Ухвала суду № 28132765, 05.12.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 р.Справа № 2а-8691/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-8691/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Будівельний торговий будинок"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельний торговий будинок", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення відповідача, Державної податкової інспекції у Московському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, №0000021540 від 14.05.2012р., а також зобов'язати відповідача відновити залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду у сумі 634.925,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення податкового органу № 0000021540 від 14.05.2012р. В решті позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 13.04.2012р. по 18.04.2012р. ДПІ у Московському районі міста Харкова Харківської області ДПС була проведена камеральна перевірка ТОВ "БТБ" код ЄДРПОУ 34632036 з питання правомірності відображення залишку від'ємного значення по декларації за березень 2012р.

Результати перевірки оформлені актом №529/15-413/34632036 від 18.04.2012р., в якому відображені судження суб'єкта владних повноважень про вчинення платником податків порушення п.102.5 ст.102, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200, п.200.6 ст.200, п.200.7 ст.200, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: включення до складу податкової декларації з ПДВ за березень 2012р. від'ємного значення ПДВ в загальному розмірі 634.925,00грн., що виникло за період серпень 2008р.-березень 2009р. та стосовно якого закінчився строк в 1095 днів.

З посиланням на зазначений акт ДПІ 14.05.2012р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000021540 про зменшення від'ємного значення з ПДВ в сумі 634.925,00грн.

Юридичною підставою для винесення спірного рішення суб'єкт владних повноважень обрав положення п.102.5 ст.102, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200, п.200.6 ст.200, п.200.7 ст.200, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України, а фактичною підставою слугував висновок суб'єкта владних повноважень про безпідставне формування платником податків від'ємного значення з ПДВ з перевищенням строку в 1095 днів.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності юридичних та фактичних мотивів, покладених в основу спірного рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правовідносини з приводу обчислення податку на додану вартість з 01.01.2011р. унормовані Податковим кодексом України, відповідно до ст.200 якого сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200); при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст.200); при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200).

Отже, в разі відсутності у платника податків податкового боргу з ПДВ сума від'ємного значення з ПДВ попереднього звітного податкового періоду є складовою частиною суми від'ємного значення з ПДВ поточного звітного податкового періоду.

Інших правил формування податкового кредиту за рахунок залишку від'ємного значення ПДВ попередніх звітних податкових періодів законодавцем не встановлено.

Вимоги п.200.4 ст.200, п.200.6 ст.200, п.200.7 ст.200, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України присвячені регламентуванню правовідносин з приводу отримання платником податків суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Оскільки за змістом Податкового кодексу України від'ємне значення ПДВ не є тотожнім бюджетному відшкодуванню з ПДВ, то зазначені положення не можуть бути поширені на спірні правовідносини.

Посилання податкового органу в акті перевірки на положення Цивільного кодексу України колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст.1 ЦК України приписи згаданого акту законодавства не врегульовують податкові відносини.

Підстав для застосування до спірних правовідносин положень п.102.5 ст.102 Податкового кодексу України колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до згаданої норми кодексу заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що позивач у спірних правовідносинах жодних заяв на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань не подавав.

Вказані обставини підтверджені змістом декларації з ПДВ за березень 2010р. та акту перевірки №529/15-413/34632036 від 18.04.2012р.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205, далі за текстом -Порядок №327, який був чинним на момент складання акту перевірки від 29.12.2010р. №8571/07-008/33605656), Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984), Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; далі за текстом -Порядок №985), колегія суддів дійшла висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

Висновки податкового органу про вчинення ТОВ "БТБ"податкового правопорушення вмотивовано виключно посиланням на п.102.5 ст.102, п.200.1 ст.200, п.200.4 ст.200, п.200.6 ст.200, п.200.7 ст.200, п.200.8 ст.200 Податкового кодексу України Податкового кодексу України.

При цьому, з наявних у справі документів вбачається відсутність жодних заперечень податкового органу як у ході проведення перевірки, так і в ході судового розгляду справи, стосовно фактичної наявності у позивача спірної суми від'ємного значення з ПДВ.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2012р. по справі № 2а-8691/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2012 р.