Рішення № 28144947, 20.12.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/18651/2012

Провадження №2/2610/7919/2012

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20 грудня 2012 року м. Київ

Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді Гайдук С.В.

при секретарі Назаренко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини,

в с т а н о в и в:

Згідно ухвали суду від 15.09.2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну прізвища дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину було виділено в окреме провадження.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що з відповідачем ОСОБА_2 мають спільну дитину ОСОБА_3, 2005 р. народження, яку відповідач визнав після проведеної медичної експертизи. Дитина постійно проживає з нею та перебуває виключно на її утриманні та матеріальному забезпеченні. Нею неодноразово були зроблені спроби домовитися з відповідачем щодо його участі в вихованні та наданні грошової допомоги на утримання їх спільної дитини, але відповідач ухиляється від виконання покладених на нього обов'язків. Оскільки дитини хворіє, а тому потребує додаткових медичних обстежень, медичного лікування, додаткових індивідуальних занять, і додаткових матеріальних затрат. Просила суд змінити прізвище дитини з «ОСОБА_3»на «ОСОБА_3», стягнути з відповідача на її користь на утримання сина ? частину від усіх видів його доходів з дня пред'явлення позову і до повноліття дитини, та ? частини від її фактичних додаткових витрат на утримання дитини.

В процесі розгляду справи позивачка уточнила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3, 2005 р.н., в розмірі ? частини від усіх видів його доходів з дня пред'явлення позову і до досягнення сином повноліття; стягнути з відповідача на її користь половину додаткові витрати на утримання сина в розмірі 16505 грн.

В судовому засіданні позивачка вимоги викладені у позовній заяві та уточнення до них підтримала повністю та просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, надав письмові заперечення, в яких зокрема зазначив, що фінансових проблем по утриманню та догляду за дитиною не виникало, оскільки більшу частину витрат на потреби дитини він добровільно взяв на себе. Рішення про стягнення з нього аліментів було б на шкоду інтересам сина. Вважає справедливим і таким, що відповідає інтересам дитини, варіантом вирішення його зобов'язання сплачувати половину всіх узгоджених батьками затрат на дитину без жодних аліментів і відшкодування додаткових затрат. Просив у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей, до досягнення ними повноліття.

Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що сторони не перебували в зареєстрованому шлюбі.

Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 його батьком записано відповідача по справі -ОСОБА_2 (а.с.11).

Як вбачається з висновку комісії з питань захисту прав дитини при Шевченківській районній в місті Києві державній адміністрації малолітній ОСОБА_3, зареєстрований та фактично проживає з матір'ю за адресою. М. Київ. АДРЕСА_1.

Відповідач ОСОБА_2 пенсіонер, матеріальну допомогу на утримання дитини надає періодично і не регулярно. Договори про сплату аліментів та про припинення права на аліменти у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно між сторонами не укладалися, стягнень по іншим аліментним зобов'язанням відповідач немає.

Згідно зі ст. 200 СК України аліменти за рішенням суду можуть бути присуджені у частці від доходу платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст.182 СК України.

Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.

Суд приймаючи до уваги всі обставини у справі, вважає, що розмір аліментів на користь позивачки на утримання сина необхідно визначити в у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20 травня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»за змістом ст. 185 Сімейного кодексу України передбачено участь батьків у додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом). І визначаються у твердій грошовій сумі, оскільки йдеться про фактично зазначені або передбачувані витрати.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно залежно від причини, що зумовила додаткові витрати.

Доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що призвели до додаткових витрат на дитину, можуть бути документи, які свідчать про витрати на її навчання у платному навчальному закладі, на проведення з нею додаткових занять, на придбання спеціальних інструментів, призначених для роз витку здібностей дитини, і спеціальних допоміжних засобів, не обхідних для дитини з вадами фізичного розвитку, висновки МСЕК, судово-медичної експертизи, довідки медичних закладів, а також інші документи, які підтверджують те, що дитина страждає на тяжке захворювання або їй заподіяно травму, і свідчать про необхідність у зв'язку з цим збільшення витрат на придбання ліків, спеціальний медичний і звичайний догляд за дитиною, її побутове обслуговування, санаторно-курортне лікування тощо.

Розмір додаткових витрат на дитину має обґрунтовуватись відповідними документами. Наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідками медичних закладів про вартість медичних послуг; витрати на лікування, протезування, санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками і рахунками, проїзними документами тощо.

Відповідно до виписки з історії хвороби № 7135 Київської міської клінічної психоневрологічної лікарні № 1 малолітній ОСОБА_3, 2005 р.н. перебуває під наглядом лікарі в діагнозом - криптогенна парціальна епілепсія, макроцефалія, дизартрія легкого ступеня (а.с.65) Наявність рекомендацій лікарів, рецептів, квитанцій та чеків, свідчить про особливий характер потреби їх придбання та понесення позивачкою додаткових витрат на утримання дитини пов'язаний з його захворюванням.

Позивачем доведені фактично понесені нею додаткові витрати лише на загальну суму 21713,25 грн., а не на суму 33010,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Судом не приймаються до уваги твердження відповідача, щодо понесених ним витрат на заняття сина з логопедом, оскільки такі не підтвердженні належними та допустимими доказами.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позивачкою вимоги щодо стягнення з відповідача додаткових витрат на утримання сина доведені частково. Розмір додаткових витрат на дитину, які підлягають до стягнення з відповідача слід визначити з фактично понесених витрат позивачем, оскільки батьки мають рівні права щодо матеріального утримання дитини. Таким чином з відповідача слід стягнути половину додаткових витрати на утримання дитини в розмірі 10856,75 грн.=( 21713,25 грн. : 2), а отже вимоги підлягають задоволення частково.

Згідно ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 215,86 грн.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,130,174,208,212,213,215,218,367 ЦПК України, ст.ст.79, 84, 141,180,182, 185, 191 Сімейного кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на утримання дитини -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, 1941 р. народження, проживаючого АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі ? частини від всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.05.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, 1941 р. народження, проживаючого АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 понесені додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі 10856,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, 1941р. народження, проживаючого АДРЕСА_2 судовий збір в доход держави в сумі 215,86 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: