Рішення № 28146590, 20.12.2012, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 801/11477/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"20" грудня 2012 р. Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

в складі: головуючого - судді Пустовіт З.П.

при секретарі Гоноболіній О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Державної установи «Держгідрографія»в особі філії державної установи «Держгідрографія»«Керченський район Держгідрографії»до Бердянської регіональної товарної біржі «Нерухомість Приазов'я» про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомості дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Позивач у жовтні 2012 року звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна -двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений на Бердянській регіональній товарній біржі «Нерухомість Приазов'я», дійсним. В обґрунтування позову зазначав, що 11 січня 2001 року Керченське державне гідрографічне підприємство в особі директора ОСОБА_2 на Бердянській регіональній товарній біржі «Нерухомість Приазов'я»уклало договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Договір зареєстрований на Бердянській регіональній товарній біржі «Нерухомість Приазов'я», про що зроблений запис в «Журналі реєстрації правочинів»від 11 січня 2001 року. Сторони домовилися за всіма істотними умовами договору купівлі-продажу, які відображені в підписаному сторонами договорі. Відбулося повне його виконання, заперечень чи зауважень ніхто із сторін правочину не заявляв. Вартість зазначеної нерухомості сторони зазначили 10913 грн., яка була перерахована позивачем на рахунок Бердянської регіональної товарної біржі «Нерухомість Приазов'я». При цьому виконані всі умови біржової операції, крім нотаріального посвідчення договору. Позивач використовує вказану квартиру для постійного проживання сім'ї робітника маяку Бердянський Верхній ОСОБА_3. На час укладання договору у січні 2001 року ні позивачу не було відомо, ні відповідач не знав, що правочин у відповідності до ст..47 ЦК України (1963р) підлягає нотаріальному посвідченню, оскільки на той час був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають. Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 23.08.2000 року №460 Керченське державне гідрографічне підприємство реорганізоване шляхом злиття на правах відокремленого підрозділу в Державну установу «Держгідрографія», яке є правонаступником Керченського державного гідрографічного підприємства. На підставі ст.220 ЦК України, ст.47 ЦК України в ред..1963 року позивач просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна -двокімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений на Бердянській регіональній товарній біржі «Нерухомість Приазов'я», дійсним.

У судове засідання представник позивача не з'явився, до суду надійшла телеграма від начальника філії Романова, в якій він просив розглянути справу без участі представника позивача.

Представник відповідача Бердянської регіональної товарної біржі «Нерухомість Приазов'я»до суду не з'явився, до суду повернувся конверт з позначкою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Згідно довідки відділу статистики у м.Бердянську від 03.07.2012 року №30-377, станом на 03 липня 2012 року в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться Бердянська регіональна товарна біржа «Нерухомість Приазов'я».

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11 січня 2001 року громадяни ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продали, а Керченське державне гідрографічне підприємство в особі директора ОСОБА_2 купило двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з: коридору №1 площею 4,5 кв.м., шафи №2 -0,3 кв.м., кімнати №3 -13,4 кв.м., кухні №4 -5,8 кв.м., ванної №5 -2,0 кв.м., вбиральні №6 -1,1 кв.м., кімнати №7 -16,8 кв.м., балкону -2,9 кв.м., загальною площею - 44,8 кв.м, в тому числі житловою -30,2 кв.м., що складає цілу квартиру.

Як вбачається з копії вказаного договору, зокрема з п.4, об'єкт, зазначений в п.1 договору, проданий за договірну ціну -17100 грн., які покупець зобов'язується перераховувати на р/р продавця №26201790200202 в ЗРУ КБ «Приватбанк», код ОКПО 23788752, МФО 313399 до 16 січня 2001 року, що підтверджується копією договору купівлі-продажу нерухомості від 11 січня 2001 року, зареєстрованого на БРТБ «Нерухомість Приазов'я»за №5 в «Журналі реєстрації угод». Даний договір купівлі-продажу не був оформлений в нотаріальній конторі.

Відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК УРСР ( в ред.1963р.), яка підлягає застосування до даних правовідносин, договір купівлі-продажу жилого будинку (квартири) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Статтею 47 ЦК УРСР передбачено, що нотаріальне посвідчення угод обов'язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Згідно п. 4 № 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" ( чинної на час виникнення спірних правовідносин), з підстав недодержання нотаріальної форми визнаються недійсними тільки угоди, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню, зокрема договори довічного утримання; застави, купівлі-продажу ( у тому числі при придбанні на біржових торгах), міни або дарування жилого будинку (квартири) чи його частини; дарування іншого майна на суму понад 500 крб. і валютних цінностей на суму понад 50 крб.

