Ухвала суду № 28131471, 20.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2012 року м. Київ К/9991/46226/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Степашка О.І.

суддів: Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2012

та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012

у справі № 2а-12901/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест»

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Форум-Інвест» (далі по тексту -позивач, ТОВ «Форум-Інвест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі по тексту -відповідач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2012 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасованим податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002672310. Визнати протиправним та скасованим податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002682310 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4249,70 грн. В решті позову -відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2012 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог у цій частині з огляду на їх правомірність. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.03.2012 залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп», про що складено акт від 18.03.2011 №251/23-10/32308802.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 №334/94-ВР (далі по тексту - Закон №334/94-ВР) та пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР (далі по тексту - Закон №168/97-ВР), а саме позивачем завищено валові витрати при придбанні товарів (виконання робіт, наданні послуг) від ТОВ «С.Дж.Р.Груп»на суму 1051994,54 грн., в зв'язку з чим занижено податок на прибуток за півріччя 2010 року на 262998,00 грн. та завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року на 182066,00 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002672310, яким визначено податкове зобов'язання за основним платежем у сумі 262998,00 грн. та 65749,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Крім того, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.04.2011: №0002682310, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 28333,00 грн. та 7083,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій; №0002692310, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2010 року на 182066,00 грн.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, за результатами якого відповідачем прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 10.06.2011 №6217/10/25-114, копія якого наявна в матеріалах справи, яким залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002672310 та №0002682310, скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2011 №0002692310 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 182065,58 грн. та зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 182065,58 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.07.2011 №0006652310, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на 182066,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом апеляційної інстанції зазначено, що в матеріалах справи наявні всі необхідні первинні документи, які складені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що підтверджують право позивача на податковий кредит у відповідний період. На час укладання договорів із позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю «С.Дж.Р.Груп»було належним чином зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, тобто мав достатній об'єм правоздатності для укладення спірних угод.

При цьому, апеляційним судом обґрунтовано зазначено, що чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця (замовника) перевіряти достовірність даних, які вказуються продавцем (виконавцем) в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Нормами податкового законодавства право платника податку на відшкодування ПДВ не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби відхилити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров