Рішення № 28138338, 11.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-4/14898-2012 11.12.12

За позовомЗаступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»Простягнення 2 313 681,21 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури Ліснича А.А.

Від позивача 1. Сінчук Р.В. -по дов.

2. Гребелюк Л.М. - по дов.

Від відповідача 1. не з'явились

2. не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»про стягнення 2 264 080,01 грн. лізингових платежів, 41 334,33 грн. пені, 8266,87 грн. 3% річних, а всього 2 313 681,21 грн. заборгованості за договором фінансового лізингу № 10-11-83 стс-фл/376 від 15.06.2011р.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі визначених ним осіб суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Приписами ст. 361 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Враховуючи викладене, перший Заступник прокурора Київської області правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі визначених ним осіб.

Представники Відповідачів в судове засідання з'явилися.

В судовому засіданні 22.11.2012р. представник відповідача-1 надав заяву про відкладення розгляду справи з метою підготовки спільної заяви до суду про укладення мирової угоди та тексту мирової угоди. Суд задовольнив клопотання відповідача-1, розгляд справи № 5011-4/14898-2012 відкладено на 11.12.2012р.

Представник відповідача-1 в судове засідання 11.12.2012р. не з'явився, через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з тим що із незалежних від Відповідача-1 причин жоден представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС», який має право діяти по довіреності від Відповідача, не має можливості з'явитися у судове засідання, яке відбудеться 11.12.2012р., оскільки представники приймають участь у інших судових засіданнях. Однак належних доказів знаходження представників Відповідача-1 у інших судових засіданнях суду не надано.

Представники прокуратури та позивачів заперечують проти клопотання Відповідача-1 про відкладення розгляду справи, стверджують що Відповідач-1 недобросовісно користується належними йому процесуальними правами.

Клопотання Відповідача-1 про відкладення розгляду справи не задовольняється судом, оскільки суд вважає, що Відповідач-1 дійсно недобросовісно користується належними йому процесуальними правами, суд надавав Відповідачам час для підготовки спільної заяви до суду про укладення мирової угоди та тексту мирової угоди.

Крім того, 18.12.2012р. закінчується строк вирішення спору, встановлений ч.1 ст.69 ГПК України. Клопотань про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 цієї статі до суду не надходило.

Відповідач-2 належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача-2 суд не повідомлений.

Відповідачі ухвали суду не виконали. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надали.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (лізингодавець), власником 100 % акцій якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ-МТС" (лізиногоодержувач) 15.06.11 укладено договір фінансового лізингу № 10-11-83 стс-фл/376, згідно із яким лізингодавець передав лізингоодержувачу власне майно, яке придбане за кошти державного бюджету, а лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, згідно погодженого з лізингодавцем графіком відповідно до умов договору.

Свої зобов'язання за договором ВАТ НАК "Украгролізинг" виконало належним чином та передало ТОВ "ДПЗКУ-МТС" зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ у кількості 16 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 1 від 29.07.11 та зернозбиральні комбайни КЗС-812СХ у кількості 15 одиниць, що підтверджується актом приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 2 від 29.07.11

Відповідно до п.п. 3.4.3, 4.3, 4.4 договору лізингоодержувач з моменту підписання акту одержання предмету лізингу за користування останнім сплачує лізингодавцю лізингові платежі, черговість яких кратна трьом місяцям і складається із суми, що відшкодовує частину вартості предмета лізингу та суми винагороди. Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів».

Однак, суду доведено, що всупереч вимогам закону, ТОВ "ДПЗКУ-МТС" систематично порушує умови договору, не виконуючи свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів. У зв'язку з чим, за розрахунком Позивача за період з 29.10.12 по 29.07.12 у підприємства утворилась заборгованість за несплату лізингових платежів в сумі 2 264 080,01 грн.

Згідно із п. 7.1 договору за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожен день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Крім цього, 22.07.11 між ТОВ "Хліб Інвестбуд" та Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" укладено договір поруки № 452.

Відповідно до п. 2.1 вказаного договору ТОВ "Хліб Інвестбуд" зобов'язано, у разі порушення ТОВ "ДПЗКУ-МТС" обов'язку за основним договором, самостійно виконати зобов'язання перед Національною акціонерною компанією «Украгролізинг»на підставі письмової вимоги кредитора в строк не більше десяти днів з моменту повідомлення останнього про невиконання боржником зобов'язання шляхом перерахування суми боргу на поточний рахунок кредитора.

Пунктом 3.3. договору визначено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник за нездійснену сплату основної заборгованості по основному договору, що включає відшкодування вартості предмета лізингу, комісію за організацію поставки предмета лізингу, комісію за супроводження основного договору, за сплату процентів річних, інфляційних нарахувань, штрафних санкцій та відшкодування збитків кредитору.

У зв'язку з чим, НАК "Украгролізинг" 28.08.12 на адресу ТОВ "Хліб Інвестбуд" направлено вимогу про сплату боргу в розмірі 2313681,21 грн.

Однак, на даний час борг перед НАК "Украгролізинг" відповідачами не сплачено.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»укладено Договір фінансового лізингу № 10-11-83 стс-фл/376 від 15.06.2011р., відповідно до умов якого, ВАТ «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(Лізингодавець) передав Товариству з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»(лізингоодержувач) власне майно, яке придбане за кошти державного бюджету, а лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі, згідно погодженого з лізингодавцем графіком відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно Договору, за користування Предметом Лізингу Лізингоодержувач сплачує на користь Лізингодавця Лізингові Платежі.

Однак, як свідчать матеріали справи, Лізингоодержувач (Відповідач) не своєчасно сплачував Лізингові Платежі, що відповідно є порушенням умов Договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

22.07.11 між ТОВ "Хліб Інвестбуд" та Національною акціонерною компанією "Украгролізинг" укладено договір поруки № 452.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором фінансового лізингу № 10-11-83 стс-фл/376 від 15.06.2011р. у сумі 2 264 080,01 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачами не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідачів солідарно.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами договору (п.7.1.) передбачена сплата відповідачем-1 пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов'язань. Отже, порушення відповідачем-1 строків сплати лізингових платежів, передбачених умовами договору фінансового лізингу, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідачів солідарно пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідачів належить солідарно стягнути пеню у сумі 41334,33 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачам суму боргу з урахуванням 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого позивачем розрахунку з відповідачів підлягає стягненню солідарно 8266,87 грн. 3% річних, відповідно до ст. 625 ЦК України, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог. Заперечення Відповідачів на позовну заяву спростовуються матеріалами справи, тому судом не приймаються.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури -при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, то на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів солідарно та стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1, код ЄДРПОУ 37702357) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»(01033, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33307354) на користь Державного публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 2 264 080 (два мільйони двісті шістдесят чотири тисяч вісімдесят) грн. 01 коп. лізингових платежів, 41 334 (сорок одну тисячу триста тридцять чотири) грн. 33 коп. пені, 8 266 (вісім тисяч двісті шістдесят шість) грн. 87 коп. 3% річних.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДПЗКУ-МТС»(01033, м. Київ, вул. Саксаганського,1, код ЄДРПОУ 37702357) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»(01033, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код ЄДРПОУ 33307354) в дохід державного бюджету України (одержувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, р/р 31215206783001) 46 273 (сорок шість тисяч двісті сімдесят три) грн. 62 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 20.12.2012р.