Постанова № 28129615, 28.11.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2012 р. Справа № 2а/0470/13149/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01.11.2012 року Криворізька центральна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до бюджету загальну суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 10105грн. 44коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач знаходиться на податковому обліку в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 23.04.1997 року. Відповідач має податковий борг з земельного податку, у зв'язку з чим позивач просить стягнути на користь держави зазначений податковий борг.

Ухвалою суду від 02.11.2012 року відкрито провадження у адміністративній справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження.

Відповідач заперечень проти позову до суду не надав, не з'явився у судове засідання. Про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які знаходяться у матеріалах справи.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Cуд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю.

Згідно з довідкою про взяття на облік платника податків, копія якої додана до матеріалів справи, відповідач взятий на облік в Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з 23.04.1997 року.

Отже, відповідач належним чином зареєстрований як платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 ст. 16 Податковою Кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI на Відповідача, як на платника податків, покладено обов'язки пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Станом на 01.10.2012 року відповідач має податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 10105грн. 44коп., з якої 10043грн. 69коп. - податкові зобов'язання, 61грн. 75коп. - пеня, який виник за період квітень 2012 року по серпень 2012 року внаслідок неповної сплати податкових зобов'язань визначених податковою декларацією від 16.01.2012 року №118.

Згідно п.36.1 ст.36 Податкового Кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1. ст.54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно до п.14.1.156. ст.14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.14.1.72. ст.14 Податкового Кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Статтею 285 Податкового Кодексу України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, що починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до п.46.1. ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У відповідності до п.286.2. ст.286 Податкового Кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідачем самостійно у податковій декларації від 16.01.2012 року №118 задекларовано річне податкове зобов'язання з податку за землю у розмірі 26 239,34 грн. з розбивкою до щомісячної сплати у розмірі 2186,61 грн.

У пункті 287.3. ст.287 Податкового Кодексу України зазначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п.14.1.175. ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, вищезазначена заборгованість відповідача становить узгоджене грошове зобов'язання та, внаслідок його несплати, - податковий борг.

Пунктом 59.1. ст.59 Податкового кодексу України, передбачено, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

10.05.2012 року відповідачу вручено податкову вимогу №140 від 10.05.2012 року про що свідчить підпис та відповідні записи на корінці вимоги, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.5. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Так, згідно ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 (українська гривня), Криворізька філія ПАТ КБ «Приватбанк», м.Кривий Ріг, МФО 305750) до бюджету (р/р №33217815700021, код платежу 13050500, одержувач ГУДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 805012) загальну суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 10105грн. 44коп. (десять тисяч сто п'ять гривень 44коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 28 листопада 2012 року.

Суддя С.В. Златін