Як зазначено в позові, договір купівлі-продажу квартири від 11.01.2001 року не був нотаріально посвідчений через те, що позивач та відповідач не знали про обов'язкове нотаріальне посвідчення договору, оскільки на той час був чинним Закон України «Про товарну біржу», відповідно до ст.15 якого, правочини, зареєстровані на біржі, подальшому нотаріальному посвідченню не підлягають.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання договору купівлі-продажу дійсним, зазначає про повне виконання умов договору, зокрема, в частині оплати ціни квартири в сумі 10913 грн., які він за договором купівлі-продажу перерахував на рахунок Бердянської регіональної товарної біржі «Нерухомість Приазов'я», однак у підтверджень цього не надав суду відповідних доказів. Більш того, згідно п.4 договору купівлі-продажу, ціна квартири була визначена сторонами договору в сумі 17100,00 грн., а не в сумі 10913 грн., які покупець повинен був перерахувати на вказаний в договору розрахунковий рахунок продавця в строк до 16.01.2001 року, а не на рахунок товарної біржі. Однак у підтвердження перерахування коштів доказів також не надано.

Позивач взагалі не посилається в позові на те, що робив пропозиції продавцям про нотаріальне оформлення угоди, а вони ухилилися від її нотаріального посвідчення, що є однією з необхідних умов, визначеною в ч.2 ст.47 ЦК України, для визнання угоди дійсною, оскільки зазначення в позові лише на повне виконання договору є недостатнім.

Суд також приймає до уваги те, що свої вимоги позивач пред'являє до Бердянської регіональної товарної біржі «Нерухомість Приазов'я», вказуючи її відповідачем у справі, яка не була стороною договору купівлі-продажу, а виконувала лише посередницькі функції. На роз'яснення суду в попередньому судовому засіданні представнику позивача Ніколовій І.Т. щодо можливості заявити клопотання про заміну неналежного відповідача на належних відповідачів, які були продавцями квартири, вона пояснила, що згідно довідки адресно-довідкового сектору ВПРФО УМВС України в Запорізькій області, одна з продавців померла у 2011 році та знята з реєстраційного обліку, а щодо інших взагалі немає відомостей щодо реєстрації, тому позивач не буде міняти відповідача у справі.

Проте суд вважає,що позов пред'явлений до відповідача, який не має відповідати за цим позовом, бо не був стороною договору купівлі-продажу, а отже є неналежним.

Крім цього, як вбачається з довідки №15231 ЄДРПОУ, виданої головним управлінням статистики у місті Києві, на момент укладання спірного договору, а саме на 11.01.2001 року, Керченське державне гідрографічне підприємство, яке в договорі було покупцем квартири, вже було реорганізовано в числі інших підприємств шляхом злиття в державну установу «Держгідрографія», дата проведення реєстрації 23.08.2000 року, із створенням 23.11.2000 року відокремленого підрозділу -філії державної установи «Держгідрографія»«Керченський район Держгідрографія», без права юридичної особи, що підтверджується копією довідки АБ №513132 з ЄДРПОУ, виданої відділом статистики у Подільському районі.

А тому спірний договір було укладено підприємством, яке вже було виключено з ЄДРПОУ та не являлося юридичною особою в розумінні ст.23, 26 ЦК України (в ред..1963р.) й не було наділено цивільною правоздатністю та дієздатністю, внаслідок чого і довіреність на ім'я ОСОБА_2, який підписував договір купівлі-продажу від імені покупця, на момент укладення договору вже була недійною, бо довіреність припиняється у разі припинення юридичної особи, яка видала її видала, як вказано в ч.1 ст. 69 ЦК України.

Отже, приймаючи до уваги наведене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу дійсним, а тому в позові слід відмовити повністю.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.10,11, 58-60, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст.23,26,69, 47, 48, 227 ЦК України (в ред..1963р.), п. 4 № 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Державної установи «Держгідрографія»в особі філії державної установи «Держгідрографія»«Керченський район Держгідрографії»до Бердянської регіональної товарної біржі «Нерухомість Приазов'я» про визнання біржового договору купівлі-продажу нерухомості дійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Бердянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів після отримання копії рішення.

Суддя: З. П. Пустовіт