою під час передачі хабара, для того щоб вони могли упередити можливість їх викриття.
ОСОБА_9, особисто знаючи ОСОБА_12 і ОСОБА_13, ухвалив вказані кандидатури і дав вказівку ОСОБА_11 і ОСОБА_10 вжити заходів щодо їх залучення та повідомлення про місце зустрічі для ухвалення спільного злочинного плану та розподілу ролей.
Також ОСОБА_9 для визначення платоспроможності і встановлення інформації, яка надасть впевненість у можливості вимагання хабара із згаданого покупця, шляхом використання зв'язків здійснив перевірку інформації отриманої від ОСОБА_1, а саме отримав підтвердження про дійсність намірів ОСОБА_1 та його діяльності на замовлення і в інтересах потужної платоспроможної корпорації „Мілкі Ленд України".
Крім того, ОСОБА_9, являючись організатором злочину, з метою забезпечення конспірації злочинної діяльності організованих ним співучасників злочину - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, та уникнення учасників групи від можливого викриття під час одержання хабара і таким чином відповідальності за вчинений злочин, - вирішив вступити у злочинну змову із своїм знайомим співробітником СБУ - начальником інформаційно-аналітичного відділу управління СБУ в Кіровоградській області полковником ОСОБА_15, з яким здавна підтримував дружні стосунки через те, що ОСОБА_15 тривалий час перед цим працював на посаді начальника Олександрійського МВ УСБУ в Кіровоградській області, - направлену на конспіративне і безпечне від можливого документування виконання членами злочинної групи злочинних дій по одержанню шляхом вимагання хабара в сумі 1,5 млн. грн. від ОСОБА_1, таким чином завербувати нового члена злочинної організації ОСОБА_15 і залучити його до вчинення злочину у складі злочинної організації.
З цією метою приблизно у листопаді 2008 року, більш точну дату слідством не встановлено, ОСОБА_9, попередньо зв'язавшись по телефону начальником аналітично-інформаційного відділу управління СБУ в Кіровоградській області ОСОБА_15 і домовившись про зустріч, у невстановленому слідством місці повідомив останньому при зустрічі про утворену ним злочинну організацію і розроблений ним план по підготовці і вчиненню ним у групі з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочину - одержання хабара шляхом вимагання від ОСОБА_1 в сумі 1,5 млн. грн. за реалізацію майна ДВАТ „Інформаційно-обчислювальний центр" ДП ДХК „Олександріявугілля", та запропонував ОСОБА_15 вступити в злочинну організацію і прийняти участь у вчиненні нею злочину - сприяння з боку ОСОБА_15 у його реалізації, а саме коректувати злочинні дії інших членів групи шляхом надання їм порад і вказівок через ОСОБА_9, здійснювати спостереження за навколишньою обстановкою під час виконання членами групи плану по одержанню хабара, забезпечуючи маскування їх дій, перевіряти особу покупця, усувати можливі перешкоди вчиненню злочину, забезпечити перевірку предмета хабара спеціальним ультрафіолетовим випромінювачем на справжність і відсутність спеціальних хімічних поміток для викриття хабарництва, а також надати учасникам злочинної групи зручне приміщення для забезпечення прихованості злочинних дій та уникнення від можливого викриття, - на що ОСОБА_15, ваблений спрагою наживи і свідомо діючи всупереч державним інтересам служби, які передбачені Законами України "Про Службу безпеки України", "Про оперативно-розшукову діяльність", „Про контррозвідувальну діяльність", та галузевих наказів Голови СБУ, не вагаючись погодився на цю пропозицію за матеріальну винагороду в розмірі 40 тисяч доларів США, які ОСОБА_9 зобов'язався передати ОСОБА_15 після вдалого одержання хабара.
При цьому ОСОБА_9 і ОСОБА_15 розробили і узгодили злочинний план по забезпеченню ОСОБА_15 маскування та безпечних від можливого документування з боку правоохоронних органів виконання ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочинних дій по одержанню шляхом вимагання хабара від ОСОБА_1
Через деякий час, слідством точно не встановлено, ОСОБА_15, обдумавши план, запропонований ОСОБА_9, зв'язавшись по телефону з останнім, повідомив йому про необхідність залучення до вчинення злочину ще одного працівника СБУ, а саме співробітника Олександрійського МВ УСБУ в області, мотивуючи тим, що сам він знаходиться в Кіровограді та згідно умов своєї роботи не завжди матиме змогу терміново відреагувати на зміну обстановки або приїхати на зустріч, а тому, для оперативності реагування, необхідне залучення до реалізації плану місцевого працівника СБУ, та запропонував для вербування нового члену угруповання кандидатуру начальника Олександрійського МВ УСБУ в Кіровоградській області ОСОБА_14, з яким ОСОБА_15 підтримував товариські стосунки і допомагав останньому у просуванні по службі.
На вказану пропозицію ОСОБА_9 погодився, оскільки раніше був знайомий з ОСОБА_14 і знав його неприхований інтерес до наживи і незаконного збагачення.
Під час цієї ж розмови ОСОБА_15 поставив ОСОБА_9 умову, щодо необхідності в подальшому виділення певної частки коштів, одержаних в якості хабара, для передачі їх ОСОБА_14 в якості матеріальної винагороди за його послуги при виконанні злочинного плану, на що ОСОБА_9 також погодився.
Після цього ОСОБА_15, зустрівшись з ОСОБА_14 розповів йому спільний план вчинення членами злочинної організації у складі ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 злочину - вимагання та одержання хабара від ОСОБА_1, та отримав від нього згоду на участь, після чого повідомив ОСОБА_9 про те, що підтримкою з боку місцевого СБУ вони вже заручились і готові до виконання своїх ролей у вчиненні злочину.
Після цього приблизно у листопаді 2008 року у невстановлений слідством час і місці ОСОБА_9, за попередньою телефонною домовленістю, зібрав ліквідатора ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" ОСОБА_10, приватного підприємця - експерта з оцінювання майна ОСОБА_11, заступника директора інженера-експерта ВКП "Ріко-Інвест" ОСОБА_12, та голову ліквідаційної комісії ДП "Трест "Олександріярозрізобуд" ОСОБА_13, та довів усім розроблений ним злочинний план групового вчинення злочину - вимагання і одержання хабара від ОСОБА_1 в сумі 1,5 млн. грн., вислухав їх пропозиції щодо його поліпшення у певних частинах, в тому числі про підшукання біржі і проведення торгів в іншій області для унеможливлення участі інших потенційних покупців з м. Олександрії, визнав дані пропозиції доцільними і погодив та включив їх до спільного плану, після чого розподілив ролі між всіма членами, залишивши загальний контроль діяльності обох підрозділів угруповання за собою, а також визначив розподіл часток матеріальної винагороди, яку кожен з них мав отримати після вдалого одержання хабара від ОСОБА_1 за вирішення питання щодо реалізації йому майна шляхом перемоги в торгах з аукціону по реалізації даної нежитлової триповерхової адміністративної будівлі з підвалом, що знаходиться за адресою: м. Олександрія, пл. Леніна, 27, та належить ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля".
Крім того, під час цієї ж зустрічі ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_9 про відомі йому прорахунки і обставини недосконалого одержання ліквідатором ДВАТ "Вузол виробничо-технологічного зв'язку" ДП ДХК "Олександріявугілля" ОСОБА_19 хабара і затримання 24.10.2008 року правоохоронними органами останнього "на гарячому", а тому у нього є сумніви, щодо досконалості розробленого та затвердженого ними злочинного плану, на що ОСОБА_9 заспокоїв присутніх учасників угруповання тим, що він має зв'язки в органах СБУ, певні співробітники яких на його прохання можуть забезпечити "оперативне прикриття", шляхом використання наявних у них службових можливостей і досвіду.
Внаслідок цього ОСОБА_9, зустрівшись у заздалегідь визначеному невстановленому слідством місці у листопаді 2008 року з ОСОБА_15 і ОСОБА_14, довів останнім розроблений спільний злочинний план по підготовці і одержанню ним у групі з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 хабара, внаслідок чого ОСОБА_9, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 розробили і узгодили злочинний план по забезпеченню ОСОБА_15 і ОСОБА_14 маскування та безпечних від можливого документування з боку правоохоронних органів виконання ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 злочинних дій по одержанню шляхом вимагання хабара в сумі 1,5 млн. грн. від ОСОБА_1
Отже ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та ОСОБА_13 при вказаних обставинах був розроблений і узгоджений спільний детальний план скоєння злочину - одержання шляхом вимагання хабара від ОСОБА_1 в сумі 1,5 млн. грн., - з чітким розподілом ролей та ступеня участі кожного, який ОСОБА_9 також довів і другому підрозділу злочинної організації у складі ОСОБА_15 і ОСОБА_14
Згідно цієї злочинної змови, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 взяли на себе обов'язок зловживаючи своєю владою коректувати злочинні дії інших вказаних членів групи шляхом надання порад і вказівок іншим членам групи через ОСОБА_9, здійснювати спостереження за навколишньою обстановкою під час виконання членами групи плану по одержанню хабара, забезпечуючи маскування їх дій, перевіряти особу покупця та інших учасників подій, їх автотранспорт, усувати можливі перешкоди вчиненню злочину, а також зобов'язались надати учасникам злочинної групи приміщення в будівлі Олександрійського МВ УСБУ в області у м. Олександрія, вул. "6-го Грудня", 38-а, - для забезпечення прихованості злочинних дій та уникнення від можливого викриття, та забезпечити перевірку ОСОБА_14 за допомогою спеціального ультрафіолетового випромінювача предмету хабара - грошових коштів на справжність і відсутність спеціальних хімічних поміток для викриття хабарництва, - за що мали після одержання хабара отримати свою частку.
Після цього ОСОБА_9 повідомив інших співучасників злочину - ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про створення ще одної структурної частини їх злочинної організації у складі працівників УСБУ в області, яким було доручено функції з проведення перевірки і контролю за навколишньою обстановкою і приготування ними приміщення в будівлі Олександрійського МВ УСБУ в області та спеціальних пристроїв для перевірки і одержання предмету хабара, - для впевненості співучасників у гарантованості від можливого викриття правоохоронними органами їх злочинних дій.
При цьому члени злочинної організації ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 для забезпечення конспірування наявності корупційних зв'язків угруповання з працівниками УСБУ, а також конфіденційності і оперативності у спілкуванні між членами угруповання вирішили дати назву новоствореній і приєднаній до їх злочинного угруповання її нового структурного підрозділу у складі зрадницьки налаштованих проти державних інтересів служби працівників СБУ ОСОБА_15 і ОСОБА_14 - „Министерство Добрых Дел".
Так, згідно даного злочинного плану ОСОБА_9, виконуючи роль замовника злочину, організатора і керівника злочинного угруповання, особисто здійснював керівництво злочинною організацією і вчиненням злочину, встановив загальнообов'язкові для усіх членів злочинної організації правила поведінки щодо безумовного виконання його наказів та звітування про виконання кожної окремої вказівки, за невиконання яких ним же були введені покарання у вигляді грошових стягнень, та мав займатись організацією підготовки документів до аукціону та розробленням загальної схеми одержання хабара, здійснювати консультації учасників групи щодо порядку одержання хабара і давати конкретні вказівки на виконання кожної спільної дії, а також організовувати забезпечення уникнення учасників угруповання від відповідальності під час одержання хабара, з використанням зв'язків у правоохоронних органах.
ОСОБА_10 згідно злочинного плану був зобов'язаний, як офіційна службова особа - ліквідатор ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", яка має права і обов'язки керівника підприємства та право на розпорядження його майном, - виконувати офіційну роль, а саме надати ОСОБА_11 офіційну довіреність на представництво інтересів ОСОБА_10, підтвердити ОСОБА_1 повноваження ОСОБА_11 на ведення усіх переговорів і одержання предмету хабара, а також в разі надання предмету хабара підписати правовстановлюючі документи на право власності на вказане нежитлове приміщення, а в разі ненадання ОСОБА_1 хабара - вжити заходів, щодо визнання результатів аукціону недійсними і не підписувати договір купівлі-продажу та акт прийому-передачі майна.
ОСОБА_11 згідно даного злочинного плану зобов'язаний був використовуючи наявні у нього кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ФДМУ та УКШ МФ №4375 від 17.06.2006 року та сертифікат ФДМУ №5027/06 від 09.08.2006 року підписати підготовлений ОСОБА_12 від 31.10.2008 року звіт про оцінку майна і висновок про вартість майна ДВАТ „ІОЦ" у визначеній їх злочинною організацією сумі, яка становила 1 559 615,00 грн., а також використовуючи довіреність ліквідатора ОСОБА_10 на право проведення пошуку та ведення переговорів з потенційними покупцями приміщення в м. Олександрії і забезпечити біржу в іншій області щоб інші потенційні покупці не дізнались про реалізацію, виконувати роль безпосереднього виконавця переговорів з ОСОБА_1, підбурювати його до давання хабара та безпосередньо одержати визначений предмет хабара для подальшої передачі його керівнику угруповання ОСОБА_9 для розподілу між членами злочинної організації відповідно до затверджених всіма ними часток хабара.
ОСОБА_12 згідно цього ж злочинного плану повинен був виконати інвентаризацію відповідного майна, провести технічну підготовку по оцінці вказаної будівлі, та визначити необхідну злочинній організації вартість, а саме підготувати від імені експерта-оцінювача ОСОБА_11 звіт про оцінку майна і висновок про вартість майна ДВАТ „ІОЦ" у потрібній їх злочинній організації сумі, тобто 1 559 615,00 грн., а також повинен був забезпечувати виконання ОСОБА_11 одержання предмету хабара, брати участь у розробці та реалізації схеми визнання аукціону недійсним у разі ненадання покупцем хабара, виконувати доручення організатора і співвиконавців злочину, а також здійснювати спостереження за навколишньою обстановкою під час одержання хабара та забезпечувати прихованість дій інших учасників злочинної організації шляхом дотримання визначених ОСОБА_9 умов конспірації.
ОСОБА_13 згідно зазначеного злочинного плану повинен був забезпечити мобільність як безпосередньо ОСОБА_11 при одержанні предмету хабара, так і всіх інших членів злочинної організації при одержанні хабара, виконувати доручення організатора і співвиконавців злочину, та брати участь у розробці та виконанні плану визнання аукціону недійсним у разі ненадання ОСОБА_1 хабара, а також здійснювати спостереження за навколишньою обстановкою під час одержання хабара та забезпечувати прихованість дій інших учасників злочинної організації шляхом дотримання визначених ОСОБА_9 умов конспірації.
Кожен співучасник даного злочину за виконання своїх дій згідно ухваленого ними ж злочинного плану, після одержання хабара мав отримати визначену ОСОБА_9 частку, в тому числі ОСОБА_15 і ОСОБА_14 як найбільш важливі члени структурної частини злочинної організації мали отримати 40 тисяч доларів США, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 мали отримати по 15 тисяч гривень кожен, а решту суми хабара ОСОБА_9 мав розподілити між собою, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, як основними членами злочинної організації. За недотримання встановлених ОСОБА_9 правил поведінки членів злочинної організації щодо безумовного виконання його вказівок, ОСОБА_9 були встановлені покарання у вигляді зменшення обумовлених часток винагороди.
Таким чином, у період з жовтня по листопад 2008 року в місті Олександрія Кіровоградської області ОСОБА_9 була створена стійка ієрархічна злочинна організація з існуванням встановлених правил поведінки її членів, у складі ОСОБА_9 як організатора, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 як безпосередніх виконавців злочину, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 як пособників, об'єднаних злочинним умислом з чітким розподілом ролей кожного з учасників, спрямованих на реалізацію злочинного плану, метою створення якої було вимагання та одержання хабара в сумі 1 540 385,00 грн. від потенційного покупця майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" ОСОБА_1, яка функціонувала з жовтня 2008 року по 05.03.2009 року.
Внаслідок цього, діючи в складі злочинної організації та на виконання своєї ролі у спільному злочинному плані в складі злочинної організації ОСОБА_10 довірив ОСОБА_11, який виступав оцінювачем зазначеного майна, займатись пошуком покупців та організувати проведення аукціону, - видавши останньому довіреність ліквідатора ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" від 19.10.2008 року №1.
ОСОБА_12 діючи в складі злочинної організації та на виконання своєї ролі у спільному злочинному плані, виконав інвентаризацію майна та технічно підготував оцінку майна ДВАТ „ІОЦ", вказавши ринкову вартість згідно злочинного плану, а саме підготував від 31.10.2008 року від імені експерта-оцінювача ОСОБА_11 висновок про вартість майна (нежитлової триповерхової з підвалом цегляної адмінбудівлі загальною площею 1318,3 м.кв. з надвірними будівлями та спорудами) ДВАТ „ІОЦ" у потрібній їх злочинній організації сумі 1 559 615,00 грн. і звіт про оцінку нерухомого майна - будівлі та споруди ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" від 31.10.2008 року, та ОСОБА_11, виконуючи свої функції згідно плану у злочинній організації, підписав вказані висновок про вартість майна і звіт про оцінку нерухомого майна - будівлі та споруди ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" від 31.10.2008 року.
Після цього ОСОБА_11 на виконання своєї ролі у злочинному плані було знайдене у іншій області підприємство ТОВ "Контакт-Сервіс", яке знаходиться у м. Черкасах та має договір з ФДМУ від 21.08.2008 року №368 на право організацію продажу майна, що перебуває у державній власності, через біржі, на аукціонах, та за конкурсами, і має відповідне свідоцтво №99 від 12.04.2006 року, - службові особи якого були знайомі ОСОБА_11 у зв'язку з проживанням останнього у м. Черкасах. Після необхідних переговорів ОСОБА_11 подано заяву від 25.11.2008 року директору ТОВ „Контакт-Сервіс" ОСОБА_20 на реалізацію даного майна - нежитлової триповерхової з підвалом адміністративної будівлі загальною площею 1318, 3 м. кв. зі спорудами, яка розташована в м. Олександрії, площа Леніна, 27.
Після цього арбітражним керуючим ОСОБА_10 на виконання своєї ролі у злочинному плані, у м. Черкасах було заключено договір №20/А від 25.11.2008 року з директором ТОВ "Контакт-Сервіс-Авто" ОСОБА_20 на проведення у м. Черкасах аукціону з продажу зазначеного майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", яке розташована в м. Олександрії, площа Леніна, 27.
На виконання зазначеного договору, службові особи ТОВ "Контакт-Сервіс-Авто" направили замовлення від 25.11.2008 року №24 до редакції місцевої газети „Нова Доба" у м. Черкаси щодо розміщення рекламного оголошення про проведення 30.12.2008 року об 11.00 год. ТОВ „Контакт-Сервіс-Авто" аукціону з реалізації майна - нежитлової триповерхової з підвалом будівлі площею 1318,3 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться у м. Олександрії зі стартовою ціною 1 559 615,00 грн., останній день подачі заяв - 26.12.2008 року, та редакцією черкаської газети „Нова Доба" у випуску №97 за 27.11.2008 року опубліковані вказані відомості про проведення аукціону з продажу зазначеного майна 30.12.2008 року.
Після того, як ОСОБА_9 шляхом використання зв'язків була здійснена перевірка інформації щодо повноважень і мети ОСОБА_1, та отримано підтвердження про дійсність намірів ОСОБА_1 і його діяльність на замовлення і в інтересах потужної платоспроможної корпорації „Мілкі Ленд України", ОСОБА_11, отримавши команду ОСОБА_9 щодо можливості подальших дій по вимаганню хабара з ОСОБА_1, приблизно на початку грудня 2008 року, попередньо зв'язавшись по телефону з ОСОБА_1, домовились про зустріч у м. Сміла Черкаської області для обговорення питань по реалізації майна.
Після домовленості в цей же день близько 15.00 год. ОСОБА_11, зустрівшись з ОСОБА_1 у заздалегідь обумовленому місці - на автозаправочній станції „Лукойл" при виїзді з м. Сміла Черкаської області, діючи на виконання злочинного плану, повідомив ОСОБА_1 про умови, за яких буде можливо придбати зазначене майно, а саме те, що за реалізацію зазначеного приміщення з підвалом, двором з огорожею та надвірними спорудами, яке належить ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", ціна якого складає 3 100 000,00 грн., з яких 1 559 615,00 грн. - офіційний платіж за купівлю приміщення і вже готовий висновок про оцінку майна, а другу частину суми в розмірі 1 540 385,00 грн. ОСОБА_1 має передати йому готівкою в якості хабара, який буде розподілений між ОСОБА_11, арбітражним керуючим ОСОБА_10 та іншими членами їх угруповання та в цю суму хабара входить перемога в аукціоні і підписання договору купівлі-продажу, при цьому запевнив ОСОБА_1, що він ніяким іншим шляхом придбати дану будівлю не зможе, їх угруповання в разі незгоди ОСОБА_1 буде під будь-яким приводом відстрочувати проведення аукціону, та при цьому ОСОБА_11 запевнив, що право ведення цих переговорів і сума хабара узгоджені з арбітражним керуючим ОСОБА_10, який при зустрічі підтвердить повноваження ОСОБА_11
У зв'язку з доведеними ОСОБА_11 новими вимогами щодо передачі вказаної суми готівкою в якості хабара, ОСОБА_1 пообіцяв порадитись із своїми замовниками.
Внаслідок цього арбітражним керуючим ОСОБА_10 на виконання своєї ролі у злочинному плані, у м. Черкасах було заключено новий договір №1/А від 12.01.2009 року з директором ТОВ "Контакт-Сервіс" ОСОБА_20 на проведення у м. Черкасах аукціону з продажу зазначеного майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", яке розташована в м. Олександрії, площа Леніна, 27, на виконання якого службові особи ТОВ "Контакт-Сервіс" направили нове замовлення до редакції місцевої газети у м. Черкаси щодо розміщення нового рекламного оголошення про проведення 06.02.2009 року ТОВ „Контакт-Сервіс" аукціону з реалізації майна - нежитлової триповерхової з підвалом будівлі площею 1318,3 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться у м. Олександрії зі стартовою ціною 1 559 615,00 грн., зазначивши останній день подачі заяв - 06.01.2009 року, та редакцією черкаської газети приблизно на початку січня 2009 року опубліковані вказані відомості про проведення аукціону з продажу зазначеного майна 06.02.2009 року.
В ході виконання даного злочинного плану приблизно 14.01.2009 року під час зустрічі у заздалегідь обумовленому місці - у кафе при виїзді з м. Сміла Черкаської області ОСОБА_11, діючи на виконання своєї ролі, повідомив ОСОБА_1 про готовність до проведення аукціону, передав зразок заяви та газетну вирізку з надрукованим оголошенням про проведення 06.02.2009 року ТОВ „Контакт-Сервіс" аукціону з реалізації майна - нежитлової триповерхової з підвалом будівлі площею 1318,3 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться у м. Олександрії зі стартовою ціною 1 559 615,00 грн., із зазначенням останнього дня подачі заяв - 06.01.2009 року. ОСОБА_1 помітив невідповідність оголошення вимогам законодавства, оскільки останній день подачі заяв на участь в торгах має бути за 3 дня до дати проведення аукціону, у зв'язку з чим ОСОБА_11 пообіцяв виправити цю помилку і організувати перенесення аукціону на іншу дату.
Внаслідок цього арбітражним керуючим ОСОБА_10 та ОСОБА_11 на виконання своїх функцій у злочинному плані, у м. Черкасах було ініційовано перед директором ТОВ "Контакт-Сервіс" ОСОБА_20 направлення нового замовлення до редакції місцевої газети „Вечірні Черкаси" щодо розміщення нового рекламного оголошення про проведення 27.02.2009 року ТОВ „Контакт-Сервіс" аукціону з реалізації майна - нежитлової триповерхової з підвалом будівлі площею 1318,3 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться у м. Олександрії зі стартовою ціною 1 559 615,00 грн., зазначивши останній день подачі заяв - 24.02.2009 року, та редакцією вказаної черкаської газети „Вечірні Черкаси" у випуску №4 від 28.01.2009 року опубліковано вказане оголошення про проведення аукціону з продажу зазначеного майна 27.02.2009 року з датою подачі заяв до 24.02.2009 року.
При цьому ОСОБА_10 та ОСОБА_11, виконуючи свої функції у злочинному плані в складі злочинної організації, після направлення ОСОБА_10 в ході підготовки до продажу попереджень підприємцям, які орендували приміщення в будівлі ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", про необхідність термінового виселення з будівлі, - повідомляли підприємцям з м. Олександрії, бажаючим придбати вказане майно, що воно не продається.
Так, при зверненні у січні 2009 року приватного підприємця ОСОБА_21, який орендував у будівлі ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" приміщення під офіс, отримавши лист-застереження від ліквідатора ОСОБА_10 про необхідність виселення з приміщення, ОСОБА_21 особисто звернувся до ОСОБА_10, пред'явивши йому документацію щодо сплати наперед орендної плати, на що ОСОБА_10 повідомив, що сплачені кошти будуть повернуті ОСОБА_21 після реалізації приміщення. У зв'язку з цим ОСОБА_21, який також мав інтерес і бажання придбати зазначену будівлю ДВАТ „ІОЦ", повідомив ліквідатора ОСОБА_10 про свій інтерес до придбання будівлі і готовність взяти участь у торгах, на що ОСОБА_10 повідомив, що з приводу усіх питань щодо майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" необхідно звертатися до ОСОБА_11 та продиктував телефонний номер останнього ОСОБА_21
У свою чергу ОСОБА_11, виконуючи свою функцію у злочинному плані в складі злочинної організації, при подальшому зверненні ОСОБА_21 з приводу участі у торгах по придбанню зазначеного майна, повідомив останнього, що воно не продається і навіть вартість будівлі ще не визначалась.
В ході виконання даного злочинного плану приблизно у другій половині січня 2009 року, більш точну дату слідством не встановлено, під час зустрічі у заздалегідь обумовленому місці - у кафе при виїзді з м. Сміла Черкаської області, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_1, що наступні торги відбудуться 27.02.2009, пред'явив останньому новий вказаний номер №4 від 28.01.2009 року газети „Вечірні Черкаси" з опублікованим зазначеним оголошенням про проведення аукціону 27.02.2009 року і датою подачі заяв до 24.02.2009 року і нову заявку на участь в аукціоні, але обіцяні експертний висновок і звіт про оцінку майна не представив. Також ОСОБА_11 повідомив, що для участі в аукціоні потрібно сплатити внесок у сумі 10% від вартості майна, що реалізується - тобто 155 962,00 грн., і оплату за участь в аукціоні 1700 грн.
Після цього, під час цієї ж зустрічі, на виконання додаткових вимог ОСОБА_9 згідно розробленого і ухваленого злочинного плану, ОСОБА_11 висунув нові умови, - що хабара необхідно надати в доларах США в сумі 190 тисяч, що є сумою набагато більшою ніж раніше була обумовлена у 1 540 385,0 грн., зважаючи на змінений курс долара відносно гривні, мотивуючи нові умови тим, що оцінку майна вони проводили у доларовому еквіваленті, на що ОСОБА_1 відповів останньому, що необхідно узгодити це питання із замовниками.
В ході наступних переговорів 18.02.2009 року у кафе „Мак Дональдс" у м. Черкаси та увечері по телефону близько 18.00 год. та 20.00 год. та 19.02.2009 року ОСОБА_11 знов попередив ОСОБА_1, що в разі відмови від дачі хабара у сумі 190 тисяч доларів США, останній ніяким чином не зможе придбати зазначене майно. На це ОСОБА_1 зауважив, що замовниками погоджена сума у 3 100 000,0 грн. на придбання зазначеного майна і просив зменшити суму хабара, та ОСОБА_11 пообіцяв, що узгодить з керівництвом свого угруповання питання щодо зменшення вартості офіційного платежу за купівлю зазначеного майна, але сума хабара у 190 тисяч доларів США є остаточно визначеною їх угрупованням і зменшена не буде.
При подальшій зустрічі 20.02.2009 року у заздалегідь обумовленому місці - у кафе на виїзді з м. Сміла Черкаської області ОСОБА_11, діючи згідно розробленого плану, повідомив ОСОБА_1, що офіційний платіж буде зменшений на 10% тобто на 155961,0 грн. і усі документи для реалізації вказаного майна підготовлені, ніяких обтяжень на майно не має і якщо він погоджується на їх умови, а саме офіційну оплату за придбання майна у сумі 1 403 654,00 грн. та передачу хабара у сумі 190 тисяч доларів США готівкою, то ОСОБА_1 гарантовано стане переможцем аукціону і арбітражний керуючий ОСОБА_10 підпише договір купівлі-продажу зазначеного майна і акт прийому-передачі. При цьому, ОСОБА_11 пояснив ОСОБА_1, що для участі в аукціоні, йому необхідно виступати від імені будь-якого підприємства, яке є платником ПДВ, тому було вирішено, що ОСОБА_1 буде приймати участь в аукціоні на підставі довіреності як представник ПП „Спец-Буд-Проект".
Під час наступної зустрічі з ОСОБА_1 21.02.2009 року близько 16.45 год. у заздалегідь обумовленому місці - біля кафе „Мак Дональдс" у м. Черкаси, на яку ОСОБА_11 приїхав на автомобілі „Део-Нексія" разом з ОСОБА_12, ОСОБА_11 відвіз ОСОБА_1 на ТОВ „Контакт-Сервіс", де останньому надали необхідні документи для участі в аукціоні.
