Рішення № 28138019, 03.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.12.12 р. Справа № 5006/17/83/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь

про: стягнення 32260836,92грн. боргу, 3402860,08грн. пені, 4490645,01грн. штрафу (7%), 377609,78грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 689303,63грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Халіна А.О. - за дов.№14-351 від 16.03.2012р.,

від відповідача: Осуховська С.М. - за дов. №267 від 24.02.2012р.

У судовому засіданні оголошувалась

перерва з 28.11.2012р. до 03.12.2012р.

згідно зі ст.77 ГПК України

Суд перебував у нарадчій кімнаті

03.12.2012р. з 14.20 год. до 14.25 год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь про стягнення 32260836,92грн. боргу, 3402860,08грн. пені, 4490645,01грн. штрафу (7%), 377609,78грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 689303,63грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір про купівлю-продаж природного газу №14/2532/11 від 30.09.2011р. з додатковими угодами №1 від 30.09.2011р., №2 від 11.10.2012р., №3 від 31.01.2012р.; акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р.; вимогу №26-4513/1.2-12 від 07.08.2012р.

До позову додає розрахунки суми пені, 3% річних, інфляційних нарахувань та 7% штрафу (т.1, а.с.26-27).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) супровідним листом б/н від 16.10.2012р. - завірену копію опису вкладення від 08.08.2012р. про відправлення на адресу відповідача вимоги №26-4513/1.2-12 від 07.08.2012р. (т.1, а.с.65);

2) клопотанням від 24.10.2012р.:

- журнал-ордер по кредиту рахунку 36-1-08 (т.1, а.с.84),

- реєстр прийнятих платежів за період 29.09.2011р. - 03.08.2012р. (т.1, а.с.85-86),

- довідку №9-283-12 від 12.10.2012р. про стан заборгованості (т.1, а.с.87).

3) пояснення б/н від 14.11.2012р., в яких заперечив проти задоволення клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій та проти твердження відповідача про відсутність його вини у виникненні боргу. До пояснень додав копії власного балансу на 30.06.2012р. та Звіту про фінансові результати за І півріччя 2012р. (т.2, а.с.1-9).

4) пояснення б/н від 26.11.2012р., в яких заперечив проти доводів відповідача, просив суд врахувати негативні наслідки, спричинені позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань та стягнути всі гарантовані позивачу на законодавчому рівні санкції (т.2, а.с.16-21).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) клопотання №519/01 від 10.10.2012р. про зменшення розміру штрафних санкцій на 80%, в якому зазначив, що різниця в тарифах на теплову енергію, яка виникла у зв'язку з невідповідністю встановлених тарифів фактичній вартості теплової енергії, складає 94026000грн. та державою не сплачена. Майно відповідача знаходиться під арештом, про що свідчить додана копія постанови державного виконавця ВП №20768910. Незважаючи на це опалювальний сезон розпочато з 15.10.2012р. (т.1, а.с.59-63).

2) заперечення на позовну заяву №518/01 від 10.10.2012р., в яких зазначено, що скрутний фінансовий стан, збитковість, обмеженість матеріальних ресурсів позбавляє підприємство можливості погашати існуючу заборгованість своєчасно та у повному обсязі. Посилаючись на об'єктивність причин виникнення боргу, ступінь виконання зобов'язань (здійснення оплати понад 50% заборгованості), винятковість обставин, що склалися у відносинах сторін, відповідач просить суд у частині стягнення штрафних санкцій у розмірі 8960418,50грн. відмовити та застосувати до відповідача положення ст.83 ГПК України щодо стягнення штрафних санкцій (т.1, а.с.67-70).

До заперечень №518/01 від 10.10.2012р., зокрема, додані:

- контррозрахунок заявлених до стягнення сум, згідно з яким розраховані на суму основного боргу втрати від інфляції за період 01.11.2011р. - 31.07.2012р. складають 119100,33грн.;

- правовстановлюючі документи;

- копії балансів на 31.03.2012р. та на 30.06.2012р. (т.1, а.с.71-78).

3) пояснення №596/01 від 12.11.2012р. (т.1, а.с.88-92), в яких, зокрема, зазначив наступне. Позивач є природною монополією на ринку постачання природного газу, що виключає можливість укласти з ним договір постачання природного газу з урахуванням пропозицій відповідача. Відповідач здійснює усі необхідні заходи з метою отримання державної субвенції на відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію. Перелічив інші заходи, що вживаються з метою погашення заборгованості за спожитий природний газ. На підтвердження викладеного надав копії: договорів про реструктуризацію заборгованості, протоколів засідань енергетичної комісії та комісії з погашення заборгованості підприємств ПЕК, розрахунків заборгованості з різниці в тарифах, довідок, інформацій, гарантійних листів боржників відповідача та інших документів (т.1, а.с.93-165).

4) клопотанням №618/01 від 27.11.2012р. надав підписаний обома сторонами акт звірки розрахунків за період 01.10.2011р. - 10.10.2012р. за Договором №14/2532/11 (т.2, а.с.25-27) та додаткові документи на підтвердження своєї позиції (т.2, а.с.28-40).

Ухвалою суду від 14.11.2012р. за клопотанням відповідача строк розгляду спору продовжувався на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (т.2, а.с.11, 15).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, надані в судових засіданнях, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» (Продавець, позивач) та Комунальним комерційним підприємством «Маріупольтепломережа» (Покупець, відповідач) був укладений Договір на купівлю-продаж природного газу №14/2532/11 (далі - Договір) (т.1, а.с.10-15).

Відповідно до п.1.1. Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах Договору.

Відповідно до п.п.6.1., 6.3. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. За наявності у Покупця заборгованості за Договором Продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від Покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений за Договором в минулі періоди, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Відповідно до п.7.2 у разі невиконання Покупцем умов п.6.1 Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день просочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом трьох банківських днів з моменту отримання Покупцем вимоги Подавця. У разі несплати пені у вказаний строк Покупець вважається таким, що має заборгованість за Договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженними представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011р. до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості (п.11.1. Договору).

Додатковими угодами №1 від 30.09.2011р., №2 від 11.10.2011р., №3 від 31.01.2012р. (т.1, а.с.16-18) сторони вносили зміни до Договору щодо ціни за газ.

Договір та додаткові угоди до нього підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

З актів приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р., 30.11.2011р., 31.12.2011р., 31.01.2012р. (т.1, а.с.21-25) вбачається, що Відповідач прийняв від позивача у жовтні 2011р. - січні 2012р. імпортований природний газ на підставі Договору в обсязі 17843,504тис.куб.м. на загальну суму 68868194,70грн.

Акти підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Отже, позивач свої зобов'язання за Договором у жовтні 2011р. - січні 2012р. виконав належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що Покупцем протягом жовтня 2011р. - червня 2012р. проводились розрахунки за поставлений природний газ: станом на 10.08.2012р. було сплачено 36607357,78грн., і сума основного боргу відповідача складала 32260836,92грн.

Протягом розгляду справи відповідач оплат не здійснював, і сума основного боргу не змінилась, що підтверджується довідкою позивача №9-283-12 від 12.10.2012р. (т.1, а.с.82), а також сторонами у судових засіданнях (т.2, а.с.14, 41).

Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати природного газу, отриманого у жовтні 2011р. - січні 2012р., у встановлений Договором термін не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 ЦК та ст.193 ГК України.

Наявність заборгованості за поставлений у жовтні 2011р. - січні 2012р. природний газ в сумі 32260836,92грн. визнана відповідачем у судових засіданнях (т.2, а.с.14, 41). Крім того, згідно з актом звірки розрахунків за період 01.10.2011р. - 10.10.2012р. у бухгалтерському обліку відповідача обліковується заборгованість перед позивачем за Договором №14/2532/11 в сумі 32260836,92грн. (т.2, а.с.25-27).

Викладене дозволяє дійти висновку, що позовна вимога про стягнення 32260836,92грн. основного боргу за газ, поставлений відповідачу у жовтні 2011р. - січні 2012р., є обгрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі наявних у справі документів (т.1, а.с.21-25, 85-86) суд також приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені, штрафу (7%), річних та інфляційних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст.ст.216-218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.п.6.1, 7.2 Договору зобов'язань, а також на Вимогу №26-4513/1.2-12 від 07.08.2012р. (т.1, а.с.19, 20, 65), позивач просить суд стягнути з відповідача: 3402860,08грн. пені та 4490645,01грн. штрафу (7%) за несвоєчасне виконання зобов'язань.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (т.1, а.с.26-27), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, але містить арифметичні помилки.

Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає пеня у розмірі 3402129,66грн., нарахована на заборгованість:

- за жовтень 2011 року - у сумі 123531,22грн. за період 15.11.2011р. - 01.02.2012р.;

- за листопад 2011 року - у сумі 561004,93грн. за період 15.12.2011р. - 27.03.2012р.;

- за грудень 2011 року - у сумі 979394,70грн. за період 15.01.2012р. - 14.07.2012р.;

- за січень 2012 року - у сумі 1738198,81грн. за період 15.02.2012р. - 10.08.2012р.

