Постанова № 28131071, 16.05.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2012 року Справа № 2а/2370/1090/2012

09 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

секретаря судового засідання Шоколенко Т.М.,

за участю:

представників позивача Недосєки І.В., Павленко М.В. - за довіреностями,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4 за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкаси до фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2012 року державна податкова інспекція у місті Черкаси Черкаської області звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду (далі - позивач) з позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі -відповідач) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 17 382 грн. 70 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 15.05.2012 року відповідач має податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності в сумі 17 382 грн. 70 коп. Вказана сума податкової заборгованості виникла в результаті несплати відповідачем задекларованих сум податкових зобов'язань за березень-грудень 2011 року та січень 2012 року.

Представники позивача у судовому засіданні просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, надавши письмове заперечення на адміністративний позов, в якому йдеться мова про те, що рішенням Господарського суду Черкаської області по справі № 07/5026/2475/2011 від 20.12.2011 року за позовом ФОП ОСОБА_5 до Черкаської міської ради про визнання недійсної та розірвання угоди про відшкодування власнику землі заподіяних збитків № 292 від 23.11.2006 року, яке вступило в законну силу, встановлено, що відповідач уклала угоду про відшкодування власнику землі заподіяних збитків з Черкаською міською радою, в якій вказано про її чинність до укладання договору оренди землі з Черкаською міською радою. В свою чергу, Черкаська міська рада з ФОП ОСОБА_5 договір оренди землі не уклала, а відтак відповідач вважає, що позивач за даним позовом безпідставно вказує на існування договору оренди землі № 292 від 23.11.2006 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

На підставі копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.02.2012 року, судом встановлено, що відповідач зареєстрована як фізична особа-підприємець виконавчим комітетом Черкаської міської ради 19.08.2006 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, а також перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкаси Черкаської області з 19.08.2006 року за № 429, як платник податків та платежів до бюджету, що підтверджується довідкою від 19.08.2006 року № 379/29-026.

Відповідно до угоди про відшкодування власнику землі заподіяних збитків від 23.11.2006 року, укладеної між відповідачем та Черкаською міською радою, ФОП ОСОБА_5 використовує земельну ділянку площею 612,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі Рішення ЧМР від 22.04.2008 року № 4-385 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 31.05.2007 року № 2-613 «Про плату за оренду землі»Черкаською міською радою було проведено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надається в оренду відомо, яким визначено розмір земельного податку на рік, який складає 2 222 грн. 00 коп., а також розмір орендної плати на рік, що складає 15 557 грн. 00 коп.

27.01.2011 року відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вхідним № 3350, де відповідач самостійно визначила податкове зобов'язання по орендній платі за землю державної і комунальної власності в сумі 18 979 грн. 04 коп. з помісячною сплатою 1 581 грн. 59 коп.

На підставі поданої позивачем облікової картки платника податків станом на 31.12.2011 року, судом встановлено, що відповідачем було здійснено зарахування суми коштів до бюджету, а саме податку з орендної плати в розмірі 4 788 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями від 04.02.2011 року № 2647.73.1 та від 18.03.2011 № 6338791/1002. Однак, станом на 15.05.2012 року за ФОП ОСОБА_5 рахується заборгованість за період від 30.03.2011 року по 30.01.2012 року в сумі 17 382 грн. 70 коп.

Згідно п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Нарахування особам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 19 Закону України «Про оренду землі» використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України податкове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Відповідачем 14.05.2012 року подавалась заява про відкликання податкової декларації за земельні ділянки державної і комунальної власності № 3350 від 28.01.2011 року та помилково сплачених коштів в сумі 2 600 грн. Виходячи із даної заяви, ФОП ОСОБА_5 вважає нікчемним правочин щодо подання декларації відповідно до ст. 216 Цивільного Кодексу України, оскільки для цього немає основної підстави, а саме -Договору оренди землі.

Суд, в даному випадку, не погоджується із відповідачем щодо поняття «нікчемності правочину», оскільки посилання на угоду про відшкодування власнику землі заподіяних збитків від 23 листопада № 292 суд розцінює як удаваний правочин. Частиною 1 ст. 235 ЦК України чітко передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Виходячи із матеріалів справи, а саме проведеним на підставі Рішення ЧМР від 22.04.2008 року № 4-385 «Про внесення змін до рішення Черкаської міської ради від 31.05.2007 року № 2-613 «Про плату за оренду землі»розрахунку розміру орендної плати за земельну ділянку, яка надається в оренду відомо, що Черкаською міською радою було визначено розмір земельного податку на рік, а також розмір орендної плати на рік. На підставі даних, які були визначені Черкаською міською радою відповідач свідомо подавала податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, при цьому сплативши орендну плату за 3 місяці 2011 року, що підтверджується відповідними квитанціями.

Частиною 2 ст. 235 ЦК України передбачено, що якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Станом на час судового розгляду справи, на особовому рахунку відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за землі державної і комунальної власності на загальну суму 17 382 грн. 70 коп., враховуючи переплату в сумі 14 грн. 75 коп., що підтверджується зворотнім боком облікової карти відповідача, як платника податків, станом на 15.05.2012 року.

Згідно пунктів 56.1, ч.2 п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 вищезазначеного кодексу рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Позивачем направлена вимога форми «Ф»від 05.04.2011 року № 2903 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в сумі 1 566 грн. 84 коп. Дана вимога була вручена особисто, про що свідчить на корінці рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням.

Згідно пунктів 56.1, ч.2 п.п. 56.17.5 п. 56.17 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Виходячи із матеріалів справи, судом встановлено, що відповідач не скористалась наданим їй правом щодо оскарження вимоги про сплату боргу.

Відповідно до п. п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені у строки передбачені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

26.04.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про накладення податкової застави на майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_5.

Згідно п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг -сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається та їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (18015, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкаси Черкаської області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 17 382 (сімнадцять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод