Постанова № 28130395, 04.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.12.2012 р. Справа № 2а-5031/12/1470

м. Миколаїв

09:40

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомЮжноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області, вул. Комсомольська, 3, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

доОСОБА_1, АДРЕСА_1,55000 простягнення незаконно отриманих коштів по безробіттю в сумі 3102,96 грн., В С Т А Н О В И В:

Южноукраїнський міський центр зайнятості Миколаївської області (надалі -позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі -відповідач) 3102,96 грн. незаконно отриманої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав те, що в період отримання матеріальної допомоги по безробіттю відповідач не повідомив позивача про самостійне працевлаштування. Це порушення, як стверджує позивач, має наслідком повернення відповідачем отриманих від позивача коштів.

Копія ували про відкриття провадження у справі, яку суд направив відповідачу, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання»(ар. с. 24-26). Повістка від 25.10.2012, яку суд направив відповідачу 26.10.2012, повернулась до суду без вручення адресату з відміткою поштової установи «За закінченням терміну зберігання»(ар. с. 32-34).

Частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Крім того, 03.12.2012 суд викликав телефонограмою відповідача для участі в судовому засіданні (ар. с. 35).

04.12.2012 представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, суд встановив, що наказом позивача від 30.06.2011 № НТ110630 відповідачу був наданий статус безробітного (ар. с. 13). Виплату допомоги по безробіттю було розпочато 28.09.2011. В період з 28.09.2011 по 20.03.2012 відповідач отримав допомогу по безробіттю в сумі 3102,96 грн., що підтверджується розрахунком (ар. с. 18).

Актом від 27.04.2012 № 93 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що був складений Лівобережним районним центром зайнятості м. Дніпропетровська, встановлено, що з 17.08.2011 по 31.08.2011 ОСОБА_1 працював за сумісництвом в ТОВ «ММК Буд»(ар. с. 14-15).

29.05.2012 позивач видав наказ № 88 «Про повернення матеріальних витрат по безробітному ОСОБА_1»(ар. с. 17), а 30.05.2012 листом № 05-03/1434 (ар. с. 19-20) запропонував відповідачу протягом 15 календарних днів перерахувати суму 3102,96 грн. на рахунок позивача.

Відповідач кошти не повернув, тому позивач звернувся з відповідними вимогами до суду.

Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України від 02.03.2000 № 1533-ІІІ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(надалі -Закон № 1533) застраховані особи, зареєстровані у встановленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З 17.08.2011 по 31.08.2011 відповідач працював в ТОВ «ММК Буд», що підтверджується копією наказу від 17.08.2011 № 132/1-к (ар. с. 14) і вищезгаданим актом розслідування страхових випадків (ар. с. 15). В зв'язку з працевлаштуванням ОСОБА_1 втратив статус безробітного і, відповідно, право на отримання матеріальної допомоги по безробіттю, оскільки, відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 № 803-ХІІ «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Факт працевлаштування відповідач від позивача приховав.

Частиною 3 статті 36 Закону № 1533 встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55000 (банківські реквізити не відомі, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Южноукраїнського міського центру зайнятості Миколаївської області, вул. Комсомольська, 3, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000 (банківські реквізити: р/р 37172003000460 в ГУДКУ Миколаївської області, МФО 826013, ідентифікаційний код 20911399) незаконно отриманих коштів по безробіттю в сумі 3102,96 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна