Рішення № 28152927, 12.12.2012, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 2302/804/2012

Провадження № 2/2302/266/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: судді Синиці Л.П., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городище цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Служби у справах дітей Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку із зняттям з реєстраційного обліку, -

в с т а н о в и в :

представник позивача звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку із зняттям з реєстраційного обліку.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву, позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору № CSR0GА0000000126 від 26.03.2008 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 22436,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 26.03.2018 року. Згідно умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інших витрат. Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала, що призвело до збитків, які мають вираз у залучені позивачем вільних коштів до страхового резерву, створеного в забезпечення простроченої заборгованості позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів. Відповідно до ч.2 ст. 1054 та ч.2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 02.03.2012 року має заборгованість - 40155,98 доларів США, яка з наступного: 19716,74 доларів США - заборгованість за кредитом; 4714,08 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 506,09 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 10577,08 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1910,70 доларів США - штраф (процентна складова).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 26.03.2008 року уклали договір іпотеки № CSR0GA0000000126, згідно якого відповідач передала в іпотеку нерухоме майно, а саме, будинок загальною площею 84,00кв.м., житлова площа 61,30кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 145036,00грн.. У відповідності до ст.6 Закону України «Про іпотеку», іпотека за цим договором поширюється на земельну ділянку, на якій розташований предмет іпотеки і яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі документу зазначеного у договорі іпотеки. Земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Згідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Із зазначенням способу реалізації предмета іпотеки, як передбачено ст.38, ст.39 Закону України «Про іпотеку». Договором іпотеки, укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2, передбачене право іпотекодавця на реєстрацію у предметі іпотеки інших осіб лише при умові отримання від іпотекодержателя письмової згоди на такі дії. Враховуючи той факт, що іпотекодержатель не надав своєї письмової згоди на відповідну реєстрацію за адресою предмету іпотеки, реєстрація осіб у предметі іпотеки є порушенням умов цивільно-правового договору та статті 629 ЦК України і зняття таких осіб з реєстраційного обліку є захистом прав іпотекодержателя та повинне відбуватись на підставі рішення суду. Згідно ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за заявою іпотекодержателя приймається рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, та ст. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою виселення всіх мешканців. Згідно ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням. Вимоги ст. ст. 35, 40 Закону України «Про іпотеку» щодо повідомлення боржника (іпотекодавця, якщо він є відмінним від боржника) про порушення основного зобов'язання та/або іпотечного договору та про вимогу добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення, виконанні в повному обсязі. Відповідачі повідомлення отримали.

Просять: - в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CSR0GА0000000126 від 26.03.2008 року, в розмірі 40155,98 доларів США, що за курсом 7,99 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.03.2012 року складає 320846,27грн., звернути стягнення на будинок загальною площею 84,00кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №CSR0GА0000000126 від 26.03.2008р.) Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливість здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; - виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані у житлову будинку (предмет іпотеки), розташованому за адресою: АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у органі МВС України, до повноважень якого входить питання громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, компетенція якого територіально поширюється на адресу вказаного будинку; - стягнути з відповідача ОСОБА_2 судові витрати.

До судового засідання, на 12.12.2012 року, представник позивача не з'явився, подав клопотання про слухання справи без його участі, підтриманні позову в повному обсязі, із зазначенням, що ОСОБА_2 з відповідною заявою звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанку», проте з причин, які не залежать від волі банку, реструктуризація не проведена, та запевненням, що банк зупинить претензійно-позовну роботу в разі укладення ОСОБА_2 з ПАТ КБ «Приватбанком» угоди про реструктуризацію в майбутньому.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися по невідомій суду причині, хоча про день, час та місце слухання справи були повідомлені завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення за №195000029938, №1950000299946, №1950000300014, відповідно, листів про перенесення слухання справи чи розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило. Попередньо відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, подали заперечення проти заявленого позову, вказавши, що позовні вимоги про виселення їх з малолітніми дітьми з будинку в АДРЕСА_1 є незаконними і не підлягають до задоволення, з тих мотивів, що відповідно до ч.4 ст.9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом. Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців. Разом з тим, ст. 40 цього ж Закону встановлено певний порядок дій банку, які не були виконанні, вимоги про виселення з будинку банк не направляв, не дотримано досудову процедуру виселення. Будинок в АДРЕСА_1, в якому проживають ОСОБА_3, ОСОБА_4 з малолітніми дітьми є єдиним їх місцем проживання, і примусове виселення порушує вимоги ч.2 ст.2, ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», ст.8, ч.2, ч.3 ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», якими передбачено вжиття всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім'ї; і т.д..

В судовому засіданні представник відповідача - Служби у справах дітей Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, позовні вимоги в частині виселення малолітніх дітей не визнала, пояснивши, що вони як орган, який здійснює захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей, в разі прийняття рішення про їх виселення, позбавлені можливості надати соціальне житло для проживання цих сімей.

Вислухавши представника відповідача - Служби у справах дітей Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області, що представляють інтереси неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2; врахувавши пояснення представника позивача, що дані на минулих судових засіданнях, клопотання про підтримання уточнених позовних вимог; заперечення відповідачів, суд вважає, що уточнені позові вимоги є частково обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення. При цьому, суд враховує, що ухвала суду від 31.10.2012 року про відмову в задоволенні клопотання відповідачів про закриття провадження у справі, не оскаржена.

Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з'ясувати обставини, які пов'язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини (ст. 214 ЦПК України). При цьому, факти та підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являється предметом позову.

Зобов'язання, згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (божник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України і діючого законодавства, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом

Відповідно до п.2.2.10 кредитного договору №CSR0GA0000000126 від 26.03.2008 року, позичальник зобов'язаний при настанні випадків, передбачених п.2.3.3. даного договору, достроково погасити заборгованість перед банком в повному обсязі, а згідно п.2.3.7 кредитного договору, банк має право стягнути кредит до настання дати, передбаченої п.8.1., 8.1.1., 8.1.2. даного договору, у т.ч., шляхом звернення стягнення на заставне майно, при настанні умов, передбачених п.2.3.3., і має право самостійно приймати рішення про спосіб інформування позичальника при наявності простроченої заборгованості за цим договором.

Згідно п.8.3 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто, кредитор має право достроково стягнути заборгованість за кредитом, нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції у випадках невиконання позичальником умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Стаття 3 Закону України «Про іпотеку», визначає, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» та умов Договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушень. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш як тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору; положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Згідно ч.1 ст.39 ЗУ «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іподекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період його реалізації, якщо є такі необхідності; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 цього закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню в вартості предмета іпотеки, початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

З вимог ст. 39 Закону України «Про іпотеку» та роз'яснень викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вбачається, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 43 Постанови № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що згідно з частиною 4 статті 9, статті 109 ЖК України, статей 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки, за заявою іпотекодержателя приймається рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку встановленому законом.

Згідно ч.2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканців зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Згідно ч.3 ст.109 ЖК України, звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою виселення всіх мешканців.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, 26.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», позивач по справі, та ОСОБА_2, відповідач по справі, уклали кредитний договір за № CSR0GА0000000126, за яким остання отримала кредит у розмірі 22436,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 12,48% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 26.03.2018 року. Відповідно до умов даного договору, взяла на себе зобов'язання погашати кредит: щомісяця в період сплати грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, та здійснювати інші витрати. Порядок погашення платежів відображений у Додатку №2 до кредитного договору - Графік погашення кредиту. В Додатку №1 до кредитного договору передбачалося, що кредит надається під заставу житла, вартість нерухомості /будинку/ складає 28720,00 доларів США.

У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення, але не менше однієї гривні, сплата пені здійснюється в гривні, гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати - п.5.1, п.8.4 кредитного договору. При порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 250грн.. + 5% від суми позову - п.5.3 даного договору.

Відповідно до п.8.3 кредитного договору, забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає іпотека будинку загальною площею 84,00 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк", позивач по справі, та ОСОБА_2, відповідач по справі, 26.03.2008 року уклали договір іпотеки №CSR0GA0000000126, за яким остання надала в іпотеку нерухоме майно, а саме, будинок загальною площею 84,00 кв.м., житлова площа 61,30 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, з обумовленою ціною предмета іпотеки - 145036,00грн.. Дане майно є власністю ОСОБА_2, і в будинку, на час укладення даного договору, є зареєстрованою та проживаючою лише ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, підтверджується паспортними даними останньої та довідкою Городищенської міської ради від 12.03.2008р. за №1262.

У зв'язку з тим, що позичальник порушила умови кредитного договору та взяті на себе зобов'язання, ПАТ КБ «ПриватБанк» було направлено лист-претензію за №30.1.0.0/2 - 850, датований 06.01.2012 року, в якому повідомлялося, що у ОСОБА_2, відповідача по справі, є прострочена заборгованість, яка складає 22531,58 доларів США, і банком прийнято рішення про повернення суми кредиту в повному обсязі та вимагає її повернення в тридцяти денний строк з дня отримання цієї вимоги, в разі не усунення порушень /у випадку невиконання або неналежного виконання порушеного зобов'язання/ було попереджено, що банк розпочне процедуру продажу предмета іпотеки і їй необхідно добровільно звільнити нерухомість.

За даними реєстру-претензій, 27.01.2012 року, цей лист був направлений рекомендованою кореспонденцією та отриманий адресатом, як зазначено у повідомлені начальника ВПЗ Городище 2.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про повернення кредиту, як і про добровільне звільнення будинку, не виконала, 10.04.2012 року банк звернувся до суду з даним позовом.

В ході судового розгляду було встановлено, що за адресою предмета іпотеки: АДРЕСА_1, окрім відповідача ОСОБА_2, проживають ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх неповнолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які за ухвалою суду залучені до справи як відповідачі, а також як відповідача для представництва інтересів дітей залучено - Службу у справах дітей Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області.

На виконання вимог законодавства, банк 15.10.2012 року направив претензію/вимогу за №Э.CS.0.0.0.0/18-3537. Згідно рекомендованих повідомлень, 18.10.2012 року, вимога була отримана ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. І на час винесення рішення, на 12.10.2012 року, є невиконаною, так як представник банку не відкликав свої позовні вимоги.

При цьому, згідно паспортних даних, станом на 26.03.2008р., день укладення догорів відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 були зареєстрованими по АДРЕСА_1. В предмет іпотеки останні зареєструвалися після укладення договору іпотеки та його всупереч - п.20.12 договору про іпотеку, передбачав, що іпотекодавець зобов'язується не надавати документи у відповідні держоргани з метою реєстрації будь-яких осіб у предметі іпотеки без письмової згоди на це іпотекодержателя.

Отже, між сторонами склалися правовідносини, що регулюються Цивільним Кодексом України, Законом України «Про іпотеку».

Відповідач ОСОБА_2 у порушення ст., ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов кредитного договору, зобов'язання належним чином не виконала, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 40155,98 доларів США, яка складається з наступного: 19716,74 доларів США - заборгованість за кредитом; 4714,08 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 506,09 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 10577,08 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1910,70 доларів США - штраф (процентна складова).

І представник позивача, керуючись ч.2 ст. 1054, ч.2 ст. 1050 ЦК України, достроково вимагаючи повернення всієї суми кредиту та реалізовуючи право на задоволення свої вимог за основним зобов'язанням, звертає стягнення на предмет іпотеки, а саме, житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, що узгоджується з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» та умовами, укладеного кредитного договору, договору іпотеки.

Позивачем, при звернені до суду з даним позовом та під час судового розгляду матеріалів справи, були виконанні імперативно-диспозитивні приписи, що встановлені у ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК України, щодо примусового виселення відповідача ОСОБА_2, яка була зареєстрованою у будинку на час укладення договору іпотеки, та відносно відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які в будинку зареєструвалися пізніше та без дозволу банку і проживають разом з малолітніми дітьми.

При цьому, суд критично ставить до того, що відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 та їх малолітні діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані у житлову будинку по АДРЕСА_1 (предмет іпотеки), не можуть бути виселені з нього, так як останні вселися, зареєструвалися та проживають у даному будинку, в порушення умов договору про іпотеку, укладеного з ОСОБА_2, і їх виселення є захистом порушеного права ПАТ КБ «ПриватБанк», позивача у справі.

В частині задоволення позовних вимог щодо зняття з реєстраційного обліку відповідачів, суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволення в силу ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.

З огляду на те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 3208,46 грн. /п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір»/ та 107,30грн. /п.6 ч.1 ст.2 ЗУ «Про судовий збір»/ за вимоги: про виселення, про зняття з реєстраційного обліку, і приймаючи до уваги положення ст. 88 ЦПК України - якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2, слід стягнути: 3208,46 грн. та 107,30грн..

Враховуючи наведене вище та керуючись ст. ст. 509, 526, 1054, 610, 611, 575, 589 ЦК України, ст. ст. 3, 33, 35, 39, 40 ЗУ «Про іпотеку», ч.3 ст.9, ч.3 ст.109 ЖК України, постановою Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ч.1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 3, 5, 6, 10, 15, 30, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 294 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

в и р і ш и в :

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Служби у справах дітей Городищенської районної державної адміністрації Черкаської області в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житлового будинку із зняттям з реєстраційного обліку - задовольнити часткового.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CSR0GА0000000126 від 26.03.2008 року, в розмірі 40155,98 доларів США /що відповідає 320846,27 грн., та складається із: 19716,74 доларів США - заборгованість за кредитом; 4714,08 доларів США - заборгованість по відсотках за користування кредитом; 506,09 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 10577,08 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 31,29 доларів США - штраф (фіксована частина), 1910,70 доларів США - штраф (процентна складова)/, звернути стягнення на будинок загальною площею 84,00кв.м., житлова площа 61,30 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки Публічним Акціонерним Товариством Комерційний Банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отримання витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням можливості здійснення ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами дій /повноважень/, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, а також малолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 із житлового будинку, котрий розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1, на користь Публічного Акціонерного Товариства КБ «ПриватБанк», юридична адреса: м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50 (р/р №6499391940001, МФО 305299, код за ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 3315 (три тисячі триста п'ятнадцять) грн. 76 коп..

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області, через Городищенський районний суд Черкаської області протягом 10 днів з дня його проголошення/отримання шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Л. П. Синиця