Постанова № 28130739, 05.12.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4309/2012

05 грудня 2012 року 17год. 08хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковської Л.А. за участю секретаря судового засідання Гуль Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Артемяк С.В.,

відповідача: представник Іщук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Рівненській області

про зняття арешту та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Рівненський завод тракторних агрегатів» звернулося з позовом до Управління державної виконавчої служби відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції в Рівненській області про визнання дій головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О. по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 09.10.2012 року незаконними та скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 09.10.2012 року винесеної головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудки І.О.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Вказує на ту обставину, що дії головного державного виконавця відповідача по справі по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2012 року протиправними так як оскаржувані дії відповідача по арешту майна боржника суперечать діючому законодавству; роблять неможливим проведення судової процедури санації; перешкоджають виконанню плану санації та суперечать інтересам фізичних та юридичних осіб - конкурсних кредиторів по справі про банкрутство, не дають можливості відновити платоспроможність боржника.

Зазначає, що 21 лютого 2012 року ухвалою господарського суду Рівненської області у справі №9/83 «Про проведення процедури санації боржника та призначення керуючого санацією ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» було скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, які було вжито ухвалою господарського суду від 12.12.2003 року (п.5 Ухвали).

В обгрунтування заявлених вимог відсилається до ст. 1, ч. 3 ст.12, ч. 4 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

На думку позивача, основне завдання виконавчого провадження є забезпечити примусове виконання судового рішення чи рішень інших органів (посадових осіб), яким зобов'язано боржника вчинити певні дії, виконати зобов'язання по сплаті заборгованості перед контрагентами (фізичними і та юридичними особами, бюджетом, цільовими фондами), які виникли в процесі фінансово-господарської діяльності.

Вважає, що враховуючи дане, дії державної виконавчої служби при виконанні зведеного виконавчого провадження по стягненням з ВАТ «РЗТА», мають бути спрямованими на погашення кредиторської заборгованості боржника перед стягувачами.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та на виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 03.07.2012 року керуючим санацією було розроблено план санації ВАТ «РЗТА», який передбачає повне задоволення вимог конкурсних та поточних кредиторів.

Звертає увагу на той факт, що процедура санації згідно до схваленого Комітетом кредиторів та затвердженим господарським судом Рівненської області (ухвала суду від 12.10.2012 року) планом санації передбачає погашення всіх вимог кредиторів, які перебувають на виконанні у виконавчій службі, та приєднанні до зведеного виконавчого провадження.

Крім того, зазначає, що Ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 12.10.2012 року були скасовані всі заходи забезпечення вимог кредиторів, які станом на 12.10.2012 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та Державному реєстрі обтяжень рудого майна. Однак, господарським судом не було скасовано арешти накладені на підставі оспорюваної постанови винесеної відповідачем у зв'язку з тим, що дані обтяження (арешти) були зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 25.10.2012 року за №13164682 та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.10.2012 року за № 13164729.

Вважає, що одночасно виконавче провадження за пріоритетними зобов'язаннями, зокрема до яких відноситься заробітна плата, повинно здійснюватись з урахуванням особливості процедури банкрутства.

Відповідач позов не визнав, про що подав відповідне письмове заперечення вх.№25222/12 від 26.11.2012 р.

У своєму запереченні вказує, що відповідач діяв в межах повноважень та на виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження».

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених адміністративному позові, надав відповідні пояснення. Просив суд позов задовольнити в повному обсязі .

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечив в повному обсязі, надав пояснення, викладені в поданому суду письмовому запереченні. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю за безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09.11.2012 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області Дудкою І.О. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» на користь стягувачів 21 719 991,70 грн. прийнято постанову про накладення арешту на все майно боржника - ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів». код 00235884, в межах заборгованості за зведеним виконавчим провадженням в сумі 21 719 991, 70 грн.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12.12.2003 року по справі № 9/83 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «РЗТА» та вжито заходи забезпечення вимог кредиторів шляхом накладення арешту на все майно боржника - ВАТ «Рівненськийзавод тракторних агрегатів», код 00235884.

