Рішення № 28138395, 06.12.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2012 р. Справа №18/776/12

за позовом Комунального підприємства "Полтава - сервіс" Полтавської міської ради, адреса: пров.Чайковського, 5, м. Полтава, 36002

до Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, адреса: вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000

про визнання недійсним рішення

Суддя Солодюк О.В.

Представники сторін:

від позивача - Аксюта Б.О., дов. в протоколі, Образцова Ю.О., дов. в протоколі

від відповідача - Зорівчак Н.В., дов. в протоколі

Суть спору: Розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.12р. № 02/25-рш по справі № 02-02-50/142-2011.

Представники позивача на вимогах наполягають.

Відповідач у відзиві позов не визнає, посилаючись зокрема на те, що дослідження товарного ринку комплексних послуг з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках було проведено відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605 (надалі по тексту - Методика).

До переліку повноважень органів Антимонопольного комітету України відноситься, зокрема погодження проектів рішень (розпоряджень тощо) органів державної влади та місцевого самоврядування. В даному випадку, погодження територіальним відділенням проекту рішення Виконкому Полтавської міської ради «Про організацію міського комунального ринку «Речовий», і дослідження та подальше розслідування у справі щодо порушення КП «Полтава - сервіс»законодавства про захист економічної конкуренції є виконання двох різних повноважень і погодження зазначеного рішення не пов'язане та не є перешкодою для визнання дій Підприємства порушенням конкуренційного законодавства.

Матеріалами справи доведено і чітко визначено в рішенні товарні, територіальні та часові межі ринку, а також зазначена частка позивача, а саме:

- товарні межі ринку (стор.2 рішення) - комплексні послуги з надання торговельних місць шляхом виділення земельної ділянки під палатки та контейнери (надалі -комплексні послуги з надання торговельних місць для торгівлі непродовольчими товарами на Ринку);

- територіальні межі ринку (стор. 3 рішення) - територіальними межами ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках»визначаються межі міста Полтава, оскільки отримання цих послуг на ринках районів області економічно недоцільне, так як пов'язане з додатковими фінансовими витратами. Крім того, для споживачів вищезазначених послуг велике значення має наявність покупців товарів, яким реалізується товар;

- часовими межами ринку визначено жовтень-грудень 2011 року, про що зазначено в резолютивній частині Рішення, оскільки діяльність на ринку «Речовий»позивач почав здійснювати з жовтня 2011 року;

- частка позивача на ринку комплексних послуг з надання торговельних місць для торгівлі непродовольчими товарами на Ринку в межах міста Полтава визначена на стор.4 Рішення.

Відповідно до пункту 2 статті 12 Закону «Про захист економічної конкуренції» - монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Згідно проведених розрахунків (стор.4 рішення), частка позивача перевищує 35%. Таким чином, як стверджує відповідач, зазначене не потребує здійснення розрахунку сукупної часток 3 та п'яти найкрупніших суб'єктів господарювання.

Що стосується статей 13 та 50 ЗУ «Про захист економічної конкуренції», то порушення конкурентного законодавства з боку позивача, як зазначає відповідач, доведено матеріалами справи. Крім того, монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Проте, позивач не надав жодних доказів, що він зазнає значної конкуренції на ринку та не довів, в чому це проявляється.

Як зазначає відповідач у відзиві, визначення монопольного становища є прерогативою органів Антимонопольного комітету України. КП «Полтава-сервіс»не відноситься до суб'єктів господарювання, які діють на загальнодержавному рівні. Позивач діє на регіональному ринку (тобто Полтавська область) в більш вузьких межах - м.Полтава.

В рішенні (на стор. 3) зазначено, що для визначення монопольного (домінуючого становища) суб'єктів господарювання на зазначеному ринку використані адміністративні дані, отримані від Управління статистики у місті Полтаві та дані отримані від КП «Полтава-сервіс», що відповідає вимогам п. 11.1. Методики.

КП «Полтава-сервіс»надає у платне користування підприємцям торгові місця, що розташовані на території комунального ринку «Речовий»за договорами оренди торговельного місця, якими було визначено відповідну плату за оренду.

Договорами оренди торгового місця, які укладалися (ються) між суб'єктом господарювання КП «Полтава-сервіс»та суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю на ринку «Речовий», не визначено переліку послуг, що надаються Орендодавцем, та плату за ці послуги. Разом з тим, договорами визначено такі права та обов'язки орендодавця:

- забезпечувати охорону об'єкта оренди (торгівельного місця) на території ринку;

- проводити реконструкцію торгівельного місця;

- ініціювати внесення змін до договору.

Крім того, як зазначено у відзиві, Орендодавець надає комунальні послуги (водо-енергопостачання тощо) які не входять в орендну плату та відшкодовуються Орендарем у сумі фактичних витрат. Договорами також передбачено право Орендодавця в односторонньому порядку змінювати розмір орендної плати при зміні собівартості утримання, експлуатації ринку, тощо.

Торговельні місця на ринку за своїм змістом (характеристикою), як зазначено у відзиві, відноситься до категорії послуг.

Договір оренди торгового місця по своїй суті, як вказує відповідач, передбачає надання послуги з користування торговим місцем та послуг, які забезпечують належні умови здійснення купівлі-продажу товарів, і є комплексною послугою з надання місць для торгівлі товарами.

Позивач не вірно тлумачить матеріали рішення, оскільки при визначенні частки позивача на ринку комплексних послуг з надання торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів на ринку, відповідач використовував дані діяльності інших суб'єктів господарювання, що діють на цьому ринку в межах м. Полтави.

Таким чином, як зазначає відповідач, зловживання монопольним (домінуючим) становищем з боку КП «Полтава-сервіс»доведено матеріалами справи.

Позивач невірно трактує законодавство про захист економічної конкуренції, оскільки, не ціна створює монопольне становище, а навпаки, наявність монопольного (домінуючого) становища дає можливість позивачу зловживати ним, зокрема шляхом встановлення таких цін придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Розрахунок розміру орендної плати за торгові приміщення (площі) та цін на послуги з обслуговування приміщень (площ) на ринках здійснюється відповідно до Наказу Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 №638/109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2009 року за №600/16616 «Про затвердження Порядку розрахунку цін на послуги оренди торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів»(надалі - Порядок).

Оскільки, ринок «Речовий»КП «Полтава-сервіс», згідно укладених Договорів з підприємцями, почав діяти з жовтня 2011 року, розрахунок розміру орендної плати торгового приміщення (площі), як зазначено у відзиві, повинен складатися з планових витрат.

Під час розгляду справи, відповідачем було здійснено аналіз встановленої вартості оренди 1 кв.м. торгового місця. За підсумками розгляду справи, у відповідності до пункту 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету від 19.04.1994 року №5 (в редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998 року №169-р), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 6.05.1994 року за №90/299, подання з попередніми висновками було направлено листом від 15.02.2012 №02/1254 КП «Полтава-Сервіс», на яке Позивач листом від 27.02.2012 №251 надав свої зауваження.

Зазначеним листом позивач в частині включення у витрати по заробітній платі зайвих працівників погодився з висновками відповідача.

Окрім цього, відповідач зазначив, що листом від 28.02.2012 № 254, позивач в цілому визнав порушення та погодився з висновками викладеними в поданні з попередніми висновками від 14.02.12 №02-68-1 ВП, хоча про це не йдеться в позовній заяві.

Відповідачем було здійснено аналіз цін суб'єктів господарювання, що діють на ринку

комплексних послуг з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках. Проте,

гранична вартість цих послуг крупними суб'єктами господарювання задекларовані у облдержадміністрації у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів №1548 1548 "Про

встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" та Порядку державного регулювання цін (тарифів) на окремі види і

продукції, товарів і послуг, що реалізуються в області, затвердженого розпорядженням

облдержадміністрації від 19.02.04 №46 та зареєстрованим в Полтавському обласному управлінні юстиції 26.02.2004 р. за № 16/1013.

Вартість зазначених послуг у кожного суб'єкта господарювання різна, оскільки витрати кожного ринку різні.

Відповідач у відзиві вказує, що в рішенні, що оскаржується позивачем, відповідач жодного разу не підіймав питання щодо неправомірності встановленого рівня рентабельності.

Зобов'язання позивача привести вартість оренди надання торгового місця до економічно обґрунтованого рівня, відноситься до компетенції Відповідача.

В судовому засіданні 08.11.2012 р. оголошувалась перерва до 06.12.2012 року до 10 год. 00 хв.

В судовому засіданні 06.12.2012 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення виготовлено та оформлено згідно ст. 84 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, встановив:

18.07.11 р. Полтавське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України направлено Виконавчому комітету Полтавської міської ради лист № 02/4272 , в якому зазначено про те, що територіальне відділення погоджує проект рішення міськвиконкому «Про організацію міського комунального ринку «Речовий»на земельній ділянці у кварталі, обмеженому вулицями Фрунзе, Чапаєва, Новий Базар, Шевченка», наданого листом від 08.07.11 р. №02/02-16/2/1275 (а.с. 45, том 1).

03.08.11 р. Виконавчим комітетом Полтавської міської ради було прийнято рішення № 225 «Про організацію міського комунального ринку «Речовий»на земельній ділянці у кварталі, обмеженому вулицями Фрунзе, Чапаєва, Новий Базар, Шевченка»(а.с. 51, том 1).

Розпорядженням адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - територіальне відділення) № 02/147-р від 20.12.2011 р.(а.с.111-112, том 2) було розпочато розгляд справи № 02-02-50/142-2011 за ознаками порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку Комунального підприємства «Полтава-Сервіс»Полтавської міської ради, передбаченого пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

28.02.12 р. у справі №02-02-50/142-2011 адміністративною колегією Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 02/25-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції»(а.с. 20-31, том.1), яким постановлено:

1. Визнати, що КП «Полтава-сервіс»за підсумками роботи за жовтень-грудень 2011 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексних послуг з наданням торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів на ринку «Речовий»в місті Полтава з часткою, що перевищує 35%.

2. Визнати, що КП «Полтава-сервіс», вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікуються пунктом 2 статті 50, пунктом 1 частини друга статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. Визнати, що КП «Полтава-сервіс», вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікуються пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, що призвели до ущемлення споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

4. Накласти на КП «Полтава-сервіс»штраф:

- за порушення, згідно з пунктом 2 подання, у розмір 17000 грн.;

- за порушення, згідно з пунктом 3 подання, у розмір 17000 грн.

5. КП «Полтава-сервіс»протягом 1 місяця з дня отримання рішення привести вартість оренди торгової площі до економічно обґрунтованого рівня у відповідності до Порядку розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 30.06.2009 р. №638/109, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 липня 2009 року за №600/16616.

Позивач - КП «Полтава-сервіс»звернувся до суду з позовом про визнання недійсним вищезазначеного рішення, посилаючись на те, що рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 лютого 2012 р. № 02/25-рш по справі № 02-02-50/142-2011 суперечить діючим нормам законодавства України, порушує цивільні права Позивача і прийняте:

- за неповного з'ясування та не доведення обставин, що мають значення для справи і які визнано встановленими;

- з очевидною невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 23 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" (щодо недотримання процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції), ст. 35 - 49 Закону України „Про захист економічної конкуренції" (щодо розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції), недотриманням п.п. 2.1., 3.3., 5.1., 6.1. та 7.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002 р. № 49-р.

Позивач зазначає, що висновки, які викладені в оскаржуваному рішенні підлягають скасуванню, а штраф не підлягає стягненню, оскільки КП «Полтава-сервіс»Полтавської міської ради:

1) не є монополістом на ринку надання в оренду торгівельних місць та не зловживає монопольним (домінуючим) становищем;

2) не ущемляє інтересів споживачів;

3) надає суб'єктам підприємницької діяльності на комунальних ринках м. Полтави в оренду торгівельні місця за економічно обґрунтованими тарифами.

Відповідач при ухваленні оскаржуваного рішення діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, що визначений Конституцією та законами України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що позові вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в рішенні Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 лютого 2012 р. № 02/25-рш по справі № 02-02-50/142-2011, дослідження товарного ринку комплексних послуг з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках було проведено відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.02 № 49-р та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 1 квітня 2002 року за № 317/6605.

Згідно п.5.1.Методики товарні межі ринку визначаються шляхом формування групи взаємозамінних товарів (товарних груп), у межах якої споживач за звичайних умов може легко перейти від споживання одного товару до споживання іншого.

