Рішення № 28137827, 19.12.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.12.12 р. Справа № 5006/32/181/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Самойловій К.Є.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ в особі філії Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк", м. Донецьк

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Укрспецстрой", м. Макіївка

про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. в сумі 301 443,14 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: Вовк О.Г. за довіреністю.

Від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

19.12.2012р. з 10.40 год. по 10.50год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», м. Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Укрспецстрой", м. Макіївка про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. в сумі 301 443,14 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р., в частині повернення кредиту та сплати відсотків, у зв'язку з чим нараховує до стягнення штрафні санкції.

Ухвалою суду від 12.10.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/32/181/2012.

В судовому засіданні 19.12.2012р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій правоустановчих документів відповідача, Закрите акціонерне товариство «Укрспецстрой» зареєстровано за адресою: 86147, м. Макіївка Донецької області, кв-л Северний, 21. Аналогічні відомості щодо місцезнаходження відповідача містяться в позовній заяві.

За змістом ч.3 п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги наявне в матеріалах справи повідомлення №00528020 про вручення ухвали про порушення справи відповідачу, суд робить висновок про належне виконання обов'язку його повідомити про час та місце розгляду справи №5006/32/181/2012.

За змістом правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної в п.3.9.2 постанови №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК України (п.3.12 постанови).

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору та сторонами не надано доказів в підтвердження поважності причин неявки його повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками, передбаченими ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 ГПК, ст.33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд -

Встановив:

10 червня 2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - банк, правонаступником якого є позивач) та Закритим акціонерним товариством «Укрспецстрой» був укладений договір відновлюваної кредитної лінії №1 (далі - кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримувати, належним чином використовувати та повернути у передбачені цим договором строки кредит в розмірі 500 000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

За умовами п.1.2 кредитного договору в редакції додаткової угоди №2 від 01.08.2008р., кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 09.06.2011р. Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі 1 200 000,00 грн. Пунктом 1.3 встановлений наступний графік зменшення ліміту кредитування: з дати надання до 28.02.2011р. - 1 200 000,00 грн., з 01.03.2011р. по 31.03.2011р. - 900 000,00 грн., з 01.04.2011р. по 30.04.2011р. - 600 000,00 грн., з 01.05.2011р. по 31.05.2011р. - 300 000,00 грн., з 01.06.2011р. по 09.06.2011р. - 0 грн.

Згідно з п.1.6 в редакції додаткової угоди №2 від 01.08.2008р., за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати банку відповідну плату (відсотки) в порядку та на умовах, визначених цим договором, зокрема, відсотки за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 20% річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим договором (п.1.6.1.1 кредитного договору).

За змістом п.1.10 кредитного договору, за надання банківських послуг позичальник сплачує банку комісійну винагороду за супроводження кредиту 0,03% від ліміту кредитування щомісяця та комісійну винагороду за резервування коштів на невикористану частині кредиту в розмірі 1% від суми невикористаної частини кредиту згідно з графіком.

За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язується сплачувати на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.6.1.1 кредитного договору).

У відповідності до п.9.1, кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором кредиту, який підпадає під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.345-346 ГК України.

Як вбачається зі змісту кредитного договору відновлюваної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. (з наступними змінами), сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного правочину. Оскільки сторонами не надано доказів його оскарження або визнання у встановленому порядку недійсним, виходячи зі встановленої ст.204 Цивільного кодексу України презумпції правомірності правочину, суд вважає вищевказаний кредитний договір дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст.525,526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

На підставі п.1.3 кредитного договору відновлюваної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. протягом його дії позивачем здійснювалось кредитування відповідача окремими траншами в режимі відновлюваної кредитної лінії в межах встановленого ліміту.

Позичальник, всупереч умовам договору та приписам законодавства, взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернув, відсотки за користування ними та комісійну винагороду своєчасно та в повному обсязі не сплачував, у зв'язку з чим банк неодноразово звертався до нього з претензіями (а.с.а.с.41-43).

Як зазначає позивач, наразі у відповідача наявна заборгованість за кредитом в сумі 103 856,92 грн., заборгованість за відсотками в сумі 101 454,68 грн. та заборгованість з комісійної винагороди за супроводження кредиту в сумі 1 800,00 грн. Оскільки наявність заборгованості у вищевказаних сумах підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем під час розгляду справи №5006/32/181/2012, суд вважає вимоги про її стягнення правомірними, тому задовольняє їх в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч.ч.1-3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов'язань з повернення кредиту та зі сплати відсотків за користування ним, позивачем відповідно до приписів вищевказаних норм та п.6.1 договору нараховано та пред'явлено до стягнення пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 88 783,07 грн. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом в сумі 3 187,32 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, судом встановлено його відповідність приписам закону та умовам кредитного договору, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 88 783,07 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом в сумі 3 187,32 грн. підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивачем заявлено до стягнення оплату за резервування невикористаної частини кредитної лінії в сумі 311,15 грн. Беручи до уваги, що наявність невикористаного залишку ліміту кредитної лінії виникла внаслідок належного виконання позичальником зобов'язань з повернення кредитних коштів відповідно до узгодженого сторонами графіку, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині як таких, що порушує загальні принципи справедливості та розумності цивільного законодавства.

Крім того, як встановлено судом, в забезпечення виконання кредитного договору відновлюваної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. сторонами укладений договір іпотеки нерухомого майна №1 від 10.06.2008р., предметом якого є нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 170,30 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Макіївка Донецької області, кв.Північний, 21 заставною вартістю 2 756 451,96 грн. (п.п.1.2, 1.4 договору іпотеки).

Як вбачається з матеріалів справи, банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором відновлюваної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. звернуто стягнення на вищевказаний предмет іпотеки за виконавчим написом приватного нотаріуса Донецького міського нотаріального округу Костирко Р.Я. №4127 від 18.11.2009р. За вчинення зазначеного виконавчого напису банком сплачені нотаріусу грошові кошти в сумі 2 050,00 грн. на підставі рахунку-фактури від 18.11.2009р., відшкодування яких відповідачем позивач вимагає в межах справи №5006/32/181/2012. Суд розглядає зазначені вимоги, як збитки , який зазначив позивач для відновлення свого порушеного права на своєчасне погашення кредиту.

Відповідно до ст. 22 ЦПК України збитки відшкодовуються у повному обсязі. З урахуванням викладеного, суд робить висновок про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат по сплаті державного мита за вчинення виконавчого напису №4127 від 18.11.2009р. в сумі 2 050,00 грн. та задовольняє їх.

З огляду на приписи ст.ст.1, 21, 28 ГПК України, заявлені Донецьким обласним управлінням АТ "Ощадбанк" позовні вимоги підлягають задоволенню на користь юридичної особи позивача - ПАТ «Державний ощадний банк України».

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 549-552, 611, 612, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 229-234 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Законом України «Про іпотеку», ст.ст.1, 4, 22, 25, 33-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", м. Київ до Закритого акціонерного товариства "Укрспецстрой", м. Макіївка про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії №1 від 10.06.2008р. в сумі 301 443,14 грн. - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укрспецстрой" (86147, м. Макіївка Донецької області, кв-л Северний, 21, ЄДРПОУ 20357303) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01034, м. Київ, вул. Госпітальна, 12, ЄДРПОУ 00032129) за кредитним договором про відновлювану кредитну лінію заборгованість за кредитом в сумі заборгованість за кредитом в сумі 103 856,92 грн., заборгованість за відсотками в сумі 101 454,68 грн., заборгованість з комісійної винагороди за супроводження кредиту в сумі 1 800,00 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 88 783,07 грн. та пеню за несвоєчасне погашення відсотків за кредитом в сумі 3 187,32 грн., витрати за вчинення виконавчого напису №4127 від 18.11.2009р. в сумі 2 050,00 грн., судовий змір в сумі 6 082,86 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили

У судовому засіданні 19.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 24.12.2012р.

Суддя Демідова П.В.