Стягненню на користь позивача також підлягає вірно розрахована сума штрафу (7%) у розмірі 4490645,01грн., нарахованого на прострочену понад тридцять днів заборгованість за поставлений природний газ за період жовтень 2011р. - січень 2012р. (т.1, а.с.26-27).

Відповідачем надане клопотання про зменшення штрафних санкцій на 80% (т.1, а.с.59-61, 67-70). В обґрунтування клопотання відповідач зазначає, що ККП «Маріупольтепломережа» є комунальним підприємством, створеним з метою забезпечення безперебійного надання послуг населенню та бюджетним установам. Бюджетна заборгованість з різниці в тарифах на послуги теплопостачання у ІV кварталі 2011 року склала 39933739грн., у І кварталі 2012 року - 39526198грн, що разом складає 79459937грн. (т.1, а.с.94, 95; т.2, а.с.29, 30, 31). Дебіторська заборгованість населення перед ККП «Маріупольтепломережа» станом на 01.01.2012р. складала 65599400грн., станом на 01.10.2012р. - 51872300грн., а дебіторська заборгованість бюджетних організацій - 1269700грн. та 1268100грн. відповідно (т.1, а.с.93). Як наслідок, на все майно відповідача державною виконавчою службою накладено арешт (т.2, а.с.34-35), підприємство знаходиться у важкому фінансовому становищі, а сплата штрафних санкцій може значним чином вплинути на можливість подальшого нормального функціонування підприємства.

В матеріалах справи наявні докази вжиття відповідачем заходів, направлених на вирішення проблеми компенсації державою різниці в тарифах на теплову енергію (т.1, а.с.104-122), а також докази постійного збільшення розміру збитків, які несе підприємство відповідача (т.1, а.с.77, 78; т.2, а.с.32-33, 37).

За приписом п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи рішення, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.

Частина 3 ст.551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз наведених норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Оскільки пеня та штраф є різновидами неустойки, яка в свою чергу має подвійну правову природу - одночасно є засобом забезпечення договірних зобов'язань (стимулює їх виконання) і мірою відповідальності за неналежне виконання зобов'язання (санкцією), то пеня і штраф мають компенсаційний характер та їх розмір повинен бути відповідним розміру понесених позивачем збитків.

Суж вважає, що в даному випадку розмір заявлених до стягнення сум пені (3402860,08грн.) та штрафу (4490645,01грн.) не відповідає наслідкам порушення відповідачем своїх зобов'язань та є неспіврозмірно великим порівняно з розміром суми основного боргу (32260836,92грн.), а саме: розмір пені складає близько 1/9, а розмір штрафу - близько 1/7 від суми боргу.

Суд бере до уваги, що ККП «Маріупольтепломережа» є дотаційним підприємством, а допомогу від бюджету отримує несвоєчасно, внаслідок чого у підприємства існує нестача оборотних коштів, що тягне за собою несвоєчасність розрахунків з контрагентами, які постачають підприємству енергоносії. До того ж згідно з п.п.1.1., 1.2. Договору, на підставі якого заявлено позов, споживачами теплової енергії є, зокрема, бюджетні установи та організації (т.2, а.с.28), які у зв'язку з несвоєчасним отриманням бюджетного фінансування і відсутністю інших джерел надходження коштів своєчасно не розраховуються за тепло.

У зв'язку з зазначеним, враховуючи: мету діяльності відповідача; оплату відповідачем понад 50% основного боргу; надмірно високий розмір штрафних санкцій порявняно з існуючим боргом; ненадання позивачем доказів настання для нього негативних наслідків, спричинених саме невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, а також беручи до уваги те, що позивачем нараховано 3% річних та інфляційні, що частково компенсує можливі збитки, суд вважає за можливе скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафних санкцій на 70%.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 1020638,90грн. та штраф в розмірі 1347193,50грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаної норми позивач просить стягнути з відповідача 377609,78грн. інфляційних нарахувань та 3 % річних у розмірі 689303,63грн.

Судом перевірено розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) розрахунок 3 % річних (а.с.26-27) містить арифметичні помилки.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 689046,10грн., нарахована на заборгованість:

- за жовтень 2011 року - у сумі 23886,30грн. за період 15.11.2011р. - 01.02.2012р.;

- за листопад 2011 року - у сумі 108544,94грн. за період 15.12.2011р. - 27.03.2012р.;

- за грудень 2011 року - у сумі 211367,27грн. за період 15.01.2012р. - 10.08.2012р.;

- за січень 2012 року - у сумі 345247,59грн. за період 15.02.2012р. - 10.08.2012р.

2) у позовній заяві позивач не зазначив, за який період ним здійснені інфляційні нарахування на заборгованість за газ, проте вказав, що відповідач «зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення» (т.1., а.с.4), заявивши до стягнення суму 377609,78грн. До позовної заяви додано «Розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних ККП «Маріупольтепломережа» за договором №14/2532/11 від 30.09.2011, станом на 10.08.2012» (т.1, а.с.26-27), який серед іншого містить розрахунок інфляційних нарахувань в загальній сумі 377609,78грн. із зазначенням періодів з листопада 2011 року по липень 2012 року включно, наведенням сум боргу та індексів інфляції за всі вказані періоди (т.1, а.с.27). На підставі викладеного суд доходить висновку, що розрахунок інфляційних нарахувань здійснювався позивачем за період листопад 2011 року - липень 2012 року.

Судом встановлено, що розрахунок інфляційних нарахувань є арифметично невірним з огляду на таке. В розрахунку інфляційних за період листопад 2011 року - квітень 2012 року позивачем суму інфляційних за кожний попередній період неправомірно включено до суми основного боргу, на який нараховуються інфляційні за кожний наступний період, що фактично є застосуванням індексу споживчих цін у відносинах між юридичними особами. Крім того, в розрахунку інфляційних взагалі не враховано дефляцію за період травень 2011 року - липень 2012 року.

Так, за повідомленнями Державної служби статистики України індекс інфляції складав: у травні 2012р. - 99,7%, червні 2012р. - 99,7%, липні 2012р. - 99,8%, а отже, у зазначених періодах мала місце дефляція.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Згідно з п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

За результатами здійсненої за наведеними правилами перевірки заявлених до стягнення сум інфляційних, нарахованих на борг за жовтень 2011р. - січень 2012р., судом встановлено, що з урахуванням дефляції сума інфляційних нарахувань на борг складає 118423,44грн., а саме інфляційні, нараховані на заборгованість:

- за жовтень 2011 року - у сумі 6078,68грн. за період листопад 2011 року;

- за листопад 2011 року (з наростаючим підсумком) - у сумі 42878,97грн. за період грудень 2011 року;

- за грудень 2011 року (з наростаючим підсумком) - у сумі 80181,97грн. за період січень 2012 року;

- за січень 2012 року (з наростаючим підсумком) - у сумі 114175,12грн. за період лютий 2012 року;

- за лютий 2012 року - у сумі 133195,39грн. за період березень 2012 року;

- за березень 2012 року - у сумі 00,00грн. за період квітень 2012 року;

- за квітень 2012 року - у сумі (- 96782,51грн.) за період травень 2012 року;

- за травень 2012 року - у сумі (- 96782,51грн.) за період червень 2012 року;

- за червень 2012 року - у сумі (- 64521,67грн.) за період липень 2012 року.

Таким чином, у періоді існування заборгованості за поставлений природний газ в окремих місяцях мала місце дефляція, з огляду на що в рамках всього часу прострочення відповідача знецінення коштів позивача відбулось на суму 118423,44грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 551, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.193, 216-218, 230, 232, 233 Господарського кодексу України; Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" №543-96ВР від 22.11.1996р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ до Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь про стягнення 32260836,92грн. боргу, 3402860,08грн. пені, 4490645,01грн. штрафу (7%), 377609,78грн. інфляційних нарахувань, 3% річних у розмірі 689303,63грн. - задовольнити частково.

Розмір стягуваної суми пені зменшити до 1020638,90грн.

Розмір стягуваної суми штрафу зменшити до 1347193,50грн.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа», м.Маріуполь (87534, м.Маріуполь, вул.Гризодубової, 1; ЄДРПОУ 33760279) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ (01001, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ЄДРПОУ 20077720, п/р 260053012609 в ГОУ ПАТ «Промінвестбанк України», МФО 300012) 32260836,92грн. боргу, 1020638,90грн. пені, 1347193,50грн. штрафу, 689046,10грн. - 3% річних, 118423,44грн. інфляційних нарахувань, 63974,41грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 03.12.2012р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.12.2012р.

Суддя Шилова О.М.