Відповідачем в рішенні було визначено товарні межі ринку -комплексні послуги з надання торговельних місць шляхом виділення земельної ділянки під палатки та контейнери, оскільки:

- ринок «Речовий»КП «Полтава-Сервіс»здійснює діяльність на ринку надання торговельних місць шляхом виділення земельної ділянки під палатки та контейнер, а саме оренди торговельного місця, що розташоване на території ринку;

- споживачами зазначених послуг є приватні підприємці, які реалізують непродовольчі товари на ринку;

- особливістю надання зазначених послуг для їх споживачів є можливість для споживача одночасно отримати ці послуги в одного суб'єкта господарювання. Це дає йому можливість реалізувати свій товар (широкий асортимент промислових товарів) як окремо, так і одночасно через отримані торговельні місця (палатки та контейнери). Крім цього, як зазначено в оскаржуваному рішенні, великий вибір товарів непродовольчого призначення є більш привабливим для покупців, оскільки дає можливість покупцю заощадити час та певні грошові кошти у пошуках (придбанні) товарів на спеціалізованих ринках.

Тому, комплексні послуги з надання торговельних місць шляхом виділення земельної ділянки під палатки та контейнери (надалі - комплексні послуги з надання торговельних місць для торгівлі непродовольчими товарами на Ринку), як зазначено в рішенні, є специфічним товаром, який не має замінників.

Згідно п. 6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (товарної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів товарної групи), є неможливим або недоцільним.

При остаточному визначенні територіальних (географічних) меж ринку визначальною є менша здатність до переміщення або попиту, або пропозиції.

Відповідач в рішенні зазначив, що територіальними межами ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках»визначаються межі міста Полтава, оскільки отримання цих послуг на ринках районів області економічно недоцільне, так як пов'язане з додатковими фінансовими витратами. Крім того, для споживачів вищезазначених послуг велике значення має наявність покупців товарів, яким реалізується товар.

Ринок «Речовий»КП «Полтава-Сервіс»почав діяти не на пустій земельній ділянці, а на облаштованій території ринкової діяльності попереднього власника -ПРАТ «Полімпекс».

В рішенні зазначено, що кількість торгівельних місць у 2010-2011 роках на речовому ринку ПРАТ «Полімпекс»складала 2043, кількість торгівель місць на ринку «Речовий»КП «Полтава-Сервіс»станом на 01.11.2011 р. по даний час складає 2043 місць.

Відповідачем було проведено розрахунок часток суб'єктів господарювання, які діють на ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках»в межах м. Полтава за 2011 рік.»

Відповідно до п. 8.1.Методики обсяг ринку, на якому визначається монопольне (домінуюче) становище, визначається як загальний обсяг надходження товару на ринок за формулою

n

Q = S Q,

RT j = 1 j

де n - кількість суб'єктів господарювання, що продають (постачають, виробляють) або придбавають (споживають, використовують) товари (товарні групи), що входять до товарних меж ринку;

Q - обсяг товарів (товарних груп), що продаються J (постачаються, виробляються) або придбаються (споживаються, використовуються) j-м суб'єктом господарювання протягом часу, що становить часові межі ринку;

Q - обсяг ринку. РТ Кількісні показники Q та Q, визначаються в натуральних та/або РТ і вартісних показниках. Натуральні показники застосовуються у випадках, коли можливо використовувати єдиний показник для всіх товарів, які складають товарні межі ринку.

В інших випадках - використовуються вартісні показники.

В рішенні відповідач зазначав, що ринок «Речовий»КП «Полтава-Сервіс»займає монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексних послуг з надання торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів в місті Полтава за підсумками роботи у жовтні-грудні 2011 року з часткою 59,6%. Але розрахунок частки КП «Полтава-Сервіс»на ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках в межах м. Полтава за 2011 рік»в рішенні відсутній.

Згідно п. 11.1. Методики для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку можуть бути використані такі джерела інформації:

- статистична інформація (дані) - офіційна державна інформація, яка характеризує масові явища та процеси, що відбуваються в економічній, соціальній та інших сферах життя України та її регіонів;

- адміністративні дані - дані, отримані на підставі спостережень, проведених органами державної влади (за винятком органів державної статистики), органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами відповідно до законодавства та з метою виконання адміністративних обов'язків та завдань, віднесених до їх компетенції.

Крім того, також можуть бути використані:

- дані вибіркових обстежень і опитувань населення або інших покупців (фізичних та юридичних осіб) про ситуацію на ринку - сукупність відповідей респондентів на певне коло питань, зокрема щодо думки покупців про асортимент і якість товарів, оцінки намірів та мотивів поведінки покупців, їх уподобань, побажань і вимог до споживчих якостей товарів та їх взаємозамінності, характеристики використання товару;

- дані панельних обстежень споживачів - інформація щодо думки і поведінки споживачів, отримана на прикладі постійних сукупностей (панелей) споживачів, які є репрезентативною моделлю загальної сукупності споживачів;

- дані, що свідчать про виробничі плани підприємців учасників ринку, зокрема дані, опубліковані в засобах масової інформації;

- дані відомчих та незалежних дослідницьких та інформаційних центрів про стан, структуру та обсяг товарних ринків, участь у товарообігу окремих виробників та покупців;

- опитування експертів (спеціалістів у відповідній галузі) щодо оцінки рівня збалансованості ринку (попиту і пропозиції) та пріоритетів покупців щодо споживчих якостей товару за обраними критеріями взаємозамінності товарів при формуванні товарних груп;

- відомості про діяльність суб'єктів господарювання, які отримані органами Антимонопольного комітету, іншими державними органами за поточний та попередні роки.

Як вбачається з матеріалів справи, для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на зазначеному ринку відповідачем були використані адміністративні дані, отримані від Управління статистики у місті Полтаві та дані, отримані від КП «Полтава-Сервіс».

В рішенні відповідач зазначив, що за даними Управління статистики у м.Полтава (лист від 3.08.2011, а.с. 97, том.1) торгова мережа на ринках м.Полтави у 2010 році складала 28 ринків із загальною кількість 6826 торгівельних місць, у тому числі для продажу непродовольчих товарів - 3425 місць. Інформація щодо торгової мережі на ринках у м.Полтава за 2011 рік в Управлінні статистики у м. Полтава буде в наявності тільки на початку березня 2012 року (терміни обробки річної звітності). Проте, як зазначено в рішенні, здійсненим територіальним відділенням дослідженням ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках»встановлено, що структура ринків протягом 2011 року в м. Полтаві не зазнала суттєвих змін, не створено нових ринків, а тільки змінилися власники деяких вже діючих ринків.

Дане твердження відповідача суперечить п. 11.1. Методики, оскільки відповідачем для визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання були використані джерела інформації за 2010 рік, тобто, за той період часу, коли позивач господарської діяльності на Ринку «Речовий» не здійснював.

Таким чином, відповідач визнав, що КП «Полтава-сервіс»за підсумками роботи за жовтень-грудень 2011 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексних послуг з наданням торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів на ринку «Речовий»в місті Полтава з часткою, що перевищує 35%, використовуючи інформацію щодо кількості ринків та торгових місць м. Полтави у 2010 році.

До матеріалів справи відповідач надав лист Управління розвитку підприємницької діяльності Виконавчого комітету Полтавської міської ради № 01-23/10/511 від 08.08.11 р. (а.с.98-100, том. 1), лист Управління з питань розвитку споживчого ринку, сфери побутових послуг та підприємництва Полтавської обласної державної адміністрації № 03-16/765 від 01.08.11 р. (а.с. 101-103, том.1) про діяльність суб'єктів господарювання на ринках у м. Полтава в 2010 році, що жодним чином не стосується позивача.

Крім того, відповідач при визначенні монопольного становища позивача не взяв до уваги лист КП «Полтава-Сервіс»за № 957 від 12.12.2011 р.(а.с. 104, том 1) з якого вбачається, що із 2043 торгівельних місць на комунальному ринку «Речовий»з підприємцями позивачем укладено 1697 договорів оренди торговельного місця .

Відповідно до статті 12 закону України «Про захист від економічної конкуренції»суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента, або якщо не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції. Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

В рішенні відповідач зазначив, що відповідно до п.10.3 Методики, суб'єкт господарювання не зазнає значної конкуренції, якщо завдяки своїй ринковій владі має здатність ущемлювати інтереси інших суб'єктів господарювання чи споживачів. Ознакою ринкової влади є можливість підвищувати ціни на свої послуги і підтримувати їх на рівні, що перевищує рівень, обумовлений конкуренцією на ринку. Додатковою ознакою ринкової влади є високі бар'єри вступу на ринок потенційних конкурентів (пункт 10.4 Методики).

