Постанова № 28129275, 18.12.2012, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2012 р.Справа № 5017/1904/2012Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлов М.В., Ярош А.І.

при секретарі судового засідання Мікулі К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Дьомін В.М., за довіреністю №Н-01/111 від 17.01.2012р.

від відповідача: Білошкура Г.В., за довіреністю №05-18/106 від 01.03.2012р.

Іовіца Г.С., за довіреністю №05-18/121 від 06.11.2012р.

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від 12 листопада 2012 року

по справі №5017/1904/2012

за позовом Державного підприємства „Донецька залізниця"

до відповідача Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне підприємство „Одеська залізниця"

про стягнення 59290 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство „Донецька залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" 59290 грн. штрафу, який нарахований за неправильно вказану в накладній масу вантажу.

18.07.2012р. ухвалою господарського суду Одеської області залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ДП „Одеська залізниця".

Рішенням господарського суду Одеської області від 12 листопада 2012 року у справі №5017/1904/2012 (суддя Смелянець Г.Є.) у задоволені позову ДП „Донецька залізниця" відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що зважування вагонів за відправкою №40671075 здійснювалося вантажовідправником за участю представника Одеської залізниці, яким підписаний акт №20761 (ОТВЕС), в цьому акті маса нетто вантажу у вагоні № 63475602 складає 69400 кг, у вагоні № 60605359 складає 69650 кг, тобто відповідає масі нетто вантажу зазначеній відправником у накладній, а також з того, що участь представника залізниці у зважуванні вагонів та підписання останнім акту (ОТВЕС) передбачена умовами ЄТП роботи вантажовідправника і залізниці, господарський суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту неправильного зазначення відправником у накладній маси вантажу.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ДП „Донецька залізниця") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП „Донецька залізниця" у повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом при винесенні оскаржуваного рішення норм процесуального права, з мотивів викладених в апеляційній скарзі.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача (ДП „Морський торговельний порт „Южний") у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ДП „Донецька залізниця", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Представник третьої особи (ДП „Одеська залізниця") в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення від 04.12.2012р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДП „Донецька залізниця" за відсутністю представника третьої особи у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників позивача та відповідача, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги позивача, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2011р. зі станції відправлення Берегова (експ.) Одеської залізниці ДП „Морський торговельний порт „Южний" (відправник, відповідач, порт) на адресу одержувача -ПАТ „Авдієвський коксохімічний завод" (станція призначення Авдіївка Донецької залізниці) був відправлений вантаж -вугілля кам'яне, імпорт (високо-летучє коксуючеєся вугілля Carter Roag) у кількості 278550 кг (маса нетто) у вагонах: №63660468, вагою нетто - 69450 кг., тара - 23700 кг.; №61766317, вагою нетто - 70050 кг., тара - 23000 кг., №63475602, вагою нетто - 69400 кг., тара - 23500 кг., №60605359, вагою нетто - 69650 кг., тара - 24000 кг., що підтверджується накладною №40671075 (а.с. 8, т.1).

Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що вантаж завантажений у вагон засобами відправника (ДП „Морський торговельний порт „Южний") навалом. Вантаж розміщено і закріплено відправником без зауважень. Маса вантажу визначена на електронних вагах.

Заповнення саме вантажовідправником визначених граф комплекту перевізних документів, в тому числі і накладної передбачено як п.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. №863/5048 (надалі - Правила), так і ст. 23 Статуту залізниць України.

З матеріалів справи вбачається відомість по зважуванню №20761, в якій зазначено, що було проведено зважування вагонів, та виявлено, що у вагонах: №63660468, вагою брутто -93150 кг., нетто - 69450 кг., тара - 23700 кг.; №61766317, вагою брутто -93050 кг., нетто - 70050 кг., тара - 23000 кг., №63475602, вагою брутто -92900 кг., нетто - 69400 кг., тара - 235000 кг., №60605359, вагою брутто -93650 кг, нетто - 69650 кг., тара - 24000 кг., вказана відомість підписана см. начальника скл., зважувальщиком та прийомоздавачем.

