Постанова № 28129709, 19.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16317/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:35

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Проніні Д. С.

за участю:

представника позивача - Максимова В.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення майна та стягнення заборгованості по орендній платі, -

В С Т А Н О В И В:

Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення майна та стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 укладено адміністративний договір - договір оренди від 13.01.2012 № 5060/2012 на нерухоме державне майно - нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 25,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС та не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго».

Пунктами 3.1, 3.6 Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати та перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

В порушення ч. 3 ст. 18, ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідачем не виконано вищевказані зобов'язання, внаслідок чого за період з 17.05.2012 року по 27.06.2012 року утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 58,68 грн., у зв'язку з чим відповідно до п. 3.8 Договору позивачем нарахована пеня за період з 17.07.2012 р. по 31.10.2012 р. в сумі 2,58 грн.

Листом від 20-06-05-05511 від 19.06.2012 позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди № 5060/2012 від 13.01.2012 р. та про необхідність погашення заборгованості по орендній платі та пені за вищевказаним Договором, а також про необхідність повернення орендованого державного майна його балансоутримувачу за актом приймання-передачі.

Проте, заборгованість та штрафні санкції по теперішній час відповідачем не сплачено, майно з оренди за актом приймання-передачі балансоутримувачу не повернуто.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, за весь час прострочення повернення відповідачем орендованого майна із оренди позивачем нарахована неустойка у розмірі 471,46 грн.

Листом від 13.07.2012 р. № 20-06-05-06472 позивач повідомив ОСОБА_2 про факт нарахування неустойки, а також про необхідність погасити її до державного бюджету, проте неустойка у вказаному вище розмірі до теперішнього часу відповідачем не сплачена.

На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за адміністративним договором по орендній платі в розмірі 58,68 грн., пеню в сумі 2,58 грн. та неустойку в сумі 471,46 грн., разом 532,72 грн., на користь Державного бюджету України, зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов та надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

На адресу суду надійшов конверт із судовою повісткою по закінченню терміну зберігання.

Відповідно до ч.4 ст.33 КАС України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою їх місця проживання вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області зареєстроване як юридична особа 15.06.1994 виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №309861, включено до ЄДРПОУ за номером 13511245 (а.с. 31)

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.1994 року № 412, Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 року № 678, Законом України «Про оренду державного та комунального майна» повноваження.

Відповідач - ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець у встановленому порядку 03.02.2011 Старобешівською районною державною адміністрацією Донецької області, (а.с. 29-30).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Фонд державного майна України», Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна.

Пунктом 4 ст. 5 вказаного Закону, Фонд державного майна України, зокрема, у сфері оренди державного майна, виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності.

Статтею 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що Фонд державного майна України здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України, у разі необхідності. Представництва підпорядковуються регіональним відділенням. Фонд державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації. Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням. Регіональні відділення та представництва діють на підставі положень, що затверджуються Головою Фонду державного майна України.

Відповідно до Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 15.05.2012 року № 678, представництво Фонду державного майна України у районі, місті (далі - представництво) є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), який утворюється у разі необхідності Фондом і підпорядковується йому та відповідному регіональному відділенню Фонду.

Основними завданнями представництва є: організація та проведення приватизації майна, яке перебуває у державній власності; продаж об'єктів приватизації; здійснення повноважень орендодавця нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств у процесі приватизації (корпоратизації), що перебувають у державній власності; здійснення повноважень власника щодо майна, яке приватизується відповідно до прийнятих ним рішень.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності. Державну політику у сфері оренди державного майна здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Статтею 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено перелік об'єктів оренди, так згідно цього Закону об'єктом оренди, зокрема, є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва є орендодавцями щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам.

Як встановлено судом, між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) укладено договір оренди № 5060/2012 від 13.01.2012 (далі за текстом - Договір) на нежитлові вбудовані приміщення, що належать до державної власності, що знаходяться на балансі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС та не увійшли до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго». Даний договір укладено строком на 2 (два) роки, та він діє з 13 січня 2012 року до 07 січня 2015 року (а.с.9-14).

Відповідно п.1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 25,6 кв.м. у житловому будинку, які розташовані за адресою: Донецька обл., Старобешівський райфйон, смт. Новий Світ, вул. Миру, 17, що знаходяться на балансі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС та не увійшли до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго», вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31 липня 2011 року і становить 18224,64 грн.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.

Відповідно до умов розділу 3 Договору встановлені грошові зобов'язання Орендаря з щомісячної сплати орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (листопад 2011 року) - 76,09 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2011 року - січень 2012 року.

Згідно з п.3.6 Договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 1 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Розрахунок орендної плати викладений у додатку № 1 до Договору.

Своєчасність та повнота сплати орендних платежів пунктом 5.4 Договору віднесена до обов'язків Орендаря.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

На виконання умов Договору майно передано в оренду відповідачу, про що складено відповідний акт приймання-передачі, який є додатком до Договору.

Згідно наданого позивачем розгорнутого розрахунку боргу та пені за Договором оренди № 5060/2012 від 13.01.2012 року за підписом начальника відділу обліку, звітності та контрою за договорами оренди нерухомого майна у відповідача існує заборгованість з орендної плати за період з січня 2012 року по червень 2012 року в сумі 58,68 грн., на яку нарахована пеня в сумі 2,58 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України та ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

Таким чином, суд вважає, що укладений між позивачем та відповідачем договір оренди № 5060/2012 від 13.01.2012 року є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як встановлено ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежів з орендної плати не пізніш 15 числа місяця на користь державного бюджету та Балансоутримувача у співвідношенні 70% та 30%, відповідно до розподілу, передбаченого п.3.6 Договору, за період користування майном з січня 2012 року по червень 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Проте, в порушення приписів вищевказаних норм, наразі орендна плата за користування орендованим майном відповідачем за період з січня 2012 року по червень 2012 року сплачена не в повному обсязі.

Згідно ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні вимог ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Враховуючи, що домовленість позивача та відповідача про застосування пені у разі прострочення орендної плати викладена у п.3.7 розділу 3 Договору, суд вважає, що вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання дотримані.

Відповідно до ч.2 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Таким чином, позивачем за весь час прострочення повернення відповідачем орендованого майна із оренди позивачем нарахована неустойка у розмірі 471,46 грн.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку про правомірність нарахування заборгованості за період з січня 2012 року по червень 2012 року на суму 532,72 грн., з яких орендна плата складає 58,68 грн., пеня - 2,58 грн. та неустойка 471,46 грн.

Листом від 19.06.2012 № 20-06-05-05511, від 13.06.2012 позивач зазначав що він відмовляється від Договору оренди №5060/2012 від 13.01.2012 року, та зазначив про необхідність погашення заборгованості відповідачем по орендній платі та пені за цим адміністративним договором, а також про необхідність повернення орендованого державного майна його балансоутримувачу за актом приймання-передачі, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22-24).

Таким чином, суд вважає, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області було вжито всіх передбачених законодавством заходів щодо самостійного стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості по орендній платі, пені та штрафу.

Оскільки відповідачем в добровільному порядку не сплачена заборгованість по орендній платі, пені та штрафу за адміністративним договором від 13.01.2012 № 5060/2012, суд з урахуванням приведених норм діючого законодавства приходить до висновку про необхідність стягнення зазначеної суми з відповідача на користь Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про повернення майна та стягнення заборгованості по орендній платі - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р 31118094700356, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080300, отримувач банк ГУ ДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 38014879) заборгованість за адміністративним договором від 13.01.2012 № 5060/2012 по орендній платі в розмірі 58,68 грн., пені в розмірі 2,58 грн., неустойки в розмірі 471,46 грн., разом 532 (п'ятсот тридцять дві) гривні 72 копійки.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути орендоване майно - нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 25,6 кв. м., розташоване за адресою АДРЕСА_1, яке знаходиться на балансі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Старобешівська ТЕС та не увійшло до статутного капіталу ПАТ «Донбасенерго», за актом приймання - передачі.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 19 грудня 2012 року у присутності представника позивача.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова у повному обсязі складена 21 грудня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.