Після цього, коли ОСОБА_15 на виконання своїх функцій згідно злочинного плану у складі злочинної організації був здійснений збір і перевірка інформації щодо підприємства „Спец-Буд-Проект", ОСОБА_11, отримавши команду ОСОБА_9 щодо можливості подальших дій по вимаганню хабара з ОСОБА_1, ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_1, і дізнавшись від останнього про існування заборон на відчуження майна ДВАТ "ІОЦ", зателефонував ОСОБА_10 та повідомив про необхідність термінового вирішення питання про скасування заборон, після чого, діючи на виконання вказівок ОСОБА_9 згідно розробленого злочинного плану, повідомив ОСОБА_1, що ними узгоджено питання про зменшення офіційного платежу на 150 тис. грн., тому до раніше обумовлених 190 тис. доларів США необхідно буде додати ще 150 тис. грн. в якості хабара, які він повинен буде передати через ОСОБА_11 ліквідатору ОСОБА_10, лише за цієї умови останній підпише правовстановлюючі документи на право власності на вказане майно ДВАТ „ІОЦ", та домовились про подальшу зустріч на ТОВ „Контакт-Сервіс " 23.02.2009 року, де ОСОБА_1 будуть пред'явлені усі документи по вказаному майну і ОСОБА_10 буде підтверджено усі повноваження ОСОБА_11
При наступній зустрічі 23.02.2009 року близько 10.00 год. у приміщенні ТОВ „Контакт-Сервіс" у м. Черкаси по вул. Кірова, 52/2, після надання ОСОБА_1 необхідних документів і підписання заявки №7 на участь в аукціоні, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи відповідно до своїх функцій згідно розробленого і узгодженого злочинного плану, пред'явили ОСОБА_1 документи підприємства ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", в тому числі висновок про вартість майна (нежитлової триповерхової з підвалом цегляної адмінбудівлі загальною площею 1318,3 м.кв. з надвірними будівлями та спорудами) ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" у сумі 1 559 615,00 грн. і звіт про оцінку даного нерухомого майна від 31.10.2008 року, після чого ОСОБА_11 відвівши ОСОБА_1, повідомив останньому, що торги необхідно провести 27.02.2009 року о 10.00 год., та в цей же день перерахувати 90% вартості майна на розрахунковий рахунок біржі ТОВ „Контакт-Сервіс" та здійснити передачу хабара, помістивши їх на валютну картку у відділенні банку у м. Черкасах, або у м. Олександрії, який вкаже ОСОБА_11 пізніше.
Крім цього, в ході вказаної розмови, на заперечення ОСОБА_1 з приводу додаткової суми хабара - 150 тисяч гривень, ОСОБА_11 погодився і зменшив додаткову суму хабара зі 150 тис. грн. до 120 тис. грн., та наголосив, що хабар у сумі 190 тис. доларів США і 120 тис. грн. ОСОБА_1 повинен передати безпосередньо йому, і дана сума в подальшому буде розподілена між ним та арбітражним керуючим - ліквідатором ОСОБА_10 і їх людьми за позитивне вирішення питання щодо реалізації йому вказаного майна шляхом перемоги в аукціоні і підписання договору купівлі-продажу.
Після цього ОСОБА_10, підведений ОСОБА_11, підтвердив ОСОБА_1, що ОСОБА_11 діє від його імені і повністю уповноважений на ведення усіх переговорів.
Внаслідок цього, у ході вимагання хабара ОСОБА_1, діючи від імені ПП «Спец-Буд-Проект», у Кіровоградській філії КБ «Східно-Європейський банк» у м. Кіровограді 23.02.2009 року перерахував на рахунок № 2600699983 ТОВ «Контакт-Сервіс» (ЄДРПОУ 24349196 м. Черкаси), відкритий даним суб'єктом господарювання у ВАТ АБ «УКРГАЗБАНК» у м. Києві (МФО 320478, код 24349196), грошові кошти в сумі 155 962,00 грн. в якості гарантійного внеску за участь в аукціоні, і 1700 грн. за участь в аукціоні та забезпечив за вказівкою ОСОБА_11 перерахування підприємствами ПП «ОСОБА_22» та ПП «Продхолод» на рахунок № 2600699983 ТОВ «Контакт-Сервіс» грошові кошти в сумі 155 962,00 грн. від кожного в якості гарантійного внеску і по 1700 грн. за участь в аукціоні.
Наступного дня - 24.02.2009 року ОСОБА_10 зустрів ОСОБА_1 у заздалегідь обумовленому місці - на автозаправочній станції „ОККО" при в'їзді у м. Олександрію по вул. Героїв Сталінграду, 5, та відвіз останнього на територію одного з підприємств, ліквідатором якого був ОСОБА_10, де показав ОСОБА_1 оригінали документів ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", в тому числі витяги з єдиного реєстру обтяжень про відсутність заборон відчуження майна підприємства, а також узгодили питання про перерахування 90% платежу за майно „ІОЦ" не на рахунок ТОВ „Контакт-Сервіс", а згідно законодавства на рахунок ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля". При цьому ОСОБА_10, при спробі ОСОБА_1 спитати вголос про суму хабара, оголошену йому ОСОБА_11, дотримуючись порад і вказівок ОСОБА_9, жестом показав ОСОБА_1, що стосовно хабара він особисто ніяких переговорів вести не буде, та вголос нагадав, що ОСОБА_11 уповноважений на усі переговори.
Під час наступної зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_11 26.02.2009 року близько 14.00 год. у кафе „Старий круг" у м. Кіровограді, останній запропонував ОСОБА_1 розроблений ним сценарій проведення аукціону та придбання приміщення, який він вже погодив з керівництвом ТОВ «Контакт-Сервіс». Так, ОСОБА_1 з метою контролю за ходом проведення торгів та забезпечення позитивного результату для нього необхідно знайти двох учасників-„статистів", які будуть присутні під час проведення аукціону, хоча придбати вказану будівлю наміру не матимуть. Після оголошення початкової вартості лоту у сумі 1 559 615,0 тис. грн. представники підприємств-учасників, у тому числі ОСОБА_1, як представник ПП „Спец-Буд-Проект", мають не реагувати, тобто не погоджуватись на запропоновану ціну. Після цього арбітражний керуючий ОСОБА_10 з ліцитатором і директором ТОВ „Контакт-Сервіс" визначать нову, як раніше було обумовлено, зменшену на 10% вартість, тобто на 155961,0 грн. менше. ОСОБА_1, у свою чергу, підніме картку і таким чином його підприємство стане переможцем. На виконання плану ОСОБА_11, ОСОБА_1 особисто надав до ТОВ «Контакт-Сервіс» документи двох інших учасників: ПП «ОСОБА_22» в особі ОСОБА_13 та ПП «Продхолод» в особі ОСОБА_23
При цьому ОСОБА_11 нагадав ОСОБА_1, що 27.02.2009 в м. Черкаси після проведення аукціону і визнання ОСОБА_1 переможцем, останній одразу повинен передати обумовлену грошову суму в якості хабара через ОСОБА_11 ліквідатору ОСОБА_10, лише за цієї умови останній підпише правовстановлюючі документи на право власності на вказане майно ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля".
27.02.2009 року близько 10.00 год. ОСОБА_10 та ОСОБА_11, діючи у складі злочинної організації відповідно до своїх функцій згідно розробленого і узгодженого злочинного плану, зустріли ОСОБА_1 перед приміщенням ТОВ „Контакт-Сервіс" у м. Черкаси по вул. Кірова, 52/2, та запевнили останнього, що торги будуть відбуватися за оголошеним ОСОБА_11 сценарієм, після чого, коли приїхали двоє інших учасників - представник ПП „ОСОБА_22" ОСОБА_13 та представник ПП „Прохолод" ОСОБА_23, у приміщенні ТОВ „Контакт-Сервіс" за вказаною адресою було проведено аукціон з продажу майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" - нежитлової триповерхової з підвалом будівлі загальною площею 1318,3 кв.м. з надвірними спорудами, що знаходиться у м. Олександрії по пл. Леніна, 27, в ході якого за сценарієм ОСОБА_11, вартість вказаного „лоту", тобто офіційний стартова ціна за дане майно була зменшена на 10%, тобто на 155 961,00 грн. - з 1 559 615,00 грн. до 1 403 654,00 грн., переможцем торгів визнано ПП "Спец-Буд-Проект" в особі представника ОСОБА_1 по придбанню будівлі за 1 403 654,00 грн.
Одразу після проведення торгів, ОСОБА_10, виконуючи свою роль члена злочинної організації згідно спільного злочинного плану, керуючись вказівками ОСОБА_9 і сигналами ОСОБА_11, відбитки печатки ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" на примірниках протоколу аукціону умисно не поставив, мотивуючи вигаданою і заздалегідь узгодженою з ОСОБА_9 та членами їх злочинної організації версією про нібито залишення печатки у м. Олександрії у зв'язку з проведенням органами СБУ перевірки на підприємстві, внаслідок чого отримав від директора ТОВ „Контакт-Сервіс" підписані нею, ліцитатором та ОСОБА_1 усі примірники протоколу аукціону, пообіцявши вподальшому віддати ОСОБА_20 та ОСОБА_1 їх примірники з проставленими відбитками печатки. Одразу після цього ОСОБА_10 подав сигнал ОСОБА_11, та останній вивів ОСОБА_1 на вулицю, де повідомив, що вказані примірники протоколу будуть залишатися у ОСОБА_10, поки ОСОБА_1 не передасть ОСОБА_11 обумовлену суму предмета хабара 03.02.2009 року, після чого ОСОБА_10 віддасть примірник протоколу аукціону і підпише договір купівлі-продажу і акт прийому-передачі вказаного майна, а також застеріг, що в разі відмови ОСОБА_1 дати обумовлену суму хабара, або повідомлення про вимагання хабара у правоохоронні органи, - реалізація майна не відбудеться та члени його угруповання заздалегідь розробили ситуацію щодо визнання в такому разі торгів недійсними.
Після вказаних подій, ОСОБА_10, дізнавшись про самовільне і неузгоджене з ОСОБА_9 погодження ОСОБА_11 із запереченнями ОСОБА_1 з приводу зменшення додаткової суми хабара зі 150 тисяч гривень до 120 тисяч гривень, дотримуючись встановлених ОСОБА_9 загальнообов'язкових для усіх членів їх злочинної організації правил поведінки, доповів про цей випадок ОСОБА_9, внаслідок чого останній, порадившись на місці, ухвалив покарати ОСОБА_11 у вигляді зменшення обумовленої частки винагороди ОСОБА_11 на вказану різницю, тобто на 30 тисяч гривень.
В подальшому, на повідомлення ОСОБА_1 про виявлення в єдиному реєстрі обтяжень на майно ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", ОСОБА_11 доповів про це ОСОБА_9, та останній терміново зв'язався з усіма членами їх злочинного угруповання, обговорив з ними це питання, і вислухавши поради і пропозиції членів злочинної організації, дав усім вказівку одночасно вжити заходів щодо негайного скасування вказаних обтяжень. Згідно даної вказівки ОСОБА_9, працівники УСБУ в області ОСОБА_15 і ОСОБА_14, зобов'язались зловживаючи своєю владою використати свої зв'язки з метою усунення цих перешкод для одержання хабара, а саме через знайомих працівників у державних органах влади організувати надання керівництвом ДПА у Кіровоградській області втрутитись у діяльність Олександрійської ОДПІ і примусити керівництво даного органу скасувати податкові застави на майно ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля".
Одночасно з цим, за вказівкою ОСОБА_9, ОСОБА_10 був зобов'язаний шляхом використання своїх зв'язків умовити суддю Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_47 терміново скасувати заборону відчуження майна підприємства, та ОСОБА_12 і ОСОБА_13 були зобов'язані шляхом використання своїх зв'язків умовити працівників Олександрійської ОДПІ терміново скасувати податкові застави на майно ДВАТ „ІОЦ".
ОСОБА_9, також маючи знайомства у податкових органах, використовуючи свій можновладний авторитет, вирішив одночасно з цим особисто умовити керівництво Олександрійської ОДПІ вирішити питання щодо скасування податкових застав на майно зазначеного підприємства.
З цією метою ОСОБА_9, використовуючи свій авторитет і особисте знайомство з керівництвом місцевого податкового органу, особисто звернувся до виконувача обов'язків начальника Олександрійської ОДПІ ОСОБА_48 з вимогою скасування податкових застав на майно ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", але ОСОБА_9 було відмовлено під мотивацією відсутності керівника ОДПІ.
Крім цього, подальші спроби членів злочинної організації ОСОБА_12 і ОСОБА_13 виконати накази ОСОБА_9 щодо вирішення питання з працівниками Олександрійської ОДПІ про термінове скасування податкових застав на майно ДВАТ „ІОЦ" через використання знайомства з ними, результатів не дали, внаслідок чого ОСОБА_9, обурившись несумлінним виконанням ОСОБА_12 і ОСОБА_13 його наказів, ухвалив покарати останніх у вигляді зменшення обумовлених часток їх винагороди.
ОСОБА_11, діючи відповідно до своїх функцій згідно розробленого і узгодженого злочинного плану у злочинній організації, відкрив у відділенні №6 Придніпровського РУ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" по проспекту Леніна, 63, на ім'я своєї співмешканки ОСОБА_49 валютний рахунок до запитання, для подальшого розміщення на ньому предмету хабара у сумі 190 тисяч доларів США.
03.03.2009 року близько 14.30 год. ОСОБА_10, діючи відповідно до своїх функцій згідно розробленого і узгодженого злочинного плану у складі злочинної організації, користуючись своїм знайомством попросив суддю Олександрійського міськрайонного суду ОСОБА_47 терміново скасувати заборону відчуження нерухомого майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", прийняту ухвалою судді ОСОБА_47 в 2006 році. Після чого близько 17.00 год. 03.03.2009 року суддя ОСОБА_47 виніс і видав на руки ОСОБА_10 ухвалу від 04.03.2009 року про скасування заборони проведення будь-яких дій по відчуженню нерухомого майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", однак відбиток печатки суду на ухвалу поставлений не був у зв'язку із закриттям канцелярії суду.
В ході виконання вказаного злочинного плану 03.03.2009 року на виконання своїх функцій згідно вказівок ОСОБА_9 при підготовці до зустрічі з ОСОБА_1 у заздалегідь обумовленому місці - біля офісу нотаріальної контори нотаріуса ОСОБА_28 у будинку 101 на проспекті Леніна у м. Олександрії, працівники УСБУ в області ОСОБА_15 і ОСОБА_14, зловживаючи своєю владою, заздалегідь до 15.00 год. прибули в район вказаного місця зустрічі для спостереження за навколишньою обстановкою під час виконання членами іншими злочинної організації плану по одержанню хабара з метою забезпечення маскування їх дій, та для перевірки особи покупця і його автотранспорту.
Однак цього дня ОСОБА_1 прибув у вказане обумовлене місце пізніше запланованого часу, та зустрівся перед приміщенням вказаної нотаріальної контори з ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_9, о 17.03 год., та в офісі у нотаріуса ОСОБА_28 ознайомився з підготовленою до заключення договору купівлі-продажу вказаного майна документацією, після чого наполіг у розмові з ОСОБА_11 про необхідність скасування заборон відчуження майна.
В цей час ОСОБА_12 знаходився в автомобілі ОСОБА_11 „Део-Нексія" навпроти місця зустрічі і також спостерігав за навколишньою обстановкою з метою виявлення можливого контролювання працівниками міліції зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_11
ОСОБА_9 під час вказаної зустрічі контролював обстановку шляхом телефонного зв'язку.
ОСОБА_10 в цей же час, отримавши при вказаних обставинах ухвалу від 04.03.2009 року про скасування заборони проведення будь-яких дій по відчуженню нерухомого майна ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", на виконання вказівки ОСОБА_9 прибув о 17.41 год. до вказаного місця зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_11, де особисто повідомив ОСОБА_1 про вирішення питання у суді щодо скасування заборони і пообіцяв, що наступного дня усі податкові застави будуть скасовані та орендарів буде видворено з будівлі ДВАТ „ІОЦ" за допомогою зв'язків з кримінальними структурами.
Після цього працівники УСБУ в області ОСОБА_15 і ОСОБА_14, діючи на виконання вказівки ОСОБА_9 згідно своїх функцій відповідно злочинного плану у складі злочинної організації, зловживаючи своєю владою 04.03.2009 року усунули дану перешкоду для одержання хабара, шляхом використання свої зв'язків, а саме через знайомих працівників у державних органах влади організували втручання керівництвом ДПА у Кіровоградській області у діяльність Олександрійської ОДПІ і примушування керівництва даного органу скасувати податкові застави на майно ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля", внаслідок чого працівниками Олександрійської ОДПІ були скасовані податкові застави на майно ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" №№ 313-193 від 14.06.1999 року, 2838001 від 01.02.2006 року, та 4497974 від 14.02.2007 року, про що внесені відповідні відомості у Єдиний реєстр заборон обтяжень рухомого майна та заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Разом з тим, зранку 04.03.2009 року ОСОБА_10 отримав відбиток печатки суду на зазначеній ухвалі судді ОСОБА_47 від 04.03.2009 року в канцелярії Олександрійського міськрайонного суду та 05.03.2009 року отримав витяги з Єдиного державного реєстру заборон витяги про реєстрацію скасування зазначених обтяжень на майно ДВАТ „Інформаційно-обчислювальний центр" ДП ДХК „Олександріявугяллі".
Після вказаних подій, 04.03.2009 року та зранку 05.03.2009 року організатор і керівник злочинної організації ОСОБА_9 зв'язався з усіма членами свого злочинного угруповання, нагадав їм деталі злочинного плану, направленого на одержання співучасниками злочину шляхом вимагання хабара в сумі 190 тис. доларів США та 120 тис. грн. від ОСОБА_1, та отримав від членів злочинної організації ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15 і ОСОБА_14 доклади про готовність до реалізації завершальної стадії виконання плану вчинення вказаного злочину, та попередив про необхідність звітування про виконання кожної дії.
В ході виконання злочинного плану, направленого на одержання вказаними співучасниками злочину шляхом вимагання хабара в сумі 190 тис. доларів США та 120 тис. грн. від ОСОБА_1, ОСОБА_9 05.03.2009 року близько 15.00 год. на своєму автомобілі „Додж Калібр" д/н НОМЕР_3 прибув до кафе по проспекту Леніна у м. Олександрія, звідки розпочав по телефону контролювання вчинення злочину членами його злочинної організації. Працівники УСБУ в області ОСОБА_15 і ОСОБА_14, зловживаючи своєю владою, на робочих місцях приготувались до виконання своїх функцій згідно злочинного плану у складі злочинної організації, в тому числі начальник Олександрійського МВ УСБУ в області ОСОБА_14 підготував для співучасників злочину у складі їх злочинної організації приміщення в будівлі Олександрійського МВ УСБУ в області у м. Олександрія, вул. "6-го Грудня", 38-а, - для забезпечення прихованості спільних злочинних дій та уникнення від можливого викриття правоохоронними органами, та підготував спеціальний ультрафіолетовий випромінювач для перевірки предмету хабара - грошових коштів на справжність і відсутність спеціальних хімічних поміток для викриття хабарництва.
ОСОБА_10 на автомобілі ВАЗ-21099 д/н НОМЕР_5, а також ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_13 на автомобілі ОСОБА_13 ВАЗ-21104 д/н НОМЕР_4 прибули близько 15.00 год. до заздалегідь обумовленого місця зустрічі - біля офісу нотаріальної контори нотаріуса ОСОБА_28 у будинку 101 на проспекті Леніна у м. Олександрії, та приготувались до виконання своїх функцій згідно злочинного плану.
Внаслідок цього, 05 березня 2009 року близько 15.00 год. ОСОБА_11 і ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою згідно розробленого злочинного плану у складі злочинної організації, зустрівшись навпроти будинку №101 по проспекту Леніна у м. Олександрії з ОСОБА_1, зайшли до нотаріуса ОСОБА_28 ознайомлюватися з підготовленою для заключення договору купівлі-продажу вказаного майна документацією, після чого ОСОБА_10, на виконання вказівок ОСОБА_9 для усунення перешкод вчинення злочину, направився у відділ Держкомзему у м. Олександрія, де отримав необхідну довідку від 05.03.2009 року №147 про перебування земельної ділянки по площі Леніна, 27 у постійному користуванні ДВАТ „Інформаційно-обчислювальний центр".
В ході вказаних подій ОСОБА_10, впізнавши в одному з охоронників ОСОБА_1 працівника УБОЗ УМВС України в області, негайно по телефону доповів про це керівнику вчинення у складі злочинної організації ОСОБА_9, та останній по телефону повідомив про цей факт ОСОБА_15 і ОСОБА_14, спитавши пораду для подальших дій і погодив коректування дій співучасників злочину та проведення ОСОБА_15 і ОСОБА_14 перевірки особи покупця та осіб, які його супроводжують та їх автомобіль „Міцубісі" д/н НОМЕР_6. Крім того ОСОБА_14 на виконання своїх функцію у спільному злочинному плані в складі злочинної організації розпочалось спостереження за навколишньою обстановкою під час виконання іншими членами угруповання плану по одержанню хабара, забезпечуючи маскування їх дій, з метою виявлення можливого контролювання працівниками міліції зустрічі і розмов ОСОБА_1 з ОСОБА_11 і ОСОБА_10
При цьому в ході розмови з ОСОБА_11, на пропозицію останнього проїхати для перевірки і передачі предмету хабара до „офісу" спеціального підрозділу, - тобто до приміщення Олександрійського МВ УСБУ в області, ОСОБА_1 категорично відмовився, внаслідок чого, у зв'язку із вказаними змінами обстановки, ОСОБА_9 на підставі порад працівників УСБУ в області ОСОБА_15 і ОСОБА_14, які полягали у обов'язковій перевірці предмету хабара в банківській установі при ультрафіолетовому вимпроміненні, - як таких, що можуть убезпечити їх від викриття, надав вказівку ОСОБА_11 змусити ОСОБА_1 перевірити предмет хабара в банківській установі, після чого, в разі встановлення відсутності на грошових коштах спеціальних хімічних поміток, їхати у приміщення Олександрійського МВ УСБУ в області для передачі хабара. Приблизно о 16.18 год. ОСОБА_11 дотримуючись вказаних вказівок ОСОБА_9, спільно з ОСОБА_13 і ОСОБА_12 на автомобілі ОСОБА_13 ВАЗ-21104 д.н. НОМЕР_4, поїхали з ОСОБА_1 (на автомобілі „Міцубісі" д/н НОМЕР_6) у відділення №6 Придніпровського РУ ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит" по проспекту Леніна, 63, де після оплати ОСОБА_1 пенсійного внеску, приблизно з 16.45 год. по 16.55 год. на прохання ОСОБА_11 касир ОСОБА_50 з дозволу начальника даного відділення банку ОСОБА_51, перевірила декілька пачок грошових коштів ОСОБА_1
При цьому ОСОБА_11 впевнившись, що грошові кошти справжні і не мають спеціальних хімічних поміток для викриття хабарництва, повідомив про це по телефону організатору злочину у складі злочинної організації ОСОБА_9
В цей час ОСОБА_9 на своєму автомобілі „Додж Калібр" д/н НОМЕР_3 направився на вулицю „6-го Грудня". Зупинившись біля приміщення Олександрійського ВДСО УМВС України в області, ОСОБА_9 зайшов до будівлі №38-а Олександрійського МВ УСБУ в Кіровоградській області, де повідомив ОСОБА_14 про відсутність на грошових коштах ОСОБА_1 спеціальних хімічних поміток, після чого на підставі порад ОСОБА_15 і ОСОБА_14, наказав ОСОБА_11 везти ОСОБА_1 з предметом хабара до приміщення Олександрійського МВ УСБУ.
Після цього ОСОБА_11, діючи відповідно до своїх функцій згідно розробленого і узгодженого злочинного плану у злочинній організації, на виконання отриманих нових наказів організатора злочину ОСОБА_9 за порадами членів злочинної організації - працівників УСБУ ОСОБА_15 і ОСОБА_14, разом з ОСОБА_12 і ОСОБА_13, ОСОБА_1 і його охоронцями з предметом хабара поїхали на вулицю „6 Грудня", де зупинились неподалік будівлі Олександрійського МВ УСБУ в області, намагаючись змусити ОСОБА_1 передати хабар в даному приміщенні і чекати на підписання договору, однак ОСОБА_1 відмовився від передачі хабара у вказаному приміщенні УСБУ.
ОСОБА_11, після узгодження подальших дій з організатором злочину ОСОБА_9, зважаючи, що грошові кошти справжні і не мають спеціальних хімічних поміток для викриття хабарництва, а також розраховуючи, що завдяки спостереженню і контролювання обстановки членами підрозділу їх злочинної організації - начальником відділу УСБУ в області ОСОБА_15 і начальником Олександрійського МВ УСБУ в області ОСОБА_14, злочинна діяльність їх злочинної організації гарантовано убезпечена від оперативного документування правоохоронними органами, - погодився на заперечення ОСОБА_1, після чого поїхали далі по вулиці, проїхавши біля автомобіля ОСОБА_9 - „Додж-Калібр" д/н НОМЕР_3, і повернулися до місця навпроти офісу нотаріуса по проспекту Леніна, 101, після чого ОСОБА_1 і ОСОБА_11 пішли в офіс, де їх чекав ОСОБА_10
В цей час ОСОБА_13 і ОСОБА_12, виконуючи свої функції згідно злочинного плану у складі злочинної організації, за командою ОСОБА_11 знаходились в автомобілі ОСОБА_13 ВАЗ-21104 д/н НОМЕР_4, не даючи можливості охоронцю ОСОБА_1 покинути автомобіль ОСОБА_13 з предметом хабара-грошовими коштами у сумі 190 тис. доларів США та 120 тис. гривень, заблокувавши двері автомобіля з водійського пульту.
Після перевірки проекту договору купівлі-продажу в офісі нотаріуса ОСОБА_28, ОСОБА_11 з ОСОБА_1 повернулись до автомобіля ОСОБА_13, де ОСОБА_13 і ОСОБА_12, виконуючи свої функції згідно злочинного плану у складі злочинної організації, за командою ОСОБА_11 вийшли з автомобіля і спостерігали за навколишньою обстановкою з метою виявлення можливого контролювання працівниками міліції подій з ОСОБА_1
В цей час ОСОБА_11, знаходячись з ОСОБА_1 в автомобілі ОСОБА_13 ВАЗ-21104 держномер НОМЕР_4, близько 18.20 год. одержав від ОСОБА_1 хабар у сумі 190 тисяч доларів США (за курсом НБУ = 1 463 000,0 грн.) та 120 тисяч гривень, перерахував суму хабара, переклав у свою сумку і залишив хабар в цьому автомобілі.
Одразу після цього ОСОБА_10, діючи на виконання своєї ролі у спільному злочинному плані їх злочинної організації, виконуючи вказівку ОСОБА_9 на підставі порад працівників УСБУ в області ОСОБА_15 і ОСОБА_14, зайшов з ОСОБА_1 в нотаріальну контору нотаріуса ОСОБА_28 в кв. АДРЕСА_10, де діючи згідно злочинного плану їх злочинної організації згідно вказівок ОСОБА_9, став чекати, коли ОСОБА_11 з ОСОБА_13 і ОСОБА_12 заїдуть з предметом хабара (грошовими коштами у сумі 190 тисяч доларів США та 120 тисяч гривень), у безпечне від можливого викриття правоохоронними органами місце - у приміщення Олександрійського МВ УСБУ в Кіровоградській області, по вул. "6-го Грудня", 38-а, та по телефону дасть про це сигнал, тільки після чого ОСОБА_10 має поставити відбитки печатки ДВАТ "ІОЦ" ДП ДХК "Олександріявугілля" на примірники протоколу аукціону від 27.02.2009 року і підписати нотаріально-оформлений договір купівлі-продажу зазначеного майна.
Після цього ОСОБА_1, виконуючи вимоги ОСОБА_11 і ОСОБА_10 дав охоронцю по телефону сигнал та охоронець вийшов з автомобіля ОСОБА_13, після чого ОСОБА_11, ОСОБА_13 і ОСОБА_12, виконуючи вказівку ОСОБА_9 на підставі порад ОСОБА_15 і ОСОБА_14, зібрались з предметом вказаного хабара їхати до приміщення Олександрійського МВ УСБУ в області, звідки дати по телефону сигнал ОСОБА_10 на підписання договору купівлі-продажу.
Під час виконання вказаних подій 05.03.2009 року близько 18.30 год. ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 при намаганні покинути місце злочину для подальшого укриття від можливого переслідування і затримання - у приміщенні Олександрійського МВ УСБУ в області, - були викриті і заблоковані працівниками УБОЗ УМВС України в Кіровоградській області в автомобілі з предметом хабара; та ОСОБА_10 був викритий і заблокований у приміщенні вказаної нотаріальної контори.
Одночасно із вказаними подіями, керівник злочинної організації і організатор злочину ОСОБА_9 був викритий і заблокований працівниками УБОЗ УМВС України в області біля магазину "Фуршет" у м. Олександрії.
Крім того, згідно обвинувального висновку, органами досудового слідства ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 191 та ч.2 ст.364 КК України, вчинені при наступних обставинах:
Державне підприємство «Управління по бурінню технічних свердловин» (надалі -ДП «УБТС») код ЄДРПОУ 24150744, юридична адреса: Кіровоградська область, м. Олександрія, вул.. Коваленко, 28 перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ з 08.05.2008 р за № 2919.
З 13.11.2002 р. всі активи ДП «УБТС» перебувають у податковій заставі, про що внесено запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 1688-166.
Наказом Міністерства вугільної промисловості від 08.09.2008 р. № 455 прийнято рішення про ліквідацію ДП «УБТС» та головою ліквідаційної комісії призначено ОСОБА_10 Відповідно до вказаного наказу голові ліквідаційної комісії підприємства необхідно у встановленому порядку провести заходи щодо ліквідації підприємства та зазначено, що продаж майна ДП «УБТС» при розрахунках з кредиторами слід здійснювати згідно з чинним законодавством.
ОСОБА_10, являючись ліквідатором ДП «УБТС», будучи службовою особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність, правильність обліку, повноту та своєчасність перерахування в бюджети податків, зборів та інших обов'язкових платежів, діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, шляхом зловживання службовим становищем, маючи станом на 01.01.09 заборгованість по сплаті до бюджетів обов'язкових платежів в сумі 658829 грн., яка виникла у період з 13.11.2002 р., про що в Інформаційному центрі Міністерства юстиції м. Кіровоград 13.12.2002 р. внесено запис за реєстраційним номером № 1688-166, який продовжено 14.02.2007 р. , згідно якого все майно та майнові права підприємства включено до податкової застави, про що ОСОБА_10 було достовірно відомо, у порушення вимог п.п. 8.6.1 п 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого «Платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому погодженню з податковим органом, а саме: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав ...», у період з грудня 2008 р. та січня - лютого 2009 р., на підставі укладених договорів купівлі-продажу основних засобів та видаткових накладних, здійснив реалізацію фізичним особам основних засобів ДП «УБТС», а саме:
автомобіль КАМАЗ-55102, 1989 року випуску, інвентарний номер № 2406, вартістю 19000 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від
25.12.2008 р. та акту прийому-передачі б/н від 27.12.2008 р., реалізовано ОСОБА_52 та передано по накладній № 27 від 27.12.2008 р.
