Постанова № 28138568, 21.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5624/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.,

секретаря Шкроби А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства „Фірма Леда" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Дочірне підприємство „Фірма Леда" (далі ДП „Фірма Леда") до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби (далі СДПІ) з позовом, в якому, уточнивши позовні вимоги (т.1 а.с.3-8,27-32), просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 21.09.2012 року №0000322600, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 7389147,53грн. (4926098,35 грн. за основним платежем, 2463049,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000332600, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5911318,02грн. (3940878,68 грн. за основним платежем, 1970439,34грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що рішення, яке оспорюється винесено на підставі акту СДПІ №120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року невиїзної позапланової документальної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах ДП „Фірма Леда" з ПП «Топтрейдінг»за період березень, квітень 2010 року, ПП «Продмаркет Груп»за період березень, травень та червень 2010 року, ПП «Сохо плюс»за період травень 2010 року та валових витрат за І та П квартал 2010 року, проте висновки акту не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Позивач зазначив, що СДПІ при складанні акту №120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року в порушення ст.58 Конституції України посилався Податковий Кодекс України, який набрав чинності 01.01.2011 року, тоді як перевірка проводилась за період березень-червень 2010 року. Правовідносин, яки виникли у першому півріччі 2010 року регулювались Законом України від 03.04.97року № 168/97 - ВР «Про податок на додану вартість»та іншими нормативно - правові акти, що діяли на той час. Висновки акту які ґрунтуються на не чинному на той час законодавстві є нікчемні, та не можуть бути підставою для прийняття рішень.

Також надавши додаткові обґрунтування позовних вимог (т.5 а.с.30-32) позивач зазначив, що перевірка проведена в порушення вимог ПК України щодо порядку її проведення, без передбачених законодавством підстав та без вручення до її початку повідомлення та копії наказу, оскільки наказ та повідомлення від 05.09.2012 рок про проведення перевірки з 06.09.2012 року надішли йому поштою 10.09.2012 року, коли перевірка була вже здійснена, що позбавило його можливості надати первинні документи щодо підтвердження господарських відносин з вказаними контрагентами, а сама СДПІ жодного документа не витребовувала.

Позивач вважає неправомірними висновки Акту про завищення ним суми податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, які ґрунтуються на актах ДПІ у Приморському районі міста Одеси щодо неможливості проведення перевірок вказаних контрагентів та в яких зазначено про ознаки нікчемності правочинів, укладених вказаними контрагентами, у тому числі з ДП „Фірма Леда". Між тим, правочин може бути визнаний недійсним, у тому числі у разі невідповідності його інтересам держави, лише у судовому порядку, та тягне за собою встановлені ст.228 ЦК України наслідки. ДПІ не має повноважень на визнання правочинів недійсними. Таки правочини визнаються недійсними у судовому порядку, проте в акті не зазначено жодного доказу щодо визнання правочинів недійсними в судовому порядку.

Акти перевірок як відносно нього, так і відносно контрагентів, не відповідають вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок №984), оскільки не досліджені первинні бухгалтерські документи.

Посилання в акті перевірки на нереальність здійснення господарських операцій по правочинам укладеним з вказаними контрагентами є лише припущенням СДПІ, що не відповідає вимогам ст.83 ПК України. Висновки в акті перевірки зроблені без дослідження первинних документів, проте при здійсненні ним господарської діяльності підприємством відповідно до вимог пп.7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР до податкового кредиту включені тільки ті суми, які підтверджені податковими накладними та відповідають вимогам по їх складанню. Контрагенти - ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»на час здійснення господарських операцій були включені до ЄДР як суб'єкти господарювання, а тому для ДП „Фірма Леда" відповідно до ст.18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" ці відомості є достовірними, у тому числі щодо їх юридичної адреси. В податкових накладних зазначені юридичні адреси контрагентів, що свідчить про належне їх оформлення. Незнаходження за юридичною адресою контрагентів, та не сплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не спливає на формування податкового кредиту покупцем.

Згідно даних сайту ДПА всі контрагенти на час здійснення господарських операцій були зареєстрованими органами податкової служби платниками ПДВ. Також у ДП „Фірма Леда" наявні всі первинні документи щодо подальшого використання отриманих товарів в господарській діяльності. Таким чином, жодного порушення Закону України №168/97-ВР з боку ДП „Фірма Леда" допущено не було, у зв'язку з чим позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.09.2012 року про збільшення йому грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача СДПІ позовні вимоги не визнали, наполягали, що оспорювані рішення-повідомлення є законними та обґрунтованими, винесені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник відповідача Гордієнко А.В. в судовому засіданні пояснила, що вона особисто проводила перевірку та складала акт №120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року відносно позивача. Основними документами для висновків перевірки були наявні акти Приморської ДПІ відносно контрагентів ДП „Фірма Леда", в яких зазначено, що угоди, які складені контрагентами мають ознаки нікчемності, у зв'язку з чим будь-які інші бухгалтерські документи у ДП „Фірма Леда" не були витребувані. Вона не може пояснити які саме угоди були визнані такими, що мають ознаки нікчемності, а також не може пояснити використання актів Приморської ДПІ від 01.04.2011 року лише у вересні 2012 року. Про те, що відносно ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»проходить процедура визнання їх банкрутами у господарському суді, участь у яких приймає Приморська ДПІ, їй нічого невідомо.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані ними докази у їх сукупності, судом встановлено, що ДП „Фірма Леда" зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 04.12.2001 року, свідоцтво А00 №254745 (т.1 а.с.9). На податковому обліку в органах державної податкової служби з 14.12.2001 року, зареєстровано платником ПДВ з 18.12.2001 року.

05.09.2012 року на підставі доповідної записки начальника відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі Добрянської І.П. від 05.09.2012 року №234/26-0 СДПІ видало наказ №236 «Про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ДП «Фірма Леда»на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75,п.79.2 ст.79 ПК України з 06.09.2012 року тривалістю 2 робочих дня. Також 05.09.2012 року оформлено повідомлення суб'єкта господарювання від 05.09.2012р. №44 про проведення невиїзної перевірки з 06.09.2012р. (т.4 а.с.237-241).

З 06.09.2012 року по 07.09.2012 року посадовими особами СДПІ проведена документальна невиїзна перевірка з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість при взаємовідносинах ДП „Фірма Леда" з ПП «Топтрейдінг»за період березень, квітень 2010 року, ПП «Продмаркет Груп»за період березень, травень та червень 2010 року, ПП «Сохо плюс»за період травень 2010 року та валових витрат за І та П квартал 2010 року, за результатами якої складений акт № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 р. (т.1 а.с.37-51).

У висновку акту зазначено про встановлення порушення ДП „Фірма Леда" п.198.1,п.198.2,п.198.6 ст.198,201.10 ст.201 ПК України, було занижено ПДВ у березні-червні 2010 року на суму 3940878,68грн.; п.5.1,пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/04-ВР (далі Закон України №334/04-ВР), було занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся на суму 4926098,35грн.

Позивач 18.09.2012 року надав заперечення на акт перевірки (т.4 а.с.243-247).

Згідно висновку СДПІ від 21.09.2012 року про результати розгляду заперечень ДП „Фірма Леда" до акту документальної невиїзної перевірки № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 р. висновки акту перевірки змінюються в частині визначення порушень п.198.1,п.198.2,п.198.6 ст.198,201.10 ст.201 ПК України на пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 18.09.2012 року №168/97-ВР (далі Закон України №168/97-ВР), за період березень-червень 2010 року, а заперечення залишені без задоволення (т.4 а.с.248-260), про що позивачу направлена відповідь (т.1 а.с.57-68).

На підставі Акту № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012р. СДПІ 21.09.2012 року прийняла податкові повідомлення-рішення №0000332600, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5911318,02грн (3940878,68 грн. за основним платежем, 1970439,34грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР) та №0000322600, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 7389147,53грн (4926098,35 грн. за основним платежем, 2463049,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за встановлені перевіркою порушення п.5.1,пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/04-ВР ( т.1 а.с.35-36).

Суд вважає, що позовні вимоги ДП „Фірма Леда" про визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України в главі 8 визначив види перевірок та порядок їх проведення. Документальні перевірки можуть бути планові або позапланові, виїзні або невиїзні. Згідно ст.ст.77-79 ПК України позапланові документальні перевірки (як виїзні, так і невиїзні) здійснюються лише при наявності обставин визначених у п.78.1 ст.78 ПК України. Відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що перевірка, яка оформлена актом №120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року проведена без наявності передбачених законом підстав на її проведення. В самому акті від 10.09.2012 року, наказі №236 від 05.09.2012 року про проведення перевірки не зазначено жодної підстави для проведення позапланової перевірки, які визначені п.78.1 ст.78 ПК України.

В наказі зазначено, що перевірка призначається на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75,п.79.2 ст.79 ПК України та на підставі доповідної записки начальника відділу податкового супроводження підприємств оптової та роздрібної торгівлі Добрянської І.П. від 05.09.2012 року №234/26-0. Проте пункт 79.2 ст.79 ПК України містить лише вимоги щодо умов проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, а не її підстав. Підстави для проведення позапланових перевірок визначені п.78.1 ст.78 ПК України та на жодну з них СДПІ не вказує в жодному документі: наказі, повідомленні про перевірку, акті від 10.09.2012 року, складеному за результатами її проведення. Крім того, і умови для проведення позапланової перевірки відповідачем не дотримані, позивачу не вручено повідомлення про перевірку, що є обов'язковою умовою проведення перевірки. В акті перевірки зазначено, що ДП „Фірма Леда" проінформована про проведення документальної невиїзної перевірки повідомленням від 05.09.2012 року №44 та наказом від 05.09.2012 року №236. Проте жодного доказу про вручення вказаного повідомлення позивачу не надано та не спростовано його твердження щодо отримання ним вказаного повідомлення та копії наказу поштою 10.09.2012 року, тобто вже після проведення перевірки з 06.09.2012р. по 07.09.2012 р.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що здійснення СДПІ перевірки ДП „Фірма Леда" фактично без повідомлення його про цю перевірку, не тільки порушило його права, але і позбавило його можливості виконати покладені на нього пунктом 85.2 ст.85 ПК України (на який наявне посилання в повідомленнях) обов'язки щодо надання посадовим особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такі обов'язки виникають у платника податків після початку перевірки.

У висновку Акту перевірки зазначено встановлення під час перевірки позивача порушення ним п.198.1,п.198.2,п.198.6 ст.198,201.10 ст.201 ПК України,було занижено ПДВ у березні-червні 2010 року на суму 3940878,68грн.; п.5.1,пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/04-ВР, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин.

СДПІ в акті перевірки вказало на порушення позивачем норм ПК України по взаємовідносинам з контрагентами, які мали місце до набрання чинності ПК України. Проте суд не приймає доводи позивача як на обґрунтування позовних вимог у цієї частини, оскільки СДПІ у висновку від 21.09.2012 року по результатам розгляду заперечень позивача на акт перевірки № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року, висновки цього акту перевірки змінила в частині визначення порушень п.198.1, п.198.2,п.198.6 ст.198,201.10 ст.201 ПК України на пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1,7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 18.09.2012 року №168/97-ВР, за період березень-червень 2010 року. Податкове повідомлення-рішення відносно позивача щодо збільшення йому грошового зобов'язання з ПДВ прийняте СДПІ відповідно до п.86.7 ст.86 ПК України з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків та в податковому повідомленні-рішенні зазначено норми законодавства, які діяли на час виникнення спірних правовідносин.

Що стосується висновків перевіряючих викладених в Акті перевірки № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року, суд вважає їх такими, що не ґрунтуються на законодавстві та відповідно необґрунтованими та протиправними є податкові повідомлення-рішення, які прийняти на підставі цього Акту перевірки. При цьому суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України №168/97-ВР, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, були встановлені значення термінів, в якому вони вживались у Законі. В силу пунктів 1.5,1.6 статті 1 цього Закону звітний (податковий) період -період, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету. Податкове зобов'язання -загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоду, визначена згідно з цим Законом. В п.1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Статтею 7 Закону України №168/97-ВР регламентується порядок обчислення і сплати податку, а також порядок формування податкового кредиту. Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду з зв'язку з придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР необхідними умовами для включення платником податку сплачених у ціні товарів сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є плата таким платником цих сум та наявність у нього відповідних податкових накладних, оформлених належним чином. Згідно з пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2 Закону податкова накладна повинна містити, крім іншого, місце розташування юридичної особи, зареєстрованою як платник ПДВ.

Підпунктом 7.4.5. п. 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР було встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Пункт 5.1,пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/04-ВР, якій діяв на час виникнення спірних правовідносин, визначав поняття валових витрат -це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Дослідивши Акт перевірки СДПІ № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року , в якому зазначені посилання на порушення вищевказаних норм податкового законодавства позивачем, суд дійшов до висновку, що в ньому відсутні докази порушення позивачем зазначених норм законодавства, а також, що складання акту по формі та змісту не відповідає вимогам ПК України та Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок №984) пунктом 6 розділу І якого визначено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно із пп.5.2 п.5 Порядку у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В Акті перевірки відсутні посилання на первинні документи податкового та бухгалтерського обліку. Судом достовірно встановлено, що таки домети позивач був позбавлений права надати, оскільки повідомлення про перевірку отримав після її здійснення, а сама СДПІ таки документи не витребувала і не досліджувала. У самому Акті перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі даних, зазначених у наявних в інспекції інформаційних баз вибірковим методом, що не відповідає вимогам .ПК України та Порядку №984.

Згідно Акту перевірки СДПІ № 120/26-0/24761695/24 від 10.09.2012 року, його висновки зроблені фактично лише на отриманих СДПІ актах відносно контрагентів позивача - ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс», а саме актах ДПІ у Приморському районі м. Одеси:

- від 01.04.2011 року №430/23-5/35930936 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Топтрейдінг»щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за березень-липень 2010 року»;

- від 04.04.2011 року №434/23-5 «Про неможливість проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП «Продмаркет Груп»з питань підтвердження відомостей , отриманих від ДП «Фірма Леда»за період березень 2010 року, ТОВ «РЕАЛІС», ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА»за період квітень 2010 року, ДП «Фірма Леда», ПП «ІТАЛ КЕРАМІКА»за період травень 2010 року, ДП «Фірма Леда», ТОВ «БЕСЛЕР-УКРАЇНА»за період серпень 2010 року;

- від 04.04.2011 року №1788/23-5/36851176 «Про неможливість проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Сохо плюс»щодо підтвердження господарських відносин (податкові зобов'язання) з платниками податків: ДП «Фірма Леда»за податковий період травень 2010 року, ТОВ «НАШ ПРОДУКТ-1»за податковий період липень 2010 року, ПП «СУНВЕБШОП» за податковий період серпень, вересень 2010 року, ТОВ «МАКРО-ПРОДАКС»за податковий період липень 2010 року, ТОВ «ОРІН-ТОРГ»за податковий період серпень 2010 року, ТОВ «ПРОМЕНЕРГО ПІВДЕНЬ»за податковий період вересень 2010 року, ТОВ «ВПС-ЄС»за податковий період вересень 2010 року, ТОВ «ГЛОБАРТ»за податковий період серпень 2010 року».

Зазначені акти згідно супровідних листів були направлені в СДПІ в квітні 2011 року, проте використані СДПІ під час складання акту перевірки відносно позивача 10.09.2012 року, тобто більш ніж через рік, при цьому без перевірки даних відносно цих контрагентів.

Дослідивши вищевказані акти ДПІ у Приморському районі міста Одеси про неможливість проведення перевірок зазначених суб'єктів господарювання (т.4 а.с.207-217), суд прийшов до висновку, що ці акти не могли бути покладені в обґрунтування висновків перевіряючих відносно позивача, оскільки назва складених актів відносно ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»не відповідає їх змісту, в яких міститься інформація про фактичне здійснення перевірок, проте лише на підставі даних інформаційних баз податкових органів без дослідження первинної документації, що є порушенням Порядку №984.

Всі перевірки здійснені без відома керівництва суб'єктів господарювання, про що зазначено у вступних частинах актів, тобто з порушенням вимог щодо порядку проведення перевірок, без наявності передбачених ПК України підстав для їх проведення, при цьому результатами таких перевірок став висновок актів про те, що угоди ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»з їх контрагентами мають ознаки нікчемності згідно з частинами 1,5 ст.203, пунктами 1,2 ст.215,ст.228 ЦК України, враховуючи, відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності. Суд вважає такі висновки без дослідження первинних документів, на підставі лише даних інформаційних баз податкових органів, без дослідження угод, їх змісту, умов виконання сторонами, неспроможними.

Крім цього, суд вважає, проведення таких перевірок та складання актів з висновками щодо нездійснення фактично господарської діяльності без відома суб'єктів господарювання, без направлення ним цих актів перевірок є грубим порушенням вимог ПК України щодо порядку здійснення перевірок, а посилання при цьому на наявність даних в ДПІ будь-якого стану суб'єкта господарювання без перевірки цих даних, у тому числі за допомогою доступних для як для ДПІ, так і для відповідача СДПІ, як суб'єктів владних повноважень заходів, свідчить про недотримання ними вимог закону щодо зобов'язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно витягів з ЄДР, наданих позивачем, наявні записи про проведення реєстраційних дій: - відносно ПП «Продмаркет Груп»08.09.2011 року внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; - відносно ПП «Топтрейдінг»06.02.2012 року внесення рішення засновників юридичної особи щодо припинення юридичної особи, 03.07.2012 року внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; - відносно ПП «Сохо плюс»25.08.2011 року внесення рішення засновників юридичної особи щодо припинення юридичної особи, 14.06.2012 року внесення судового рішення про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 21.08.2012 року державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом (т.1 а.с.99-121).

Згідно єдиного реєстру судових рішень ДПІ Приморського району обізнано про стан розгляду справ, оскільки зобов'язувалось ухвалами господарського суду надавати відомості щодо наявності або відсутності податкового боргу, проведення перевірок у зв'язку з ліквідаційною процедурою підприємств (т. 6 а.с.1-17)

Суд вважає, що відповідач, якій є суб'єктом владних повноважень, здійснюючи перевірку у вересні 2012 року на підставі актів ДПІ Приморського району міста Одеси від 01.04.2011 року, тобто більш ніж через рік, зобов'язаний був визначити статус контрагентів позивача, використовуючи загальнодоступні відомості ЄДР юридичних осіб та судових рішень.

Згідно даних ЄДР на час здійснення господарських операцій позивачем - ДП „Фірма Леда" з вказаними контрагентами - ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»у березні -червні 2010 року у ЄДР були наявні записи про підтвердження відомостей про юридичні особи.

Статтею 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців" щодо статусу відомостей ЄДР визначено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

З цих підстав суд вважає неспроможним зазначення в Акті перевірки на порушення саме позивачем ДП «Фірма Леда»пп.«д»пп.7.2.1 п.7.2 Закону України №168/97-ВР щодо зазначення в податкових накладних недостовірних відомостей про розташування юридичних осіб -постачальників позивача ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс», оскільки відповідно до вимог п. 7.2 статті 7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна складається не покупцем, а продавцем (поставщиком) у двох примирниках, оригінал якої надається покупцю. В досліджених судом податкових накладних містяться всі реквізити, необхідність яких зазначена у пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, у тому числі щодо місцезнаходження юридичної особи, яке відповідає даним ЄДР.

Також на час здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами вони були зареєстровані платниками ПДВ. За ініціативою органів податкової служби свідоцтва про реєстрацію платників ПДВ анульовані значно пізніше, а саме відносно ПП «Сохо плюс»11.05.2011 року, ПП «Продмаркет Груп»16.06.2011 року ПП «Топтрейдінг»04.09.2012 року (т.1 а.с.128-133).

Позивач надав до суду договори, а також первинну бухгалтерську документацію щодо підтвердження виконання умов договорів з вказаними контрагентами, які не були досліджені перевіряючими.

Договори поставки, які укладені позивачем з ПП «Сохо плюс» від 17.05.2010 року (т.1 а.с.122-123), з ПП «Продмаркет Груп»від 01.05.2009 року (т.1 а.с.126-127), ПП «Топтрейдінг» від 02.09.2009 року (т.1 а.с.124-125) відповідають вимогам законодавства.

Також ДП «Фірма Леда» надала до суду всі документи (розрахунки, платіжні документи, накладні, та інші), які підтверджують здійснення господарських операцій за цими договорами. Зазначені копії документів досліджені судом: довідки АБ «Південний»про рух грошових коштів в кореспонденції з розрахунковими рахунками ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»(т.1 а.с.70-98), звіти про обіг номенклатури за перевіряємий період, податкові накладні, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні по виконанню договорів з ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс»(т.1а.с.134-268, т.2 а.с.1-234, т.3 а.с.1-247, т.4 а.с.1-194, т.5 а.с.47-267). За клопотанням відповідача, яке задоволено судом, позивачем надані також картки складського обліку матеріалів форми М-12 (т.6 а.с.26-33).

Таким чином, позивачем дотримані вимоги законодавства щодо формування податкового кредиту та валових витрат при здійсненні ним господарської діяльності по взаємовідносинам з ПП «Топтрейдінг», ПП «Продмаркет Груп», ПП «Сохо плюс».

Порушення податкового законодавства контрагентами позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось. Жодна норма податкового законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Згідно ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим, зокрема і для всіх судів України. З урахуванням викладеного суд враховує висновки, викладені в постанови Верховного Суду України від 11.01.2011 року по справі ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, в якій зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Така позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. В рішенні від 22.01.2009 року у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" суд зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. Такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Дочірнього підприємства „Фірма Леда" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одесі Державної податкової служби від 21.09.2012року №0000322600, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 7389147,53грн (4926098,35 грн. за основним платежем, 2463049,18 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та №0000332600, за яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5911318,02грн (3940878,68 грн. за основним платежем, 1970439,34грн. за штрафними (фінансовими) санкціями).

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Катаєва Е.В.

21 грудня 2012 року

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення

.