У даному випадку значним бар'єром вступу на ринок комплексних послуг з надання торгівельних місць для реалізації продовольчих товарів в місті Полтаві є обмежена і густо забудована центральна територія міста. Створення нових ринків, здатних створити суттєву конкуренцію ринку «Речовий»КП «Полтава-Сервіс», пов'язане з необхідністю отримання достатньої площі землі у власність (довгострокову оренду), що і практично неможливо, зокрема, через відсутність вільних від забудов територій в межахміста.

Проте, відповідач не зазначив потенційних конкурентів на ринку комплексних послуг з наданням торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів в місті Полтава, а також рівень цін на ринку цих послуг.

Відповідно до п.15.1.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»установлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Згідно п. 2. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

- Складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи.

- Складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп).

- Визначення товарних меж ринку.

- Визначення територіальних (географічних) меж ринку.

- Встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку.

- Визначення обсягів товару, який обертається на ринку.

- Розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку.

- Складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

- Визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

- Встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

- Етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо.

Згідно п. 7.1. Методики часові межі ринку визначаються як проміжок часу (як правило - рік), протягом якого відповідна сукупність товарно-грошових відносин між продавцями (постачальниками, виробниками) і споживачами утворює ринок товару із сталою структурою.

В рішенні від 28 лютого 2012 р. № 02/25-рш по справі № 02-02-50/142-2011 відповідач не визначив часових меж ринку, чим порушив п. 2 Методики.

В пункті 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом

Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації,

метрології та сертифікації України від 26 лютого 2002 року N 57/188/84/105, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 березня 2002 року за N 288/6576 зазначено, що ринок - це суб'єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов'язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій.

Враховуючи наведене, відповідач зазначає, що договір оренди торгового місця по своїй суті передбачає надання послуги з користування торговим місцем та послуг, які забезпечують належні умови здійснення купівлі-продажу товарів, і є комплексною послугою з надання місць для торгівлі товарами.

В п. 3.1. рішення (а.с. 28, том 1) зазначено, що договорами оренди торгового місця, які укладалися між суб'єктом господарювання КП «Полтава-Сервіс»та суб'єктами господарювання, які здійснюють торгівлю на ринку «Речовий», не визначено переліку послуг, що надаються Орендодавцем, та плату за ці послуги.

Разом з тим, договорами визначено такі права та обов'язки Орендодавця:

- забезпечувати охорону об'єкта оренди (торговельного місця) на території ринку;

- проводити реконструкцію торговельного місця;

- ініціювати внесення змін до договору.

Крім того, як зазначено у рішенні, Орендодавець надає комунальні послуги (водо- енергопостачання тощо), які не входять в орендну плату та відшкодовуються Орендарем у сумі фактичних витрат.

Всупереч вищезазначеному, відповідач розрахував частку КП «Полтава-Сервіс»на ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі непродовольчими товарами на ринках в межах м. Полтава за 2011 рік»і зазначив, що ринок «Речовий» КП «Полтава-Сервіс»займає монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексних послуг з надання торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів в місті Полтава за підсумками роботи у жовтні-грудні 2011 року з часткою 59,6%, застосувавши показники лише торгівельних місць, без урахування показників інших послуг, які надаються підприємцям на ринку .

В п. 1 резолютивної частини рішення відповідач визнав, що КП «Полтава-сервіс»за підсумками роботи за жовтень-грудень 2011 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку комплексних послуг з наданням торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів на ринку «Речовий»в місті Полтава з часткою, що перевищує 35%, що є безпідставним і неправильним, оскільки на ринку «Речовий»організацію торгівлі здійснює лише позивач.

Таким чином, відповідач не довів наявність монопольного (домінуючого) становище позивача.

У відповідності до ч.1 ст. 13 Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи вищенаведене, висновки відповідача про вчинення КП «Полтава-сервіс»порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, та таких, що призвели до ущемлення споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку є безпідставними та необгрунтованими.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, відповідно до Закону України „Про ціни та ціноутворення" та Постанови Кабінету Міністрів України № 1548 від 25.12.1996 року "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо врегулювання цін (тарифів)", яка встановлює, що за надання в оренду торгівельних приміщень (площ) місць справляється плата, граничний рівень рентабельності якої встановлюється обласною державною адміністрацією, та відповідно з розпорядженням голови Полтавської облдержадміністрації від 24.02.2010 № 57, встановив граничний норматив рентабельності за надання в оренду торгових приміщень (площ) на території комунального ринку «Речовий»у розмірі 18,07 %, що не перевищує допустимих 20 % і таким чином дотримався вимог законодавства.

Крім цього, Закон не покладає на Антимонопольний комітет України та його органи здійснення контролю за ціноутворенням у сфері застосування вільних цін і тарифів.(п. 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»).

В рішенні відповідач не дослідив та не зазначив рівень цін на ринку вищезазначених послуг.

Згідно п.п.1, 2 Порядку, порядок розрахунку цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів визначає механізм формування економічно обґрунтованих цін на послуги та оренду торгових приміщень (площ) та їх обслуговування на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.

Цей Порядок застосовується суб'єктами господарювання при укладенні договорів оренди на торгові приміщення (площі) та/або надання послуг з обслуговування приміщень (площ) та надання в оренду торговельно-технологічного та/або холодильного устаткування на ринках.

Досліджуючи питання формування цін за оренду торгового місця на ринку «Речовий»(калькуляція розміру плати за надання в оренду 1 кв. м. торгового приміщення (площі) в мат. справи), відповідач в рішенні не зазначав ціни та не досліджував питання формування цін на послуги (інші послуги), зазначивши у рішенні, що позивач надає такі послуги.

Згідно ч.2 п. 5 Порядку залежно від розташування та облаштування торговельного місця або виду продукції, що реалізується, орендодавець має право диференціювати вартість оренди 1 кв. м. торговельного місця у межах загальної вартості витрат, пов'язаних з наданням в оренду всіх торговельних місць на ринку.

В рішенні відповідач зазначив, що КП «Полтава-Сервіс»диференціювало вартість 1 кв. м. торгівельного місця у межах загальних витрат по палатках та контейнерах. Коефіцієнт диференціації встановлено довільно залежно від розташування та облаштування торгівельного місця та з урахуванням доходності торгівельного місця на момент проведення розрахунку. Вартість оренди торгівельного місця під контейнер складає 2, 25 грн./ кв.м. та під палатку 1,80 грн./ кв.м. В даному випадку, КП «Полтава - Сервіс»диференціація здійснена тільки по виду малої архітектурної форми, а саме контейнерів та палаток, які, до речі, є власністю підприємців. Окремо виділені місця для контейнерів та палаток відсутні, оскільки контейнера та палатки на ринку стоять вперемішку. Отже, як зазначено в рішенні, ніяких зайвих витрат щодо надання місць для контейнерів в порівнянні з наданням місць для палаток КП «Полтава-Сервіс»не несе.

В запереченнях (лист № 251 від 27.02.201 р., а.с. 70-74, том 1) позивач зазначив, що витрати часу зберігачів потрібно більше для контейнерів ніж для палаток, так як необхідно перевірити двері, замки, освітлення, наявність пломб. Крім цього, враховувалась вартість споруди (контейнер дорожче від палатки) для компенсації в разі їх пошкодження.

В рішенні відповідач не надав оцінку вищезазначеним твердженням позивача, не дослідив питання диференціації вартості оренди 1 кв. м. торгівельного місця та не довів, що різні ціни до рівнозначних угод застосовано позивачем без об'єктивно виправданих на те причин.

Крім того, відповідач не зазначив, яким чином це призводить до ущемлення споживачів, і що такі ціни були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (п. 3 рішення).

Згідно ст. 50 Закону України порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним становищем.(п.2 ст. 50 Закону).

Згідно ст. 52 вищезазначеного Закону органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об'єднання, суб'єктів господарювання за порушення, передбачені, зокрема, пунктами 1,2 та 4 статті 50 цього Закону.

Відповідач в пунктах 2 та 3 резолютивної частини оскаржуваного рішення за один і той же вид порушення, зокрема, зловживання Позивачем монопольним становищем, двічі застосував до Позивача штрафні санкції по 17 000 грн., що прямо суперечить статті 61 Конституції України, згідно якої, ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Тобто, приймаючи спірне рішення відповідачем було невірно застосовано норми матеріального права, зокрема, ст. ст. 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції.

В п. 13.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 15 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»зазначено, що відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Аналогічні за змістом приписи містить й підпункт 5 пункту 8 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від 23.02.2001 N 32-р.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що Адміністративна колегія Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, розглянувши подання Другого відділу досліджень та розслідувань встановила, що Другим відділом досліджень та розслідувань здійснюється дослідження стану конкуренції на ринку комплексних послуг з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами в межах м. Полтава, в т.ч. здійснено дослідження ціноутворення на послуги, що надаються Комунальним підприємством «Полтава-Сервіс»Полтавської міської ради на ринку «Речовий».(розпорядження Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.12.2011 р. № 02/147-р «Про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства України про захист економічної конкуренції з боку Комунального підприємства «Полтава-Сервіс», а.с. 114-115, том 2).

