Ухвала суду № 28138598, 04.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" грудня 2012 р. м. Київ К-28140/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року

у справі № 2а-42734/09/2070

за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Харківська міська рада Харківської області,

за участю Прокуратури м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року, позов Комунального підприємства «Харківські теплові мережі»(позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (відповідач) задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000050843/0 від 18 травня 2009 року.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позову.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за 2008 рік, за результатами якої складено акт № 1364/43-010/31557119 від 06 травня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000050843/0 від 18 травня 2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30 204 515,00 грн. (27 458 650,00 грн. -основний платіж, 2 745 865,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 15 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 334/94-ВР) у зв'язку з неправомірним користуванням пільгою з податку на прибуток, наданою рішенням Харківської міської ради Харківської області № 323/07 від 25 грудня 2007 року.

Крім того, судами встановлено, що позивач є комунальним підприємством та належить до комунальної форми власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради Харківської області.

В свою чергу, Харківською міською радою Харківської області прийнято рішення № 323/07 від 25 грудня 2007 року «Про надання додаткової пільги із сплати податку на прибуток КП «Харківські теплові мережі», яким звільнено позивача від сплати податку на прибуток на 2008 рік в розмірі 100 відсотків.

Задовольняючи позов в повному обсязі, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Статтею 15 Закону № 334/94-ВР передбачено, що ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Згідно з пунктом 15 статті 69 Бюджетного кодексу України (чинного на час виникнення спірних відносин) податок на прибуток підприємств комунальної власності належить до доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування»(в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі -Закон № 1251-XII) Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Частиною 2 статті 38 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»передбачено, що податок на прибуток підприємств комунальної власності, засновником яких є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, районні, міські, селищні та сільські ради, зараховується відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, селищних та сільських рад.

В резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 16 лютого 2010 року № 5-рп/2010 викладено думку про те, що положення частини 2 статті 1 Закону № 1251-XII та статті 15 Закону № 334/94-ВР у системному зв'язку з положеннями статей 5, 7, 8, 67, 92, 140, 142, 143 Конституції України, статей 7, 9, 69, 96, 97, 103, 108 Бюджетного кодексу України, статей 16, 61, 62, 63, 66 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»треба розуміти так, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради мають право безпосередньо на підставі частини 2 статті 1 Закону № 1251-XII встановлювати пільги щодо загальнодержавного податку на прибуток підприємств комунальної власності, якщо він згідно із законами України справляється до бюджету Автономної Республіки Крим, сільських, селищних, міських бюджетів, у межах сум, які підлягають зарахуванню до цих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2010 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.