автомобіль МАЗ-5337, 1986 року випуску, інвентарний номер № 1792, вартістю 53000 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 2 від 25.12.2008 р. та акту прийому-передачі б/н від 27.12.2008 р., реалізовано ОСОБА_52 та передано по накладній № 28 від 27.12.2008 р.
верстат трубопровідний 9П14 1972 року випуску, інвентарний номер № 268, вартістю 32000 грн., згідно договору купівлі-продажу № 1 від 14.01.2009 р. та акту прийому-передачі б/н за січень 2009 року, реалізовано ОСОБА_52 та передано по накладній № 2 від 14.01.2009 р.
автомобіль ГАЗ-66, 1986 року випуску, інвентарний номер № 2511, вартістю 2500 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу б/н від 16.01.2009 р. та акту прийому-передачі б/н за січень 2009 р., реалізовано ОСОБА_53 та передано по накладній №38 від 16.01.2009 р., рахунок № 40від 15.01.2009 р.
автомобіль ГАЗ-САЗ-3503, 1963 року випуску, інвентарний номер № 2511. вартістю 2700 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3 від
29.01.2009 р. та акту прийому-передачі б/н за січень 2009 р., реалізовано ОСОБА_54 та передано по накладній № 11/1 від 29.01.2009 р.
причіп СЗАП-8527, 1989 року випуску, інвентарний номер № 2407, вартістю 4500 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3 без дати та акту прийому-передачі б/н за січень 2009 р., реалізовано ОСОБА_55
автокран ЗІЛ-133, 1991 року випуску, інвентарний номер № 2626, вартістю 50000 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу б/н і б/д та акту прийому-передачі б/н від 16.01.2009 р., реалізовано ОСОБА_56 та передано по накладній № 4 від 06.02.2009 р.
автобус КАВЗ-3270, 1987 року випуску, інвентарний номер № 2652, вартістю 2100 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу б/н від 09.02.2009 р. та акту прийому-передачі б/н від 09.02.2009 р., реалізовано ОСОБА_57 та передано по накладній № 5 від 09.02.2009 р.
причіп МАЗ-8925, 1985 року випуску, інвентарний номер № 1612, вартістю 3650 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу б/н і б/д та акту прийому-передачі б/н і б/д, реалізовано ОСОБА_57 та передано по накладній № 6 від 09.02.2009 р.
трактор Т-150, 1990 року випуску, інвентарний номер № 2602, вартістю 22000 грн., згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу № 12 від 12.02.2009 р. та акту прийому-передачі б/н від 12.02.2009 р., реалізовано ОСОБА_58 та передано по накладній № 5 від 12.02.2008 р.
верстат токарний 1627, 1986 року випуску, інвентарний номер № 1514, вартістю 4150 грн., згідно договору купівлі-продажу № 14 від 26.02.2009 р. та акту прийому-передачі б/н і б/д, реалізовано ОСОБА_59 та передано по накладній № 15 від 26.02.2009 р., а всього майна на загальну суму 166800 грн. з урахуванням ПДВ, яке перебувало у податковій заставі, без відповідного дозволу Олександрійської ОДПІ, маючи станом 01.01.2009 р. податковий борг у сумі 658829 грн., що призвело до ненадходження в бюджет коштів у значних розмірах та спричинило державним інтересам тяжких наслідків.
Таким чином, ОСОБА_10, будучи головою ліквідаційної комісії ДП «УБТС», являючись службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів та в інтересах третіх осіб, зловживаючи своїм службовим становищем, у порушення вимог ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», спричинив державним інтересам тяжких наслідків у вигляді ненадходження у бюджет коштів у значних розмірах, тобто скоїв злочин, передбачений ч.2 ст. 364 КК України.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_10, перебуваючи на посаді ліквідатора ДП «УБТС», будучи службовою особою, зловживаючи службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, вчинив привласнення грошових кошті в сумі 5850 грн. за таких обставин:
Так, 26.02.2009 р. ОСОБА_59 звернувся до ОСОБА_10 з приводу придбання токарного верстату, що реалізовувався в ході ліквідації підприємства. На вказану пропозицію ОСОБА_10 повідомив, що вказаний верстат коштує 10000 грн., на що ОСОБА_59 погодився та передав ОСОБА_10 10000 грн. готівкою. Однак, ОСОБА_10 підписав та надав покупцеві документи про реалізацію вказаного майна (договір купівлі-продажу № 14 від 26.02.2009 р., акт приймання-передачі б/н і б/д, видаткову накладну № 15 від 26.02.2009 р.), згідно умов якого вартість реалізованого майна становила 4150 грн. У подальшому частину отриманих коштів, а саме 4150 грн. ОСОБА_10 вніс в касу підприємства, а решту - 5850 грн. привласнив та використав на власний розсуд, чим спричинив ДП «УБТС» матеріальних збитків на вказану суму.
Таким чином, ОСОБА_10., будучи головою ліквідаційної комісії ДП являючись службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів та з метою власного збагачення, шляхом зловживання своїм службовим становищем привласнив чуже майно у вигляді грошових коштів в сумі 5850 грн., тобто скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 191 КК України.
Дане обвинувачення підтримане прокурором в судовому засіданні та визнане ним, як таким, що знайшло своє повне підтвердження в суді.
Допитані в судовому засіданні підсудні вину в інкримінованих їм злочинах не визнали:
Підсудний ОСОБА_9, показав, що згідно обвинувального висновку по кримінальній справі 1-317/11, він голова злочинної організації. В ході судового та досудового слідства ОСОБА_9 з'ясував, що обвинувачення ґрунтується на припущеннях та на обмані. Відсутні будь-які натяки на злочинний план та на вимагання у потерпілого коштів.
Також в ході слідства, слідчий 12 разів вказав, що ОСОБА_9 зустрічався з підсудними, але не встановлено ні місце, ні час узгодження даного злочинного плану, що в подальшому, а саме в судовому слідстві не знайшло жодного підтвердження.
Ніяких розмов з потерпілим не було і ОСОБА_9 взагалі його не знає та останній його також. Ніяких записів ручкою ОСОБА_29 він не робив.
Речові докази по справі, йому не були пред'явлені ні в ході досудового слідства, ні в ході судового слідства їх не дослідили. Коли ОСОБА_9 був безробітний він намагався допомогти ОСОБА_10 виконати судове рішення. На той час, він був знайомий з ОСОБА_48 - в.о. начальника податкової міліції. Віни були у гарних стосунках. ОСОБА_9 просто вирішив допомогти ОСОБА_10, оскільки він колись, у свій час, йому допомагав, як юрист. Допомога ОСОБА_9 була правовою та безоплатною.
Своєму командному голосу, як стверджує слідство, ОСОБА_9 вдячний тому, що з 1973 року з нього зробили командира відділення старшого роти і командиру взводу. Після чого, він працював на заводі, де і отримав дефект слуху.
Надалі надавати показання відповідно до ст. 63 Конституції України, відмовився.
Підсудний ОСОБА_10, показав, що у вересні 2008 року його призначено головою ДВАТ "Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля". Після проведення інвентаризації ліквідаційною комісією встановлено, що майна може не вистачити для погашення заборгованості перед кредиторами. На той час, ліквідаційна комісія з метою задоволення вимог кредиторів вирішила звернутися до господарського суду для оголошення себе банкрутом. Основні засоби підприємства по залишковій вартості показували фінансову неспроможність підприємства на суму - 111 тис грн. і 950 тис. грн. боргу. Господарським судом було винесено постанову та накладено мораторій на реалізацію майна до часу оголошення підприємства банкрутом.
07 жовтня 2008 року підприємство оголосили банкрутом. ОСОБА_10 призначили ліквідатором. Йому визначили порядок ліквідації підприємства і скасували всі обтяження, щодо майна боржника. На засіданні був присутній представник податкової інспекції.
Після оголошення банкрутом підприємства, особисто ОСОБА_10 було подано заяву до газети «Голос України» і розпочато процедуру прийняття вимог кредиторів. Проводилась оцінка майна, інвентаризація. Про ці дії, ОСОБА_10 два рази на місяць доповідав в господарський суд, здавав звіт ліквідатора про свою діяльність.
ОСОБА_11 разом з ОСОБА_10 уклали договір про оцінку майна підприємства. Йому була передана копія технічної документації на будівлі та споруди та інші правові документи, які доводили, що саме це майно належить саме цьому підприємству.
ОСОБА_10 проводилась охорона майна. ОСОБА_10 було встановлено, що в приміщенні незаконно перебувають орендодавці. Він звернувся з листом до Міністерства, чи надавали вони дозвіл на оренду приміщення. На що отримав відповідь, що ні про які оренди вони не мають уяви. Так, як законодавством не передбачено отримувати прибуток від надання в оренду майна, ОСОБА_10 було повідомлено всіх орендарів стосовно звільнення кабінетів для подальшої реалізації будівель.
ОСОБА_10 проведено аудит підприємства, його фінансово - господарської діяльності. В м. Кіровограді була укладена угода з фірмою, яка мала ліцензію на проведення аудиторських перевірок, чи немає зловживань посадовими особами і доведення підприємства до банкрутства.
Аудит компанія надала звіт з якого випливало, що підприємство фактично було загнане в неіснуючі борги.
Оригінал звіту ОСОБА_10 направив в сектор з питань банкрутства для прийняття рішення, як це визначалось законодавством.
В цей час, ОСОБА_10 ліквідував ще три підприємства і ще на одному був директором. Фізичне навантаження було дуже велике. Коли ОСОБА_11 під час огляду та оцінки майна звернувся до ОСОБА_10 стосовно надання практичної допомоги в реалізації майна, він погодився.
Свідоцтво на право власності доводило, що це майно належить державі. За законом реалізація державного нерухомого майна, можлива лише на біржі, яка уклала угоду з фондом державного майна.
ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11, що в м. Олександрія біржі взагалі немає. ОСОБА_11 самостійно пообіцяв, що підшукає біржу і якщо, хтось до нього звернеться, він надасть допомогу практичну в реалізації майна. Це прискорить ліквідаційний процес. ОСОБА_10 погодився і наприкінці 2008 року ОСОБА_11 повідомив, що є оголошення в газеті стосовно дня та часу проведення торгів.
ОСОБА_10 по можливості заїхав на біржу та уклав угоду, надав документи. Вони посканували, покопіювали всі документи, які їм були необхідні. ОСОБА_10 поїхав. За три дні біржа повідомила, що ОСОБА_10 особисто поставлять до відома, якщо будуть покупці і щоб він прийняв участь. 28-29 грудня повинні були проводитись торги. Торги не відбулися, так як жодного покупця не знайшли, до біржі не було подано заяви. За законом, якщо не виявилось бажаючих придбати майно, біржа переносить торги на інший термін та подає знову оголошення в газету. Ці питання з'ясовувались по телефону, на біржі обіцяли, що знову дадуть оголошення та продовжать пошук можливих претендентів на придбання будівель. ОСОБА_10 погодився на такі умови.
В січні 2009 року ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що знову вийшло оголошення в газеті із зазначенням дати. Також, ОСОБА_11 повідомив, що до нього звертався якісь молодий чоловік - підприємець, який бажає придбати. ОСОБА_10 не знав хто саме покупець. Через деякий час, ОСОБА_11 зателефонував та повідомив, що в оголошенні в газеті була якась помилка і торги не відбудуться. Ніхто знову таки не подав заяву. Також, він повідомив, що необхідно переукласти договір та знову подати оголошення до газети, яке вже проконтролюється. Подачею оголошення займалась фондова біржа, яка саме і реалізовувала це майно. За законом відповідальність за всі дії лягає саме на торгуюче підприємство, тому ОСОБА_10 не втручався в їх діяльність та не контролював. Вони за правильність дій отримують гроші.
В січні-лютому ОСОБА_10 заїхав на біржу і вони переуклали договір, до часу проведення других торгів. Потім працівники біржі надали ОСОБА_10 оригінал газети з оголошенням та повідомили, що 27.02.2009 року будуть проводитись торги.
Перед самими торгами хтось зателефонував ОСОБА_10 та повідомив, що він особисто повинен бути присутній під час проведення торгів. Також, ОСОБА_10 повідомили, є 3 покупці, єдине, що чекають від них кошти. За неділю до торгів ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_11 та сказав, що покупець хоче побачитьсь з ним. Ніяких причин відмови в зустрічі не було, тому ОСОБА_10 погодився, пообіцявши показати об'єкт.
Приміщення було відімкнуто від тепло-, енерго- постачання. Покупець представився, як ОСОБА_21. ОСОБА_10 запропонував покупцю подивитися об'єкт, проте він відмовився, аргументуючи тим, що він його вже бачив та бажає подивитися документи. Тому, вони поїхали в управління по бурінню, оглянути і зробити копію документів. ОСОБА_1 мав при собі перелік документів з яким намагався працювати. Крім цього, потерпілий був не сам, а з якимось громадянином, якого представив, як - ОСОБА_60, юриста.
Коли вони приїхали в управління, кожен на власному автомобілі, ОСОБА_10 надав повністю документи підприємства: статут, свідоцтво на право власності та ін., окрім технічного паспорта на будівлю. Так, як ОСОБА_10 випадково взяв з собою технічний паспорт на іншу будівлю, тому попрохав їх зачекати і повернувшись через 20-30 хв. надав його.
Вони оглядали документи, ОСОБА_10 привіз технічний паспорт. На той час, в приміщенні перебували працівники: ОСОБА_61 і ОСОБА_62. Поспілкувавшись з потерпілим, ОСОБА_10 відповів на всі його запитання, які його цікавили. Також, ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_1 придбати і територію. Потім вони обмінялися телефонами. Також, ОСОБА_1 поцікавився, що якщо він виграє тендер і буде покупцем, яким чином вносити гроші за придбане приміщення. ОСОБА_10 відповів, що до 04 квітня йому необхідно провести ліквідаційну процедуру і до цього часу, не менше, як за неділю, йому необхідна 100% оплата коштів за це майно. Вони попрощалися, потерпілий поїхав.
В день торгів, ОСОБА_10 приїхав на 10 ранку. Торги відкладалися з невідомих причин. Торги були розпочаті о 13 год. ОСОБА_10 з'ясував на біржі, що всі проплатили гарантований внесок та ін. платежі, що самі торги можуть відбутись та що ніяких перешкод немає, всі представники приїхали.
Торги розпочалися, ОСОБА_10 сидів позаду, щоб нікому не заважати. Він не втручався в процедуру проведення торгів. На оголошення лоту, жоден з присутніх картки не підняли. Ліцитатор торгів оголосив, що якщо ніхто не бажає, то необхідно провести нараду.
Оголосили перерву, вони вийшли з представником біржі в окрему кімнату для з'ясування обставин. За Законом, якщо не проводити треті торги, то необхідно провести переоцінку майна, а вона може складати до 10% зниження його вартості. Про даний факт, також повідомили керівнику підприємства і вони сказали, давайте спробуємо відступити на 10 відсотків. На погляд ОСОБА_10, було доцільно зменшити вартість майна і запропонувати за новою ціною, щоб цим же покупцям визначитися з придбанням.
Про цю процедуру біло повідомлено всіх учасників торгів та зменшено початкову вартість на 10 відсотків. Якщо початкова вартість була 1,5 млн, то стала 1,4 млн. грн..
Всі учасники торгів були повідомлені про порядок подальшого прийняття ними участі. ОСОБА_1 перший підняв картку і фактично став переможцем.
Ліцитатор оголосив, яка цифра на картці. Торги виграв ОСОБА_1 Він встав, йому повідомили, що він виграв і запропонували йому залишитися підписати протокол. Скарг від інших учасників торгів не було. Вони залишились в коридорі чекати на оформлення протоколу. Їм запропонували випити вина. ОСОБА_1 не відмовився від цієї пропозиції, так як не був за кермом. ОСОБА_10 випив кави. Хвилин через 10 принесли протоколи. В ОСОБА_10 зауважень по торгах не було. Вони перечитали протоколи. Копію протокола отримав і ОСОБА_1 Ні в ОСОБА_10, ні в ОСОБА_1 не було при собі печатки. Особа ОСОБА_10 була встановлена по паспорту.
Потім, вони роз'їхались, перед цим домовившись, що ОСОБА_10 займеться пошуком нотаріуса. Так, як протокол протоколом, а угоду купівлі - продажу потрібно було укласти нотаріально та підписати акт прийому - передачі.
03.03.2009року ОСОБА_10 приїхав та одразу звернувся до нотаріуса ОСОБА_63, так як її офісне приміщення знаходилось неподалік. Підсудний надав їй документи для того, щоб вона все підготувала. Нотаріус повідомила, що вартість її послуг буде складати 1%. Про що, ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11, так як він безпосередньо спілкувався з ОСОБА_1
У ОСОБА_10 склалася така думка, що ОСОБА_11 з ОСОБА_1 друзі, так як вони постійно відходили від нього та шепотілися.
Через деякий час, ОСОБА_10, зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що у покупців є свій нотаріус, який зменшив вартість послуг, до 0,5 %. Також повідомив, що це буде взагалі вигідніше, що вони з нею давно співпрацюють.
ОСОБА_10 цей факт здивував, так як нотаріус - ОСОБА_28 обслуговує лише Олександрійський район, а по місту не працює. ОСОБА_11 повідомив, що ОСОБА_28 - це жінка. ОСОБА_11 дав ОСОБА_10 адресу цього нотаріуса. Приїхавши за цією адресою, ОСОБА_10 з'ясував, що це жінка нотаріуса Приходька.
На запитання ОСОБА_10, як давно працює, ОСОБА_28 відповіла, що тільки відкрилася, нещодавно отримавши ліцензію. В нотаріуса вже були копії документів, які від копіював ОСОБА_1 знаходячись у ОСОБА_10 на офісі. Вони стали дивитися, а в державному реєстрі було вказано, що на майні є дві 2 заборони.
ОСОБА_10 це здивувало, тому, що в 2008 році була винесена ухвала, яка звільняла від обтяжень майно і вона була направлена в ДПІ.
В 2006 році суддею ОСОБА_47 на прохання ОСОБА_64 була винесена заборона на відчуження активів, арешт майна, про який ОСОБА_10 не було відомо. Нотаріус роздрукувала цей витяг і повідомила, що вони скасують за законом, їх там не повинно бути.
Наступного ранку, ОСОБА_10 звернувся до суду з заявою про скасування арешту на підставі ухвали Господарського суду.
ОСОБА_10 особисто зайшов до судді та повідомив, що цей арешт є незаконний. Він сказав, що вирішить це запитання після обідньої перерви. Потім, ОСОБА_10 приїхав до податкової з аналогічною заявою про скасування податкової застави, винесено податковою інспекцією м. Олександрія. На той час, ОСОБА_65 був на лікарняному чи у відпустці. ОСОБА_48 відправив ОСОБА_10 до ОСОБА_66, яка, в свою чергу казала що не знає, не хоче, але все ж таки залишила заяву (звернення) та повідомила, що пізніше повідомить про результат, так як їй необхідно з кимось порадитись з цього приводу. ОСОБА_10 показував їй документи, протоколи що це майно реалізоване. Ввечері вона зателефонувала та повідомила, що це питання вирішено, що необхідно на завтра автомобіль, щоб поїхати до м. Кіровограда і подать письмову заяву.
Наступного дня вона сказала, що в неї не виходить і сказала, що необхідно перенести ще на день. ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_11, що йому в податковій пообіцяли 5 числа зняти арешт. 4 числа в суді було судове засідання, суд виніс ухвалу про скасування арешту. Цю ухвалу ОСОБА_10 відвіз до нотаріуса, яка зняла це обтяження з майна в реєстрі.
5 числа, зранку ОСОБА_10 поїхав до м. Кіровограда, як наказала ОСОБА_66. Вона дала представника, який пішов все оформляти. ОСОБА_10 чекав на вулиці. Через деякий час, вона вийшла і відала заяву. ОСОБА_10 її не читав, представника відвіз, а сам поїхав до нотаріуса. В нотаріуса з'ясували, що один запис виключено, а інший не виключено. Можливо, це була помилка, людський фактор. В цей день, ОСОБА_10 повинен був забрати довідку, яка дійсна один день в день видачі з земельних ресурсів - дві довідки про площу земельної ділянки, яку він відвіз раніше.
Також, виникло питання, що міськвиконком після відводу земельної ділянки самостійно зменшив цю ділянку, там була різниця з державним актом на землю на декілька метрів, для нотаріуса це дуже важливо.
Іншу довідку зразу не видали, керівник підрозділу був на нараді, ОСОБА_10 не міг поставити печатку. Потім, коли поставили печатки, трохи раніше, він зустрівся з ОСОБА_1 у нотаріус. Він зайшов з двома хлопцями, один з них тримав в руках сумку, це був ОСОБА_67, ОСОБА_10 з ним знайомий. Він відвернув обличчя, ОСОБА_10 цьому не приділив уваги. ОСОБА_10 запитав ОСОБА_1 хто це, він відповів, що це його охоронці.
Вони вийшли на подвір'я щодо недостачі всіх документів, ОСОБА_10 переконав всіх, щоб всі не хвилювались,що все буде добре, це робота.
На 18 год. всі документи фактично були в порядку. Але, не вистачало заяви з податкової інспекції про скасування другого запису податкової застави з державного реєстру. ОСОБА_10 зателефонував ОСОБА_66 та запитав в неї, що сталося, чому один запис скасували, а другий ні. Вона сказала, що все буде добре. Потім ОСОБА_10 передав слухавка нотаріусу, вона поспілкувалась з ОСОБА_66 і повідомила, що арешт буде знято.
Нотаріус до цього часу в чорновому варіанті роздрукувала договір, щоб вони його почитали та попередньо узгодили всі запитання.
Договір був фактично стандартний. ОСОБА_10 не влаштовував порядок проведення оплати за цим договором. Він встановлював 30 днів перші 50 % від вартості, а решта 60-дений термін. Даний порядок оплати перебільшував повноваження ОСОБА_10, як ліквідатора підприємства. Були такі умови, що першу половину оплату проводять до 1 квітня, а решту, аж до 30 квітня. А в ОСОБА_10 повноваження були лише до 4 квітня, як ліквідатора. ОСОБА_10 усвідомлював, що господарський суд буде мати до нього безліч запитань.
Протокол торгів визначав оплату 100 % в 15 днів.
За цих обставин, ОСОБА_10 звернувся до ОСОБА_11, оскільки ці запитання є принциповими. ОСОБА_11 і ОСОБА_1 про щось розмовляли. Вони виходили та з'ясовували ці запитання на дворі. ОСОБА_1 почав наполягати, що за законом можна внести оплату протягом 60 днів. ОСОБА_10 наполягав, що закон дозволяє, але в умовах, які склалися, його не влаштовує таке внесення оплати.
Стосовно «Мілкіленд» ОСОБА_10 ніхто нічого не повідомляв. Коли вони зайшли до нотаріуса, ОСОБА_1 знову почав умовляти ОСОБА_10 про відстрочку. Але він сказав, що, якщо ОСОБА_1 хоче, то вони напишуть протокол розбіжностей. ОСОБА_10 ґрунтовно повідомляв про свої позиції. Почалася бесіда з ОСОБА_1 на підвищених тонах, потерпілий комусь телефонував, ОСОБА_10 теж з кимось розмовляв по телефону. Нотаріус, побачивши таку ситуацію, запропонувала випити кави. Поки готувалася кава, забігли працівники міліції, звалили ОСОБА_10 на землю та наділи наручники. Потім, забіг слідчий ОСОБА_46 та почав проводити слідчі дії. Їх катали більше доби по ОБОПам. Там ОСОБА_10 бачив лише ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_68. ОСОБА_9 він не бачив. Наступного дня, коли їм ОСОБА_46 зачитав протокол, то повідомив, що йому дали хабара. ОСОБА_10 запитав в нього, який хабар, які гроші, на що ОСОБА_46 повідомив, що він побачить все в суді.
ОСОБА_15 ОСОБА_10 не знав. З ОСОБА_14 познайомився випадково, коли підприємство проводили геологічні досліди і мало у себе в архіві документи з грифом «таємно».
В лютому місяці 2009 року управлінням СБУ було направлено запит на підприємство стосовно з'ясування належного зберігання документів. ОСОБА_10 злякався, тому що на зберігання він не мав дозволу. ОСОБА_10, приїхав до міського відділу СБУ, щоб встановити, які документи там були. З'ясувалось, що 100 одиниць документів повинні зберігатися на підприємстві. Коли ОСОБА_10 у колишнього директора почав з'ясовувати ці обставини, то він знайшов договір згідно якого ці документи, з погодження СБУ передані на зберігання.
ОСОБА_10 від копіював цей договір та відвіз в СБУ, повідомивши, що на території підприємства таких документів немає. Вони поспілкувались стосовно заборгованості. ОСОБА_14 володів майже повною інформацією стосовно ліквідації підприємства. ОСОБА_14 попитав ОСОБА_10 по деяким запитанням, після чого вони більше не спілкувались.
Приходили працівники СБУ, оскільки на підприємстві знаходяться радіоактивні елементи, які потребують утилізації. Ємності були закопані, опломбовані, за ними вівся особистий контроль.
Стосовно утилізації, ОСОБА_10 звертався до голови облдержадміністрації, СБУ, щоб вони надали практичну допомогу, так як коштів не було. В міськвиконкомі пообіцяли надати кошти, але так і не надали.
Стосовно праці ОСОБА_10, як голови ліквідаційної комісії, повідомив, що у вересні його призначено головою ліквідкомісії державного підприємства Управління по бурінню технічних свердловин - « УБТС». Відповідно до процедури ліквідації, ним було видано наказ та попереджено про звільнення працівників в 2 місячний термін. За цей час ОСОБА_10 було особисто проведено інвентаризацію майна підприємства, було встановлено що автомобіль «МАЗ» ще в 1999 р за погодженням з головою правління холдингу переданий в оренду, громадянину проживаючому в Луганській області. При проведенні інвентаризації бухгалтерії, з'ясовано, що орендар жодної копійки не перерахував на підприємство. ОСОБА_10 це дуже вразило, він написав заяву розшукати автомобіль.
Було виявлено, що на підприємство не були переоформлені інші транспортні засоби. З цього приводу, механіку винесено догану. Механік був відповідальний за проведення перереєстрації за посадовою інструкцію. Було направлено листи можливим кредиторам, що підприємство знаходиться в стані ліквідації. Також листи було направлено і до податкової інспекції. До газети «Голос України» було надано відповідне оголошення про ліквідацію підприємства. В 2-х місячний термін до підприємства були направлені відповідні звернення, в яких зазначались підстави виникнення кредиторської заборгованості.
Також, ліквідаційною процедурою передбачено проведення оцінки майна боржника. ОСОБА_10 уповноважили провести оцінку майна. Кредиторська заборгованість складала 1,5 млн. грн., а майна у підприємства було на 2, 4 млн. Ліквідаційна комісія прийняла рішення не передавати справу на банкрутство, а проводить ліквідацію відповідно до Цивільного Кодексу України .
Комісія опрацювала звернення, декому відмовила та склали проміжний ліквідаційний баланс підприємства, реєстр кредиторів, оцінку майна. Також, звернулися до Міністерства вугільної промисловості стосовно виконаних робіт та завершення прийому прийняття вимог кредиторів, та отримання дозволу на реалізацію майна підприємства.
Міністерство погодило проміжний ліквідаційний баланс, а також надало дозвіл на реалізацію рухомого майна підприємства. Щодо реалізації нерухомого майна, то надали наказ зачекати. Дозвіл був наданий на 1млн 600 тис. грн. Ліквідаційна комісія звернулася через ЗМ стосовно переліку майна, адреси його знаходження для ознайомлення з метою знайти майбутніх покупців. Ці події відбувалися в листопаді - грудні 2008 року.
Також ліквідаційна комісія звернулася до мера м. Олександрії, з метою зняття з обліку всіх транспортних засобів підприємства.
Фактично були кошти, та автомобілі були зняті з обліку за списком, який надало Міністерство. Заборони на відчуження майна, а саме автомобілів в державному реєстрі не було встановлено. За таких підстав, МРЕО зняло їх з реєстрації.
Реалізація майна проводилось за конкурсом- наданням найкращих пропозицій, тому що на підприємстві на той час не було зовсім коштів. Все було погоджено з відділом майна Міністерства вугільної промисловості. З покупцями укладалися угоди, вони вносили кошти або на розрахунковий рахунок підприємства або через касу.
Кошти за рішенням ліквідаційної комісії були звернуті на погашення вимог кредиторів, а саме заробітної плати. Так, як банк не пропускав без проплати збору до пенсійного фонду і податкової, то кошти перераховували і туди.
Стосовно свідка ОСОБА_17: на підприємстві було дуже багато людей, майбутніх покупців. ОСОБА_10 не завжди, навіть, бачив цих людей, які зверталися до підприємства. ОСОБА_17, як саме він давав гроші ОСОБА_10, не пам'ятає але запевняє суд, що такого не було. З 15 договорів чомусь лише до ОСОБА_17 прийшли до дому і лише він передав кошти. ОСОБА_10 не брав ніяких коштів від ОСОБА_17. Рішення комісії затверджував ОСОБА_10, гроші від нього він не брав. Бухгалтер підприємства займалася цими грошами, на ОСОБА_10 навіть не підписана карта. Розрахунковий рахунок був відкритий в «Приватбанку» під арештом не був та обтяжень на ньому не було. З підсудним ОСОБА_13 ОСОБА_10 знайомий з дитинства, їх батьки разом працювали, їх земельні ділянки знаходились поряд. З ОСОБА_13 він не спілкувався щодо «Інформцентру». Щодо подій 05.03.2009 року, то коли ОСОБА_10 виходив від нотаріуса, то через опущене скло в автомобілі, побачив що в ньому сидить ОСОБА_13. ОСОБА_10 не надав уваги тому, чому ОСОБА_13 знаходився біля нотаріуса.
З підсудним ОСОБА_12, він знайомий з 2007 року, коли він проводив оцінку сільськогосподарської техніки. З підсудним ОСОБА_15 він взагалі не знайомий.
З підсудним ОСОБА_9 він познайомився у 2006-2007 році, останній звернувся до ОСОБА_10 по юридичним справам. ОСОБА_10 дійсно надав доручення ОСОБА_11 знайти покупців об'єкту так, яку нього і без того, було сильне навантаження.
Підсудний ОСОБА_11 показав, що в кінці вересня на початку жовтня 2008 року в нього було замовлення від ОСОБА_10 на проведення оцінки будівлі інформцентру. Він провів таку оцінку, підписав акт прийому - передачі з ОСОБА_10 про те не отримав оплату за виконану роботу. Після цього, ОСОБА_10 запропонував ОСОБА_11 зайнятися продажем цієї будівлі. Під час проведення оцінки будівлі, ОСОБА_11 побачив для себе невеликий інтерес, щодо боксів, які знаходились на прибудинковій території, які знаходились на відстані 25 м від основної будівлі. Тому, він звернувся до арбітражного керуючого з питанням продати йому ці бокси. Арбітражний керуючий відповів, що якщо ОСОБА_11 допоможе продати йому основну будівлю, то він продасть йому ці бокси. Тоді, ОСОБА_11 почав пошуки клієнта. На початку жовтня з'явився ОСОБА_1. ОСОБА_11 домовився з ним про зустріч в м. Олександрії. Там, він показав йому цю будівлю, він походив, пофотографував. Під час огляду будівлі, ОСОБА_1 запитав ОСОБА_11 про бокси, чи вони продаються. Він відповів, що хоче їх придбати собі. При наступній зустрічі, ОСОБА_1 повідомив підсудному, що йому будівля необхідна разом з боксами. Також, потерпілий вказав, що його клієнт бере і будівлю і бокси в комплекті та запропонував ОСОБА_11 підзаробити. ОСОБА_1 розумів, що якщо підсудний придбає бокси, то йому відійде вся земля. За всю будівлю він запропонував йому ціну - 3100 000 грн.. Тому ОСОБА_11 відмовився на користь ОСОБА_1 придбати собі бокси, оскільки останній спокусив заробити гроші разом. Саме ОСОБА_1 розробив план торгів, щоб вийти переможцем та фактично виконав це організувавши підставних учасників. Саме він вказував на можливість зниження ціни об'єкта до 10% та знову ж таки на цьому заробити. Однак, як встановлено в судовому засіданні це просто була провокація зі сторони правоохоронних органів через ОСОБА_1 . Він фактичних намірів купувати це приміщення не мав, оскільки не мав на це як особистих коштів так і належних замовників. . Він ніякі кошти у ОСОБА_1 не вимагав та собі не брав. Всі розмови якби зафіксовані працівниками УБОЗу є неналежними доказами та не відповідають дійсності.
З ОСОБА_10 ОСОБА_11 познайомив ОСОБА_12 ОСОБА_11 не звертався до ОСОБА_12 по допомогу в реалізації цього центру, хоча ОСОБА_12 і був обізнаний з процесом реалізації даної будівлі. ОСОБА_10 був ліквідатором підприємства, якому належала будівля. Щодо подій, які мали місце 05.03.2009 року, то у ОСОБА_11 зламався автомобіль. У ОСОБА_12 також щось зламалось в автомобілі, тому останній зателефонував ОСОБА_13 та попрохав повозити ОСОБА_11 ОСОБА_13 не був в курсі подробиць реалізації майна.
З ОСОБА_15 та ОСОБА_14 підсудний ОСОБА_11 познайомився 16 квітня 2009 року під час допиту у слідчого ОСОБА_46 З ОСОБА_9 він познайомився роком раніше, так як проводив оцінку майна для його сина.
Підсудний ОСОБА_12 пояснив, що з ОСОБА_13 знайомий з дитинства. Вони з ним разом виросли, займались спортом, потім разом навчалися і на даний час також спілкуються. З ОСОБА_10 він познайомився в 2003 році, коли працював ліквідатором одного з підприємств та звернувся до нього за допомогою в ліквідації. Також з ОСОБА_12 та з ОСОБА_10 вони спілкувалися з приводу юридичних питань, з приводу оцінки майна та по іншим питанням. З ОСОБА_9 він знайомий з виборів 1997 року і в подальшому вони просто спілкувались. З ОСОБА_11 він знайомий з 2005 року, познайомились під час навчання в Українській комерційній школі та в подальшому співпрацювали. ОСОБА_15 і ОСОБА_14 до подій 2009 року ОСОБА_12 не знав взагалі.
По обставинам справи пояснив, що восени 2008 року до ОСОБА_12 звернувся ОСОБА_10 з проханням допомогти або співпрацювати з приводу ліквідації «Інформаційно Обчислювального центру». Вони зустрілись та уклали договір про надання консультативних послуг. Зокрема, була проведена інвентаризація рухомого майна підприємства в складі комісії: працівника підприємства, представника податкової і працівника бухгалтерії. Все це, ще раз підтверджує, що вони займались інвентаризацією майна по закону.
Також, його підприємство проводило систематизацію всієї документації підприємства за весь період діяльності, та передачею їх в архів. Ця робота проводилась до лютого 2009 року з жовтня 2008 року.
На підприємство був прийнятий архіваріус, так як об'єм роботи був значний. Арбітражний керуючий був ОСОБА_10 Тобто вартість робіт по підприємству становила від 10000 грн. до 15000 грн. ОСОБА_10 було дано 2500 тис. грн. за роботу по підприємству, це був аванс. В подальшому ОСОБА_12 стало відомо, що до співпраці з ОСОБА_10 був задіяний ОСОБА_11 А саме, він здійснював визначення вартості майна з метою продажу на аукціоні. Тобто, визначав початкову вартість будівель. Також ОСОБА_12 знав, що у ОСОБА_11 було доручення на пошук потенційних покупців на підприємство інформаційно - обчислювальних центру. Наприкінці осені на початку зими, до ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_10 та сказав, що у нього не має можливості бути в місті, а повинен приїхати потенційний покупець, з метою огляду приміщення. За таких підстав ОСОБА_10 попрохав ОСОБА_12 показати йому будівлі, споруди, так як охоронець, який охороняв об'єкт знав ОСОБА_12 в обличчя. Сам детальний показ будівлі мав здійснювати ОСОБА_11 який потім і приїхав також. На в'їзді в місто вони зустріли потенційного покупця та поїхали до будівлі Інформаційно обчислювального Центру. Приїхавши, вони зайшли на територію, візуально оглянули будівлю. Далі ОСОБА_12 спілкувався із охоронцем, а ОСОБА_11 і ОСОБА_1, який був потенційним покупцем пішли в середину будівлі та спілкувались між собою там. Потім вони всі роз'їхались. З розмов з ОСОБА_11 чи з ОСОБА_10, ОСОБА_12 стало відомо, що аукціон відбудеться на біржі в м. Черкаси. З приводу цього, ОСОБА_10 сказав, що буде їхати в м. Черкаси та узгоджувати деякі документи. ОСОБА_12, попросився поїхати разом з ОСОБА_10 так, як на той час працював також в ліквідаційній комісії і в подальшому необхідно було також продавати майно.
23.02.2009 року ОСОБА_12 разом з ОСОБА_10 поїхали до м. Черкаси. Там, вони зустрілися з ОСОБА_11 та приїхали до біржі. Саме там, ОСОБА_12 вдруге побачив ОСОБА_1 ОСОБА_1, ОСОБА_11, ОСОБА_10 зайшли до керівника біржі з приводу продажу будівлі, а ОСОБА_12 провели в зал. В залі дівчина йому розповіла умови та перелік документів, щодо продажу будівель та споруд. Далі, ОСОБА_12 перебував на дворі та в автомобілі. Через певний час, вийшли ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_1 попрощались та роз'їхались. ОСОБА_12 з ОСОБА_10 заїхали в садовий центр та поїхали в с. Кам'янка до родичів ОСОБА_12 Далі ОСОБА_11 повідомив, що 27.02.2009 року відбувся аукціон, тобто будівля та споруди були продані. ОСОБА_12 це було цікаво, адже були б на рахунку кошти та арбітражний керуючий міг би розрахуватися з ними. Також, 02.03.09 р. планувалося підписання нотаріальної угоди, щодо продажу будівлі, яка продалася на аукціоні. Але, в той час, були якісь заборони, тому 02.03.09 підписання не відбулось та перенеслось на 05.03.2009 року.
05.03.2009 р. ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_11 та повідомив, що в нього несправний автомобіль, що до м. Олександрія він добереться на перекладних і що в цей день таки відбудеться підписання договору. У ОСОБА_12 також був несправний автомобіль, тому він зателефонував своєму знайомому ОСОБА_18 , щоб той підшукав транспорт. Проте, у знайомого не було часу на це. Тоді ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_13 та попрохав допомогти з транспортом. ОСОБА_13 сказав, що у нього є автомобіль, але він допрацьовує певну документацію, а потім завезе її до ОСОБА_12 на офіс. ОСОБА_13 приїхав на офіс. Потім, зайшов ОСОБА_11 та сказав, що є деякі моменти, що потрібен транспорт з приводу підписання договору у нотаріуса. Вони сіли в автомобіль ОСОБА_13 та поїхали до нотаріуса - ОСОБА_28 по вул. Леніна. До нотаріуса також приїхав позашляховик в якому був ОСОБА_1 та його два помічники. ОСОБА_12 з ОСОБА_13 залишились в автомобілі, підписували свої документи. ОСОБА_11 пішов до автомобіля в якому був ОСОБА_1, привітався і вони зайшли в офіс до нотаріуса. Через деякий час, із офісу нотаріуса вони вийшли. ОСОБА_11 сів в автомобіль, де знаходився ОСОБА_13 з ОСОБА_12 та сказав, що потрібно з'ясувати певні обставини, які саме не сказав. Просто, потрібно поїхати до банку «Фінанси та кредит» по вул. Діброва. Вони зупинились біля відділення банку. ОСОБА_11, ОСОБА_1 та два його помічники зайшли в приміщення відділення банку. Деякий час їх не було. Потім вони вийшли, ОСОБА_11 та два помічники сіли до ОСОБА_13 в автомобіль. Вони поїхали по вул. Діброви в напрямку вул. 6 Грудня. По дорозі, двічі зупинялися по вул. Діброви та вул. 6 Грудня, біля будинку Державної служби охорони. Потім, вони розвернулись і поїхали знову в бік нотаріуса ОСОБА_28. ОСОБА_11 та ОСОБА_1 вийшли, кожен із свого автомобіля та попрямували в бік нотаріуса. Через деякий час вони вийшли від нотаріуса та підійшли до автомобіля ОСОБА_13 і попрохали вийти з автомобіля, оскільки їм потрібно було про щось поговорити наодинці. Вони вийшли з автомобіля та стояли спілкувались між собою. Після того, як всі вийшли з автомобіля ОСОБА_12 зателефонував на офіс та повідомив, що через 5 хв. буде. ОСОБА_13 сів в автомобіль, а ОСОБА_12 саме підходив до автомобіля і в цей час почався галас. ОСОБА_12 хтось схопив за куртку, він повернувся та побачив в руці пістолет. Його повалили на землю та затримали. Також затримали ОСОБА_13 та ОСОБА_11
При розмовах ОСОБА_11 та ОСОБА_1, ОСОБА_12 присутнім не був. В м. Черкаси з приводу продажу будівлі він ніяких розмов ні з ким не вів. Він просто хотів дізнатися потрібну для себе інформацію. Про аукціон йому взагалі нічого не говорили.
Також, ОСОБА_12 вказує, що слідчий інкримінує йому, що він був на якійсь зустрічі з 17-00 год. 21.02.2009 року разом із ОСОБА_11 та ОСОБА_1 Проте, в цей день він був на дні народженні у куми і цьому є свідки. Вказує, що його сплутали геть з іншою особою.
ОСОБА_12 не бачив, що у помічників ОСОБА_1 знаходилось у сумці. ОСОБА_13 нікому не перешкоджав виходити з автомобіля. Просто, коли ОСОБА_13 увімкнув прогріти автомобіль, то автоматично заблокувались двері. ОСОБА_12 ніколи не спілкувався з ОСОБА_9 про реалізацію об'єкта, навіть по телефону. ОСОБА_9 ніколи не виїздив на об'єкти і ніяких вказівок, що робити не давав. З приводу того, що ОСОБА_1 щось казав своїм хлопцям нічого нікому не давати, ОСОБА_12 не приділив цьому уваги, як він це сказав, але наче б то, це була вказівка.
ОСОБА_12 познайомився з ОСОБА_15 лише в Слідчому Ізоляторі . Про те, що їм допомагають працівники СБУ ОСОБА_12 вперше чув. ОСОБА_12 був зацікавлений в тому, щоб продали будівлю, оскільки їм при цьому повернули б всі зароблені гроші. ОСОБА_12 взагалі не розуміє, в чому його обвинувачують, тобто слідчий ОСОБА_46 все придумав. ОСОБА_12 просто хотів допомогти. Він спілкується з тисячами оцінщиків, вони аналізують ринок і де там взявся хабар йому не зрозуміло. ОСОБА_29 не було взагалі, він був 05.03.2009 року в міліції, заходив спілкуватися та казав, якщо ОСОБА_12 дасть свідчення нормальні, то все буде добре. Коли їх везли від приміщення нотаріуса, то ОСОБА_29 сказав обирати, або ОСОБА_12 буде свідком, або підсудним. В разі, якщо ОСОБА_12 дасть ті свідчення, що потрібно йому, то вийде на волю з чистою совістю. Однак, він не розумів, що від нього хочуть, тому на цьому їх перемови закінчились.
Підсудний ОСОБА_13 показав, що з ОСОБА_10 знайомий з дитинства. З ОСОБА_9 з літа - весни 2008 року, вони працювали в одному відомстві. ОСОБА_11 знає з жовтня 2008 року, коли була проведена ліквідація підприємства і в жовтні місяці, був проведений тендер оцінювання. У ОСОБА_13 зберігся протокол засідання комісії, і там записано, що ОСОБА_11 є переможцем тендеру. ОСОБА_12 знає також з дитинства, вони разом займались плаванням, а потім разом навчалися. Після закінчення ВУЗу, вони продовжували товаришувати і товаришують досі. З ОСОБА_15 і ОСОБА_14, він познайомився в судовому процесі, до цього їх не знав.
З вересня 2008 року підприємство об'явило ліквідацію, прийшов член ліквідаційної комісії зібрав збори, та включили туди ОСОБА_13 Коли в жовтні місяці, ОСОБА_11 став переможцем оцінювачів, то ОСОБА_72 проігнорував це та призначив оцінювачами інше підприємство. Потім ОСОБА_11 з цими фактом звернувся до прокуратури і в грудні місяці ОСОБА_72 звільнили та призначили ОСОБА_13 на його посаду - головою ліквідаційної комісії. 05.03.09 року ОСОБА_13 працював по своїй програмі, підготовлював реєстр майна для дозволу на відчуження. ОСОБА_13 взяв дозвіл не в тій формі і йому повідомили, щоб він звернувся до ОСОБА_10 і він дасть йому належну форму по якій він відправить до реєстру. Це він зробив 04.03.09 року, що підтверджується флешкою, яка зберігається при матеріалах справи, як речовий доказ. Біля 13-00 год., 05.03.09 до ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_12 та попрохав приїхати до нього, щоб допомогти з автомобілем ОСОБА_11 Так, як в ОСОБА_12 автомобіль був не справний. ОСОБА_13 відповів, що швидко не зможе приїхати, а лише о 15-00 год. Свої документи ОСОБА_13 зберіг на флешці і в 14-30 год. він був вже у ОСОБА_12 на офісі. Він був у нього експерт по будівлі. ОСОБА_13 з ОСОБА_12 передивились реєстр і знайшли помилку, після чого повидаляли та роздрукували готовий реєстр. Потім приїхав до офісу ОСОБА_12 ОСОБА_11. Він попросив ОСОБА_13, щоб він його повозив по м. Олександрія та приділив час. На той час, ОСОБА_13 не знав куди йому необхідно їхати. Коли вони сіли до автомобіля, то ОСОБА_11 сказав, куди необхідно їхати. Вони приїхали на місце, куди через деякий час приїхали якісь люди. ОСОБА_11 вийшов з автомобіля та про щось з ними розмовляв. Він з ОСОБА_12 сиділи в автомобілі і передивлялись реєстр. Через деякий час, ОСОБА_11 вийшов від нотаріуса та попросив з'їздити до банку по вул. Діброва. Вони сіли до автомобіля та поїхали на дану адресу. Біля пів години вони стояли біля банку. Потім ОСОБА_11 вийшов та запитав, чи можна, щоб до автомобіля сіли ще люди. ОСОБА_13 дав згоду. Потім всі сіли до автомобіля і вони поїхали з вул. Діброва на вул. 6 Грудня, там де знаходиться офіс ОСОБА_12 Коли вони їхали, то зупинялись, так як ОСОБА_11 хтось телефонував. В той час, коли вони були на вул. 6 Грудня, вони знову зупинились, так як, ОСОБА_11 хтось зателефонував. Після другого дзвінка, він сказав, що знову потрібно їхати до нотаріуса, це уже було біля 17-30 год. Після чого, ОСОБА_13 сказав, що у нього купа своїх незакінчених справ і вони поїхали до нотаріуса. ОСОБА_13 припускав, що біля нотаріуса всі вийдуть з автомобіля і він поїде по власним справам. Проте, дорогою до нотаріуса ОСОБА_11 попрохав, щоб вони його обов'язково почекали. З ними в автомобілі залишились люди, які також чекали на ОСОБА_11 Через деякий час, він повернувся, на дворі вже потемніло. ОСОБА_11 повернувся з ОСОБА_1 На той час, ОСОБА_13 не знав хто він такий. Він попросив, щоб вони вийшли з автомобіля, а він про щось порозмовляв з хлопцями. ОСОБА_13 з ОСОБА_12 відійшли від автомобіля на метрів 7 і стояли палили. Через хв.10 ОСОБА_11, ОСОБА_1 та всі інші вийшли з автомобіля та ОСОБА_11 сказав, щоб вони їхали, але в цей час сталося затримання. ОСОБА_13 було відомо, що договір купівлі-продажу повинен оформитися, та він розрахується по всій заборгованості. Коли вони приїхали до нотаріуса уже другий раз з цими особами, то ОСОБА_11 вийшов з автомобіля, а ОСОБА_1 у відкрите вікно сказав, що нікому нічого не віддавати без його дозволу. ОСОБА_13 ще й пожартував :- «нікому нікуди не виходить». В цей час, ОСОБА_13 завів автомобіль і двері автоматично зачинились. Спеціально, ОСОБА_13 нікого не блокував в автомобілі. Коли була б необхідність вийти, то легко можливо зробити. Слідчий ОСОБА_73 взагалі це не перевіряв. По вул. 6 Грудня, 138 у ОСОБА_12 знаходиться офіс, поблизу будинку СБУ. Тому, з чого виходив слідчий, що вони їхали до приміщення СБУ, пояснити не може.
Підсудний ОСОБА_15 показав, що по обвинувальному висновку, в якому слідчий, крім вказаних статей обвинувачує його ще й в державній зраді, зазначаючи що ОСОБА_15 зрадницьки налаштована посадова особа, він себе винним не визнає.
З 1982 року, тобто з 18 років, коли ОСОБА_15 став курсантом військового вищого училища, у нього була найвища форма пропуску до державної таємниці. Так, як він і після закінчення військового училища продовжував свою службу, аж до розпаду СРСР і до того часу коли Україна стала самостійної державою. Перш ніж попасти в органи Служби безпеки України, де він потім продовжував службу, він рік працював на шахті, електрослюсарем. За цей час, він проходив перевірку і спецперевірку, яку на той час вимагала інструкція і накази СБУ. Дійсно, з 1998 року по 2004 рік, він працював начальником Олександрійського міського відділу СБУ у Кіровоградській області.
Точну дату, він не пам'ятає, але, мабуть в 1999 році його з ОСОБА_9 познайомив колишній керівник управління, так як вони у свій час працювали на заводі «Етал». З ОСОБА_9 у нього були лише ділові стосунки і вони продовжувались тривалий час, так, як ОСОБА_9 працював на різних посадах. Тому, ОСОБА_15 і пов'язує з ОСОБА_9 робота.
Безпосередньо ОСОБА_15 пов'язувала робота з державною холдинговою компанією, адже в 2001-2002 р.р. була масштабна державна акція «Україна без Кучми». Цю акцію протесту розпочала вугільна галузь, шахтарський рух і потім він зачепив Олександрійську державну холдингову компанію. На той час, у вугільній сфері працювало до 2 тисяч шахтарів. Акція протесту була викликана тривалою заборгованістю по заробітній платі, по соціальним виплатам, регресним виплатам. Саме профспілковий рух є високо організованим. Велика маса людей, була присутня військова дисципліна, було розбито на бригади, та на шахти, тобто їх було дуже легко підняти та довести їхні дії до масових заворушень, що є криміналом. Тому, СБУ на це звертало увагу, і до тепер, це питання стоїть на особливому контролі у голови служби та у керівництва держави.
Продовжуючи свою діяльність в управлінні Служби безпеки в Кіровоградській області на посаді начальника інформаційно - аналітичного відділу, ОСОБА_15, ще більше зрозумів, чому це питання настільки актуальне, адже коли він зіткнувся з такою проблемою, що була навіть серйозною для облдержадміністрації. Саме підрозділ, який очолював ОСОБА_15 безпосередньо займається інформаційно - аналітичною оперативно діяльністю та органів влади та управління. В цій сфері, підрозділ який він очолював, безпосередньо систематизує, обробляє та аналізує інформацію, яка надходить в регіональний орган, тобто в управління СБУ в Кіровоградській області. Одним із документів, який готує підрозділ є моніторинг ситуації з соціально - економічної сфери в області. Цей документ має гриф, а коротко його можна охарактеризувати, як документ, що відображає ту діяльність органів влади і управління в області і які безпосередньо формують Адміністрацію президента України з приводу соціально-економічної ситуації в області. Він мав два терміни виконання на початку місяця і в кінці.
Точну дату ОСОБА_15 не пам'ятає, але вони підготували один з документів і який підготував окремо комітет економіки облдержадміністрації і він мав розбіжності. Розбіжності полягали в заборгованості по заробітній платі шахтарям, тобто облдержадміністрація намагалася прикрасити цю ситуацію, а вони відобразили реальну картину.
В цей же час, ОСОБА_15 познайомився в кабінеті з головою обл. облдержадміністрації - ОСОБА_69. ОСОБА_69, теж раніше працював у м. Олександрії. Крім цього, він підтримував тісні відносини з ОСОБА_29 Губернатор звинуватив ОСОБА_15, що вони подали неправдиві дані, але паралельно направив комісію, і ряд співробітників цього ж департаменту перевіряли все і підтвердили, що дані СБУ були на 100% правдиві.
В той же час, ОСОБА_15 керівництво попереджало, про те що дана ситуація має негативний наслідок для нього. Так як, він фактично своїм документом завадив діяльності голови облдержадміністрації. ОСОБА_15 попередили, що ним досить тісно зацікавився ОСОБА_29, який у розмовах з підлеглими надавав негласні вказівки, щоб вони збирали компрометуючі дані на нього та його діяльність.
ОСОБА_15 порушень ніяких не робив, тому він не хвилювався. Безпосередньо до ОСОБА_15, як колишнього начальника, особисто звернувся ОСОБА_106, з проханням. Близького родича Дворецького заарештували, коли він вивозив на автомобілі «КАМАЗ» з причепом металобрухт. Він сказав, що за повернення автомобіля «КАМАЗ» з причепом, вимагають біля 20 000 дол. США. ОСОБА_15 звернувся до Затоки. На той час, він працював у відділі по боротьбі з корупцією. Проти даної особи була поруш кримінальна права. ОСОБА_15 не відомо, але інформація дійшла до начальника УБОЗу в області - ОСОБА_70 Він поцікавився цим фактом і попросив безпосередньої зустрічі з даною особою, від якої працівники УБОЗу вимагали гроші. ОСОБА_15 організував дану зустріч. ОСОБА_70 поспілкувався з ним і на цьому все закінчилось. Через пару днів ОСОБА_70 зателефонував до ОСОБА_15 і попрохав, щоб він цю особу познайомив із співробітником внутрішньої безпеки, який безпосередньо прибув з центрального апарату на дану зустріч.
ОСОБА_15 лише дав номер телефону. Він був на автомобілі «99». Вони зустрілись з ним біля СБУ, у нього було досить довге волосся, як для співробітника, що ОСОБА_15 здивувало, але він сказав, що вони працюють в різних сферах, та це значення не має. І почалося документування даного факту. В сам процес документування, ОСОБА_15 не вникав, адже йому було не цікаво. Їх керівник з даного приводу був у курсі, адже у нього просили дозвіл на проведення даних дій. Як розшифрували дані заходи, ОСОБА_15 не знає, але в них щось там не вийшло.
В свою чергу, ОСОБА_29 підготував загальний документ, в якому обвинувачував ОСОБА_15 в тому, що він хотів зганьбити його ім'я. Голова облдержадміністрації, аналогічно з цього приводу, повторював слово в слово ОСОБА_29 ОСОБА_15 це все стало відомо, уже від начальника управління. Після всіх цих подій заступник начальника управління ОСОБА_71, попередив ОСОБА_15, що знову проти нього почалися негласні заходи, та збиралася інформація з боку співробітників міліції. На нарадах в своєму оточенні, ОСОБА_29 озвучував прізвище ОСОБА_15 та любим шляхом хотів на нього знайти, хоч якусь компрометуючу інформацію. Всі ці події, склали неприязні стосунки, які стали підставою для фальсифікації матеріалів оперативно розшукової справи, яка призвела до поруш кримінальної справи. Слідчий проводив слідство не об'єктивно та упереджено.
Про, те що матеріали кримінальної справи є сфальшованими, вони дізналися в ході судового слідства. 27.02.2009 року, коли слідчий в обвинувальному висновку вказує на те, що ОСОБА_15 і ОСОБА_14, діючи у складі організованої злочинної групи, організованої з 2008 року, спостерігали за подіями з продажу організаційно обчислювального центру, стосовно подій, які навколо цього відбувались. ОСОБА_15 зазначив, що 27.02.2009 року, в той час коли, ОСОБА_1 та інші особи приймали участь в аукціоні в м. Черкаси, ОСОБА_15 був відсутній за межами Кіровоградської області. В цей час, він знаходився на лікарняному та проходив реабілітаційне обстеження в відомчому санаторію в м. Крим. Про це є відповідні документи, які це підтверджують.
Саме в цей день, планувалась передача коштів. 03.03.2009 року ОСОБА_15 знаходився на робочому місці у своєму кабінеті. В цей день начальником управління була призначена службова нарада, аналогічним чином і 05.03.2009 року він знаходився на своєму робочому місці. Але слідчий, беручи роздруківку телефонних розмов, не захотів з'ясувати по корпоративному телефоні його розмови. Він просто нічого не зробив, адже всі знали, що він перебував на своєму робочому місці і це лише спростує його брехню, яку він написав у даній кримінальній справі.
З ОСОБА_9 він знайомий з 1999 року. Після того конфлікту, який відбувся між Управлінням і Головою облдержадміністрації, документи, які виходили з Управління йшли в центральний апарат. Ретельним чином перевірялась кожна цифра та буква. Інформація, яку вони обробляли, перевірялась не лише одноособово, вона перевірялась через різні джерела, мала бути об'єктивною, достовірною та своєчасною, тому спілкування ОСОБА_15 з ОСОБА_9, мало лише ділові стосунки, а особливо, що стосується по заробітній платі, тому, що всі аспекти є основними в показниках діяльності рейтингу, адже між областями існують також, так звана змагальність, щоб погіршити даний показник.
Вони даний документ готували до 10.03.09 року, тому інформацію, яку мав надати ОСОБА_9 по заборгованості в заробітній платі, це була лише крупинка в цьому документі, але вона мала суттєве значення, тому що після реалізації зазначеного документу відразу пішли б виплати, а тому ці всі дані мали лягти у документ.
Щодо розмов ОСОБА_15 з ОСОБА_9 по телефону, то підсудний зазначив, що він не довіряє ні УБОЗу, ні прокуратурі, адже докази в справі, були підтасовані так, щоб звинуватити ОСОБА_15 та ОСОБА_14 у якихось протиправних діях.
У 2008 році ОСОБА_29 та ОСОБА_69 звернулися до міністра вугільної промисловості ОСОБА_74 з проханням продати зазначений об'єкт, тобто інформаційно - обчислювальний центр за 300 000 гривень. Вони отримали відповідь не на корить їх. Вони вибудували схему, щоб придбати дане підприємство і взагалі не за 300 000 тис. грн., а за ті 10 %, які вони внесли для участі в торгах, підставивши під це фіктивну фірму ПП «Спецбудпроект» і фіктивного директора, який ніколи не був директором - ОСОБА_1, стосовно якого, на той час була порушена кримінальна справа. Підтасувавши та змонтувавши телефонні розмови, про що свідчать розбіжності тривалості розмов, наданих слідчим на експертизу, вони не співпадають по часу та їх тривалості, а в деяких випадках розбіжності складають більше ніж 5 хв. Більше половини досліджених в суді відеозаписів також мають ознаки монтажу, так як не відображено початок фіксації розмов, тобто відсутні початкові гудки, а головна розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_11, яка лягла в основу обвинувачення - взагалі перекручена. На стенограмі, яку готував співробітник УБОЗу ОСОБА_75 - мова, яка належить ОСОБА_11 проходить, як мова ОСОБА_1 і навпаки. А саме в цій розмові, потерпілий ОСОБА_1 пропонує протиправні зниження цін на будівлю нащо ОСОБА_11 категорично відмовляється. В цій же розмові ОСОБА_1 вказує на загальну вартість будівлі - 3 млн. 100 тис. гривень, які нібито влаштовують його замовників і пропонує розділити отриманий прибуток з ОСОБА_11 А співробітники УБОЗу роблять, у відсутність більшої половини розмов у матеріалах справи, пояснюють це тим, ніби то збоями в роботі серверу СБУ, який надавав канал для роботи оперативно технічних заходів. А саме з цих розмов випливає незаконність дій як ОСОБА_14, так і ОСОБА_15
Офіційне звернення до правоохоронних органів ОСОБА_9 з приводу намагання невідомих осіб схожих на бандитів, які шахрайськими діями хотіли заволодіти будівлею державної холдингової компанії не сплативши йому повну вартість будівлі. Адвокатом ОСОБА_15 отримана офіційна відповідь із СБУ, яка вказує на те, що збоїв у роботі серверу СБУ не було, матеріали до УБОЗу передавались в повному обсязі.