На виконання вказаної ухвали від 12.12.2003 р. державним виконавцем накладено арешт на майно боржника згідно з постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 29.10.2004 р.

Відповідно до ухвали господарського суду Рівненської області від 28.12.2007 р. №9/83 частково скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою суду від 12.12.2003 р. та надано дозвіл на реалізацію (продаж) майна боржника ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів».

Крім того, на виконання вказаної ухвали державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника згідно з постановою від 24.01.2008 р., крім будівлі інженерно-лабораторного корпусу (інв. №110216). яка знаходиться за адресою: Б, Штейнгеля 4 в с. Городок Рівненського району.

21.02.20J 2 року господарським судом Рівненської області введено процедуру санації боржника - ВАТ «Рівненський завод тракторних агрегатів» та скасовано заходи забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою господарського суду від 12.12.2003 р.

Постановою від 09.10.20.12 року знято арешт з майна боржника, накладений згідно постанови від 24.01.2008 p.

З рішенням про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2012 року, прийнятим органом ДВС, суд не може погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Ч. 4, 5 ст. 39 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, не знімається. У період зупинення виконавчого провадження державний виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.

Згідно ст. 57 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та на виконання ухвали господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 03.07.2012 року керуючим санацією було розроблено план санації ВАТ «РЗТА», який передбачає повне задоволення вимог конкурсних та поточних кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, процедура санації згідно до схваленого Комітетом кредиторів (протокол №12 від 11.09.2012 року) та затвердженим господарським судом Рівненської області (ухвала суду від 12.10.2012 року) планом санації передбачає погашення всіх вимог кредиторів, які перебувають на виконанні у виконавчій службі, та приєднанні до зведеного виконавчого провадження.

Крім того, Ухвалою господарського суду Рівненської області по справі № 9/83 від 12.10.2012 року були скасовані всі заходи забезпечення вимог кредиторів, які станом на 12.10.2012 року були зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна та Державному реєстрі обтяжень рудого майна. При цьому, господарським судом не було скасовано арешти накладені на підставі оспорюваної постанови винесеної відповідачем у зв'язку з тим, що дані обтяження (арешти) були зареєстровані в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна 25.10.2012 року за №13164682 та в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 25.10.2012 року за № 13164729.

На думку суду, одночасно виконавче провадження за пріоритетними зобов'язаннями, зокрема до яких відноситься заробітна плата, повинно здійснюватись з урахуванням особливості процедури банкрутства, тобто без звернення стягнення на об'єкти, які відносяться до основної діяльності господарювання, без арешту всього майна та оголошення заборони на його відчуження, оскільки такі заходи паралізують роботу суб'єкта господарювання та лишають можливості застосувати до нього заходи реабілітаційного характеру.

Враховуючи ту обставину, що спеціальним законом, які регулює спірні правовідносини позивача та відповідача є Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то саме його норми підлягать застосуванню.

Крім того, згідно до п. 4 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» протягом строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться.

Тим самим, виконавча служба не може забезпечити примусове виконання судового рішення шляхом стягнення боргу на користь стягувана. Всі ці вимоги на етапі санації боржника можуть бути погашеними лише за рахунок виконання плану санації. Оскільки згідно до п. 6 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленого статтею 14 цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього Закону.

Згідно ст. 10 Закону України "Про державну виконавчу службу" контроль за діяльністю працівників органів державної виконавчої служби здійснюють Міністерство юстиції України через департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - через відповідні управління державної виконавчої служби.

Суд також зазначає, що державні виконавці несуть дисциплінарну, адміністративну, кримінальну відповідальність в порядку, встановленому законом (ст. 11 Закону).

Таким чином зазначене питання врегульоване законодавчо та не потребує додаткового рішення суду. Тому, в частині позовних вимог про визнання дій державного виконавця незаконними, суд відмовляє позивачу за безпідставністю.

Відповідно до п. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду доказів, якими б спростовувались доводи позивача стосовно протиправності прийнятого останнім рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 09.10.2012 р.

У решті позовних вимог відмовити повністю.

Присудити на користь позивача Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 16, 10 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.