Вимоги про надання інформації направлялись відповідачем позивачу 29.07.11р., 30.11.11р., 13.12.11р. з посилання на ст. 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на ринку «Комплексні послуги з надання місць для торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами на ринках» (вимоги №02/4654 від 29.07.11р., №02/7330 від 30.11.11р., №02/7965 від 13.12.11р. в мат. справи додаються, а.с. 42-44, том.3).

В поясненнях (вх. № 11963д від 10.09.2012 р., а.с. 1, том 2) відповідач пояснив, що підставою для дослідження зазначеного ринку стали численні телефонні звернення суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на ринку «Речовий»та матеріали Інтернету щодо встановлення плати за «містове»на ринку. Тобто, інформація, надана відповідачем, є суперечливою.

Згідно ст. 37 Закону у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Розпорядження про початок розгляду справи надсилається відповідачу протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. У разі коли відповідача визначено після початку розгляду справи, йому протягом трьох робочих днів надсилається розпорядження про залучення до участі у справі як відповідача разом з розпорядженням про початок розгляду справи. ( Частина друга статті 37 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2596-IV ( 2596-15 ) від 31.05.2005 ).

Повідомлення про початок розгляду справи надсилається заявнику та третім особам.

Згідно ст. 41 Закону доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення.

Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.

Усні пояснення сторін, третіх осіб, службових чи посадових осіб та громадян, які містять дані, що свідчать про наявність чи відсутність порушення, фіксуються у протоколі.

Збір доказів здійснюється Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями незалежно від місцезнаходження доказів.

Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність (об'єктивність).

Як вбачається з матеріалів справи, за межами розгляду справи 02-02-50/142-2011 відповідачу була надана інформація від позивача (лист № 957 від 12.12.2011 р., а.с. 12 том.2, лист № 963 від 15.12.2011 р.(а.с. 118, том.2), а також інформація отримана від: Управління статистики у м. Полтава (а.с. 96-97, том.1); Управління розвитку підприємницької діяльності Виконавчого комітету Полтавської міської ради (а.с.98-100, том1); Управління з питань розвитку споживчого ринку сфери побутових послуг та підприємництва Полтавської обласної адміністрації (а.с. 101-103, том.1), що розцінюється судом, як порушення відповідачем норм Закону.

Згідно ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які відповідач вважає встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у оскаржуваному рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що при прийнятті оспорюваного рішення, відповідач не повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, що є підставою для визнання рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.02.12р. № 02/25-рш по справі № 02-02-50/142-2011.р. недійсним.

Посилання відповідача у відзиві на те, що листом від 28.02.2012 р. за № 254 (а.с.75, том 1) позивач в цілому визнав порушення та погодився з висновками, викладеними в поданні з попередніми висновками від 14.02.12 р. № 02-68-ВП, суд до уваги не приймає, оскільки це не позбавляє права позивача звернутись з даним позовом до суду.

Згідно ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 073, 00 грн. -витрат по сплаті судового збору.

На підставі матеріалів справи, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Адміністративної колегії Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28 лютого 2012 р. № 02/25-рш по справі № 02-02-50/142-2011 щодо зайняття Комунальним підприємством "Полтава-сервіс"Полтавської міської ради за підсумками роботи за жовтень-грудень 2011 р. монопольного (домінуючого) становища на ринку комплексних послуг з надання торгівельних місць для реалізації непродовольчих товарів на комунальному ринку "Речовий" в м. Полтава з часткою, що перевищує 35 %.

3.Стягнути з Полтавського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, ідентифікаційний код 21076316 на користь Комунального підприємства "Полтава-сервіс" Полтавської міської ради, пров. Чайковського, 5, м. Полтава, 36002, р/р 2600011456 в ПАТ "Полтавабанк", МФО 331189, код ЄДРПОУ 30194518 - 1 073 грн. 50 коп. - витрати по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.В. Солодюк

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13 грудня 2012 року

Примітка: Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому cm. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному cm. 93 ГПК України.