Також, ОСОБА_15 зазначив, що невідомим чином у матеріалах справи з'явився начальник ДАІ м. Олександрії, якого працівники УБОЗу, нібито, бачили своїми очима, що він рухався по м. Олександрія. А фактично, це ОСОБА_15 в розмові з ОСОБА_9 зазначив, що всі питання що стосуються автомобіля, яким він цікавився, щоб він звертався до Начальника ДАІ, якщо автомобіль на якій будуть діяти злочинці, то це він може офіційно з'ясувати. Ця розмова з ОСОБА_9 була, але в справі, нічого цього не має. ОСОБА_15 взагалі не зрозуміло, чому вони його взагалі прив'язують до справи. І навіть не зважаючи на ОСОБА_15 та ОСОБА_14 заперечення з приводу проведення експертизи. Експертиза була призначена і проводилась Міністерством Внутрішніх справ, яка є фактично зацікавлена в даній справі. І навіть у цьому випадку, експерт у своєму висновку підтвердив, наявність монтажу і міксування розмов.
Обвинувачення стосовно ОСОБА_15 ґрунтуються виключно на свідченнях ОСОБА_1, ОСОБА_29, його заступника ОСОБА_30 та інших співробітниках УБОЗу, які проводили оперативні дії і були зацікавлені в їх фальсифікації.
В своїх свідченнях на досудовому слідстві ОСОБА_1 вказував, що він будучи приватним підприємцем, діяв за дорученням ПП «Спецбудпроект», а директора ОСОБА_39, знав з дитинства. Діяв він в інтересах компанії «Мілкіленд», яка була замовником у придбанні «Інформаційного центру», для розміщення «Уукрпромбанку», як структурної одиниці компанії. Крім цього, в матеріалах кримінальної справи є протокол допиту слідчого ОСОБА_46, ніби то власника ПП «Спецбудпроекта» ОСОБА_39, який підтвердив, легітивність повноважень ОСОБА_1, та наміри підприємства придбати дане приміщення. А що ми маємо на справіді: отримані на запити адвокатів офіційні відповіді «Мілкіленда», «УКР ПРОМ банку», чітко вказують, що будь яких відносин між ними, Кулінічем та іншими особами, а також намірів, щодо купівлі об»єкта нерух. в них не було, а отже грошові кошти для цього не виділялися та переговори не велися. І на підтвердження цьому, хочу ще зазначити, що в ході перевірки факту фіктивності створення та діяльності ПП «Спецбудпроекту», фірма проходить по кримінальній справі, щодо розкрадання грошових коштів при реконструкції та ремонту обласного театру ім. «Кропивницького». При опитуванні старшим оперуповноваженим Управління податкової міліції ДПА в Кіровоградській області 02.09.2009 року та оперуповноваженим УДСБЕЗ УМВС в Кіровоградській області 15.03.2011 року директора ПП ОСОБА_39 з приводу його діяльності, та діяльності його фірми в 2008 -2009 роках, стало відомо, що останній не має жодного відношення ні до створення підприємства, ні до його фінансово-господарської діяльності. Тобто вказана комерційна структура ще до заведення УБОЗом оперативно розшукової справи за заявою ОСОБА_1, а потім порушення кримінальної справи, мала ознаки фіктивності.
Слідчий, навіть не перевіряв, оскільки йому було чітко поставлене завдання. У кінці 2011 році допитаний ОСОБА_39 в суді, якого УБОЗ переховував два роки, і ОСОБА_75 знову доніс інформацію про, те що ніби - то ОСОБА_39 будучи моряком пішов у далеке плавання. А в суді він чітко зазначив, що потерпілого він не знає і ніколи не видавав йому ніякої довіреності. ОСОБА_39 також вказав, що він ніколи не працював директором на «Спецбудпроекті» і не підписував ніяких розпорядчих документів. І він не моряк, а працював звичайним охоронцем магазину.
На фальсифікації кримінальної справи вказує той факт, що для забезпечення реалізації співробітниками УБОЗу провокації хабара, порушення вимог КПК України, ЗУ « Про оперативно-розшукову діяльність», з незрозумілих причин, грошові кошти в сумі 190 тис. дол. США, були отримані від громадянина ОСОБА_76, який в м. Олександрія відомий валютчик і чомусь не від власника ПП «Спецбудпроект» вони їх отримали. Як виходить з офіційної відповіді прокуратури грошові кошти з 17.03.09 року були передані слідчим на відповідальне зберігання до УБОЗу, а 20.03.09 року згідно прийому передачі коштів повернуті нібито їх власнику - валютчику ОСОБА_76. При цьому, ні слідчим, ні судом, не виносилось жодних процесуальних актів, які б дозволяли розпоряджатися речовими доказами. Як з'ясувалось в ході судового слідства, вказані грошові кошти проходили експертизу включно по 08.04.09 року. Тобто фактично з 20.03.09 року по 08.04.09 року, вони мали знаходитись в експертній установі і вивчатись експертами.
При закінченні досудового слідства, під час ознайомлення із матеріалами кримінальної справи жоден із підсудних не бачив акту прийому передачі грошових коштів, не бачили договору між МВС та валютчиком ОСОБА_76, а вони вже на той час мали бути у справі, тобто це теж свідчить про фальсифікацію.
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому слідстві вказав, що намірів купувати «Інформаційно-обчислювальний центр», після звернення з заявою до УБОЗу у нього вже не було. Грошей для придбання будівлі у нього також не було, арбітражний керуючий ОСОБА_11 у нього нічого не вимагав, заяву він написав диктовку юриста.
ОСОБА_15 висловив, що він не довіряє ні УБОЗу, ні прокуратурі, які фактично сфальсифікували, ці матеріали, тому далі давати покази по цій сфальсифікованій справі ОСОБА_15 відмовився, користуючись своїм Конституційним правом.
Підсудний ОСОБА_14, в судовому засіданні показав, що з числа підсудних, які знаходяться в залі, він ніколи не був знайомий з підсудним ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 Він лише був знайомий з ОСОБА_10 Вони з ним познайомились у 2009 році в січні місяці. Підставою для знайомства стало те, що з Центрального апарату СБУ прийшов запит в якому були зазначені чіткі терміни виконання, це близько 10 діб, щодо збереження наявності таємної документації по УБТС (управління по бурінню технічних свердловин). Виконання даного документу, ОСОБА_14 було розписано на ОСОБА_77, який на той час здійснював контр розвідувальне супроводження об'єктів буро-вугільної галузі. Ним був підготовлений запит на дирекцію підприємства і зазначені ряд запитань, які їх цікавили.
Це був кінець грудня 2008 року або січень 2009 року, оскільки безпосередньо їх документ направлявся поштою, як це передбачено законом. Потім ОСОБА_14 по телефону зателефонував оперуповноважений ОСОБА_77 і повідомив, що з'явився у місквідділ ОСОБА_10 і він представився як ліквідатор. ОСОБА_10 мав бажання безпосередньо поспілкуватись з керівником і дізнатись, що вони безпосередньо хочуть. Деякі запитання ОСОБА_10 були не зрозумілі. ОСОБА_14 надав дозвіл. ОСОБА_77 зайшов спільно з ОСОБА_10 до ОСОБА_14 в кабінет, де вони з ним познайомились. ОСОБА_10 була доведена інформація, про те, що їх цікавить і зазначені строки виконання. Вони попросили виконати його як найшвидше, адже документ прийшов до них вже з простроченими термінами. ОСОБА_14 безпосередньо зв'язувався з м. Києвом і прохав надати додатковий термін, для виконання даного документу.
Ще ОСОБА_14 спілкувався з ОСОБА_10 по телефону, можливо 3 чи 4 рази, саме з приводу виконання даного документу. Більше з ОСОБА_10, після того випадку, він не зустрічався та ніяких розмов, більше не велося.
З ОСОБА_15 ОСОБА_14 знайомий з 2002 року, так як він являвся співробітником СБУ. На 2002 рік він був оперуповноваженим відділу захисту економіки держави в даному підрозділу пройшов шлях від опер-уповноваженого, старшого опер-уповноваженого, старшого опер-уповноваженого по особливим справам. Безпосередньо по роботі у ОСОБА_14, з ОСОБА_15 не було жодних відносин до 2008 року так, як він займав посаду Начальника Олександрійського міськвідділу СБУ. Особисто ОСОБА_14 з ОСОБА_15 не був знайомий, їх робочі питання не перетинались. Тому, він просто знав, що є ОСОБА_15, знав його в обличчя. Більш детально з ОСОБА_15 перетиналися по робочим питанням, коли ОСОБА_14 був призначений на посаду начальника Гайворонського відділу СБУ. Тоді запитання виникали у них службового характеру, оскільки він очолював інформаційно-аналітичний відділ СБУ. Вони щомісячно, щотижнево, щоденно направляли завдання інформаційно-аналітичного характеру, тобто ставилися можливі контролі.
Щодо даного обвинувального висновку, який склав ОСОБА_46, що ніби то у 2008 році ОСОБА_15 допомагав просування по службі, то ОСОБА_14 зазначив, що це не правда і ця інформація не відповідає дійсності. Ніякого відношення та родинних зв'язків ОСОБА_14 з ОСОБА_15 не має і до цього він його не знав.
По-перше, щоб потрапити в СБУ після закінчення ВУЗу, ОСОБА_14 вивчали три роки, вивчалася особа і якби припустити, що ОСОБА_15 його родич, то його, мабуть би, три роки не вивчали, щоб взяти в органи безпеки, а мабуть це все пройшло б набагато швидше.
З ОСОБА_9 він познайомився у 2008 році в серпні місяці. На той час у 2008 році стояла напружена соціальна обстановка в шахтарському середовищі. Вона була пов'язана з тим, що на 2008 рік шахтарям м. Олександрії була заборгованість по заробітній платі біля 60 млн. грн. Шахтарі страйкували, вони висловлювали акти непокори, обіцяли здійснювати пряму ходу до м. Києва, здійснювати пікетування Адміністрації Президента України. Тому службою безпеки ставилася вимога, щодо моніторингу ситуації, яка склалася в шахтарському середовищі. Вони доповідали кожного ранку про дану ситуацію і доповідали о 22-00 год. Тому, щоб краще розуміти ситуацію, ОСОБА_14 особисто були проведені знайомства з керівним складом, а саме: ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_9, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82. Тому з цими особами проводилася майже щоденна робота. З ними спілкувалися, щодо стану ситуації між шахтарями, що планують профспілки, коли буде виплачена заборгованість по заробітній платі. Про цю діяльність і про цю роботу, їм постійно доповідалося. Крім цього, ОСОБА_83 видала постанову №1758 у 2008 році. В ній чітко зазначалося, що перші 12 пунктів даної постанови мають бути виконані негайно, зокрема по виплаті заробітної плати. Тому шахтарі добивалися виконання своїх прав. Саме за цих умов відбулася зустріч ОСОБА_14 з ОСОБА_9
Крім цього у 2008 році, ОСОБА_14 проводилася управлінська діяльність, щодо організації, а також діяльності міськвідділу СБУ в Кіровоградській області, щодо протидії корупції в органах влади та управління, протидії та контр розвідувальну діяльність іноземних спецслужб та терористичних актів, які висловлювались з боку шахтарів. Тому вживались всі заходи, які відповідали нормам чинного законодавства. В ході контр розвідувальної діяльності спеціальним підрозділом ОСОБА_14, який на той час він очолював, здобувалася інформація про злочинні схеми діяльності, які були на той час розроблені і грамотно очолювалися начальником УБОЗа області- ОСОБА_29 Всі схеми пов'язані з рейдерством, відмиванням бюджетних коштів, вирізанню і реалізацією будь-яких матеріальних цінностей з колишнього ДХК «Олександріявугілля » та збут чермету, все контролювалось ним.
Була створена фірма ПП «Ягуар», де ОСОБА_36 виконує функцію бухгалтера. Фірма в 2008 році приймала участь у рейдерському захопленні будівлі «Горняк» - торговий центр. Була розроблена проста схема, ДХК «Олександріявугілля», якимось чином відійшла тещі ОСОБА_29, яка в своєму підпорядкуванні мала весь перший поверх. Потім вона реалізувала цю площу, віддала підприємцю ОСОБА_85, а собі залишила 8 квадратних метрів, які були передані ПП ОСОБА_84 і через якого здійснювався рейдерський захват даної будівлі. Вони пробили стіну в цій восьми метровій кімнаті зайшли на підприємство і хотіли заволодіти документацією. Але у них це не вийшло.
З приводу всіх злодіянь, був приготовлений працівниками СБУ у 2008 році в жовтні-листопаді місяці документ про ймовірно злочинну діяльність ОСОБА_29 Документ був направлений, але подальша доля його незрозуміла. Було повідомлено, що нібито він ліг на стіл ОСОБА_86 для розгляду, але ніяких заходів вжито не було. Крім цього, під керівництвом ОСОБА_14 19 серпня 2008 р. на отриманні хабара був затриманий Голова райдержадміністрації ОСОБА_43. Кримінальну справу проти даної особи прокуратура порушила, але в той же день він із слідчим відділу прокуратури сів у власний автомобіль і поїхав у місто Кіровоград, хоча його затримав спецпідрозділ «Альфа». В м. Кіровограді він залишив власний автомобіль і через 8 днів він вийшов з ІТТ на підписку, а кримінальна справа розглядається до цього часу. Тобто з 2008 року по 2012 рік, щодо ОСОБА_43, який отримував хабар, ніяких результатів кримінальна справа не дала.
Після ряду цих подій виникають запитання вже з боку ОСОБА_29 відносно ОСОБА_14 Першу спробу, яку він намагався здійснити, щодо ОСОБА_14, як керівника міськвідділу у січні 2009 року. Вони здійснювали перевірку інформації на рахунок того, що в с. Дімітрово здійснювався незаконний виріз 150 т теплопроводу. Ця інформація ними перевірялася і чи 9 чи 14 січня 2009 року, коли вони проводили реалізацію даної інформації, уже майже через 2 тижні , ОСОБА_14 зранку зателефонували з Управління СБУ і повідомили, що його викликають з матеріалами, щодо перевірки даної інформації. Всі заходи звертаються, нічого не проводиться. ОСОБА_14 приїжджає в Управління, його викликає ОСОБА_107. ОСОБА_14 йому доповів і після цього у нього відбувається бесіда із начальником відділу інспекції ОСОБА_87, якому також начальником управління поставлено завдання обговорити і здійснити перевірку, щодо законності його дій. Наступного дня, до ОСОБА_14 приїжджає ОСОБА_87 і каже, що йому потрібно здійснити службову перевірку, але службова перевірка не була назначена службовим наказом, як це має бути, а просто перевірку не офіційно. Він під пояснення опитав працівника, який займався перевіркою даної інформації, пішов у відділ УБОЗу м. Олександрії, там також перевірив інформацію. Потім ОСОБА_14 стало відомо, що коли вони займалися перевіркою даної інформації, в с. Дімітрово хтось повідомив працівників УБОЗа, які приїхали здіймати 20 тис. грн. хабара з тих хто вирізав труби про те, що про це відомо СБУ. Тому операція була зірвана, а в цей час ОСОБА_14 вже викликають у м. Кіровоград в управління, і потім ОСОБА_29 доповідає, що ОСОБА_14 і працівники СБУ м. Олександрії «кришували» дану вирізку. Це була перша спроба, в січні 2009 року дискредитувати ОСОБА_14, як начальника Олександрійського міськвідділу. По даній інформації, ОСОБА_14 доповідав керівництву рапортами, навіть дані рапорти знаходяться в матеріалах кримінальної справи. А в квітні 2009 року, були сфальшовані матеріали відносно двох працівників СБУ ОСОБА_15 і ОСОБА_14 Тому, що ОСОБА_15 хотів задокументувати хабар, який мали дати ОСОБА_29 ОСОБА_14 намагався здійснити протидію їх злочинним діям. Крім цього, 14.02.2009 року Олександрійським міськвідділом СБУ м. Олександрії спільно з спецпідрозділом «К», «Альфою», «ГУКА» в м. Олександрія був викритий підпільний цех по виготовленню підакцизних товарів, а саме горілки, також, який «кришувався» ОСОБА_29 Це стала жирна крапка на діяльності ОСОБА_14, яку вони вирішили прибрати.
Що стосується хворої уяви слідчого ОСОБА_46, то будучи прокурором Компаніївського району він був знятий з роботи за те, що він одягав німецьку казку та форму і їздив в стані алкогольного сп'яніння на мотоциклі. Після цих усіх подій він був знятий з роботи так, як все це стало відомо завдяки працівникам СБУ. Він має негативне ставлення до працівників СБУ, оскільки на слідчих діях ОСОБА_46 їм навіть казав: «Как я Вас ненавижу, работников КГБ, вы же салдабоны». 05.03.2009 року, ОСОБА_14 знаходився на своєму робочому місці. Вони проводили оперативно - слідчі заходи по документуванню протиправних дій по кримінальній справі, яка була порушена 14.02.09 року по виготовленню підакцизних товарів. Взагалі, 5 числа ОСОБА_14 збирався вранці виїхати з оперуповновеженим ОСОБА_42 в смт. Петрово, про що є підтвердження - телефонний дзвінок, який він зранку 5 числа зробив начальнику смт. Петрово ОСОБА_45. ОСОБА_14 з ним домовлявся про зустріч, тому що у них була інформація по відмиванню грошових коштів по діяльності Олександрійського райавтодору і йому потрібно було з'ясувати ці питання у сторонньої особи для того, щоб розібратися, як проводяться ремонтні роботи, які ідуть затрати і що робиться. В зв'язку з тим, що ОСОБА_14 4 числа біля 18-19 години зателефонував Затока і сказав, щоб він зв'язався з оперуповноваженим ОСОБА_88, тому що терміново необхідно було провести слідчі дії по документуванню незаконного виготовлення спиртних напоїв. Це вони мали 05.03.2009 року робити з працівниками податкової. Приїхала бригада підрозділу «К» і 5 числа вранці, всі працівники були задіяні там. Вони допитали біля 30 осіб. Тому, ОСОБА_14 зустріч 5 числа відклав. Він зателефонував ОСОБА_45 і сказав, що не зможе приїхати, приїде їхній працівник ОСОБА_42, що ще раз підтверджує неправдивість зазначених в обвинувальному висновку обставин, оскільки там вказано, що ніби то автомобіль ОСОБА_14 здійснював контррозвідувальне супроводження за всіма переміщеннями УБОПу, коли вони здійснювали заходи, а також за ОСОБА_31. Це все не правда і не відповідає дійсності, тому що робочий автомобіль знаходився у Петровському районі. Він був закріплений за оперуповноваженим ОСОБА_42 і він з'явився у відділі тільки біля 17-30 год.
Що стосується телефонних розмов ОСОБА_14, то вони не відповідають дійсності, вони сфальшовані працівниками УБОЗу з метою дискримінації і виконання свого злочинного плану відносно ОСОБА_14 та ОСОБА_15 по усуненню їх із посад. ОСОБА_14 не відмовлявся під час досудового слідства і надавав свій голос для зразку, який направляв слідчий ОСОБА_46 для проведення експертизи. Із 5 чи 6 фонограм голосу ОСОБА_14, які були направлені, тільки одну експерт визнав, що вона належить йому, а інші він просто не зміг встановити, що голос належить ОСОБА_14. Всі матеріали справи сфальшовані. ОСОБА_14 ніколи не вів розмову з підсудними, ніколи і нікому не обіцяв, що надасть свій кабінет чи будівлю СБУ для того, щоб там передавали гроші про те, що в нього знаходився якийсь апарат для перевірки грошей. Є офіційна відповідь, що такого апарату у приміщенні СБУ ніколи не було і бути не могло, оскільки всі заходи які пов'язані з коштами завжди здійснював спецпідрозділ «К». Тому, це все є уява ОСОБА_46
Від надання ще будь-яких пояснень ОСОБА_14 відмовився на підставі ст. 63 КУ.
Потерпілий ОСОБА_1, показав, що особисто із підсудних знає тільки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 ОСОБА_9 не знає, ніколи з ним не зустрічався. По обставинам справи пояснив, що в жовтні 2008 року його знайома - ОСОБА_36 при зустрічі повідомила, що вона цікавиться придбанням будівлі в м.Олександрія. На той момент, ОСОБА_36 працювала бухгалтером підприємства Ягуар. ОСОБА_36 не діяла в інтересах ніякого підприємства, вона була просто, як зв'язуюча ланка між ним та Мілкі ленд Україна. Фактичним покупцем будівництва є «Спецбудпроект». ОСОБА_1 діяв від імені цього підприємства. «Спецбудпроект» - це підприємство, яке мало купити будівлю, а потім перепродати, а кінцевий покупець був не визначений. Такі корпорації мають на меті придбати нерухомість безпроблемно. Так, як ОСОБА_36 зателефонувала ОСОБА_1 і повідомила, що покупцем повинен бути платник ПДВ, тому він і знайшов та обрав ПП «Спецбудпроект». Покупка будівлі планувалася для одного із відділення банків. ОСОБА_39 - це керівник ПП «Спецбудпроект». ОСОБА_39 і ОСОБА_36 не були між собою знайомі. При цьому, вона попросила ОСОБА_1, щоб він про все дізнався з даного приводу і допоміг їй. Особисто, ОСОБА_1 від підприємства не міг вчиняти ніяких дій. В дорученні немає, такого права, на придбання майна. ОСОБА_40 чи ОСОБА_39, переробляли йому доручення. ОСОБА_39 - партнер по бізнесу, він доручення давав особисто ОСОБА_1 Потерпілий був з печаткою, її давав ОСОБА_40 або ОСОБА_39 Допуск до печатки був у ОСОБА_40
ОСОБА_1 зустрічався із представниками різних підприємств з приводу придбання об'єкту, в м. Києві зустрічався з кимось в офісному центрі, а в м. Олександрії ніколи, ні з ким не зустрічався. ОСОБА_1 не є штатним працівником підприємства «Спецбудпроект», директором якого є його знайомий. Раніше із «Мілкі Ленд» у нього були деякі господарські відносини. ОСОБА_9 - це саме та людина, якій йому порадив зателефонувати один із його знайомих в м. Олександрії. ОСОБА_9 і порадив звернутися саме до ОСОБА_11 Цей дзвінок мав місце до Нового року і він сказав, що питання з приводу продажу даної будівлі треба вирішувати із ОСОБА_11 і в подальшому він зв'язувався із ОСОБА_11 Перша телефонна розмова із ОСОБА_9 не фіксувалася на диктофон. На торгах ОСОБА_1 виступав від імені підприємства «Спецбудпроект». Пошуками інших двох підприємств, які також приймали участь у торгах займався ОСОБА_1: одне підприємство було в м. Дніпропетровськ, а інше в м. Вінниці.
ОСОБА_1 зустрівся з ОСОБА_11 у тій будівлі для того, щоб дізнатися про повний пакет документів, які мають бути. ОСОБА_11 сказав, що всі подальші переговори він має проводити саме з ним і якщо він зацікавиться будівлею, як покупець, то не зможе без нього придбати дану будівлю, тому що арбітражний керуючий працює з ним і вони вирішують питання торгів. Спочатку ціна назвалася за будівлю біля 3 мільйонів гривень - це приблизна ціна, яка була стартовою. При першій зустрічі не було обговорено ніякі умови, просто зібралися для огляду. ОСОБА_1 повідомив про ціну будівлі замовника, вони обійшли, оглянули всю територію, приміщення. Потім ОСОБА_11 показав йому документи, довіреність на представлення інтересів від арбітражного керуючого, яка пропонувалася для реалізації, тех. паспорт на будівлю і рішення господарського суду. ОСОБА_1 пофотографував все: будівлю, стан приміщення. Через деякий час, ОСОБА_1 попросив в телефонному режимі висновок і оцінку. Він зустрічався з ОСОБА_11 в кафе декілька разів в м. Сміла.
Домовившись про ціну будівлі в доларах, та зустрівшись із ОСОБА_11 у м. Сміла, ОСОБА_11 показав вирізку з газети в якій була надрукована дата проведення торгів. Ознайомившись з даною вирізкою, ОСОБА_1 звернув увагу на дату, яка не відповідала тим документам, які він надав, саме дата проведення торгів. ОСОБА_11 сказав, що виправить і призначить нові торги, на нову дату. ОСОБА_11 казав, що ОСОБА_12 йому допомагає робити оцінку, тоді ОСОБА_1 зрозумів, що вони працюють разом. В чому саме полягала допомога ОСОБА_12 йому не відомо. У ОСОБА_1 була одна зустріч з ОСОБА_10 без ОСОБА_11 в м. Олександрії, але характер бесіди він не пам'ятає і дана розмова вже фіксувалася на диктофон. ОСОБА_1 хотів з ним завести бесіду про гроші, але він сказав, що всі питання потрібно з'ясовувати із ОСОБА_11. ОСОБА_1 не просив когось із своїх знайомих підійти до ОСОБА_10 і поцікавитися, також, як покупець скільки коштує дана будівля.
Під час наступної зустрічі з ОСОБА_11 у них вийшов невеликий казус з приводу ціни реалізації, оскільки від початкової ціни у нього з'явилася ідея, що половину суми треба внести готівкою, а решту безготівково. Так, з'явилася нова цифра і корегування суми було значне, оскільки ціна зросла в декілька разів. ОСОБА_1 запитав, чому так. На що, ОСОБА_11 сказав, що так як вони робили оцінку в доларовому еквіваленті і на той час долар виріс, то відповідно і сума піднялася. ОСОБА_1 не погодився з новою ціною, оскільки будівля купувалася не для нього, тому вони почали торгуватися та зійшлися на певній сумі, домовившись половину сплатити готівкою, а решту безготівковим рахунком. При цьому, ОСОБА_11 сказав, що якщо він буде намагатися якимось іншим чином придбати цю будівлю, то у нього навіть не має шансів. Згодом, ОСОБА_1 захотів, щоб арбітражний керуючий підтвердив, що він має відповідні повноваження. Вони зустрілися із арбітражним керуючим на біржі в м. Черкаси. Керуючий підтвердив, що всі фінансові і документальні питання треба з'ясовувати із ОСОБА_11 Після чого, був назначений день торгів. Проте, ОСОБА_1 з'ясував, що на цю будівлю існувала додаткова судова заборона. Після того, як вони все ж таки домовились про ціну, то сума знову зросла на декілька тисяч гривень, про що повідомив ОСОБА_11 Сума за об'єкт за який вони домовлялися із ОСОБА_11 була 3 млн. 100 тис. грн., але він конкретно вже не пам'ятає суму грошей, за яку йшла тоді мова. 3 млн. грн. - ця сума мала бути наполовину відрахована безготівково і половину готівкою. 1,5 млн. грн. треба було передати після підписання договору купівлі-продажу, а кінцевий покупець потім би заключав інший договір купівлі-продажу. Від невідомого підприємства були перераховані кошти на рахунок ПП «Спецбудпроект» і при цьому ніякі договори не були оформлені. 1,5 млн. грн. були необхідні для закриття якихось питань. Призначення тих грошей ОСОБА_1 не знав. ОСОБА_11 йому говорив, що вони йдуть для людей із міністерства в м. Києві, арбітражному керуючому і іншим людям.
Після того, як почались казуси з ціною і документами, коли навіть після торгів арбітражний керуючий не поставив свою печатку, ОСОБА_11 завірив, що коли з ним розрахуються, тоді і отримають оригінал. ОСОБА_1 зв'язався із ОСОБА_36 і сказав, що змінюються обставини. Потерпілий розумів, що у його замовника можуть виникнути сумніви, щодо його компетенції по зібранню відповідних документів. ОСОБА_36 запропонувала залишитися в тих умовах, які були спочатку та торгуватися за ціну.
Коли були призначені торги, вони домовилися про умови та ціну. Після невідповідності документів на торги, була призначена нова дата торгів. Зустрівшись на біржі з арбітражним керуючим - ОСОБА_10, ОСОБА_1 привіз свої документи, а ОСОБА_10 свої. Переговоривши, вони призначили дату. ОСОБА_10 підтвердив, що всі питання необхідно вирішувати із ОСОБА_11 Далі були проведені торги, які вони виграли. ОСОБА_1 спочатку пропонував ОСОБА_11, щоб він віддав йому гроші в м. Черкаси, а потім вони поїдуть в м. Олександрію і підпишуть договір.
На торгах був присутній ОСОБА_10, ОСОБА_11 і два представники інших підприємств. З самого початку, у ОСОБА_1 із ОСОБА_11 була домовленість про те, що потерпілий буде переможцем торгів, і всі перемови він вів тільки із ОСОБА_11 Аукціон мав відбуватися в м. Черкаси, про що було виставлено відповідне оголошення, в лютому місяці 2009 року. Для участі у торгах необхідно було перерахувати 10 % суми від стартової ціни. Якби він не вніс суму грошей, то він міг би не стати переможцем торгів. Аукціон відбувся і в них була спочатку домовленість із ОСОБА_11 про те, що два інші учасники на торгах будуть як статисти, а підприємство, яке представляв ОСОБА_1 стане переможцем торгів. ОСОБА_11, навіть, так і представив ОСОБА_1 керівництву біржі, що він є представником підприємства переможця.
Потім, вони домовилися про зустріч в м. Олександрія, але 1 чи 2 рази відкладали підписання, оскільки вирішувалося питання в суді про зняття заборони. На другий раз, після відкладання, на підписання договору вони вже приїхали із працівниками ОБОЗу. Коли з'явилися суперечності із ціною, ОСОБА_1 почав фіксувати розмови із ОСОБА_11 на свій диктофон.
Раніше, ОСОБА_1 приймав участь у торгах і процедура проведення торгів закінчується підписанням протоколу торгів, в якому зазначається переможець торгів. В протоколі має бути три сторони і він підписав протокол, як представник ПП «Спецбудпроект», зі сторони біржі був також підписаний протокол. ОСОБА_1 розмовляв з ОСОБА_11, яким чином буде все проходити, а саме ініціатива для оформлення договору купівлі-продажу від кого відходила, він не пам'ятає, тому що його проконсультував в цьому питанню - товариш ОСОБА_90
Кошти на будівлю повинні були перерахуватись по безготівковому рахунку «Спецбудпроект», а «Спецбудпроект» повинен був отримувати кошти від іншого підприємства, якого саме він не знає. До 05 березня кошти ще не надходили на рахунок. Головний замовник представляв інтереси дуже багатьох компаній і «Мілкі Ленд» і інші компанії. На біржу вже були проплачені кошти в сумі 150 000 грн., але яке підприємство їх перерахувало він не знає. В оцінці у ОСОБА_11 стояла ціна 1,5 млн. за будівлю і ще стільки ж мав передати ОСОБА_11 Жодних документів про домовленість із корпорацією чи з «Спецбудпроектом» чи з ОСОБА_36 в ОСОБА_1 про суму грошей не було. Грошей ні в потерпілого, ні в «Спецбудпроекту» не було, а готівкову суму йому вже надали працівники УБОЗ, тому що сказали, що гроші повинні бути поміченими.
Після того, як пішло перше відкладання, друге і третє ОСОБА_1 почав говорити ОСОБА_36, що в нього виникають сумніви. ОСОБА_36 теж подумала про це, а так як гроші не малі вони і вирішили звернутися з заявою до ОБОЗу. Працівники ОБОЗу сказали, що вони дадуть свої гроші на покупку і вони поїхали в м. Олександрію на підписання договору. Попередні рази, коли відкладалися торги, це взагалі було в телефонному режимі, ОСОБА_1 навіть не приїжджав. Після цього ОСОБА_1 вже їздив із працівниками ОБОЗу, яких предтавляв ОСОБА_11, як своїх охоронців. Біля нотаріуса знову виникла якась проблема із земельним ділянкою і поки ОСОБА_10 вирішував це питання, вони поїхали із ОСОБА_11 в банк разом із працівниками ОБОЗу у яких і були гроші. В банку ОСОБА_11 попросив, щоб перевірили гроші. Потім вони знову приїхали до нотаріуса і чекали поки повернеться керуючий. Банк був в м. Олександрія, касир подивилася гроші під ультрафіолетом і сказала, що гроші в порядку, але кожну купюру не переглядали. Гроші були в доларах і в гривнях, суму грошей ОСОБА_1 не пам'ятає. Це були тільки готівкові кошти, а безготівкові кошти необхідно було перерахувати після того, як буде підписано договір купівлі-продажу. Від банку вони поїхали і зупинилися біля будівлі СБУ м. Олександрії. Зупинивши автомобіль, ОСОБА_11 сказав, що він пропонує залишитися в автомобілі, саме біля будівлі СБУ із охоронцем ОСОБА_1 і грошима на зв'язку, а ОСОБА_1 з ОСОБА_10, тим часом, поїде до нотаріуса і підпише договір. Проте, потерпілий на цю пропозицію не погодився, і вони під'їхали до нотаріуса. Біля нотаріуса вони пробули аж до вечора, оскільки спочатку нотаріус не могла укласти даний договір через деякі юридичні неточності і ОСОБА_10 поїхав вирішувати дані питання, а потім вже ввечері повернувся. ОСОБА_10. сказав, що вони з ним підуть підписувати договір, а ОСОБА_11 чекатиме в автомобілі із людиною з грошима ще раз перелічивши пачки грошей. Гроші були в доларовому еквіваленті і в гривнах.
Згодом вони зайшли до нотаріуса із ОСОБА_10 і ще одним працівником ОБОЗу, а ОСОБА_11 залишився в автомобілі із ще одним працівником ОБОЗу. Керуючий сказав, що підпишуть договір, коли вони вже поїдуть звідти. Було 2 автомобіля, ОСОБА_11 був з кимось в автомобілі і з водієм. ОСОБА_1 разом з працівником ОБОЗу сів до них в автомобіль і вони разом перерахували пачки грошей, які були в сумці працівників ОБОЗу. Потім, ОСОБА_1 пішов до нотаріуса із ОСОБА_10 підписувати договір, а вони залишилися в автомобілі. У нотаріуса пили чай і чекали дзвінок від ОСОБА_11 Та договір ніхто не підписав, так як увірвалися працівники міліції. Працівники міліції надягли наручники на ОСОБА_10, чи пояснювали вони щось при цьому чи ні він не пам'ятає. ОСОБА_1 вивели в іншу кімнату у нотаріуса. Десь через дві години, потерпілий поїхав. Наступного дня його викликав слідчий прокуратури для допиту. Це було декілька разів і очні ставки були і пояснення надавав.
Першого нотаріуса знайшли ОСОБА_11 і ОСОБА_10, а другого знайшов вже ОСОБА_1 З боку нотаріусу до них, як покупців не було ніяких непорозумінь і печатку на документі із біржі ОСОБА_10 поставив прямо в нотаріуса. Протокол аукціону він надав нотаріусу і сумнівів у неї не виникало з приводу неналежного оформлення документу.
ОСОБА_1 вже не мав наміру придбавати будівлю, після того, як почались суперечності та неточності та він написав заяву до УБОЗу.
ОСОБА_1 вважає себе потерпілим по цій справі, оскільки відбулися фінансові операції шляхом перерахування грошей на біржу і в зв'язку з цим він постраждав, однак цивільний позов не встиг заявити. Також йому завдана шкода тим, що гроші так і не були повернуті і йому довелося відпрацьовувати ті кошти. Крім того, був ризик, що він так і не отримає підприємство. Крім того, ОСОБА_1 мав отримати винагороду за проведення цієї операції, чим більше сума, тим більший і відсоток.
Підсудного ОСОБА_14 потерпілий не знає. Особисто він та ОСОБА_10 у нього хабар не вимагали. З ОСОБА_13 він не знайомий, претензій до нього не має, чого його прізвище фігурує у заяві він не пам'ятає. Взагалі, вже не пам'ятає текст заяви, з якою звертався до правоохоронних органів. Після написання заяви, ОСОБА_1 був ще декілька разів в УБОЗі. Там йому розповідали, як треба співпрацювати, щоб не розголошувати форми і методи співпраці із УБОЗом. ОСОБА_1 телефонував слідчий, коли треба було під'їхати до УБОЗу. Вперше він познайомився із слідчим, коли поговорив із заступником і він покликав слідчого. Слідчий йому сказав, все йому ще раз розповісти, після того як написав заяву. Потерпілий не пам'ятає, чи вносив він потім у заяву якісь поправки. До слідчого його ніхто не супроводжував із працівників УБОЗ, він завжди сам приїжджав. І в прокуратурі і в УБОЗі було багато зустрічей із слідчим. Скільки всього було протоколів допиту він не знає, чи зачитував потім слідчий протокол допиту, він вже не пам'ятає. На той момент, в 2009 році, ОСОБА_1 вважав, що були порушені його права і на даний час його права не поновлені тому, що його не визнано власником тієї будівлі, яку він хотів придбати. ОСОБА_1 повідомив про злочин, його визнали потерпілим, тому що він поніс фінансові втрати і на сьогоднішній день його фінансові втрати не поновлені. Вперше, ОСОБА_1 гроші побачив ще в м. Кіровограді в УБОЗі. Вони гроші помічали і потерпілий був при цьому присутнім. До м. Олександрія, ОСОБА_1 виїхав із м. Кіровограда із працівниками УБОЗу.
ОСОБА_40 - це товариш потерпілого, вони з ним разом навчались в сільськогосподарському технікумі. ОСОБА_39 не друг дитинства ОСОБА_1, це його знайомий, чому він сказав, що його не знає, відповісти не може. ОСОБА_40 співпрацює з ОСОБА_39. ОСОБА_1 ніколи не казав, що ОСОБА_39 це його друг дитинства. З ОСОБА_40 та ОСОБА_39 вони періодично зустрічаються. З представником фірми « Мілкі ленд Україна» його звела ОСОБА_36.
Розмови він записував на два диктофони, які передав працівникам міліції, оскільки має таку звичку та крім цього, як на підтвердження домовленості про вартість об'єкта для замовників. Куди подівся другий диктофон, йому не відомо. Чому ОСОБА_37 та ОСОБА_36 заперечують факти викладені ним, пояснити не може.
Слідчий ОСОБА_46, показав, що де бралися кошти на операцію, він особисто не знає. Ці кошти він бачив, коли проводився огляд місця події. Кошти упаковувалися на місці події, після упакування, ОСОБА_46 їх більше не бачив. В ході огляду місця події в м. Олександрії в автомобілі «ВАЗ» на грошах були виявлені сліди спеціальних хімічних засобів, червоного кольору, які при звичайному ультрафіолетовому випроміненні не видно. Сумка із грошима була заклеєна із бірками та підписами. Упаковували у присутності ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 Всі купюри були детально оглянуті і освічені і всі учасники процесу, навіть, не відмовлялися від підпису, а якщо і відмовлялися, то така помітка має бути на бірці. Після цього, у супроводженні працівників «Сокол» вони поклали гроші в сейф ОСОБА_46 Більше в присутності слідчого, сумка не розпаковувалася. Коли вже призначалася експертиза, на наступний день чи через декілька днів, знову ж у супроводі працівників «Сокол» були доставлені гроші в тій же сумці, що були упаковані і ним особисто була направлена на експертизу. Потім після проведення досліджень, експерти зателефонували ОСОБА_46 та сказали, що гроші можна забирати. Слідчий зателефонував працівникам «Соколу» і сказав, що гроші треба забирати, які були в тій же сумці, опечатані експертом. По дорозі вони заїхали в прокуратуру, він зробив супровідний лист і вони привезли сумку з грошима в УБОЗ. Далі, ОСОБА_46 передав сумку із грошима на відповідальне зберігання і вони обмінялися відповідно супровідними листами. Через деякий час, ОСОБА_46 отримав висновки експертів, забрав висновки і ознайомив з ними обвинувачених. Коли справу передавав вже в суд, то більше не з'ясовував де знаходяться ті кошти.
Все фіксувалося відео- зйомкою і протоколом, де всі пояснення обвинувачених з даного приводу чітко встановлені. ОСОБА_46 не міг більше зберігати гроші в себе в сейфі, тому і передав їх на зберігання. Помітки, які були на грошах звичайно ж занесені до протоколу, як має бути відповідно до процесуальних норм. Експерти також не бажають довго тримати у себе гроші, вони їх фотографують, повертають назад, а потім вже надають висновки, це може і тиждень тривати. Гроші можуть повернути вже, а висновок ще міг бути не виготовлений. ОСОБА_46 сумку із грошима не відкривав, якби він це зробив, то бірка б пошкодилася. Протокол огляду місця події складався не на самому місці, оскільки він у справі вже друкований. У протоколі, слідчий завжди вказує скільки саме часу триває огляд місця події.
ОСОБА_46 гроші визнав речовими доказами. По іншим кримінальним справам гроші в доларах він передає тому органу, який їх надавав - УБОЗу. До справи можуть бути долучено документи, де бралися з самого початку гроші, а може бути і не представлений такий документ. Де саме, в цій кримінальній справі бралися ці кошти спочатку, слідчий не може розголошувати дану інформацію. ОСОБА_46 не бачить ніяких суперечностей в законності отриманні грошей і в їх правомірності. Є кримінальна справа, яку він розслідував і всі події документовані. Всі моменти, які виходять в межі слідства, він не має права розголошувати їх. У слідчого, не виникало бажання допитати особу, яка саме надала грошові купюри.
При його повторному допиті, він показав, що не було сенсу встановлювати зв'язок між «Мілкіленд» і банком, адже це виходило за рамки слідства. ОСОБА_1 давав свої покази під протокол, тим більше ОСОБА_37 підтверджував його зв'язки з ОСОБА_1 ОСОБА_46 не пам'ятає, де ОСОБА_1 мав взяти кошти та не встановлював хто їх надавав. ОСОБА_46 не відомо, чому відсутні деякі зразки голосу. Він не знає, де вони поділися, все що в нього було він направляв разом із справою.
ОСОБА_46 підтвердив, що додавав деякі слова сам, бо при прослуховуванні були виявлені зайві слова та недостаючі в стенограмі, тому він дещо змінював.
ОСОБА_46 під час провадження слідства перевіряв версії провокації. Під час затримання, у ОСОБА_15 дійсно були вилучені документи, але ОСОБА_46 їх не перевіряв та оцінку не надавав.
Свідок ОСОБА_39 показав, що взагалі вже нічого по справі не пам'ятає. На протоколах він впізнав свій підпис і на досудовому слідстві надав правдиві свідчення, тиск на нього ніякий не чинився. Чому записане не відповідає дійсності, пояснити не може. На той час, ОСОБА_39 був директором і засновником ПП «Спецбудпроект», але в якому році вже не пам'ятає. Він був директором тільки одного підприємства. ОСОБА_39 не знайомий з ОСОБА_1. Будь-які інші особи до нього можливо і зверталися для перерахування коштів для придбання нерухомості в м. Олександрії, це міг бути його компаньйон та співзасновник ОСОБА_40
ОСОБА_39 викликали в податкову міліцію на допит і цей допит пов'язаний із діяльністю ПП «Спецбудпроект». ПП «Спецбудпроект» заснував ОСОБА_39 разом із ОСОБА_40, по документам засновникам даного підприємства являється ОСОБА_39 Звіти по діяльності даного підприємства складав його бухгалтер, прізвище якого він вже не пам'ятає. Звіти підписував або ОСОБА_39 або ОСОБА_40 В банку ОСОБА_40 також мав право підпису. ОСОБА_39 не давав ніколи доручення чи довіреність на ім'я ОСОБА_1 Фактичне керівництво підприємством здійснював ОСОБА_40. Скоріше за все, даним об'єктом міг займатися ОСОБА_40 Про діяльність корпорації «Мілкі Ленд» більше знає ОСОБА_40, ОСОБА_39 тільки чув, що така корпорація була. ОСОБА_39 не знає чи мала якісь господарські відносини та зв'язки його фірма із ВАТ «Укрпрофбанк», можливо щось було, але він точно сказати не може.
Особисто, ОСОБА_39 не займався аукціоном, про це має знати ОСОБА_40. ОСОБА_39 вже не пам'ятає, яка була посада у ОСОБА_40 на його підприємстві. Можливо, на той час він і знав результати аукціонів, а зараз вже не пам'ятає. Якщо є довіреність на ОСОБА_1 значить видавав її ОСОБА_40 ОСОБА_39 вже не пам'ятає чи були у нього на рахунку кошти в сумі 1,5 млн. для придбання будівлі. На його фірмі був бухгалтер її звали ОСОБА_91, чи була вона офіційно оформлена на фірмі вже також не пам'ятає. Фірма займалася купівлею-продажем будматеріалів, вони були зареєстровані платниками податків, в тому числі ПДВ. ОСОБА_39 вже 2 роки, як працює на іншій роботі в м. Севастополі. Раніше, офіс був зареєстрований за адресою: вул. Пацаєва в м. Кіровограді, але як такого його у них не було. Печатка підприємства спочатку була в ОСОБА_39, а потім у ОСОБА_40 3 млн. грн. для ОСОБА_39 великі гроші і якби в нього була можливість заробити такі гроші, він би це запам'ятав. Він не укладав ніякі угоди на 3 млн. Виходить так, що він майже не займався підприємством «Спецбудпроект». ОСОБА_39 не пам'ятає, коли він познайомився із ОСОБА_40. Вони разом з ним вирішили на його документи зареєструвати дане підприємство і разом хотіли ним керувати. ОСОБА_1 він точно не пам'ятає, в нього друга дитинства точно такого не було, це помилка якась. Обставини, які він надавав на досудовому слідстві йому стали відомі зі слів ОСОБА_40 Про вимагання хабара йому стало відомо, скоріше за все, зі слів ОСОБА_40 Вказує, що показання, які зафіксовані в протоколі його допиту на досудовому слідстві не правильно зафіксовані слідчим. Такі показання його просив надати ОСОБА_40
Свідок ОСОБА_20 показала, що підсудних бачила: ОСОБА_11, ОСОБА_10 та потерпілого ОСОБА_1, а потім усіх зустрічала на судах. Відносин між ними немає ніяких, до суду вони приймали участь на аукціоні. ОСОБА_11 займався продажем з ОСОБА_10 ОСОБА_20 зустрічалась з ними, коли підписувала договір. Було замовлення від ОСОБА_10 на продаж приміщення належного «Олександріявугілля». До ОСОБА_20 звернувся ОСОБА_11 із бажанням виставити будинок на аукціон. Всі документи, які вони приймали, були законними, тому підозри не виникало. Учасники торгів надали всі реєстраційні документи і доручення на представників і потім це все було вилучено слідчим прокуратури.
Щодо торгів, то вони дали оголошення в газету, після чого, зареєструвалось три особи на придбання будівлі. Хто саме не пам'ятає, але серед них був ОСОБА_1 Вони повинні були внести 10% від початкової вартості майна, ці підприємства внесли дані внески, а також внесли реєстраційні внески. Відомості про аукціон були оголошені у всіх Черкаських газетах, в м. Кіровоград не давали оголошень. Дана будівля було виставлене на аукціон за півтора мільйона гривень. Другий аукціон був проведений в січні чи лютому місяці. ОСОБА_11 знову звернувся з питанням продажу будівлі, сума стояла та сама, у них була винагорода 10%. ОСОБА_10 з цим погодився. ОСОБА_1 виграв торги. ОСОБА_20 добре запам'ятала потерпілого, оскільки після аукціону вони вживали шампанське, всі були задоволені.
ОСОБА_20 була представником свого підприємства, ОСОБА_108 - ліцитатор, це їй син, він і проводив сам цей аукціон. Фактично проводив торги його помічник - ОСОБА_109 так, як син тільки навчався це робити . Документи посвідчував ОСОБА_108 ОСОБА_1 надавав оригінал доручення. У випадку, якщо не має бажаючих, то вони можуть уцінити дану будівлю на 10%. Коли не виявляють бажання купити будівлю, то вона запитує продавця, про зменшення суми грошей, і він говорить їй результат, але зменшити ціну можливо лише на 10%. Коли було оголошено знижку на 10%, то ПП «Спецбудпроект» підняв карточку.
Торги були вже повторні, оскільки до нового року ніхто на торги не зареєструвався, тому вважалося, що вони є повторними. Оцінки не було, ціна була та сама, що і перший раз. Все було законно, всі документи було складено відповідно до Закону. Договір був підписаний покупцем і продавцем - ОСОБА_10 і ОСОБА_1 Протокол також був підписаний. Протокол потім віддавався на підпис арбітражному керуючому, тобто ОСОБА_10 Терміни на затвердження не встановлені. ОСОБА_20 далі не цікавилась ходом договору, а протокол повертається їй з печаткою власника. У них на даний момент не було печатки, вони взяли і потім їй повернули. Взагалі, ніким не передбачено, те що має стояти печатка.
Свідок ОСОБА_108 пояснив, що з підсудних ні з ким не знайомий. Щодо торгів, то вони проходили в приміщенні організатора аукціону в м. Черкаси. Вони провели аукціон. ОСОБА_108, безпосередньо, сам був присутній на аукціоні, в якості ліцитатора. Ліцитаторів було два, він і ОСОБА_109, їм дали перелік майна, яке вони мали продати. Вони продавали не житлові приміщення. В обов'язки ОСОБА_108 входило прочитати, яке майно продається, оголосити ціну та переможця. Документи про проведення аукціону підписував ОСОБА_108 У Жили було більше стажу ніж у ОСОБА_108, тому він провів аукціон.
На аукціоні, за початковою вартістю ніхто не виявив бажання купити дану будівлю. Після того, як ціну знизили, то знайшлись бажаючі придбати дану будівлю.
Свідок ОСОБА_110, пояснила, що з підсудними знайома, спілкувалась з ними по роботі, відносини між ними ділові. ОСОБА_110 спілкувалась з ОСОБА_10 з приводу виводу із застави майна належного ДП «Олександріявугілля». Майно цього підприємства, десь з 1998 року перебувало в заставі. Згідно листа, який направив їм ліквідатор - ОСОБА_10 та постанови доданої до нього, було зазначено, що необхідно було скасувати забезпечення вимог кредиторів, тобто згідно цієї постанови було накладено мораторій, але податкової це не стосувалося. У справі боржника була ухвала. ОСОБА_110 дала вказівку, як начальник відділу, він підготував заявку і працівник відділу - ОСОБА_111, поїхала до державного реєстру та зняла дане майно з під арешту .
ОСОБА_48 на той час був керівником ОСОБА_99 і він по цій справі не давав ніяких вказівок.
ОСОБА_10 дійсно надавав автомобіль для того щоб відвезти її в м. Кіровоград, але не пропонував їй ніякої винагороди. З питань зняття застави, їй ніхто не телефонував з СБУ. Взагалі, з цього питання ніяких дзвінків не надходило.
Свідок ОСОБА_112 показав, що з підсудними не знайомий, ніколи їх не бачив. Щодо обставин справи, пояснив, що дізнався з засобів масової інформації, що затримали людей за хабар, за сприяння в реалізації приміщення Інформаційно обчислювального центру, який належав ДХК «Олександріявугілля». Зазначене майно перебувало в заставі і мало певний борг, тому потрібно було його вивести з податкової застави. ЗУ № 2181 «Про відновлення платеспроможності», передбачає, що коли підприємство визнано банкрутом, то його майно автоматично звільняється з податкової застави. Податкова не виконала вимогу і не виключила його з реєстру. Підприємство мало податковий борг і воно було визнано банкрутом самим боржником, тому податкова служба і посадові особи знали що воно банкрут, і мали змінити активи згідно податкових застав. На практиці роботи податкової служби, суди виносять рішення про визнання підприємства банкрутом та дійсно в деяких випадках не зазначали про те, що майно боржника повинно бути виведене із податкової застави, тому податкова служба вимагала, щоб була окрема постанова. ОСОБА_112 був заступником голови державної податкової адміністрації і безпосередньо керував розподілом обов'язків, тому йому стало відомо про цю ситуацію.
Свідок ОСОБА_30 зазначив, що пояснення, які надавав на досудовому слідстві підтримує. Пройшло багато часу з тих подій, багато чого він вже не пам'ятає. По обставинам справи пояснив, що приблизно в кінці лютого 2009 р. він працював у відділі по боротьбі із злочинністю. Надійшла заява від ОСОБА_1, написана добровільно про вимагання хабара ОСОБА_10 і ОСОБА_11 Хабар вимагався за зменшення і оцінки, і самої вартості приміщення. Їх вина підтверджувалась записами, які потерпілий робив на диктофон, здається цифровий. Після вказаної заяви, було проведено заходи реагування, тобто зібрано всі потрібні матеріали, заведена оперативна справа, проведено всі оперативні дії з отриманням на це відповідних дозволів. В ході документування, отримано відповідні підтвердження і проведено ряд зустрічей, які підтверджували факт вимагання та факт злочину.
Потрібно було передати кошти за виконання певних дій по відчуженню майна «Олександріявугілля». Також, була призначена зустріч потерпілого з ОСОБА_11 та ОСОБА_10 та обумовлено місце. На зустріч ОСОБА_30 виїжджав особисто. На зустрічі було вжито всі можливості заходи для проведення записування їхніх розмов, їх аналізу, винесено певні документи для того, щоб нотаріус зміг провести угоду. Крім цього, була здійснена поїздка в банк для перевірки на помітки грошових коштів, що призначались для хабара. Після цього, виїхавши з банку, вони рухалися до нотаріуса та повинні були занести кошти у міський відділ СБУ. Працівники УБОЗу весь час були з ними в автомобілі. Вони були представлені підсудним, як люди, які відповідають за охорону коштів. На думку ОСОБА_30, ОСОБА_10 впізнав одного з працівників УБОЗу, після чого зателефонував ОСОБА_11 Тому він зателефонував у відділ кадрів та попередив, що у випадку будь-яких запитань з даного приводу ким-небудь, необхідно надати відповідь, що даний працівник звільнений.
Згодом, надійшла вимога від ОСОБА_11 і він сказав, що потрібно занести гроші у відділення СБУ. Після відмови заявника - ОСОБА_1 про передачу коштів в приміщенні СБУ, з метою не допущення не бажаних ситуацій, вони прослідували до нотаріуса і чекали підписання договору. ОСОБА_1 весь цей час був у офісі з ОСОБА_11, ОСОБА_10 Інші працівники залишились в автомобілі, яким керував ОСОБА_13, і наглядали за грошима. ОСОБА_11 повернувся від нотаріуса і грошові кошти були передані йому. Потім була дана команда начальником на затримання даних осіб. Після затримання був проведений огляд машини, місця злочину, вилучені кошти з автомобіля ОСОБА_11, підсудні доставлені до відділку і проведені інші слідчі дії. Висновок, про те , що необхідно було кошти занести до приміщення СБУ був зроблений на підставі даних спеціальної пошукової служби, які доводили зв'язок затриманих осіб із працівниками СБУ. Відповідною службою було встановлено і наявність автомобіля СБУ на місці злочину. Він особисто чув, що ОСОБА_11 вимагав їхати до офісу. Куди поділись підтверджуючі дані факти документи, пояснити не може. Ні 03.03.2009 року, ні 05.03.2009 року він ОСОБА_15 та ОСОБА_14 в Олександрії не бачив. Кошти для проведення даної операції були запозичені та потім мабудь повернуті власнику.
Свідок ОСОБА_113 пояснив, що знає колишніх співробітників: ОСОБА_14 і ОСОБА_13 По обставинам справи пояснив, що ОСОБА_15 запитав у нього, як йому вчинити в даній ситуації. ОСОБА_113 йому сказав, що йому необхідно знати зміст ситуації. Тоді ОСОБА_15 зателефонував людині, яка повідомила, що є рішення суду і воно не виконується. Особисто ОСОБА_15 ніякої зацікавленості не проявляв, оскільки нічого не знав суті справи, тому він набрав дану людину і саме ця людина повідомила причину не виконання рішення суду. ОСОБА_113 запитав чи вступило воно в законну силу, він повідомив, що вступило. Потім він сказав, що можливо звернутися до органів прокуратури, адже не виконано рішення суду, а за це передбачена кримінальна відповідальність і вони можуть її понести.
Щодо будівлі «Олександріявугілля», то з цим питанням до нього звертався ОСОБА_15 один раз. Так, як в його запитаннях не вбачалось ніякого злочинного наміру, на це ніяк не відреагували.
Свідок ОСОБА_114 пояснив, що з присутніх знайомий лише з ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 По обставинам справи пояснив, що 5 березня 2009 року його викликав зам. нач. ОСОБА_30, та представив йому особу, яка сиділа в нього в кабінеті, це був ОСОБА_1 Задача була поставлена - охороняти кошти в чорній сумці, в ній знаходилось: 190 тис. доларів і 120 тис. гривень. Після чого, забравши гроші, вони сіли в автомобіль джип зеленого кольору і виїхали до м. Олександрія. За кермом був ОСОБА_30 Приїхавши в м. Олександрію вони під'їхали до нотаріуса. Потім він, ОСОБА_1, ОСОБА_11 і ще один співробітник зайшли до нотаріуса. З правого боку у кабінеті нотаріуса сидів ОСОБА_10. ОСОБА_1 надали якісь папери, він їх перечитав, повідомив, що все добре, але не вистачало якогось паперу. Через деякий час, до нотаріуса зайшов ОСОБА_11 Потім, через пару хвилин нотаріус видала квитанцію про сплату податку до пенсійного фонду. ОСОБА_1 отримав квитанцію, ОСОБА_10 залишився у нотаріуса, а вони всі вийшли до автомобіля. ОСОБА_11 постійно з кимось розмовляв по телефону. Після бесіди ОСОБА_1 і ОСОБА_11 підішли до них та повідомили, що від'їжджають до банку, перевіряти гроші та оплачувати квитанцію. ОСОБА_11 сів у автомобіль «ВАЗ», а ОСОБА_1 в джип і вони поїхали в банк. До банку зайшли ОСОБА_114, ОСОБА_1, ОСОБА_11 ОСОБА_1 підійшов до каси оплатити збір, але вона відмовила, оскільки час сплати вже пройшов. Потім керуючий дав вказівку випускати з банку, але нікого не запускати. ОСОБА_1 оплатив квитанцію, а ОСОБА_114 віддав йому чемодан. ОСОБА_1 відкрив чемодан і запропонував ОСОБА_11 перевірити гроші. ОСОБА_11 взяв одну з пачок та віддав її касиру на перевірку, остання повідомила, що з грошима все добре.
Після цього, вони вийшли на вулицю. ОСОБА_1 наказав ОСОБА_114 сісти до автомобіля «ВАЗ », туди ж сів ОСОБА_11 Куди вони зразу поїхали, ОСОБА_114 не зрозумів, так як не знав дороги, але згодом вони зупинилися біля приміщення СБУ. ОСОБА_11 та ОСОБА_1 вийшли, між ними був якісь спір. Потім вони сіли до автомобіля і поїхали до нотаріуса. Зміст розмови був такий: гроші є, вони в порядку, ніхто нікуди не виходить без вказівки ОСОБА_11. Потім, ОСОБА_114 попросився до вбиральні, на що ОСОБА_13 сказав, що ніхто нікуди не виходить, оскільки автомобіль заблокований. Через деякий час, до автомобіля підійшов ОСОБА_11, взяв у ОСОБА_13 телефон та комусь зателефонував. Згодом, ОСОБА_114 віддав ОСОБА_1 сумку з грошима і вони почали рахувати спочатку долари. ОСОБА_1 перераховував пачками гроші, а ОСОБА_11 клав їх до себе в сумку. Потім, ОСОБА_11 запитав ОСОБА_1, чому 120 тис., а не 130 тис. На що, ОСОБА_1 відповів, що вони домовились і ОСОБА_11 повідомив, що дійсно вони домовлялись і сказав хай так і буде. Після передачі грошей ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, але сказав побути разом з ОСОБА_11 і грошима. Пройшов деякий час, ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_114 та повідомив, щоб віддав гроші і попрохав передати слухавку ОСОБА_11 Після їх розмови, ОСОБА_114 вийшов з автомобіля «ВАЗ» і сів у джип, після чого по радіо почув команду, що потрібно блокувати. Вони вискочили і заблокували автомобіль ОСОБА_13
Свідок ОСОБА_115, пояснила, що з присутніх бачила всіх, але ОСОБА_12 і ОСОБА_10 бачила частіше. Вони пересікалися у податковій інспекції. Підсудного ОСОБА_15 вона взагалі ніколи не бучила. З ОСОБА_11 вона спілкувалась з приводу оцінки майна. З ОСОБА_10 вона з м. Олександрія їздила до м. Кіровоград, з приводу роботи. З листом він ніяким не звертався. ОСОБА_115 випадково поїхала в м. Кіровоград по даній справі. З відділку ніхто не міг поїхати, тому вона і поїхала з документами до м. Кіровограда. До м. Кіровограда вона їхала з документами не тільки по даному підприємству, але й по іншим. На запитання ОСОБА_115, чим вона буде їхати, їй повідомили, що автомобіль її вже чекає. За кермом автомобіля був ОСОБА_10 Вона з ним поїхала до податкової, до інформ центру. ОСОБА_115 необхідна була довідка про виведення майна з податкової застави. Щодо того, що її до м. Кіровоград відвіз ОСОБА_10, то в цьому не було нічого незвичного, оскільки строки короткі, а відрядні не завжди є.
