Рішення № 28137942, 05.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.12 р. Справа № 5006/40/108/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», м.Добропілля, м. Білицьке

до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

про стягнення 4474,05 грн.

Суддя Говорун О.В.

Представники:

від позивача - Коровін П.О., довіреність б/н від 02.08.2012.

від відповідача - Ляшко Д.В., довіреність №Н-01/987 від 05.04.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі - відповідач) про стягнення 4474,05 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що вагон №54752548 з вантажем на станцію призначення прибув з недостачею вантажу, яка підтверджена складеним станцією Добропілля Донецької залізниці комерційним актом БА №786545/18 від 19.05.2012. Недостача виникла, у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, відзив не надав.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

14.05.2012, за накладною №46285318, ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (вантажовідправник), зі станції Ароматна Придніпровської залізниці на станцію Добропілля Донецької залізниці, відвантажив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (вантажоотримувач) у вагоні №54752548 вантаж - вугілля кам'яне марки г-газовий, масою 56100кг (а.с.27).

Згідно накладної №46285318 вантаж завантажено у вагон відправником. Поверхня вантажу маркована вапном.

На станції Добропілля, був складений комерційний акт БА №786545/18 від 19.05.2012, відповідно якого: «на підставі акту загальної форми №81 від 18.05.2012 ст. Добропілля проведено комісійне переважування вагону №54752548 з вантажем - вугілля кам'яне з розчепленням на справних 150т. тензометричних вагах ПАТ «ДТЕК «Добропільська ЦОФ» повірених 22.09.2011. За накладною вказано: брутто - 79400кг, тара - 23300кг, нетто - 56100кг, фактично виявилось: брутто - 75000кг, тара - 23300кг, нетто - 51700кг, що менше накладної на 4400кг. Навантаження вугілля у вагоні рівномірне по всій довжині кузову напіввагону, на рівні бортів, з нанесенням на поверхню вантажу захисного маркування - вапна, над 1-м, 2-м та 3-м люками виявлено заглиблення: довжиною - 2500мм, глибиною - 600мм, та на ширину вагону, у місці заглиблення маркування відсутнє. Торцеві двері, розвантажувальні люка напіввагону щільно зачинені, протікання вантажу відсутнє.» ( а.с.28).

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Згідно ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про залізничний транспорт», залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст. 23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Згідно ч.1 ст. 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Абзацом 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000р. встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Досліджені у судовому засіданні докази, свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагону, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень та часткової відсутності маркування не зазначалось. Крім того, зауважень з боку залізниці до стану вагону та вантажу у ньому не було і на попутних станціях залізниці від станції Ароматна до станції Добропілля.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу під час перевезення. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребоває докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Вартість вантажу, якого не вистачає у вагоні №54752548, становить 4462грн. 38коп., із розрахунку 4400кг - (56100кг х 1%)х 1162,38грн., де 4400кг - маса недостачі вантажу, відповідно до комерційного акту БА №786545/18 від 19.05.2012 (а.с.28).

56100кг - маса вантажу у вагоні №54752548 згідно накладної (а.с.27).

1% - норма природної втрати маси вантажу зданого до перевезення (п. 27 Правил видачі вантажів, Затверджено наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644).

1162,38грн. - вартість вантажу згідно рахунка відправника (а.с.14).

Позивачем була заявлена більша сума - 4474,05 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (м. Донецьк, вул. Артема, 68, ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (м. Білицьке, м.Добропілля, вул. Красноармійська, 1а, ЄДРПОУ 37014600) 4462грн. 38коп. збитків та 1605 грн. 30 коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 10 грудня 2012 року.

Суддя Говорун О.В.