Постанова № 28130321, 21.12.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2012 р. № 2а-10110/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Журомської М.В. розглянувши в скороченому провадженні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів у сумі 84,70 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся у Львівський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_1, просить стягнути на користь Львівського міського центру зайнятості кошти в сумі 84,70 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітний та одержуючи допомогу, з 10.09.2012 року був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Оскільки відповідач не міг підпадати під категорію безробітного та отримувати допомогу з безробіття, то зазначені кошти підлягають до стягнення.

Ухвалою суду від 30.11.2012 р. відкрито скорочене провадження у даній справі та надано відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз'яснено наслідки такого неподання.

З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 р. №803-XII зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою №219 Кабінету Міністрів України 14.02.2007 р.,для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України «Про зайнятість населення».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до центру зайнятості в пошуках роботи та 29.08.2012 року їй надано статус безробітної на підставі власноручно підписаної заяви.

За час перебування на обліку ОСОБА_1 отримувала у центрі зайнятості матеріальне забезпечення та соціальні послуги, зокрема їй було виплачено допомогу з безробіття.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частина 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

ОСОБА_1 на момент отримання спірної допомоги була зареєстрована компетентиними органами як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому не могла підпадати під категорію безробітної, отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення. Про обставину, що впливає на умови виплати матеріального забезпечення (про реєстрацію фізичною особою-підприємцем) ОСОБА_1 повідомила центр зайнятості лише 28.09.2012 року. Оскільки за період з 10.09.2012 року по 12.09.2012 року відповідачу здійснено нарахування та виплату допомоги з безробіття в сумі 84,70 грн., що підтверджується розрахунком, така допомога підлягає поверненню.

З матеріалів справи встановлено, що відповідачу надіслано претензію № 13/6305 від 04.10.2012 р. щодо відшкодування коштів у сумі 84,70 грн., проте дана претензія залишена без задоволення, тому поверненню підлягають кошти в сумі 84,70 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 160-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 на користь Львівського міського центру зайнятості (р/р 37170001000584, ГУДКС у Львівській області, МФО 825014, код ЗКПО 25555035) кошти в сумі 84,70 грн. (вісімдесят чотири гривні 70 коп.)

Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена шляхом подачі протягом десяти днів з дня одержання копії постанови апеляційної скарги, яка подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків оскарження її в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Журомська М.В.