Взагалі одного дня достатньо для того, щоб зняти із застави майно. В тому, щоб зняти заставу по скоріше, в неї не було ніякої особистої зацікавленості.
Свідок ОСОБА_28, пояснила, що з присутніх в залі судового засідання бачила всіх, а спілкувалась з ОСОБА_10 ОСОБА_10 прийшов до неї 2 березня, він був арбітражним керуючим, з приводу угоди по приміщенню. Вони почали готувати документи, по продажі, банкротству Інформ центру. Спочатку до неї звернулася ОСОБА_36 і принесла копії документів на підприємство Інформ центр. ОСОБА_28 так зрозуміла, що вона була бухгалтером. В загальних рисах вона сказала, що потрібно укласти угоду. ОСОБА_28 продивилась документи і зрозуміла, що потрібно продати збанкрутіле державне підприємство. Вона не могла відповісти їй одразу на всі запитання, оскільки необхідно було вивчити всі документи та передивитись оригінали документів. ОСОБА_28 не мала з ОСОБА_36. тривалої розмови. Документи, яких не вистачало, міг надати тільки арбітражний керуючий, тому вона його вже чекала. 02.03.2009 року до неї прийшов ОСОБА_10 з оригіналами документів, копії вона йому віддала, а оригінали забрала. В продовж деякого часу, вони обмінювалися документами, так як не було акта з печаткою переможця торгів, були запитання по землі, запитання по арешту і податковій заставі, потрібно було зняти дані арешти. ОСОБА_28 повідомила, що 5 числа мала укластися угода, адже всі документи мали вже бути підготовлені. 4 числа вона зняла арешт з майна. 5 числа сторони мали з'явитися до неї, а саме: ОСОБА_1 і арбітражний керуючий - ОСОБА_10 До цього з ОСОБА_1 вона не була знайома. Свій паспорт він привіз раніше, можливо 3 числа. До двох годин мали приїхати сторони. Приїхали вони вже майже біля 3 год., все ніяк не могли підписатися, бо не вистачало певних документів. Ближче до 5 год. вже нібито все складалося. Коли всі запитання були укладені, вони почали готувати документи, але не було нічого підписано, оскільки сталося затримання даних осіб. ОСОБА_10 цікавило запитання проведення розрахунку, це було його право задавати дані запитання. ОСОБА_28 з ОСОБА_15 не знайома, знає ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_12 Деякі документи по даній угоді , після того, як працівники міліції та прокуратури поїхали, залишились у неї та вона може їх офіційно видати.
Свідок ОСОБА_105, пояснила, що з підсудних, знає ОСОБА_10 і ОСОБА_9 Їй відомо, про те що ОСОБА_10 звертався до неї з документами на предмет посвідчення договору. Пам'ятає, що не було якихось документів і вона сказала, що їй потрібен тиждень для ознайомлення з документами, а потім вона надасть відповідь, про те, чи зможе вона засвідчити даний правочин. Через деякий час, до ОСОБА_105 телефонували два рази та запитували, чи візьметься вона за даний договір. На ці запитання вона відповідала, що ще не ознайомилась з документами. Згодом, до неї прийшли люди та забрали документи. Взагалі, на тому майні була заборона і вона сказала, що правочин відбудеться, коли буде знята заборона.
Свідок ОСОБА_31, пояснив, що з підсудними знайомий зі всіма, окрім ОСОБА_11 і ОСОБА_9 По обставинам справи пояснив, що на той час він працював заступником начальника по боротьбі з організованою злочинністю. 5 березня 2009 року приїхав ОСОБА_29 і зібрав співробітників, провів невеличку нараду. Після чого дав вказівку займатися функціональними обов'язками, але щоб були на зв'язку і щоб співробітники були готові до виконання дій, яких саме не уточнював. Всі пішли працювати, тобто виконувати свої функціональні обов'язки. Потім, ОСОБА_31 із своїм колегою їздили по місту. В цей час, зателефонував ОСОБА_29 та сказав, щоб вони під'їхали до Фуршету та допомогли затримати порушників на червоному автомобілі «Додж». Коли вони прибули на місце то там були Кіровоградські працівники, які вже затримали даний автомобіль. ОСОБА_31 підійшов та запитав, що від них потрібно, вони повідомили, що необхідно приготувати кабінет для роботи, тобто відкрити його. ОСОБА_31 так і зробив. Після чого ОСОБА_29 наказав їхати в прокуратуру, де прокурор нам дасть вказівки. ОСОБА_31 вийшов з приміщення, хотів їхати на своєму автомобілі, та побачив рядом біля свого автомобіля сріблястий «Део Есперо», належний Олександрійському міськвідділу СБУ. ОСОБА_31 поїхав до прокуратури. Автомобіль «Део Есперо» їхав за ним, а потім зник з поля зору. Він доповідав ОСОБА_29 про дані події, але він вказав продовжити рух. В прокуратурі їх ні до чого не допускали, оскільки там працювали Кіровоградські працівники міліції.
Свідок ОСОБА_29, вказав, що з підсудних не знає тільки ОСОБА_11 та ОСОБА_14 По обставинам справи пояснив, що в лютому місяці до них звернувся ОСОБА_1 з заявою, про те що у нього є бажання придбати підприємство, але у нього вимагають хабар. Тобто з трьох мільйонів за приміщення, вимагають сто тисяч. В цю суму входила і офіційна оплата і не офіційна. Заява ОСОБА_1 була офіційно зареєстрована і вони завели оперативно розшукову справу, почали документувати протиправні дії. ОСОБА_29 доручив конкретно займатися даною справою - відділу по боротьбі з корупцією. ОСОБА_1 хотів придбати дане підприємство для Українського професійного банку, вони хотіли його купити, щоб відкрити банк.
На самому ОСОБА_29 лежала вся відповідальність. Він звітував про всі дії в область. Щодо грошей на хабар, то ОСОБА_29 звернувся до Бедриковського, на що йому дали відповідь, що у державі не було такої суми грошей, тоді він звернувся до керівництва області, яке повідомило, що знайдуть такі гроші, оскільки для Олександрії - це великі кошти. Потім, ОСОБА_29 поїхав до прокурора Тюріна, а потім до Голови апеляційного суду. Вони сказали, що можна взяти гроші і швидко повернути їх після операції. Тобто гроші на операцію були позичені, вони були в наявності, їх всі бачили, все було законно. Був складений договір позики і так само гроші були повернуті. В договорі про позику вказано, що гроші надаються, як допомога слідству.
Потім, була обумовлена конкретна сума була 190 тис. дол., але перед торгами була уже інша сума. Повідомили, що буде два кроки: перша буде занадто велика, щоб ніхто не зміг придбати, а інша уже нормальна. ОСОБА_1 зторгувався, що буде 190 тис. дол. і 120 тис грн. У ОСОБА_11 була домовленість, про те, що є 3 чоловіки і ніхто не купляє, а потім уже на наступний раз, коли сума понизиться на 10%, то власником стане ОСОБА_1, за що останній має сплатити 150 тис.грн., але ОСОБА_1 сторгувався до 120 тис.
Спочатку договір не був підписаний. ОСОБА_10 сказав, що забув печатку, а коли договір буде підписуватись, то він поставить її. Спочатку, коли вони вели запис, то фігурували ОСОБА_11 і ОСОБА_10, потім ОСОБА_9, ОСОБА_12, а потім працівники СБУ: ОСОБА_15 і ОСОБА_14 В ході розслідування стало відомо, що ОСОБА_9 організовує злочинну групу, він давав всім вказівки і контактував з працівниками СБУ. З аналізів дії було зрозуміло, що ОСОБА_10 спеціально не ставив печатку для того, щоб передали хабар. ОСОБА_12 виражав незгоду про те, що його віддалили від інформації і вимагав, щоб ОСОБА_11 вводив всіх в курс справи.
Взагалі, по тій будівлі була заборона суду і були податкові застави, тобто не могли просто так підписати договір, без усунення цих перепон. ОСОБА_9 конкретно звернувся до ОСОБА_15 і попросив, щоб останній зняв податкову заборону з приміщення. ОСОБА_9 сам їздив до ОСОБА_48 - начальника податкової і прохав, щоб останній зняв заборону, але той відмовився і тоді вже ОСОБА_9 звернувся до ОСОБА_15 Чи допомагав їм Затока чи ні, не відомо, але буквально на наступний день ОСОБА_15 подзвонив ОСОБА_9 і сказав, що все вирішено. Була така інформація, що нібито взяли працівника податкової міліції, проїхали в м. Кіровоград і зняли всі застави. Також, ОСОБА_9 контактував з суддею ОСОБА_47 в м. Олександрії, щоб той зняв арешт з будівлі.
5 числа мав бути укладений договір, туди з'їхались всі групи на затримання. Олександрійський відділ міліції не був в курсі цієї справи. ОСОБА_29 в цей день, зранку провів невеличку нараду і сказав, щоб ніхто не розходився, щоб всі були по своїм місцям. ОСОБА_30 - був водієм, а два працівники були охоронцями у ОСОБА_1 і тримали гроші. Був задіяний ще весь відділ по боротьбі з корупцією. В цей час, ОСОБА_10 упізнав одного працівника міліції і відразу сповістив про даний випадок ОСОБА_11 Коли ОСОБА_29 про це сказали, то дану інформацію не заперечували, а просто поширили її про те, що він підробляє охоронцем і хоче заробити грошей. Після цього, ОСОБА_15 сказав, щоб привезли гроші і передавали їх в приміщенні Олександрійського СБУ. ОСОБА_14 контактував з ОСОБА_9 і вони вирішували, чи через парадний чи через запасний вхід будуть заноситись гроші. Домовились, що через парадний. Ще було прохання просвітити гроші, чи не має на них поміток, а зійшлися на тому, щоб заїхати в банк і перевірити чи є перешкоди, чи ні. ОСОБА_11, ОСОБА_1 і охоронці направилися в банк світити гроші. Були просвічені пару пачок купюр, на які вказав ОСОБА_11 Потім, вони мали виїхати з вул. Дібрової на вул. Грудня, до відділку СБУ, там мали зайти в приміщення СБУ і гроші повинні були передатися там. Був договір, що гроші передаються при підписанні договору. ОСОБА_1 була надана настанова, що гроші передаються під час підписання договору. Так вони домовились і з ОСОБА_10 Потім, вони зупинились біля приміщення СБУ і ОСОБА_11 спробував ОСОБА_1 умовити, щоб той зайшов туди і передав гроші. ОСОБА_1 відмовився і сказав, щоб їхали назад до нотаріуса і підписували договір. Біля нотаріуса був ОСОБА_13, ОСОБА_12, в автомобілі знаходився ОСОБА_13, ОСОБА_12 і їх працівник. ОСОБА_11 дав вказівку, щоб з автомобіля ніхто з грошима не виходив і працівник був під наглядом. Після цього, ОСОБА_1 мав віддати гроші ОСОБА_11 і він мав від'їхати на безпечну відстань, мабуть, назад в СБУ, потім буде підписаний договір. В автомобілі ОСОБА_11 порахував гроші, ОСОБА_1 і працівники міліції вийшли. ОСОБА_11 покликав ОСОБА_12 і ОСОБА_13 і вони почали їхати, а ОСОБА_29 віддав наказ -затримувати. Після цього, в приміщенні нотаріуса затримали ОСОБА_10, ОСОБА_9 біля «Фуршету». Поки слідчий працював у райвідділі в Олександрії, всіх доставляли туди, спілкувалися з усіма. ОСОБА_9 попросив вийти на вулицю, де повідомив, що з виручених грошей мав передати 40 тис. доларів в СБУ та написав про це на аркуші, деякі гроші в Міністерство вугільної промисловості, а залишене поділити між собою. При цьому, він казав що він там не головний і що йому перепадають лише копійки. Потім, ОСОБА_29 спілкувався з ОСОБА_10 і він сказав, що ОСОБА_9 головний, він все вирішує, і конкретна сума його частки не відома. Він був винен ОСОБА_9 за роботу арбітражного, адже це ОСОБА_9 його туди влаштував. Після цього, ОСОБА_29 спілкувався з ОСОБА_13 і він сказав, що його попросили допомогти, оскільки він був також на посаді і це все йому допоміг ОСОБА_9 До цього до його жінки приходив ОСОБА_13 і консультувався з приводу отримання кредиту, тобто потрібно було відплатити за дану посаду. Згодом, він вже розповів, що його влаштував туди ОСОБА_9 З ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ОСОБА_29 не спілкувався.
Підсудного ОСОБА_15 ОСОБА_29 знає давно. Конфліктів між ними не було. Була лише провокація з боку ОСОБА_101 та ОСОБА_102. ОСОБА_29 доповідав ОСОБА_101 про розкрадання майна Олександріявугілля, і ОСОБА_101 відмовився задокументувати даний злочин, тоді він доповів ОСОБА_103, де останній дав вказівку все це задокументувати і розкрити злочинну групу. ОСОБА_101 про це нічого не знав. Вони все це задокументували. Тому дана група була затримана і засуджена. Вони дали показання, що звернулися за допомогою, до ОСОБА_101 і через ОСОБА_14 останні почали після цього його працівників шантажувати, тобто хотіли дати хабар ОСОБА_104- посадити його , а через нього дістати і ОСОБА_29. Ці події відбувалися в 2006 році.
Свідок ОСОБА_100 показав, що він знає ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11, відносини між ними ділові. По обставинам справи повідомив, що йому, як свідку відомо, що 5 березня через його відділення проводилася оплата внеску до пенсійного фонду. Хто її здійснював і від якого підприємства він не знає. Це була сума по договору купівлі - продажу, але про це стало йому відомо лише тоді, коли слідчий викликав його на допит. В загальному залі стояла невідома особа, ОСОБА_100 бачив в неї довідку, що сплачував ОСОБА_1. ОСОБА_100, в цей момент стояв на вході в загальний зал. Він не ходив за ОСОБА_11, а просто контролював поведінку в приміщенні.
ОСОБА_100 має документи, де записані внески в пенсійний фонд, але не сказано, що вони зроблені стосовно будівлі «Інформ - центру». У них в банку проведено тільки оплату. 5 березня кошти ніякі не перевірялися, сама перевірка коштів є процедура з певною послідовністю, тому того дня вона не здійснювалась. ОСОБА_100, того дня, бачив сумку, в якій носили гроші, але скільки їх там було, йому не відомо.
ОСОБА_11 та його дружина являлися клієнтами банку, у них були відкриті рахунки, тому він особливо не придавав цьому значення.
Свідок ОСОБА_98 зазначив, що він знайомий з ОСОБА_9 та ОСОБА_10
По обставинам справи пояснив, що точне число і дату він не пам'ятає, але одного дня, він знаходився в кабінеті заступника начальника Олександрівського ОДПІ - ОСОБА_48. В цей час, до кабінету зайшов ОСОБА_9 та запитав ОСОБА_48, чому не знімають із застави приміщення. Яке саме приміщення, ОСОБА_98 не відомо. ОСОБА_48 викликав ОСОБА_99, яка потім розбиралась з ОСОБА_9 сама. Жінка ОСОБА_98 та ОСОБА_29 дійсно являються кумами.
Свідок ОСОБА_36 показала, що з ОСОБА_1 в неї ділові стосунки. Вона працювала головним бухгалтером на підприємстві з 2002 по 2010 роки. Потім стала комерційним директором приватного підприємства «Ягуар». Вона надавала бухгалтерську допомогу ПП «ОСОБА_116», була головним бухгалтером. Відношення до ПП «Спецбудпроект» вона не має. Їй відомо, що з ним співпрацював ОСОБА_1 В торгах приймала участь ОСОБА_36 у 2008 році, але тендер та аукціон не відбувся.
Потім, вона представляла економічні інтереси ТОВ «Мінські сири», їй розповіли про іншу діяльність цієї компанії. ОСОБА_36 познайомилася з директором безпеки даної фірми і він розповідав, що в них є своя фінансова група, яка не лише виготовляє молочну продукцію, але має і банк. Вона попросила його познайомити з людьми з управління, щоб поговорити з приводу відкриття чи то в м. Кіровограді, чи то в м. Олександрії їх філіалу. Вона їздила в м. Київ, де їй сказали, щоб відкрити філіал «Українсько-професійного банку», необхідно приміщення та працівники. Але приміщення вона не знайшла.
ОСОБА_36 навіть, шукала в м. Кіровограді, але і там не було. В неї не було часу займатись пошуком приміщення. Вона зустріла ОСОБА_1 і він пообіцяв допомогти знайти приміщення. Вона сказала, що є приміщення ДП «Інформцентр», але у неї немає часу ним займатися. ОСОБА_1 погодився допомогти в його придбанні. Він телефонував їй та повідомляв про його риночку вартість. За цю будівлю ОСОБА_1 вказав суму 3 млн.100 тис. грн. ОСОБА_36 це влаштовувало. Потім, декілька разів були торги, які так і не відбулися.
У ОСОБА_36 був телефон чоловіка, який займався реалізацією будівлі. Цей номер вона дала ОСОБА_1 Потім ціни на будівлі почали рости. ОСОБА_36 сказала, що ціна її не влаштовує. За дану будівлю хотіли пів суми офіційно, а пів не офіційно. ОСОБА_36 на дані умови не погодилася. Вона попрохала, щоб зменшили ціну продажу, оскільки її цікавила будівля за нормальну суму коштів. ОСОБА_1 сказав, що буде звертатися до правоохоронних органів. ОСОБА_36 не було відомо на той час звернувся він до міліції, чи ні. Про те, що він звернувся їй стало відомо пізніше. Відсоток ОСОБА_1 складав би за виконання роботи 2% чи 2,5% від законної суми, приблизно 65 тис. Дане приміщення ОСОБА_36 не придбала, так як її не влаштовувала ціна. Хто його придбав, їй не відомо.
ОСОБА_1 казав, що придбає приміщення на свою фірму, а продасть їм. ОСОБА_1 не повідомляв їй, чому торги не відбуваються.
ТОВ «Мілкіленд» - це їх партнери, вони їх охороняли. ОСОБА_37 був начальником безпеки. Голова правління «УПБ» ОСОБА_96 та ОСОБА_97. Вона з ними один раз зустрічалась в м. Києві, коли саме не пам'ятає.У 2006 році вони також здавали приміщення банку.
ОСОБА_36 одночасно підшукувала приміщення і для банку і для фірми «Ягуар».
Керівництво хотіло квадратний метр будівлі від 1000 - 1500 дол. США. ОСОБА_36 зателефонувала ОСОБА_37 та сказала йому ціну за будівлю ДП «Інформцентр» в 3 млн.100 тис. грн. Їй не відомо, чи уповноважували ОСОБА_93 обговорювати з нею умови придбання. Вони не обговорювали, хто саме буде купувати будівлю чи «Ягуар», чи ТОВ «Мілкіленд». ОСОБА_36 володіла фінансовою інформацією підприємства «Ягуар» і в них коштів не було, щоб купити будівлю.
Щодо торгів, то ними займався ОСОБА_1 і він мав сам придбати приміщення, а вона лише мала в нього викупити будівлю. ОСОБА_36 вважала, що їй буде простіше купити дане приміщення у ОСОБА_1, ніж витрачати час на аукціон. Також, ОСОБА_36 вирішила, що буде простіше, щоб не давати ОСОБА_1 ніяких повноважень, а щоб він просто займався даним приміщенням, а вона в нього викупила б його. ОСОБА_36 не повинна була давати ОСОБА_1 3 млн. 100 тис. грн. Вона мала лише їх перерахувати, у випадку придбання приміщення, тобто від «Спецбудпроекта» до кінцевого покупця.
ОСОБА_36 особисто подавала заяву на участь у торгах, як на фізична особа, приблизно у 2006 році. Даних, хто продавав будівлю та її ціну вона не пам'ятає. Також, ОСОБА_36 вже не пам'ятає, коли їй стала відома інформація від ОСОБА_1 про подвійний платіж за будівлю, чи до торгів, чи після. Вона просила ОСОБА_1 домовлятися за офіційний платіж.
До нотаріуса по цьому договору ОСОБА_36 не зверталась у 2009 році і документів ніяких не носила. ОСОБА_1 нічого авансом не видавалося, вона мала заплатити за його роботу - придбання будівлі. Можливо, ОСОБА_1 видавались якісь кошти на дрібні витрати, вона точно вказати не може.
ОСОБА_93 не було на перемовинах відносно даної будівлі. ОСОБА_36 не відомо, чи уповноважували ОСОБА_93 займатись придбанням приміщення. Також, ОСОБА_36 не пам'ятає, на якому саме етапі повідомила ОСОБА_1, що будівля їм не підходить. Коли ОСОБА_1 повідомив про подвійну суму, вона сказала, що приміщення їй не підходить.
ОСОБА_37 знав, що даним приміщенням займається ОСОБА_1, а управління банку про нього не знало. Керівництво запитувало її про приблизну ціну приміщення, вона вказувала ціну за квадратний метр.
З керівництвом банку ОСОБА_36 зустрічалась лише раз, і конкретно про суму і про дане приміщення вони не розмовляли. Лише домовилися про те, що вона має знайти якесь приміщення. Ця зустріч була перша і остання.
З ліквідатором ОСОБА_10 вона не зустрічалась. На даний час, не знає, чому вона не дала номер телефону юриста, а дала номер ОСОБА_9 ОСОБА_1 Потерпілий її попрохав конкретно знайти номер телефону ОСОБА_9 і дати йому.
Під час повторного допиту свідка ОСОБА_36, вона пояснила, що говорила ОСОБА_1, що вона не буде купувати дане приміщення, якщо воно буде перевищувати дану суму, тобто більше 3.100. Вона хотіла придбати приміщення, адже ціна її влаштовувала. Гроші вона хотіла взяти половину у кредит, а інші у партнерів. На той момент грошей не було, але вона могла їх зібрати. Вона партнерів по банку не повідомляла про це. ОСОБА_36 не повідомляла ОСОБА_1, що відмовляєтьсь від приміщення, оскільки думала, що все ж таки придбає його. Ніяких документів про представництво її інтересів, ОСОБА_1 вона не давала.
ОСОБА_36 стверджує, що познайомила ОСОБА_1 з ОСОБА_93. для подальшої співпраці. Після цього, змінивши пояснення вказала що не познайомила, а просто дала потерпілому номер телефону ОСОБА_93 Вона відмовилась від приміщення, коли її ціна не влаштовувала. Вона хотіла придбати приміщення на фірму, на якій вона працювала, а не на себе особисто. Також, ОСОБА_36 зазначила, що вона давала ОСОБА_1 кошти, мабуть більше ніж 150 тис. гривень, це її особисті кошти. Коли не відбувся аукціон, то він частину їй повернув, а частину відпрацював. На рахунки ПП «Спецбудпроект» вона нічого не перераховувала. Вона не просила потерпілого фіксувати розмови на диктофон.
Щодо зміни пояснень про передачу ОСОБА_1 грошей, вона пояснила, що не давала кошти ОСОБА_1 на ПП «Спецбудпроект», вона давала гроші просто йому. Також, ОСОБА_36 стверджує, що ОСОБА_37 до «Промбанку» не мав відношення і взагалі ніякого відношення для придбання приміщення не мав, вона з ним просто консультувалась.
Свідок ОСОБА_92, показав, що з підсудних знайомий з ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11 З ОСОБА_10 у них відносини нормальні. По обставинам справи пояснив, що на той час, він працював в інспекції, була позапланова перевірка. Пройшла інформація, що розпочалася ліквідаційна процедура управління по бурінню технічних свердловин.
Вони перевіряли майно, яке перебувало у податковій заставі, стан даного майна. Це майно, ОСОБА_92 перевіряв особисто, і були виявлені порушення. Зокрема, в ході перевірки було виявлено відчуження певного майна, яке перебувало в податковій заставі. Майно відчужувалося самим підприємством. ОСОБА_10, мабуть, у той період був посадовою особою, але яка його була роль по справі він вже не пам'ятає. Він, мабуть, був ліквідатором. Вони провели перевірку, та за її результатами прийняли рішення про нарахування підприємству штрафних санкцій, також були передані результати перевірки міліції. Під час перевірки, ОСОБА_10 присутній не був. Підприємство мало податковий борг, тому воно контролювалось безпосередньо. Порядок відчуження даного майна передбачено законами. Дана норма закону діє на всі стадії. Тому підприємство перейшовши в стадію ліквідації, не перестало бути боржником. Підприємство було ліквідоване за рішенням власника. Щодо даного підприємства, право на банкрутство не було порушено, тому вони ліквідувались у межах цивільного кодексу. Форма власності підприємства не мінялась. Про фірму «Ягуар» в м. Олександрії ОСОБА_92 чув, хто її засновник він не знає. ОСОБА_11 ОСОБА_92 знає, він проводив оцінку майна.
Свідок ОСОБА_61, вказав, що з присутніх знає ОСОБА_10 та ОСОБА_13, ОСОБА_10 знає по роботі. По обставинам справи пояснив, що була утворена комісія. ОСОБА_61 працював на даному підприємстві головою правління. Управління по бурінню технічних підприємств - було державним. Був виданий Наказ Міністерством про ліквідацію підприємства. Ліквідатором назначений був ОСОБА_10 Він пропрацював ліквідатором не тривалий час. Ним була утворена ліквідаційна комісія. Всі працівники були звільнені і ліквідаційна комісія, приступила до виконання своїх повноважень, були виконані всі вимоги, надане повідомлення в газету і всі кредитори повідомлені письмово. У кого були які претензії, всі могли з ними звернутися до даної комісії. Був даний термін на звернення. Також, була встановлено чергу по виплаті боргів. Потім була проведена оцінка майна, вони отримали відповідні дозволи у всіх структурах, які були необхідні і приступили до реалізації майна. Все йшло в свою чергу, вони всіх попереджали, отримували дозвіл і реалізовували майно. Частину майна яку реалізували, здавали по ній звіти в податкову і в Міністерство, в першу чергу. Вважає, що ОСОБА_10 робилось все правильно. Потім все зупинилось і призначили нового ліквідатора і почався безлад, ніхто нічого не робив, ніхто нічого не охороняв. Нового ліквідатора призначило Міністерство, а потім приходили і інші, Міністерство їх теж призначало. Був ліквідатор з м. Києва, який вивіз все, він вивозив у м. Київ для продажу, а потім його уже ніхто найти не зміг, все так і зупинилось. Техніка, нібито, стояла там де і стоїть. Начебто, все вивозили по ночам. Де зараз даний ліквідатор, ОСОБА_61 не знає.
Потім призначили Фесуна, він уже нічого не міг зробити, оскільки той ліквідатор, що зник забрав із собою всі папери. На даний час уже новий ліквідатор, борги, як були так і залишились, ніхто нічого не платить, навіть світло вимкнули. На момент перевірки, ОСОБА_61 був членом перевірки, директором не працював. Комісія складалася з трьох осіб. Що саме було реалізовано, він вже не пам'ятає, але реалізовано було точно. «Олександріявугілля» видавала заробітну плату через ДКХ і розділяла між підприємствами, вони виділяли чисто заробітну плату, а на інші податки грошей не вистачало. Взагалі, підприємство не було збитковим. Вугільна промисловість була збиткова. Вони працювали і намагались, хоч якось погасити, це все. ОСОБА_94 звертався і в Міністерства. Вони не прохали коштів, прохали дати хоч роботу, яку виконають, а їм за це заплатять. На погашення податкової застави кошти не виділялися. ОСОБА_61 відомо, що майно було у податковій заставі, його особисто викликали до податкової інспекції.
Свідок ОСОБА_59 показав, що під час ліквідації підприємства геологорозвідки дійсно купував станок. Він подивився його, там було 4 - 5 осіб. Вони розмовляли з приводу станка, зійшлись на ціні, найняли техніку та звідти вивезли станок. ОСОБА_59 розрахувався за станок грошима в сумі 10 000 грн., взяв документи та погрузив станок. Гроші платив готівкою, якомусь молодому чоловіку. Можливо гроші передав ОСОБА_10, точно вказати не може. Щодо інформації про реалізацію майна, ОСОБА_59 дізнався точно не з офіційних джерел, а почув в ході якоїсь розмови, від кого саме точно вказати не може. ОСОБА_59 не зміг пояснити, чому в заяві написано - купив за 4 100 грн., а віддав 10 000 грн.. Він нікуди не звертався, оскільки його все влаштовувало так, як це була реальна ціна. Міліція запитувала в нього про покупку станка, він розказав, як це було. Працівники міліції прийшли через 1-2 роки після здійснення покупки.
Свідок ОСОБА_37, пояснив, що з підсудних нікого не знає. Він бачив у м. Києві особу в коричневій курточці - ОСОБА_1 ОСОБА_37 раніше працював у службі безпеки «Мілкіленд України». ОСОБА_93 допитував слідчий в м. Олександрії. Це було, ще в 2009 році. Він писав пояснення з приводу того, чи проводив ОСОБА_36 до банку. ОСОБА_37 знайомий з ОСОБА_36 через її чоловіка. Аграрна фірма оберігала у них два заводи, фірма «Ягуар», яка належить її чоловікові. Заводи Сумський і Менський, Чернігівської області. Колись виникло запитання, чи є знайомі у ОСОБА_93 в банку і в якому. Він сказав, що є і домовився про зустріч. ОСОБА_36 мала намір відкрити філіал банку, розвиватись хотіли по бізнесу. Вони користувались, на той час, послугами банку «УПБ». ОСОБА_37 домовився про зустріч в банку в м. Києві по вул. М. Роскової. Він домовився з ОСОБА_95 Вона приїхала і він провів її в приміщення. Вони поспілкувались, про що точно вони домовилися, ОСОБА_37 не знає. Але, коли ОСОБА_37 говорив з ОСОБА_36, то вона вказувала, що потрібно мати приміщення і спеціалістів, тоді лише вони будуть розмовляти. Більше по обставинам справи, ОСОБА_37 нічого не відомо. Можливо, ОСОБА_1 того дня був разом з ОСОБА_36. З ОСОБА_1 він ні про що не розмовляв, просто привітався.
Крім цього, ОСОБА_37, повідомив, що коли б у банкірів був намір придбати цю будівлю, то йому б доручили вирішувати дане питання, а до ОСОБА_36 вони б не зверталися. У «Мілкіленд» не було наміру придбавати дану будівлю, можливо мав намір банк.
ОСОБА_37 точно не пам'ятає, як саме ОСОБА_36 представила ОСОБА_1 в м. Києві, але сказала, що цей хлопець шукає їй приміщення. ОСОБА_9 телефонував до ОСОБА_37, та запитував про дане приміщення. ОСОБА_37, бачив ОСОБА_1 лише одного разу. ОСОБА_1 до нього ніколи не телефонував. ОСОБА_36 до ОСОБА_93 не телефонувала та не погоджувала жодної суми про придбання приміщення. ОСОБА_37 знайомий з чоловіком ОСОБА_36 У родини ОСОБА_36, кум ОСОБА_29, вони з ним мають гарні відносини.
Свідок ОСОБА_34(допитаний за клопотанням сторони захисту), пояснив, що дату - 05.03.2009 року. він добре пам'ятає, так як його неодноразово допитували в цей день.
З самого ранку, біля 09-00 год. він з ОСОБА_42 виїхали в Петровський район по службовим питанням на автомобілі «Део Есперо» державний номер НОМЕР_7. Заїжджали в райдержадміністрацію, податкову. Дорогою назад заїхали у виправну колонію № 49. В м. Олександрії, вони були біля 17-40 год. Потім, ОСОБА_34 відпросився додому по сімейним обставинам. Відпросився він по телефону, так, як у нього захворіла дружина. Автомобіль поставив у гараж, здав черговому і біля 18-00 год. пішов додому. В цей день, їм потрібно було на день народження до співробітника ОСОБА_33 на 18-00 год. в кафе «Айс». Старший машини тоді був ОСОБА_42. Ключі від автомобіля ОСОБА_34 віддав черговому ОСОБА_32
До будівлі ОБОЗу вони в той день не під'їздили, так як там був рух заборонений в їх бік і об'їзд йшов по вул. Шевченка. Після того, як ОСОБА_34 поставив автомобіль до гаражу, то більше його не брав. Взяти його ніхто інший не міг так, як перед тим, як сісти за кермо ОСОБА_34 завжди перевіряє показники спідометру. Під час розслідування даної справи, ОСОБА_34 допитував в якості свідка слідчий ОСОБА_46, який спочатку записуючи його пояснення записав, що він керував автомобілем «Ланос». Під час ознайомлення з протоколом свого допиту, ОСОБА_34 виявив цю помилку, і ОСОБА_46 виправив, що він керував не автомобілем «Ланос», а автомобілем «Део Есперо». Автомобіль «Ланос» тоді взагалі був на ремонті.
Свідок ОСОБА_42 (допитаний за клопотанням сторони захисту), пояснив, що дату - 05.03.2009 року він добре пам'ятає, так як його в ці дні неодноразово допитували.
04.03.2009 року його викликав ОСОБА_14 до кабінету і поставив вимогу, щоб ОСОБА_42 організував зустріч з органами влади і управління в смт. Петрово. ОСОБА_42 зв'язався з начальником - ОСОБА_45, так як вони проводили перевірку по використанню грошей на ремонт автодоріг. Потім ОСОБА_42 зателефонував в секретаріат смт. Петрово та дізнався, чи буде на місці голова адміністрації для проведення зустрічі з ОСОБА_14 Також, ОСОБА_42 була поставлена задача заїхати на виправну колонію № 49, щоб віддати запит з м. Кіровограда. 05.03.2009 року ОСОБА_14 не поїхав з ОСОБА_42, так йому надійшов дзвінок з УБОЗу. На той час, у них у відділку була створена слідча група. Після подій 13.02.2009 року по затриманню спирту на заводі і 05.03 - ця слідча група мала проводити слідчі дії. Мав приїхати працівник прокуратури, здається це був Черезніченко. Вони мали проводити допит свідків по цьому факту, а також планувався виїзд на даний завод. ОСОБА_14 виїздив разом з ними на завод «Олександрія Блік», тому ОСОБА_14 з ними не виїздив у смт. Петрове.
05.03.09 року біля 09-00 год. ОСОБА_42 разом з ОСОБА_34 на автомобілі «Део Есперо» виїхали до смт. Петрово, так як автомобіль «Ланос» був на ремонті після ДТП. В самому смт. Петрово, вони знаходились до 15-00 год., провели всі заплановані дії. Біля 16-00 год., вони заїхали на виправну колонію, де ОСОБА_42 залишив запит № 71 від 02.03.2009 року з приводу отримання інформації про одного із ув'язнених. Біля 17-30 год. вони прибули в м. Олександрію, так як у їх колеги був день народження. Святкування було заплановано на 18-00 год. по вул. Шевченка в кафе «Айс». Вони поставили автомобіль. Водій відпросився з свята, так як у нього захворіла дружина, а ОСОБА_42 пішов на день народження. На дні народженні також був ОСОБА_14. ОСОБА_14 не ставив їм задачу під'їжджати до УБОЗу. Тим паче, що коли заїжджати з смт. Петрово в м. Олександрію, то необхідно об'їхати, щоб потрапити до будинку ОБОЗу, оскільки там заборонений рух.
Як, ОСОБА_42 пояснив ОСОБА_14, йому необхідно було приїхати на роботу, так як приїхав прокурор міста та бажає ознайомитися з журналом реєстрації заяв та звернень №9. ОСОБА_42 прибув на роботу біля 20-10 год. Вони надали даний журнал прокурору на ознайомлення, а також інформацію, яка його цікавила. Пізніше, прибули працівники ОБОЗу, прибув старший слідчий міської прокуратури - ОСОБА_44 та два понятих.
Щодо вирізки труб, то інформація перевірялась по с. Демитрове, паралельно з ними проводили перевірку працівники ОБОЗу. Потім їм приписували, що вони роблять якусь фальсифікацію документів. Хоча вони, все задокументували відповідно до діючого законодавства і передали відповідні документи. Труби на даний час не повернуті. Їх було більше 16 тон.
ОСОБА_43, був головою адміністрації, його було взято на хабарі у 2008 році. Він був представником політичної сили «Наша Україна». Коли його задокументували, то багато запитань виникло з приводу роботи працівників прокуратури, так, як коли його затримали, то обшук провели лише через тиждень.
Від партії «Наша Україна» був тиск, а саме коли було взято ОСОБА_43 під варту, оскільки по незрозумілим причинам у нього виявилася, якась незрозуміла хвороба і він був звільнений на підписку про невиїзд.
На них, був тиск під час документування. Їм неодноразово нагадували про те, що ОСОБА_43 є представником політичної сфери «Наша Україна», щоб вони про це не забували. Прямих погроз звісно не було, але неодноразово нагадували, ким він являється.
Про організовану злочинну групу «Міністерство добрих справ», ОСОБА_42 ніколи не чув. Про організатора злочинної групи - ОСОБА_9 по прізвиську «ОСОБА_9», він також ніколи не чув.
Свідок ОСОБА_41 (допитаний за клопотанням сторони захисту) пояснив, що події 05.03.09 року він добре пам'ятає, так я к у нього 04.03 день народження.
05.03.09 року ОСОБА_41 прийшов на роботу і весь час провів у своєму кабінеті. Біля 18-00 год. він з колегами поїхав у кафе «Айс». ОСОБА_14 був запрошений і він був присутній. Дана подія організовувалась майже за місяць. Приблизно біля 20-00 год. ОСОБА_14 зателефонували і він виїхав у відділення для зустрічі з прокурором. Прокурор мав бажання подивитись журнал. ОСОБА_14 хтось із хлопців повіз на роботу, потім через деякий час він повернувся, вони продовжили святкування. Біля 22-00 год., вони вже закінчували святкування і ОСОБА_14 знову зателефонували від чергового, що знову приїхав прокурор, представники управління, інші особи і хочуть поспілкуватись. Вони вирішили, що всі хто залишився, поїдуть на роботу разом. Потім події відбувалися у відділі. ОСОБА_41 при тих подіях не був присутній. Він знаходився у себе в кабінеті. Вони навіть не розуміли, що відбувається.
В середині лютого 2009 року, постало питання по підприємству «Олександрія Блік». Була створена оперативна група, графік роботи був дуже важкий. Дуже багато людей було пов'язано з даним підприємством. Потрібно було находити по місту людей, допитувати, вручати повістки, тобто роботи було багато. Вони виїжджали і на підприємство «Олександрія Блік». Проводили там допит працівників, запрошували людей в кабінет.
ОСОБА_41 стверджує, що в них ніколи не було машинки для просвічування купюр.
Однак, після виконання всіх можливих дій для встановлення фактичних обставин по даній кримінальній справі, суд поставив на обговорення питання про її повернення прокурору для організації додаткового розслідування, в зв'язку із неконкретністю пред'явленого обвинувачення, неправильністю та неповнотою досудового слідства.
Прокурор заперечив проти цього.
Сторона захисту зазначила, що дійсно приймаючи до уваги встановлення судом обставин не можливо прийняти будь-яке законне та обґрунтоване рішення, посилаючись на обставини викладені ним раніше в ході судового слідства. Крім цього, підтримане заявлене клопотання ОСОБА_11 про зміну йому міри запобіжного заходу на будь-яку іншу не пов'язану з утриманням під вартою. Проти цього, прокурор також заперечив.
Заслухавши думку сторін, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що справа підлягає направленню на додаткове розслідування, виходячи із наступного:
Так, згідно до ст. 223 КПК України обвинувальний висновок складається із описової та резолютивної частини. В описовій частині зазначаються: обставини справи як їх встановлено на досудовому слідстві:
місце, час, способи мотиви і наслідки злочину, показання обвинуваченого по суті пред'явленого обвинувачення, доводи наведені ним на свій захист і результати їх перевірки. Отже, законом покладено на органи досудового слідства необхідність доведення даних обставин.
Відповідно до ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Суд, прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, не вправі перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
Забороняється домагатись показань обвинуваченого та інших осіб, які беруть участь у справі, шляхом насильства, погроз та інших незаконних заходів.
В порушення ст.ст. 22, 64 КПК України слідчий посилається не на обставини, які достовірно встановлені в ході досудового слідства, а на припущення, застосовуючи такі формулювання, які не можуть бути встановленими та дослідженими в суді : «вирішив скористатися нагодою і поліпшити своє матеріальне становище шляхом незаконного збагачення через можливість одержання хабара за реалізацію майна», «приблизно в середині жовтня 2008 року, більш точну дату слідством не встановлено», «зустрівшись у невстановленому слідством місці з ліквідатором ОСОБА_10», «реалізувати зазначене майно підприємства тільки покупцю, який дасть хабар», «організував у невстановленому слідством час і місце спільну зустріч», «розробляв спільний детальний план стосовно того, яким чином майно буде продане саме цьому покупцю», «попередньо зв'язавшись по телефону з ОСОБА_11, при подальшій зустрічі з останнім у невстановленому слідством місці, запропонував йому спільно вчинити злочин», що «ОСОБА_11 мав повідомити про те, що майно можна придбати тільки за хабар», що «ОСОБА_11 та ОСОБА_10 на зустрічі з ОСОБА_9 у заздалегідь обумовленому невстановленому слідством місці, повідомили останньому про суть розмови з потенційним покупцем ОСОБА_1 і пояснили те, що вони вдвох не зможуть на належному рівні організувати продаж майна і одержання хабара, а тому необхідно залучити для цього додаткових учасників злочину», «ОСОБА_9, особисто знаючи ОСОБА_12 і ОСОБА_13, ухвалив вказані кандидатури», «у невстановленому слідством місці повідомив ОСОБА_15 при зустрічі про утворену ним злочинну організацію і розроблений ним план по підготовці і вчиненню ним у групі злочину-одержання хабара шляхом вимагання від ОСОБА_1», «запропонував ОСОБА_15 вступити в злочинну організацію», «після цього ОСОБА_15, зустрівшись з ОСОБА_14 розповів йому спільний план вчинення членами злочинної організації злочину-вимагання хабара», «після цього, приблизно у листопаді 2008 року у невстановленому слідством час і місці ОСОБА_9 зібрав ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та довів усім розроблений ним злочинний план групового вчинення злочину-вимагання і одержання хабара від ОСОБА_1». Не зрозуміло, також із чого виходив слідчий зазначаючи в обвинуваченні про зустрічі та домовленості одночасно всіх підсудних. Не встановлення місця та часу вчинення дій, свідчить про неконкретність пред'явленого обвинувачення та в свою чергу позбавляє підсудних можливості належного захисту від нього.
Диспозиція ст. 368 КК України визначає, що одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара пов'язано з тим, що винний його отримує за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику у справах про хабарництво « від 26.04.2002 року № 5 з послідуючими змінами, відповідальність за одержання хабара настає лише за умови, що службова особа одержала його за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу.
Органами досудового слідства не встановлено і не індивідуалізовано, які саме дії виконали підсудні з метою досягнення всією «злочинною організацією злочинного результату». З матеріалів справи не вбачається, які-саме дії були вчинені ними в інтересах хабародавця.
Не перевірялись органами досудового слідства і наявність коштів на рахунку ПП «Спецбудпроект», можливість здійснення проведення будь-яких банківських операцій, оскільки не встановлено особу, яка передавала печатку ОСОБА_1, підписувала довіреність від імені ОСОБА_39, як директора підприємства, оскільки останній в судовому засіданні зазначив, що нічого такого не вчиняв. Він взагалі не знає ОСОБА_1, а підписав протокол, оскільки його попросив ОСОБА_40 - особа, яку досудове слідство не встановило, як і не встановило його відношення до ПП «Спецбудпроект», так і місце підписання довіреності.
ОСОБА_1 пояснив також в суді, що йому невідомо, хто перерахував кошти на біржу за проведення торгів. Не встановлено слідчим і взагалі від імені кого виступав ОСОБА_1, оскільки в судовому засіданні при останньому допиті свідка ОСОБА_36 вона зазначила, що він провадив всі дії на її користь, а не на користь корпорації «Мілкіленд України», як це зазначено слідчим в обвинувальному висновку.
Дані обставини, заперечив і свідок ОСОБА_37, на той час, начальник Служби безпеки корпорації «Мілкіленд Україна». Не встановлено хто вносив кошти (внесок) і за інших двох учасників аукціону запропонованих ОСОБА_1, всупереч викладеним обставинам в обвинувальному висновку ( т.19 а.с. 270), оскільки це також мало значення для встановлення його фактичних намірів, щодо придбання приміщення «ІОЦ». Не з'ясовані належно слідчим обставини, щодо наявності в м. Олександрії біржі, яка мала б право проводити торги по реалізації державного майна.
При цьому, слідчим не встановлено також наявність фактичних стосунків між начальником, на той час УБОЗу при УМВС України в Кіровоградській області - ОСОБА_29- ОСОБА_36.- ОСОБА_1 та відносинами, що склалися у нього з працівниками СБУ: ОСОБА_15 та ОСОБА_14, враховуючи вилучені документи при затриманні останніх. Тобто, слідчим, дійсно, не перевірена версія можливої провокації вчинення інкримінованого їм злочину, що вказує на порушення ст. 22 КПК України та неповноту досудового слідства, оскільки згідно цієї статті Закону, слідчий повинен повно та всебічно дослідити обставини справи, як ті що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Натомість, слідчий в судовому засіданні показав, що він сам особисто корегував стенограму запису телефонних розмов проведених оперативними працівниками та з диктофону: «Дещо добавляв, дещо вилучав». Слідчий визнав ОСОБА_1 - потерпілим по справі, але не зміг пояснити в суді чому саме. Так, згідно прослуханого звукозапису розмов між ОСОБА_11 та ОСОБА_1, саме останній зазначив суму вартості продажу об'єкта та саме він запропонував схему можливості проведення торгів з його підставними фірмами, але з не зрозумілих підстав слідчим це поставлено в вину ОСОБА_11 Не надав значення слідчий і відсутності намірів (бажання) ОСОБА_1 продовжувати процедуру придбання приміщення «ІОЦ», після написання заяви в УБОЗ, так як не з'ясовував взагалі дані обставини. Не з'ясовані належно і обставини часу передачі записки (вересень 2009 р.), обставини її виготовлення олівцем, як би виконаної ОСОБА_9 про необхідність передачі коштів в сумі 40 тис. дол. США працівникам СБУ. Встановити дані обставини в суді також не надалось можливим, оскільки свідок ОСОБА_29 пояснити цього не зміг.
Це знову ж таки вказує на неповноту та неправильність викладеним слідчим в обвинувальному висновку, встановленим фактичним обставинам справи.
На запитання сторони захисту, де подівся другий диктофон, який зі слів ОСОБА_1 він передав слідчому, слідчий пояснив, що не пам'ятає та не зміг пояснити вирази викладені ним в обвинуваченні підсудним ОСОБА_15 та ОСОБА_14 - «ваблені спрагою наживи і свідомо діючи всупереч державним інтересам служби», що також є відповідною неповнотою та неконкретністю пред'явленого обвинувачення, порушує право на захист підсудних, оскільки записи на наявному диктофоні не містять первинних розмов на які посилається слідчий в обвинувальному висновку про вимагання хабара та дійсно вищевказані вирази є незрозумілими.
Не перевірено слідчим належним чином і наявність чи відсутність в Олександрійському МВ УСБУ в Кіровоградській області, на час вчинення - 05.03.2009 року інкримінуємого в вину підсудному ОСОБА_14 діяння спеціального пристрою для перевірки коштів в ультрафіолетовому випромінюванні та не встановлено наявність і місце знаходження службових автомобілів відділу в цей день.
Крім цього, висуваючи обвинувачення ОСОБА_14 слідчий надав перевагу одним доказам над іншими, не надавши цьому будь-яких пояснень та обґрунтувань, зокрема з приводу місця перебування ОСОБА_14 05.03.2009 року біля 18-00 год. зазначивши, що він спостерігав за навколишньою обстановкою, забезпечуючи іншим членам угрупування їх маскування(т.19 а.с. 374) та ніяким чином не відреагувавши на показання ОСОБА_32, ОСОБА_33 та ОСОБА_34 Не зрозуміло, із яких обставин виходив слідчий зазначаючи, що ОСОБА_11 повинен отримати хабар в приміщенні Олександрійського МВ СБУ в Кіровоградській області, куди поділись матеріали спеціальної пошукової служби в підтвердження даного факту, на існуванні яких наполягають свідки ОСОБА_29. ОСОБА_30, ОСОБА_31, з допомогою яких слідчий встановив, що « офіс» - це приміщення Олександрійського міськвідділу СБУ.
Відносно знаходження ОСОБА_15 03.03.2009 року в м. Олександрії та спостерігання за навколишньою обстановкою слідчим, також не вчинено належних дій, які б усували можливість існування «алібі» в підсудного. Так, згідно довідки ДФ ПрАТ «Київстар» від 04.04.2012 року, в цей день з телефону належного ОСОБА_15, який був вилучений в нього слідчим, в період з 09-40 год. до 22-58 год. здійснювались дзвінки по м. Кіровограду ( т. 27, а.с. 245-254). Дані факти не перепровірені , тобто не встановлені особи , які могли б це зробити, що є неповнотою досудового слідства.
Не зрозуміло, з чого виходив слідчий, коли зазначав (Т.19 а.с. 347), що працівники СБУ ОСОБА_15 та ОСОБА_14, діючи на виконання вказівки ОСОБА_9, зловживаючи своєю владою усунули перешкоду для отримання хабара, шляхом примушування керівництва ДПА у Кіровоградській області та відповідно Олександрійської ОДПІ, скасувати податкові застави на майно ДВАТ « Інформаційно-обчислювальний центр», зокрема, які зловживання ними були вчинені, яким шляхом відбувалось примушування та кого конкретно, хто безпосередньо вчиняв які дії ?
Також, судом встановлені неправильності, покладені в обвинувачення, які не зміг пояснити ні ініціатор ОРЗ, ні слідчий, зокрема: відеозапис 17/09 - ОСОБА_1/ ОСОБА_11 - 03.03.2009 року - звук відстає від відеозапису розмов. При прослуховуванні запису розмов встановлено внесення до них змін: запис №5 файл №9, позначених, як розмови: ОСОБА_10 та ОСОБА_9 по телефону - НОМЕР_1, знову ж таки не зрозуміло, яким чином слідчий встановив, що це голос саме ОСОБА_9 без проведення фоноскопічної експертизи його голоса, (запис від 27.02.09 р., зміни 02.03.09 р. та від 06.03.09 р.) запис №36 факт №9, розмови з ОСОБА_12 по тел. НОМЕР_2 (запис 05.03.09 р., зміни 06.03.09 р.)
тривалість файлів не співпадає з трафіком розмов;
файл №4 - 6 хвилин, а трафік 5 хвилин 17 секунд;
файл №10 - 9 хвилини 15 секунд, а трафік 4 хвилини 6 секунд, тобто додано 5 хвилин;
файл №14 - додано 12 секунд;
файл №15 - додано 12 секунд;
файл №17 - додано 1 хвилину.
Крім цього, т. 12 а.с. 142 - зміст протоколу не відповідає дійсності, слідчий оглянув 63 аудіо-записи, а їх 64. Провів дані дії за 2 год., в той час, як загальна тривалість самого запису - 1 година 55 хвилин, що фактично унеможливлює такі дії.
Крім цього, більша половина записів не починається телефонним гудком.
В ході перегляду відеозапису від 05.03.2009 р. огляду місця події встановлений факт затримання ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_12
У них проводяться змиви із рук і упаковуються в конверти без підписів понятих. Тому не зрозуміло, де чиї? Далі з дозволу нотаріуса провадять огляд приміщення, але чомусь тільки через 3 роки в ході виконання судового доручення (т. 28 а.с. 172), в цього ж нотаріуса - ОСОБА_28 були вилучені оригінали: звіту ОСОБА_11 про оцінку нерухомого майна - будівлі та споруд ДВАТ Інформаційно-обчислюваний центр" ДП ДХК "Олександріявугілля" (т. 29 а.с. 1-55) та оригінали протоколу аукціону на якому маються всі необхідні реквізити ( т. 29 а.с. 57), в тому числі і відбиток печатки, яку повинен поставити був ОСОБА_10, хоч згідно обвинувального висновку (т. 19 а.с. 80) вилучено 3 примірники протоколу аукціону, але без печатки. Також, слідчим не з'ясовані обставини проставлення печатки на даному протоколі від імені ПП «Спецбудпроект». Це знову ж таки вказує на неправильність та неповноту досудового слідства.
Згідно до ст. 257 КПК України, суд повинен безпосередньо дослідити всі речові докази, в тому числі і предмет хабара, однак фактично грошові кошти самоуправно працівники УБОЗу, виходячи із пояснень слідчого та з наданих документів, повернули їх власнику.
Проте, до даного речового доказу виникає багато запитань, на які відсутні відповіді.
Так, зокрема, з відеозапису огляду місця пригоди вбачається, що кошти, які були визначені органами досудового слідства, як предметом хабара, були упаковані в банківську упаковку, яка слідчим не розривалось та всі купюри не описувались. Виникає запитання, яким чином дані кошти оглядались перед «врученням хабара», яким чином їх слідчий все ж таки в подальшому оглядає, а до експерта вони знову потрапляють в банківських пакуваннях, що вбачається із фото таблиць. Чому в т.15 на а.с. 154- 156 висновок експерта без фото таблиць, чому на а.с. 186 досліджувались купюри по 200 грн., а на фото таблиці зображені купюри по 50 грн., чому на дослідження а.с. 222 надано 115 об'єктів, а висновок надано на 104 об'єкти. Чому дослідження коштів відбувалось одночасно та експертом ОСОБА_27 по 22 год. на добу, а ОСОБА_26 по 43 год. на добу. Чому (т. 16 а.с. 161, 237) розрахунок вартості проведення експертизи не містить калькуляції виконаних робіт, в той час, як є значною сумою, а слідчий на це звертає уваги.
Яким чином, кошти, перебуваючи на експертизі в той же час, згідно довідки УБОЗу - т. 26 а.с. 238, вже були повернуті їх власнику. Без наявності даних речових доказів не можливо встановити фактичні обставини справи.
Не зрозуміло, яким чином слідчий направляє на експертизу одні предмети, а експертом досліджуються інші і слідчий не звертає на це уваги ( Т.16 а.с. 122, 130 та 160,162) На а.с. 135, 140, 144 т.№16 - постанова слідчого про відмову в задоволенні клопотання датована 30.05.2009 р., а експертиза проводилась вже - 28.05.2009 р. Все це є неповнота та неправильності, які не можуть бути усунуті судом та знову ж таки вказують на порушення права на захист підсудних.
Також, не перевірено слідчим фактичне місце перебування ОСОБА_12 - 21.02.2009 року, (з його слів - на дні народженні в м. Олександрія) та 03.03.2009 року - на робочому місці, оскільки як стверджує ОСОБА_11 з ним в м. Черкасах був його знайомий ОСОБА_25.
Не з'ясоване належним чином питання про участь ОСОБА_12 в наданні допомоги ОСОБА_11 в проведенні оцінки будівлі «ІОЦ», оскільки таку допомогу міг надавати гр.ОСОБА_24, особа якого слідчим не встановлювалась та не допитувалась.
Не перепровірені доводи підсудного ОСОБА_13 про його випадковість перебування 05.03.2009 року на власному автомобілі при оформленні договору купівлі - продажу «ІОЦ», оскільки, як зазначив ОСОБА_12, він спочатку звертався за допомогою до ОСОБА_18 Його особа також слідчим не встановлювалась та не допитувалась. Не перепровірялась слідчим і можливість автоматичного блокування дверей автомобіля ОСОБА_13 до технічних характеристик протиугонної системи встановленої на його автомобілі.
По пред'явленому обвинуваченню ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 191, ч.2 ст.364 КК України, слідчий також не повно з'ясував всі обставини справи, зокрема: не встановлено порядок перерахування коштів за придбання нерухомого майна, не долучено до справи оригінали документів про придбання станка ОСОБА_17 та не надано аналіз їм. При цьому, не встановлені особи, які були присутні при передачі останнім коштів (з його слів 4 чи 5 осіб), що могло б або підтвердити його показання, або їх спростувати.
Не з'ясовані належно обставини виникнення податкової застави на ліквідуємому підприємстві ДП «УБТС» ОСОБА_10 Виходячи із реєстраційних та установчих документів, не зрозуміло, чому слідчий поклав в обвинувачення положення статей КК України, не надавши оцінки положенням, зокрема ст.ст. 110-112 ЦК України, тобто знову ж таки надав перевагу одним доказам, над іншими, не обґрунтовуючи цього.
Крім цього, не зрозуміло з яких підстав слідчим пред'явлене обвинувачення ОСОБА_11, як експерту-оцінювачу, в той час, як він є оцінювачем - суб'єктом підприємницької діяльності відповідно до ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (т. 29 а.с. 179).
Також, судом враховується, що прокурором в ході судового слідства, відповідно до положень ст. 277 КПК України не змінювалось пред'явлене обвинувачення в зв'язку із змінами внесеними ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» №3206 - VI від 07.04.2011 року одночасно з яким набрав законної сили ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» №3207 - VI від 07 липня 2011 року, що вказує на неконкретність та неправильність пред'явленого обвинувачення.
Тому, приймаючи до уваги, що суд позбавлений можливості усунути вищевказані неправильності та неповноту в судовому засіданні, а при провадженні досудового слідства були грубо порушені вимоги ст.ст. 5, 16-1, 22, 132 КПК України, справа в порядку ст.281 КПК України підлягає направленню прокурору для організації додаткового розслідування.
Відповідно до положень ст.281 КПК України неправильним визнається досудове розслідування тоді, коли під час його провадження органами досудового слідства були неправильно застосовані чи безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді. Неповним визнається досудове слідство і тоді, коли під час його провадження не були досліджені, або досліджені поверхово чи однобічно обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях.
Зазначені порушення вимог кримінально-процесуального закону, а також пред'явлене обвинувачення, яке базується на доказах, що містять суперечності та протиріччя, безпосередньо перешкоджають суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, а тому суд і дійшов такого висновку.
Вирішуючи питання про зміну підсудному ОСОБА_11 міри запобіжного заходу, суд вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи із наступного:
Так, згідно ст. 148 КПК України запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від дізнання, слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. При цьому такі заходи застосовуються тільки за наявності для цього достатніх підстав. Відповідно до ст. 150 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім обставин зазначених у ст. 148 КПК України враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров'я, сімейний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що її характеризують. Тому враховуючи вищезазначені обставини, а саме, що ОСОБА_11 тривалий час перебуває під вартою, має незадовільний стан здоров'я, батьків похилого віку, постійне місце проживання на території України в м. Черкаси, по справі досліджені всі наявні матеріали та допитані свідки, тобто на яких останній вже вплинути не може, потерпілий будь-яких претензій до нього не має, суд і дійшов висновку про можливість зміни міри запобіжного заходу відносно ОСОБА_11 з утримання під вартою на підписку про невиїзд. Однак, враховуючи, що ОСОБА_11 має на руках паспорт громадянина Німеччини, суд вважає за необхідне його вилучити в останнього та долучити до матеріалів справи до закінчення провадження по даній справі.
Під час додаткового розслідування органам досудового слідства необхідно усунути недоліки, встановлені судом в описовій частині, у випадку необхідності виконати інші дії, тобто провести досудове слідство відповідно до вимог ст. 22 КПК України.
Розгляд даної справи судом проведено в межах пред'явлено обвинувачення, відповідно до положень КПК України в редакції від 1960 року.
Керуючись ст.ст. 273, 281 КПК України ( в ред. 1960 р.), суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_9 за ч.1 ст. 255, ч. 3 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_10 за ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 за ч.1 ст. 255, ч. 2 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_12 за ч.1 ст. 255, ч. 5 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_13 за ч.1 ст. 255, ч. 5 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_15 за ч.1 ст.255, ч.3 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст.28, ч.3 ст.368 КК України, ОСОБА_14 за ч.1 ст.255, ч.3 ст.364, ч.5 ст.27, ч.4 ст. 28, ч.3 ст. 368 КК України, направити прокурору Кіровоградської області для організації додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 залишити без змін - заставу.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 змінити з утримання під вартою на підписку про невиїзд, негайно в залі суду.
На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський райсуд м. Кіровограда протягом 7 діб з дня її винесення.
Суддя Кіровського районного суду м.Кіровограда О. П. Могильний
Судове рішення № 28156679, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда) було прийнято 17.12.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-317/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: