Постанова № 28130673, 21.12.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7096/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Судді - Гусева О.Г.,

при секретарі судового засідання - Селімової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ «Бургазли»до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Бургазли»звернулося до суду з адміністративним позовом у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001022301 від 12.06.2012 року прийняте ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС на підставі акту перевірки № 585/22-0/33350724 від 21.05.2012 р.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Бургазли»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року щодо відображення взаємовідносин з платником податків з ТОВ „ Промексім". За наслідками проведеної перевірки був складений акт та на підставі вищевказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення, яке на думку позивача суперечить вимогам чинного законодавства України та підлягає скасуванню.

Позивач посилаючись на Закон України „Про державну податкову службу в Україні", ст., ст. 17-18, 73, 104-107, 162-163 КАС України вважає, що їх позов підлягає задоволенню.

Представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала у повному обсягу, просила їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.

Справа розглядалася на підставі наявних у матеріалах справи доказів у порядку ст.128 КАС України.

У судовому засіданні встановлено слідуючи обставини та відповідні ним правовідносини -

ТОВ «Бургазли»має статус юридичної особи та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за № 1074102000004814 від 07.02.2005 року.

24.02.2005 року ТОВ «Бургазли»взято на облік в органах державної податкової служби.

Згідно Свідоцтва від 08.04.2005 року позивач є платником податку на додану вартість.

Відповідачем у період з 10.05.по 16.05.2012 року у приміщення ДПІ у Овідіопольському районі було проведено перевірку ТОВ «Бургазли»з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року щодо відображення взаємовідносин з платником податків з ТОВ „ Промексім".

21.05.2012 року ДПІ у Овідіопольському районі за наслідками проведеної перевірки було складено акт № 1074102000004814 від 07.02.2005 року, за висновками якого було встановлено порушення п.1 ст. 203, п.1 ст. 215, ст.,ст. 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання умов правочину, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, де відповідні дані були наведені у деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року про обсяги придбання та продажу, а також встановлено порушення п.198.3 ст. 198 ПК України, в результаті чого було встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 193 635 грн. 02 коп. у тому числі за липень 2011 року в сумі -193635 грн. 02 коп.

Відповідач на підставі на акту № 1074102000004814 від 07.02.2005 року прийняв та надіслав позивачу податкове повідомлення-рішення № 0001022301 від 12.06.2012 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі -193635 грн. 00 коп. та за штрафними санкціями у розмірі -48409 грн.00 коп.

У судовому засіданні представник позивача пояснила суду, що вони не згодні з оскаржуваним повідомленням-рішенням, оскільки межі юридичної відповідальності кожного суб'єкта господарювання, яка відповідно до ст. 61 Конституції України мають індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою є неможливим, а тому на їх думку винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Крім того представник позивача також зауважила, що під час здійснення перевірки працівниками відповідача не були встановлені факти, які б свідчили про відсутність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ", що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність укладених правочинів та до того ж первинні бухгалтерські документи не містять жодних доказів наявності у ТОВ «Бургазли»та ТОВ „ Промексім" взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі ладу або моральних засад, а отже визначені відповідачем у акті перевірки порушення податкового законодавства є необґрунтованим та неправомірним.

Встановлені обставини підтверджують наступні докази:

- акт перевірки;

- податкове повідомлення-рішення;

- первинна бухгалтерська документація;

- свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи;

- статут;

- довідками з ЄДРПОУ;

- довідка про взяття на облік платника податків;

- свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість;

- рішення про результати розгляду первинної скарги;

- договором поставки;

За даними обставинами суд приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсягу, оскільки відповідно до ст. 198.2 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до 201.1 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Згідно до ст. 201.10 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того відповідно до ст. 201.8 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу, якими є позивач та його контрагент, що не оспорював в судовому засіданні представник ДПІ.

Згідно зі ст. 201.4 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Ст. 201.7 Податкового Кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до ст. 198.3 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно зі ст. 201.9 Податкового Кодексу України не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи товарів вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Разом з тим судом було встановлено, що всупереч положення ст. 3 ГК України у контрагента позивача - ТОВ „ Промексім" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, при цьому відповідачем у акті перевірки було встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання зокрема, у випадках, коли операції здійснюється через посередників з метою штучного формування валових витрат, податкового кредиту та не мають реального товарного характеру.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між позивачем та ТОВ „ Промексім" були укладені правочини спрямовані на використання власності всупереч закону, з метою приховання доходів від оподаткування.

До того ж згідно до Національного Класифікатора України, прийнятого Держспоживстандартом України від 26 грудня 2005 року за № 375 під економічною діяльністю слід розуміти процес виробництв продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. При цьому економічна діяльність характеризується витратами на виробництво, процесом виробництва та випуском продукції.

Однак з матеріалів податкової звітності видно, що у ТОВ „ Промексім" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Таким чином, суд приходить до висновку що позивачем було неправомірно сформовано податковий кредит, а тому у податкового органу були відсутні правові підстави для збільшення суми грошового зобов'язання, а також винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Керуючись: ст., ст. 183, 187, 198, 201 ПКУ, ст.234 ЦК України, ст.19 Конституції України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 71-72, 86-87, 94, 128, 159 - 164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Бургазли» до ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2012 року - відмовити у повному обсягу.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення.

21 грудня 2012 року

Суддя: Гусев О.Г.

.