Ухвала суду № 28133101, 12.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2012 р.Справа № 2а-283/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-283/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія"

до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просив суд визнати протиправними податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Балаклійському районі від 22.12.2011р. №0002012301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 170 318,00 грн. та №0002022301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) в розмірі 88 411,00 грн. і скасувати зазначені податкові повідомлення - рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на підставі наказу ДПІ у Балаклійському районі №436 від 14.11.2011 року головним державним податковим ревізором інспектором відділу податкового контролю юридичних осіб Кралею Наталією Петрівною, згідно п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79, Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранс-Балаклія" (скорочена назва ТОВ "Автотранс-Балаклія" (код ЄДРПОУ 32898172) з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Сат Імпекс" (код ЄДРПОУ 32564148), за результатами якої складено акт №842/23-104/32898172 від 05.12.2011 року (т.1 а.с.20 - 55).

У відповідності до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено наступні порушення:

- п.1.31, п.1.32., ст.3, п.5.9 ст.5, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) за період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 року ст.ст. 134, 138 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, у зв'язку з чим збільшені валові доходи підприємства за І квартал 2011 року на 110 697,00 грн., зменшені валові витрати підприємства на 263 974,00 грн., у тому числі: за 1 квартал 2011 на 1 081,00 грн. та за 2 квартал 2011 року на 262 893,00 грн..; збільшений об'єкт оподаткування за І квартал 2011 року на 111 778,00 грн., за II квартал 2011 року на 262 893,00 грн.; нарахований податок на прибуток за перевіряємий період в розмірі 88 410,00 грн., у тому числі: донарахований податок на прибуток прибуток за І квартал 2011 року у розмірі 27945,00 грн., донарахований податок на прибуток за ІІ квартал 2011 рік у розмірі 60 465,00 грн.

- ст.185, п.198.6., ст.198, ст.198 та підпункту ґ) п.201.1 ст.201. Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, внаслідок чого підприємством ТОВ "Автотранс-Балаклія" завищено суму податкового кредиту за період з 01.03.2011 року по 31.05.2011 року всього на суму ПДВ 170 317,00 грн., в результаті чого занижено суму ПДВ за період 01.03.2011 року по 31.05.2011 року 170 317,00 грн., в тому числі за березень 2011 року у сумі ПДВ 52 992,00 грн., за квітень 2011 року у сумі ПДВ 59 987,00 грн., за травень 2011 року у сумі ПДВ 57 338,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки №842/23-104/32898172 від 05.12.2011 року, відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення:

- № 0002012301 від 22.12.2011 року про збільшення ТОВ "Автотранс-Балаклія" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 170318,00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 170317,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1,00 грн. (т.1 а.с. 18);

- №0002022301 від 22.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 88 411,00 грн., в тому числі: за основним платежем на суму 88 410,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 1,00 грн. (т.1 а.с.19).

Єдиним мотивом, на підставі якого відповідач дійшов висновку про порушення позивачем податкового законодавства, є відображені в акті №1067/23-9/32564148 від 10.08.2011р. документальної невиїзної перевірки контрагента позивача, ТОВ Фірми "Сат Імпекс" (код ЄДРПОУ 32564148), з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 31.05.2011 року виявлення розбіжності у сумі ПДВ, що виникла за рахунок коригування податкових зобов'язань по підприємству ТОВ Фірма "Сат Імпекс" в автоматизованій системі "Аудит". В даному акті встановлено відсутність у ТОВ Фірма "Сат Імпекс" адміністративно - господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, внаслідок чого укладені угоди носять фіктивний характер.

Інших підстав та мотивів для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства при вчиненні правочинів з ТОВ Фірма "Сат Імпекс" відповідачем в акті перевірки №842/23-104/32898172 від 05.12.2011 року не вказано.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що викладені в акті №842/23-104/32898172 від 05.12.2011 року висновки є необґрунтованими, прийняте на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ "Автотранс-Балаклія" (як Покупцем) та ТОВ Фірма "Сат Імпекс" (як Продавцем) укладено договір купівлі - продажу від 25.02.2011 року, відповідно до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує дизельне пальне у кількості 35728 л. на загальну суму 317950,62 грн., в тому числі ПДВ -52991,77 грн. (т.1 а.с.61).

Пункт 2.1 договору купівлі-продажу від 25.02.2011р. передбачає обов'язок ТОВ Фірма "Сат Імпекс" поставити дизельне пальне своїм транспортом на склад позивача в м.Балаклія.

На виконання умов договору ТОВ Фірма "Сат Імпекс" здійснено поставку на адресу ТОВ "Автотранс-Балаклія" дизельного пального, що підтверджується видатковими накладними: №РН-4409 від 09.03.2011 року на загальну суму 79487,65 грн., в т.ч. ПДВ -13247,94 грн.; №РН-4811 від 15.03.2011 року на загальну суму 79487,65 грн., в т.ч. ПДВ -13247,94 грн.; №РН-5208 від 21.03.2011 року на загальну суму 79487,65 грн., в т.ч. ПДВ - 13247,94 грн.; №РН-5904 від 30.03.2011 року на загальну суму 79487,65 грн., в т.ч. ПДВ -13247,94 грн.(т.1 а.с. 63, 66, 69, 72). За фактом проведеної поставки ТОВ Фірма "Сат Імпекс" виписано на адресу позивача наступні податкові накладні: №4409 від 09.03.2011р., №4816 від 15.03.2011р., №5205 від 21.03.2011р., №5910 від 20.03.2011р. (т.1 а.с. 62, 65, 68, 71).

Транспортування придбаного дизельного палива від постачальника до покупця підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: №002986 від 09.03.2011р., №003058 від 15.03.2011р., №003069 від 21.03.2011р., №003083 від 30.03.2011р., за яким перевізником виступав ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с.64, 67, 70, 73).

Також, ТОВ "Автотранс-Балаклія" (як Покупцем) та ТОВ Фірма "Сат Імпекс" (як Продавцем) укладено договір купівлі - продажу від 01.04.2011 року, відповідно до умов якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує дизельне пальне у кількості 41100 л. на загальну суму 360000 грн. (т.1 а.с.74).

Пункт 2.1. договору купівлі-продажу від 01.04.2011 року передбачає обов'язок ТОВ Фірма "Сат Імпекс" поставити дизельне пальне своїм транспортом на склад позивача в м.Балаклія.

На виконання умов договору ТОВ Фірма "Сат Імпекс" здійснено поставку на адресу ТОВ "Автотранс-Балаклія" дизельного пального, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0404-16 від 04.04.2011 року на загальну суму 45875,11 грн., в т.ч. ПДВ -7645,85 грн.; №РН-0804-15 від 08.04.2011 року на загальну суму 43861,59 грн., в т.ч. ПДВ -7310,27 грн.; №РН-1204-10 від 12.04.2011 року на загальну суму 39259,11 грн., в т.ч. ПДВ -6543,19 грн.; №РН-1504-10 від 15.04.2011 року на загальну суму 54123,69 грн., в т.ч. ПДВ -9020,62 грн.; №РН-2004-14 від 20.04.2011 року на загальну суму 63211,15 грн., в т.ч. ПДВ -10535,19 грн.; №РН-2504-08 від 25.04.2011 року на загальну суму 65769,35 грн., в т.ч. ПДВ -10961,56 грн., №РН-2904-14 від 29.04.2011 року на загальну суму 47819,65 грн., в т.ч. ПДВ -7363,94 грн.; №РН-0405-19 від 04.05.2011 року на загальну суму 112508,40 грн., в т.ч. ПДВ -18751,40 грн.; №РН-1005-22 від 10.05.2011 року на загальну суму 77172,48 грн., в т.ч. ПДВ -12862,08 грн.; №РН-1605-10 від 16.05.2011 року на загальну суму 77172,48 грн., в т.ч. ПДВ -12862,08 грн.; №РН-2505-12 від 25.05.2011 року на загальну суму 77172,48 грн., в т.ч. ПДВ -12862,08 грн. (т.1 а.с. 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94, 97, 100, 103, 105-а). За фактом проведеної поставки ТОВ Фірма "Сат Імпекс" виписано на адресу позивача наступні податкові накладні: №392 від 04.04.2011р., №952 від 08.04.2011р., №1231 від 12.04.2011р., №170 від 15.04.2011р., №2152 від 20.04.2011р., №2423 від 25.04.2011р., №317 від 29.04.2011р., №16 від 04.05.2011р., №124 від 10.05.2011р., №155 від 16.05.2011р., №261 від 25.05.2011р. (т.1 а.с. 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105).

Транспортування придбаного дизельного палива від ТОВ Фірма "Сат Імпекс" до ТОВ "Автотранс-Балаклія" підтверджується наявними в матеріалах справи товарно -транспортними накладними, за яким перевізником виступав ФОП ОСОБА_2 (т.1 а.с. 77, 80, 83, 86, 89, 92, 95, 98, 101, 104, 106).

Як свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи, ТОВ Фірма "Сат Імпекс" виконало свої зобов'язання перед позивачем належним чином та в повному обсязі. В свою чергу позивач отримав від свого контрагента в повному обсязі дизельне пальне та сплатив його вартість в повному обсязі.

Колегія суддів зазначає, що основним видом діяльності ТОВ "Автотранс-Балаклія" є перевезення вантажів вантажним транспортом, який є у власності підприємства, що підтверджується відомостями викладеними в п.2.7 акту перевірки №842/23-104/32898172 від 05.12.2011 року. У зв'язку з необхідністю проведення заправки власного автомобільного транспорту позивачем і було здійснено придбання дизельного пального у ТОВ Фірма "Сат Імпекс". Наведені обставини свідчать про пов'язаність понесених позивачем витрат із господарською діяльністю підприємства.

Крім цього, у власності позивача є автозаправочний пункт, розташований на території підприємства за адресою: м.Балаклія, вул. Загородня, 1, що підтверджується свідоцтвом на право власності на нерухоме майно від 08.07.2004р., що свідчить про наявність у ТОВ "Автотранс-Балаклія" необхідних потужностей для зберігання придбаного пального (т.1 а.с. 110).

В частині встановлених порушень позивачем вимог п.1.31, п.1.32., ст.3, п.5.9 ст.5, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (із змінами та доповненнями) та за період з 01.04.2011 31.05.2011 року, ст.ст. 134, 138 Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, на підставі чого було винесено податкове повідомлення -рішення №0002022301 від 22.12.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника податку врегульовані Податковим кодексом України, зокрема, розділом III "Податок на прибуток підприємств".

Відповідно до п.1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. При цьому, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 1 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що до 31.03.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 року - положеннями Податкового кодексу України.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. (зі змінами та доповненнями) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Всі витрати, які були включені позивачем до складу валових витрат по операціях з ТОВ Фірма "Сат Імпекс" підтверджені документально та були здійсненні для провадження господарської діяльності позивача.

Відповідно до п.п.11.2.1. п.11.2 ст.11 зазначеного Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

- або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи вищенаведені вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивачем правомірно по даті першої з подій віднесено до складу валових витрат понесені витрати з придбання у ТОВ Фірма "Сат Імпекс" товару.

Відповідно до приписів п.14.1.27 ст.14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Поняття господарської діяльності визначено в п.14.1.36 ст.14 Податкового кодексу України, відповідно до якого господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Приписами абз.1 пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України передбачено, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Видаткові накладні, податкові накладні були складені ТОВ Фірма "Сат Імпекс" відповідають вимогам ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІV від 16.07.1999р., тобто містять такі обов'язкові реквізити, як: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис.

Згідно з п.138.8 ст.138 Податкового кодексу, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт: наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Згідно з абз.1 п.44.2. статті 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджуватися належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає висновки акту перевірки №842/23-104/32898172 від 05.12.2011 року щодо порушення ТОВ "Автотранс-Балаклія" вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994р. та положень Податкового кодексу України при визначенні об'єкту оподаткування з податку на прибуток, формуванні валових доходів та валових витрат підприємства та відображенні у податковому обліку господарських операцій по взаємовідносинам з ТОВ Фірма "Сат Імпекс" необгрунтованими.

В частині встановлених порушень ст.185, п.198.6., ст.198, ст.198 та підпункту ґ) п.201.1 ст.201. Податкового Кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 року, на підставі яких винесено податкове повідомлення -рішення №0002012301 від 22.12.2011 року, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення у платника податку права на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст.198 ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий кредит -це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до положень п.198.6 статті 198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової cлужби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Проведення господарських операцій підприємства підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарчих операцій є основою для податкового обліку.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги первинні документи, які складені на підтвердження фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Колегія суддів зазначає, що на час виписки податкових накладних у березні - травні 2011 року ТОВ Фірма "Сат Імпекс" мало статус зареєстрованого платника податку на додану вартість згідно Свідоцтва №28754530 від 30.10.2003р. (т.1 а.с. 107). Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Фірма "Сат Імпекс" було анульовано податковим органом 09.06.2011 року, тобто вже після виписування постачальником даних податкових накладних, про що свідчить витяг із бази ОДПС (т.1 а.с. 108).

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Як вбачається зі змісту наведеної норми, обов'язок з видачі податкової накладної та дотримання вимог щодо її змісту покладено на продавця товару, яким у випадку, що розглядається, було ТОВ Фірма "Сат Імпекс".

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, до 29.12.2010 року юридична особа ТОВ Фірма "Сат Імпекс" була зареєстрована за адресою: 61002, м.Харків, вул. Артема, буд. 2.

Отже, помилкове зазначення постачальником в виписаних податкових накладних попередньої адреси місцезнаходження не можуть бути підставою для не підтвердження сплачених сум, включених позивачем до складу податкового кредиту.

Виходячи із приписів Податкового кодексу України, лише відсутність податкової накладної, а не окремий її недолік, безспірно позбавляє платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "Автотранс-Балаклія" були дотримані вимоги чинного законодавства та правомірно включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ТОВ Фірма "Сат Імпекс".

Із наданих позивачем до матеріалів справи письмових доказів вбачається, що господарські операції між ТОВ "Автотранс-Балаклія" та ТОВ Фірма "Сат Імпекс" мали реальний характер та підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних у відповідача не було.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Крім того, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року по справі №2а-792/12/2070 визнано незаконними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва проведення з 9 по 10 серпня 2011 року документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сат Імпекс", ідентифікаційний код 32564148, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 31.05.2011 року та складання акту про її результати №1067/23-9/32564148 від 10.08.2011 року.

У зв'язку із визнанням у судовому порядку дій податкових органів щодо проведення перевірок контрагентів позивача неправомірними, викладені в акті перевірки ТОВ фірма "Сат Імпекс", висновки та обставини здійснення господарської діяльності вказаним підприємством, не мають правого значення.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.10.2012р. по справі № 2а-283/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2012 р.