Постанова № 2814915, 15.01.2009, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2009 р. Справа № 54/75-08

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., судді Камишева Л.М. , Лакіза В.В.

при секретарі Шубіній Ю.Є.

за участю представників сторін:

прокурора - Бартош Р.Г., посв. № 197 від 29.09.2008 р.

позивача - не з'явився

відповідача - Резнікова М.Д. - директор

третьої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2182Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 04.08.08 р. по справі № 54/75-08

за позовом Прокурора Сахновщинського району Харківської області в інтересах держави в особі Сахновщинської районної державної адміністрації, смт. Сахновщина

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Володимирівська сільська рада, с. Володимирівка

до Приватного підприємства "Україна", м. Харків

про стягнення 24930,17 грн.

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 04.08.2008 р. по справі № 54/75-08 (суддя Хачатрян В.С.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнено з Приватного підприємства "Україна" на користь Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області 24930,17 грн. орендної плати за земельну ділянку, на користь державного бюджету України 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків, викладених в рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач та прокурор вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала.

Позивач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи за наявними у ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.01.2009 р. було оголошено перерву до 15:00 год. 14.01.2009 р.

Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх в судовому засіданні представника відповідача і прокурора та встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2005 р. між Сахновщинською районною державною адміністрацією в особі першого заступника голови райдержадміністрації Котули І.І. та ПП "Україна" в особі директора Резнікової М.Д., яка діяла на підставі довіреності від 01.08.2005 р., виданої арбітражним керуючим Денисовим В.О., на підставі розпорядження Сахновщинської районної державної адміністрації № 372 від 08.12.2005 р. було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 3 040570200001 від 26.12.2005 року.

Відповідно до умов вказаного договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель запасу, загальною площею 112,2388 гектарів ріллі, яка знаходиться на території Володимирівської сільської ради. Згідно з п. 7. договору термін його дії складає 49 сільськогосподарських років.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 26.12.2005 р.

Матеріали справи свідчать, що у березні 2008 р. заступник Харківського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Сахновщинської районної адміністрації звернувся до суду з позовом до ПП "Україна" та з урахуванням уточнень до позовної заяви просив суд розірвати договір від 26.12.2005 р. про надання Сахновщинською районною державною адміністрацією ПП "Україна" в оренду земельної ділянки площею 112,2388 га. Рішенням господарського суду Харківської області від 12.05.2008 р. по справі № 11/19-08 позовні вимоги задоволені, договір оренди земельної ділянки від 26 грудня 2005 р. сільськогосподарського призначення площею 112,2388 га, укладений Сахновщинською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "Україна”, зареєстрований в Сахновщинському районному відділі Харківської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис № 040570200001 від 26.12.2005 р., розірваний. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22 липня 2008 року по справі № 11/19-08 рішення господарського суду Харківської області від 12.05.2008 р. по справі № 11-19-08 скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

Таким чином, спірний договір оренди від 26.12.2005 р. на даний час є чинним, що також підтверджується діями відповідача, спрямованими на його виконання.

Пунктами 8, 10 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 10533,88 грн. на рік у два строки: перший строк до 15 серпня 5266,94 грн., другий строк до 15 листопада 5266,94 грн.

Пунктом 26 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Однак в порушення умов договору відповідач не вносив орендну плату, в зв’язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, яка станом на 01.05.2008 р. склала 24930,17 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка, плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному вказаним Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За таких обставин позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача орендної плати за земельну ділянку є обґрунтованими, вона підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами та не спростована відповідачем.

Однак, як вбачається з наданих сторонами до матеріалів справи доказів, 08.12.2008 р. за меморіальним ордером № 02 відповідачем було сплачено 10000 грн. в рахунок погашення заборгованості по орендній платі, яка зарахована позивачем.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що з урахуванням часткової сплати заборгованості стягненню з відповідача підлягає заборгованість по орендній платі в сумі 14930,17 грн., у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Крім того, є безпідставними твердження відповідача, викладені в апеляційній скарзі та додаткових обґрунтуваннях до апеляційної скарги стосовно того, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не були враховані положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", виходячи з наступного.

Як зазначає відповідач, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, серед інших наслідків, припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; вимоги та зобов'язання боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури, виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому вказаним пунктом Закону.

При цьому ч.ч. 5, 6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зафіксовано, що вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними, а отже, на думку відповідача, після винесення постанови про визнання боржника банкрутом припиняється нарахування будь-яких платежів, а існуюча та не заявлена у встановленому законом порядку заборгованість вважається погашеною.

Однак вказані твердження відповідача не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для звільнення його від сплати заборгованості по орендній платі з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, боржника було визнано банкрутом постановою господарського суду Харківської області від 26.07.2005 р. по справі № Б-19/175-03, а спірний договір оренди земельної ділянки був укладений відповідачем 26.12.2005 р., тобто через п"ять місяців після визнання його банкрутом.

Таким чином, вказана заборгованість відповідача є поточною, основною, а не штрафними санкціями в розумінні ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач не мав змоги звернутися з майновими вимогами під час провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим стягненню з відповідача підлягає 14930,17 грн. заборгованості.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2008 р. по справі № 54/75-08 підлягає зміні, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п.п. 1 ч. 1 ст. 104, п. 2 ч. 3 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 04.08.2008 р. по справі № 54/75-08 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Приватного підприємства "Україна" (61003, м. Харків, пров. Самерівський, 10, к. 9, код ЄДРПОУ 24345075) на користь Сахновщинської районної державної адміністрації Харківської області (64501, Харківська область, смт. Сахновщина, вул. Шмідта, 10, код ЄДРПОУ 0405876, р/р 35210001000948 в УДК в Харківській області, МФО 851011) - 14930,17 грн. орендної плати за земельну ділянку."

В решті рішення залишити без змін.

Зобов'язати господарський суд Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя (підпис) Бондаренко В.П.

Судді (підпис) Камишева Л.М.

(підпис) Лакіза В.В.

Постанову підписано 15.01.2009 р.