Матеріалами справи встановлено, що по прибутті вантажу на станцію призначення Авдіївка Донецької залізниці вантажоодержувачем було подано заяву, в якій вантажовідправник просив на підставі ст. 52 Статуту ЗДУ провести контрольне переважування у вагонах №63475602, № 60605359, які прибули по відправці №40671075 зі станції відправлення Берегова.

На виконання вищезазначеної заяви 18.12.2012р. було здійснено контрольне зважування вагонів та виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 4550 кг, а саме: у вагоні №57579914 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 2300 кг, у вагоні №57580821 було виявлено різницю у вазі проти накладної №40689713 в сторону зменшення на 2250 кг, про що свідчить складений станцією Авдіївка Донецької залізниці комерційний акт БН №689758/67 від 18.12.2011р. (а.с. 9, т.1). Відповідно до вказаного акту вантаж прибув у справних вагонах: люка та двері зачинені, течі вантажу відсутні, навантаження в вагонах рівномірне на рівні бортів, маркування не порушено, об'єм кузовів 71м. куб. та 73 м. куб.

На виконання вищезазначеної заяви 16.12.2011р. на станції призначення Авдіївка Донецької залізниці було здійснено контрольне зважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача, повірених 07.10.2011р. і приписаних до залізниці, внаслідок якого встановлено, що по документу у вагоні №60605359 значиться вага: брутто -93650 кг, тара - 24000 кг, нетто -69650 кг; у вагоні №63475602 значиться вага: брутто -92900 кг, тара -23500 кг, нетто -69400 кг., в дійсності виявилось: у вагоні №60605359 брутто - 91150 кг, тара - 24000 кг, нетто -67150 кг, що менше ваги, вказаної у документі на 2500 кг; у вагоні №63475602 брутто - 90350 кг, тара - 23500 кг, нетто - 66850 кг. Вантаж прибув у справних вагонах: люка та двері закриті, протікання вантажу відсутнє. Поверхня вантажу нерівномірна, ущільнена, нижче рівня бортів на 15-20см. Захисне маркування не порушене. Об'єм кузовів 73 куб м, 85 куб м. При повторному переважуванні в присутності вищевказаних осіб нестача вантажу підтвердилась про що свідчить складений станцією Авдіївка Донецької залізниці комерційний акт БН №689753/62 від 16.12.2011р. (а.с. 9, т.1)

З наявного в матеріалах справи витягу з книги контрольних повторних зважувань від 16.12.2011р. зокрема вбачається, що при первинному зважуванні у вагоні №60605359 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2500 кг., у вагоні №63475602 виявлено різницю у вазі проти зазначеної у документації на 2550 кг.; повторне зважування підтвердило нестачу.

16.12.2011р. зі станції Авдіївка відправлено телеграму №109 на станцію Берегова, в якій повідомлено про нестачу вантажу в т.ч. у вагоні №60605359 на 2500 кг, у вагоні №63475602 на 2550 кг, при цьому зазначено, що вагони у комерційному та технічному стані справні.

11.01.2012р. зі станції Яснувата Донецької залізниці на станцію Берегова Одеської залізниці відправлено телеграму №521 з проханням підтвердити чи було переважування вищевказаного вагону в присутності представника залізниці на станції відправлення, а також з проханням надати належно завірені копії книги зважувань (ГУ-36, ГУ-78) чи протоколи результату зважування, якщо мало місце факт переважування вагону в присутності представника залізниці.

03.02.2012р. за вх.№000297 Ясинватською дирекцією залізничних перевезень одержано телеграму №527, в якій станція Берегова повідомила, що завантаження і переваження вагонів здійснювалося вантажовідправником, при зважуванні вагонів представник залізниці участі не приймав, вагони приймались по зовнішньому огляду.

22.06.2012р. Одеською дирекцією залізничних перевезень станція Берегова ДП „Одеська залізниця" було направлено лист №132 до ДП „Морський торговельний порт „Южний", яким повідомляло, що нарахована станцією Берегова ДП „Одеська залізниця" у накопичувальній картці №22120526 від 22.12.2011р. сума платежу за участь представника залізниці при зважуванні вагонів №60605359 та №63475602 згідно з актом переваження вагонів №20761 від 13/14.12.2011р. портом виплачена в повному обсязі та зважування вказаних вагонів безпосередньо та виключно проводилось за участю представника залізниці, окрім того зазначалось, що посадові особи, які підписали вищевказаний акт в графі прийомоздавача є працівниками станції Берегова ДП „Одеська залізниця".

Також у матеріалах справи наявний наказ начальника станції Берегова Одеської залізниці „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інженера з розшуку вантажу Біцюк Т.А." від 03.08.2012р. №7, згідно з яким за порушення посадових обов'язків інженеру з розшуку вантажу Біцюк Т.А. оголошено догану, оскільки у телефонограмі зі ст. Берегова №63 від 02.02.2012р. у відповідь на запити Ясіноватської дирекції залізничних перевезень ДП „Донецька залізниця" №521 та №527 від 11.01.2012р. було помилково вказано, що представники залізниці не приймали участь у зважуванні вагонів.

Згідно з витягом з Технічного паспорту вагонних ваг, власником яких є Авдієвський КХЗ та які приписані на станції Авдіївка Донецької залізниці, ваги моделі ВВ-100 ел 12 СД за своїм типом є електромеханічними вагами. Остання дата державної повірки ваг 05.04.2011р., остання дата контролю придатності ваг 07.10.2011р.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов наступних висновків.

За вимогами ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 12 Закону України „Про транспорт" підприємства транспорту мають право вимагати від пасажирів, відправників і одержувачів вантажів виконання вимог цього Закону, кодексів (статутів) окремих видів транспорту та інших нормативних актів України, що регулюють діяльність транспорту.

Статтею 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

Згідно із ст. 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 23 Статуту залізниць України визначено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 „Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084 (далі - Правила), на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.1998р. №460 „Про затвердження бланків перевізних документів". Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються, у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Згідно з ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно до ст. 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

При цьому, в силу вимог ч.1 ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Аналогічні положення передбачені і п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, згідно з яким якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про код одержувача, його адресу, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно ст. 122 Статуту. Факт неправильного зазначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

За вимогами зазначених статей підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту залізниць України. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. При цьому неправильно зазначені код або адреса одержувача вважаються окремими порушеннями.

Така ж правова позиція наведена і у п.21 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 „Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства України", і у п.п. 6.1, 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. №04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №4-05/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею".

Відповідно до п.п.3.2, 3.5 Єдиного технологічного процесу роботи МТП Южний і станції Берегова ДП „Одеська залізниця" (надалі ЄТП) навантаження у вагони виконується не більше вантажопідйомності, визначеної на кузові вагону відповідно до ТУ навантаження і кріплення вантажів. Навантажені вагони дозуються та зважуються на вагах порту, розташованих на коліях №№14,15 причалу №8. На підставі відвісу та акту переважування, підписаних стороною що здає та приймає, Порт оформлює накладну, експедитор виконує митне оформлення вантажу і накладна з відміткою митниці без затримки передається в товарну касу для подальшого оформлення. Комплекти перевізних документів на вагони, що завантажуються, накладна, дорожня відомість, корінець дорожньої відомості і квитанція про приймання вантажу заповнюються відправником і передаються в товарну касу станції Берегова після навантаження вагону і митного оформлення. Відповідальність за повноту і достовірність відомостей, зазначених у документах, несе відправник вантажу згідно п.2 розділу 4 Правил перевезення вантажів. Зважування вагонів і дозування вантажів Порт виконує на своїх вагах, локомотивом Порту або залізниці, за участю представників залізниці, експедитора, незалежних експертних організацій.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач посилається на комерційний акт БН №689753/62 від 16.12.2011р., як на факт неправильного зазначення відправником маси вантажу, при цьому, в силу вимог ст. 43 ГПК України комерційний акт є тільки одним із доказів, які господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи.

Аналогічна правова позиція викладена у Роз'ясненнях Президії ВГСУ №04-5/225 від 29.09.2008р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведений факту неправильного зазначення відправником у накладній маси вантажу, оскільки наявні у справі докази свідчать, що зважування вагонів за накладною №40671075 здійснювалось вантажовідправником за участю представника Одеської залізниці, яким підписано відомість по зважуванню №20761 (ОТВЕС), відповідно до якої маса нетто вантажу у вагоні №63475602 складає 69400 кг, а у вагоні №60605359 - 69650 кг, тобто відповідає масі нетто вантажу зазначеній відправником у накладній, при цьому, участь представника залізниці у зважуванні вагонів та підписання останнім відомості по зважуванню (ОТВЕС) передбачена умовами ЄТП роботи вантажовідправника і залізниці.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ДП „Донецька залізниця" з огляду на їх недоведеність та необґрунтованість.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду по справі №5017/1016/2012 від 11.10.2012р.

При цьому, апеляційний господарський суд не приймає до уваги доводи скаржника, що у листі №132 від 22.06.2012р. наявні невідповідності і тому цей лист не може бути належним доказом у справі, оскільки інформація, яка міститься у цьому листі підтверджується первісними документами, а саме: накопичувальною карткою, яка свідчить, що вантажовідправником здійснено оплату послуг залізниці за участь представника залізниці при переважуванні експертно-імпортних та внутрішніх вантажів в сумі 6870,70 грн.; відомістю по зважуванню №20761 (ОТВЕС), яка підписана представником залізниці за наслідками участі у зважуванні вагонів; ЄТП роботи, наявність якого передбачена вимогами Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та зареєстрованих в Мінюсті України 24.11.2000р. за №875/5096, та вимогами якого передбачена, як участь представника залізниці у зважуванні вагонів, так і складання акту відвіс, водночас, обставини щодо невідповідності відомостей зазначених у телеграмі третьої особи та у листі спростовуються наказом начальника станції Берегова Одеської залізниці від 03.08.2012р. №7 „Про притягнення до дисциплінарної відповідальності інженера з розшуку вантажу Біцюк Т.А."

Посилання третьої особи на те, що представник залізниці, який присутній при зважуванні вагонів відправником забезпечує лише дотримання відправником технічних умов навантаження вантажу, правильність його навантаження та розміщення у вагоні, господарський суд до уваги не приймає, оскільки такі посилання спростовуються умовами ЄТП роботи вантажовідправника і залізниці та підписаним представником залізниці актом №20761 (ОТВЕС).

Посилання третьої особи на застосування похибки 0,5% до маси вантажу визначеної за допомогою тензометричних ваг господарський суд до уваги не приймає, оскільки наявність похибки ваг, як при статичному зважуванні +/- 50 кг, так і при зважуванні під час руху +/- 0,5% маси зважуваного вагону передбачена у Паспорті на ваги вагонні електромеханічні моделі 4501ВВ -100Є/2СД, а наявність похибки ваг більш, ніж 0,5% маси зважуваного вагону є жодним чином недоведеними припущеннями третьої особи.

Між тим, апеляційний господарський суд зауважує, що відомості про масу вантажу, які внесені відправником у накладну, є правильними , за роботами згідно з ЄТП відповідальність за повноту і достовірність відомостей, зазначених у документах, несе відправник вантажу, господарський суд до уваги не приймає, з огляду на вищевстановлені обставини справи, які свідчать, що відомості про масу вантажу, які внесені відправником у накладну, є правильними.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця" - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 12 листопада 2012 року у справі №5017/1904/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Донецька залізниця" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 20 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Судді О.О. Журавльов М.В. Михайлов А.І. Ярош